про повернення позовної заяви
м. Вінниця
15 червня 2021 р. Справа № 120/5391/21-а
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Слободонюк Михайло Васильович, перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Могилів-Подільської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
28.05.2021 засобами поштового зв'язку до Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Могилів-Подільської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою суду від 02.06.2021 дану позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу у 10-денний строк, з дня вручення копії ухвали, усунути недоліки позовної заяви зазначені в мотивувальній частині ухвали суду, а саме: копії позовної заяви та доданих до неї документів для направлення відповідачу та заяву про поновлення пропущених строків звернення до суду, визначених ст. 122 КАС України, із доказами поважності причин пропуску такого строку.
На виконання цих вимог суду позивачем 11.06.2021 подано клопотання про усунення недоліків позовної заяви (вх. № 33652/21). Цим клопотанням позивач надає суду копію позовної заяви з додатками для відповідача, а також клопоче про поновлення строку звернення до суду. В обґрунтування свого клопотання посилається на карантинні обмеження, які унеможливлювали його звернення до суду з цим позовом у шестимісячний строк, встановлений ч. 2 ст. 122 КАС України. Так, позивач зазначає, що у зв'язку з карантинними обмеженнями він не мав можливості звернутися до юриста задля отримання правничої допомоги. Крім цього, більшість державних органів були переведені на особливий режим роботи, що перешкоджало позивачу вирішити усі організаційні питання спрямовані на подання позовної заяви в межах строку звернення до суду. При цьому позивач просить врахувати, що у відповідності до норм чинного законодавства під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, суд за заявою учасників справи поновлює процесуальні строки, встановлені нормами КАС України.
Вирішуючи заявлене клопотання та оцінюючи наведені позивачем причини пропуску строку звернення до суду, суд зазначає таке.
Так, відповідно до ст. 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" № 1645-III від 06 квітня 2020 року, з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020, постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (зі змінами від 25.03.2020), на всій території України запроваджено карантин із встановленням ряду заборон та певних обмежень.
02.04.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX.
Пунктом 9 цього Закону розділ VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України доповнено пунктом 3 такого змісту:
"3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, зокрема строки звернення до адміністративного суду, продовжуються на строк дії такого карантину.
Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".
Таким чином, з дня набрання чинності Законом № 540-IX процесуальні строки в адміністративному судочинстві, зокрема строк розгляду адміністративної справи, а також строки подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечення тощо, автоматично продовжено на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.
Втім, 17.07.2020 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18 червня 2020 року № 731-IX (далі Закон № 731-IX).
Вказаним законом з метою удосконалення норм Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України в частині перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), внесено зміни до деяких законодавчих актів України. Зокрема, і пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України викладено в такій редакції:
"Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином".
Крім того, пунктом 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 731-IX визначено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Отже, з набранням чинності Законом № 731-IX продовження процесуального строку, встановленого судом, в тому числі строку для подання позовної заяви, здійснюється судом за заявою учасника справи і лише у випадку, якщо неможливість вчинення певної процесуальної дії у визначений строк зумовлена карантинними обмеженнями.
Тобто право учасника справи на продовження процесуального строку з підстав, передбачених Законом № 731-IX, не є абсолютним, і особа, яка звертається до суду з відповідним клопотанням, повинна належним чином обґрунтувати наявність цих підстав.
Таким чином, Закон № 731-IX удосконалив раніше прийняті норми щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину для того, щоб, з однієї сторони, запобігти випадкам зловживання процесуальними правами недобросовісними учасниками справи та, відповідно, затягування розгляду справи під приводом діючого карантину, а з іншої через процедуру продовження/поновлення судом процесуального строку забезпечити гарантування прав учасників справи, якщо їх реалізація ускладнена у зв'язку з карантинними обмеженнями. При цьому можливість продовження/поновлення процесуального строку законодавцем віднесено на розсуд суду, залежно від обставин конкретної справи.
Так, неможливість вчасного звернення до суду позивач пов'язує виключно з мотивів запровадження в Україні карантинних обмежень. Інших причин неможливості звернення до суду вчасно, позивач не наводить.
