"02" червня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/851/21
Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д.,
розглядаючи справу № 916/851/21 в порядку загального позовного провадження
за позовом: Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" /ЄДРПОУ 38727770, адреса - 01135, м. Київ, пр. Перемоги, 14/ в особі Білгород-Дністровської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" /ЄДРПОУ 38728376, адреса - 67700, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Шабська, 81, e-mail: amp@bgd.uspa.gov.ua/
до відповідача: Державного підприємства "Білгород-Дністровський морський торговельний порт" /ЄДРПОУ 01125689, адреса - 67700, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Шабська, 81, e-mail: mail@bdport.com.ua/
про стягнення 1 158 511,69 грн.
за участю представників:
від позивача: Грасовський Д.О. в порядку самопредставництва;
від відповідача: не з'явився, повідомлений належним чином.
29.03.2021 року Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Білгород-Дністровської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" звернулося до Господарського суду Одеської області із позовною заявою /вх. № 881/21/ до Державного підприємства "Білгород-Дністровський морський торговельний порт" про стягнення заборгованості за договором про забезпечення доступу портового оператора до причалу (ів) за № 197-П-АМПУ-17 від 29.12.2017 року у розмірі 1 158 511,69 грн. з яких:
- 599 852,58 грн. - основного боргу,
- 181 403,93 грн. - 3 % річних,
- 346 465,93 грн. - інфляційних втрат,
- 30 789,35 грн. - пені
та судового збору.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором про забезпечення доступу портового оператора до причалу (ів) за № 197-П-АМПУ-17 від 29.12.2017 року.
Позов пред'явлено на підставі ст.ст. 509, 526, 625, 629 ЦК України, ст.ст. 48, 173, 193, 218, 230, 343 ГК України, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".
Ухвалою суду від 05.04.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/851/21; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 28.04.2021 р. о 11:00 год.
22.04.2021 року за вх. № 11330/21 Господарським судом Одеської області через електронну пошту отримано клопотання позивача щодо проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою суду від 26.04.2021 року задоволено заяву представника Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Білгород-Дністровської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (вх.ГСОО №11330/21 від 22.04.2021р.) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду; постановлено здійснити проведення судового засідання по справі №916/851/21 призначене на 28.04.2021 р. о 11:00 в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв'язку "EаsyCon" (за вебпосиланням: vkz.court.gov.ua).
У судовому засіданні 28.04.2021 року судом оголошено протокольну ухвалу про відкладення судового засідання на 13.05.2021 року на 09:30 год.
Ухвалою суду від 28.04.2021 року постановлено здійснити проведення судового засідання по справі № 916/851/21 призначене на 13.05.2021 р. о 09:30 год. в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв'язку "EаsyCon" (за вебпосиланням: vkz.court.gov.ua).
11.05.2021 року на адресу суду надійшов відзив /вх. № 12568/21/, в якому відповідач просить відмовити у частині стягнення штрафних санкцій та провести розгляд справи без відповідача за наявними доказами у справі. В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на те, що на господарську діяльність відповідача значною мірою впливає як один із чинників зменшення глибини в акваторії Білгород-Дністровського морського порту. Підтримання паспортних характеристик каналу Білгород-Дністровського морського порту є метою утворення ДП «АМПУ» згідно ст. 15 Закону України «Про морські порти України». Відповідач вказує, що відповідно до наказу Фонду державного майна № 557 від 26.03.2020 року ДП «Білгород-Дністровський морський торговельний порт» знаходиться в процесі приватизації та чекає оголошення аукціону, тому додаткові суми боргу підприємства зменшують його інвестиційну привабливість.
Відповідач наголошує, що нараховані позивачем штрафні санкції занадто непомірні для відповідача. Відповідач має значну кредиторську заборгованість, на рахунки підприємства накладено арешт.
Відповідач наголошує, що позивачем не надано докази на підтвердження завдання йому збитків від прострочення сплати рахунків.
