Ухвала
14 червня 2021року
м. Київ
справа № 756/1027/20
провадження № 61-7638св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Коротенка Є. В.,
провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про визнання правочину недійсним та застосування наслідків недійсності правочину за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Бондаренко Галина Анатоліївна та доповненнями до неї, на ухвалу Київського апеляційного суду від 15 квітня 2021 року,
У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати недійсним правочин від 05 лютого 2019 року, укладений у вигляді розписки ОСОБА_2 про отримання застави як забезпечення виконання основного зобов'язання та застосувати наслідки недійсності правочину шляхом повернення відповідачем на користь позивача та третьої особи грошових коштів у розмірі 1 500,00 дол. США.
Оболонський районний суд міста Києва рішенням від 13 січня 2021 року в задоволенні позову відмовив.
Київський апеляційний суд ухвалою від 25 лютого 2021 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката - Бондаренко Г. А. на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 13 січня 2021 року залишив без руху та надав строк для усунення недоліків десять днів з дня вручення ухвали та роз'яснив заявнику про наслідки невиконання вимог ухвали суду.
Київський апеляційний суд ухвалою від 15 квітня 2021 року апеляційну скаргу визнав неподаною та повернув заявнику.
У касаційній скарзі та доповненнями до неї представник ОСОБА_1 адвокат - Бондаренко Г. А. посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просила скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 15 квітня 2021 року і передати справу до апеляційного суду для продовження розгляду.
Ухвалою Верховного Суду від 31 травня 2021 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
08 червня 2021 року справа № 756/1027/20 надійшла до Верховного Суду.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, ураховуючи категорію та складність справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки правильного застосування судом норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Оскільки колегією суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 272 ЦПК України.
Ураховуючи, що згідно з частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, колегія суддів інформує учасників справи про те, що зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України.
Відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, з урахуванням категорії і складності справи, справу розглянути колегією у складі п'яти суддів.
Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною одинадцятою статті 34, частиною першою статті 401, частиною першою статті 402, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про визнання правочину недійсним та застосування наслідків недійсності правочину за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Бондаренко Галина Анатоліївна та доповненнями до неї, на ухвалу Київського апеляційного суду від 15 квітня 2021 року призначити до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п'яти суддів.
Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:А. Ю. Зайцев
В. С. Жданова
Є. В. Коротенко