Проте, в межах даної адміністративної справи, вказані посилання позивача на карантинні обмеження як перешкоду для вчасного звернення до суду оцінюються критично, оскільки карантин на території України запроваджено у березні 2020. Натомість, як уже встановлено судом правила обчислення процесуальних строків були змінені з 02.04.2020 (набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX).
Окрім цього, суд також зазначає, що з червня 2020 року в Україні загалом та Вінницькій області зокрема було істотно пом'якшено карантинні обмеження та запроваджено так званий "адаптивний карантин", під час якого діяли лише окремі обмеження, які загалом не могли перешкодити позивачу звернутися до Вінницького окружного адміністративного суду. Більше того, суд враховує факт безперебійної роботи підприємств поштового зв'язку, що дозволяло позивачу безперешкодно звернутися на адресу органів державної влади письмово.
Також суду не надано жодних доказів, які б свідчили про те, що адвокати за місцем проживання позивача, в тому числі ті, що надають безоплатну правову допомогу, не працювали та не надавали юридичних послуг у певний період з вересня 2020 до березня - квітня 2021.
Тому посилання позивача на впровадження деяких обмежень роботи у органів державної влади та, власне, переведення на особливий режим роботи останніх, як і не можливість звернутись до компетентних осіб (юристів) задля отримання правової допомоги не може впливати на перебіг строку звернення до суду та свідчити про його пропуск позивачем із поважних причин.
Водночас, позивачем не зазначено про інші поважні причини пропуску строку, які були об'єктивною перешкодою для звернення до суду із цим позовом, не пояснено їх зв'язок з обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином та не надано доказів, які б підтверджували вказане. Тому, підстави для задоволення клопотання про поновлення строку звернення до суду відсутні.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в ухвалах від 29.04.2021 у справі № 754/11751/20, від 28.04.2021 у справі № 200/14482/19-а.
Доводів, які б свідчили про наявність об'єктивно непереборних обставин, пов'язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку, позивачем суду не наведено.
Відтак, причини на які зіслався позивач мотивуючи клопотання про поновлення строку звернення до суду не є поважними та не можуть бути підставою для його задоволення.
Відповідно до ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Із урахуванням прецедентної практики Європейського суду з прав людини право на доступ до суду не є абсолютним.
У рішеннях від 20.05.2010 року в справі «Пелевін проти України» та від 30.05.2013 року в справі "Наталія Михайленко проти України" ЄСПЛ зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою.
В рішенні "Prince Hans-Adam II of Liechtenstein проти Німеччини» (рішення від 12 липня 2001 року п. 44) Європейський суд з прав людини зазначив, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. У цьому відношенні Високі Договірні Сторони користуються певними межами свободи розсуду. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права. Крім того, обмеження суперечитиме пункту 1 статті 6, якщо воно не ставить законної мети і якщо не забезпечено відповідного пропорційного співвідношення між застосованими засобами та поставленою метою.
У справах "Стаббігс та інші проти Великобританії" та "Девеер проти Бельгії" Європейський суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 у справі "Мельник проти України" зазначив, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності.
У пункті 45 рішення Європейського суду з прав людини "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року, зазначено про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (AFFAIRE PEREZ DE RADA CAVANILLES c. ESPAGNE № 116/1997/900/1112).
Виходячи із системного аналізу норм Кодексу адміністративного судочинства України у контексті практики ЄСПЛ, слід зазначити, що державою встановлено доступні, чіткі та передбачувані процесуальні правила (обмеження), за дотримання яких особа може реалізувати право на судовий захист. Таких правил позивач, звертаючись до суду із позовом у цій справі, не дотримався.
Тому позивач вважається таким, що не виконав вимог ухвали суду від 02.06.2021 та не надав доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду.
Згідно із п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу (якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними).
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що позивачем не виконано вимоги ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 02.06.2021 та не усунуто недоліки позовної заяви в частині подання заяви про поновлення процесуального строку звернення до суду із наведенням інших підстав для поновлення процесуального строку, що згідно п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України є підставою для повернення позовної заяви.
Керуючись ст. 121, 122, 123, 169, 248, 256, 295 КАС України, суд
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до суду відмовити
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Могилів-Подільської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії разом з доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали надіслати (надати) особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Слободонюк Михайло Васильович