12.05.2021 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив /вх. № 12875/21/, в якій позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Позивач вказує, що відповідач взагалі не виконав свої зобов'язання за договором № 197-П-АМПУ-17 від 29.12.2017 року протягом усього періоду дії договору, внаслідок чого позивач був змушений неодноразово звертатися до суду для стягнення основної заборгованості, 3 % річних, інфляційних втрат та пені.
Позивач зазначає, що тяжке фінансове становище відповідача є результатом його власних самостійних дій, вчинених на власний ризик при веденні ним господарської діяльності.
У судовому засіданні 13.05.2021 року судом оголошено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та перехід до розгляду справи по суті; судове засіданні по суті призначено на 02.06.2021 року на 11:30 год.; також постановлено здійснити проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв'язку "EаsyCon".
У судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв'язку "EаsyCon" представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив відмовити у задоволенні клопотання відповідача про відмову у стягненні штрафних санкцій.
Представник відповідача до судового засідання не з'явився, повідомлений належним чином, у відзиві відповідач просив справу розглядати за відсутності представника.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, вислухавши представника позивача, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог у повному обсязі, виходячи з наступного.
Як встановлено у судовому засіданні при безпосередньому дослідженні доказів, 29 грудня 2017 року між Державним підприємством «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація) та Державним підприємством «Білгород-Дністровський морський торговельний порт» (портовий оператор) укладено договір №197-П-АМПУ-17 про забезпечення доступу портового оператора до причалу(ів) (надалі - поговір), за умовами якого адміністрація зобов'язується забезпечити доступ портового оператора до причалу 1 п/п «Бугаз» та причалів №№ 2, 3, 4, 5, 6, 8, 9 Білгород-Дністровської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (надалі - послуга), що перебуває у господарському віданні адміністрації для проведення портовим оператором вантажно-розвантажувальних робіт, а портовий оператор зобов'язується сплатити адміністрації плату за послуги. Послуга надається з метою забезпечення виконання портовим оператором вантажно-розвантажувальних робіт та надання послуг із використанням причалу(ів) у межах, визначених у паспорті споруди, а саме довжини та ширини конструкції (конструктивної ширини) споруди.
Відповідно до п. 3.1. Договору, нарахування плати за послуги із забезпечення доступу портового оператора до причалу(ів), що перебуває(ють) у господарському віданні адміністрації, здійснюється за тарифами відповідного наказу Міністерства інфраструктури України від 18.12.2015р. №541 «Про затвердження тарифів послуги із забезпечення доступу портового оператора до причалу, що перебуває у господарському віданні адміністрація морських портів України», зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 22.12.2015р. за №1608/28053.
Для формування рахунку та акту наданих послуг за підсумками календарного періоду (місяця) портовий оператор надає адміністрації у перший робочий день місяця, наступного за звітним, інформацію та документи, передбачені додатком 3 до цього договору, в паперовому/електронному вигляді. Формування рахунку та акту наданих послуг здійснюється на останню дату календарного періоду (місяця) протягом 6-ти робочих днів місяця наступного за звітним.
Згідно до п. 3.2. договору, якщо портовий оператор є резидентом України, формування рахунків для оплати за послуги здійснюється у національній валюті. Перерахунок доларів США в валюту України здійснюється по курсу НБУ на дату надання послуг. Датою надання послуг є дата складання акту наданих послуг, який формується на підставі відомостей наведених у наступних документах: для вантажів, що вибувають морем - коносамент, маніфест або інший документ, виданий морським або річковим перевізником; для вантажів, що прибувають морем - генеральний акт або інший документ.
Відповідно до п. 3.4. договору, оплата рахунків здійснюється шляхом банківського переказу грошових коштів портовим оператором на поточний рахунок адміністрації протягом 20 банківських днів з дати виставлення адміністрацією рахунку на оплату послуг.
Умовами п. 3.6. договору визначено, що нарахування плати за додаткові послуги (роботи) адміністрації здійснюється відповідно до затверджених та діючих вільних тарифів (цін) адміністрації на дату надання (виконання) такої послуги (роботи).
Додаткові послуги (роботи), виконані (надані) адміністрацією за заявкою портового оператора, сплачується портовим оператором на підставі рахунків, виставлених адміністрацією відповідно до затверджених вільних тарифів (цін) адміністрації та нарядів, довідок або актів наданих послуг, підписаних сторонами.
Відповідно до п. 2.3.15 договору, портовий оператор зобов'язаний здійснювати оплату наданої адміністрацією послуги в порядку та на умовах, визначених цим договором та чинним законодавством України.
Згідно до п. 6.1. договору, сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором на умовах, викладених у цьому договорі, і відповідно до чинного законодавства України.
Відповідно до п. 6.4. договору, за порушення портовим оператором строків оплати, вказаних у цьому договору, стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої в період, за який сплачується пені від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, враховуючи день оплати. Оплата пені і штрафу не звільняє портового оператора від обов'язку сплатити суму заборгованості.
Відповідно до п. 7.1 договору про забезпечення доступу портового оператора до причалів №197-П-АМПУ-17 від 29.12.2017р. цей договір набирає чинності з дати його підписання обома сторонами і діє протягом трьох років з дати його підписання. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов цього договору за 30 календарних днів до закінчення строку його чинності. Договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього договору.
Відповідно до п. 8.8. договору, усі спори, що виникають з цього договору або пов'язані з ним, сторони за можливості вирішуватимусь шляхом переговорів. У разі неможливості вирішення суперечок шляхом переговорів, усі спори вирішуються в судовому порядку відповідно до чинного законодавства України.
Господарським судом встановлено, що на виконання вимог укладеного договору, адміністрацією було надано портовому оператору відповідні послуги, виставлено та надано для оплати рахунки, що підтверджується дослідженими судом рахунками на оплату та актами здачі-приймання робіт (надання послуг):
- рахунок на оплату № 465 від 20.07.2020 року на суму 42 337,27 грн., акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 455 від 20.07.2020 року на суму 42 337,27 грн. /том 2 а.с. 36-37/;
- рахунок на оплату № 484 від 28.07.2020 року на суму 45 041,45 грн., акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 459 від 28.07.2020 року на суму 45 041,45 грн. /том 2 а.с. 38-39/;
- рахунок на оплату № 491 від 01.08.2020 року на суму 21 795,83 грн., акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 518 від 01.08.2020 року на суму 21 795,83 грн. /том 2 а.с. 40-41/;
- рахунок на оплату № 560 від 11.08.2020 року на суму 18 165,64 грн., акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 526 від 11.08.2020 року на суму 18 165,64 грн. /том 2 а.с. 42-43/;
- рахунок на оплату № 561 від 12.08.2020 року на суму 29 861,70 грн., акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 527 від 12.08.2020 року на суму 29 861,70 грн. /том 2 а.с. 44-45/;
- рахунок на оплату № 576 від 22.08.2020 року на суму 36 653,86 грн., акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 545 від 22.08.2020 року на суму 36 653,86 грн. /том 2 а.с. 46-47/;
- рахунок на оплату № 578 від 22.08.2020 року на суму 44 511,60 грн., акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 546 від 22.08.2020 року на суму 44 511,60 грн. /том 2 а.с. 48-49/;
- рахунок на оплату № 577 від 25.08.2020 року на суму 43 366,69 грн., акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 547 від 25.08.2020 року на суму 43 366,69 грн. /том 2 а.с. 50-51/;
- рахунок на оплату № 663 від 08.09.2020 року на суму 29 392,50 грн., акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 616 від 08.09.2020 року на суму 29 392,50 грн. /том 2 а.с. 52-53/;
- рахунок на оплату № 665 від 08.09.2020 року на суму 12 277,52 грн., акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 617 від 08.09.2020 року на суму 12 277,52 грн. /том 2 а.с. 54-55/;
- рахунок на оплату № 664 від 10.09.2020 року на суму 24 506,86 грн., акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 618 від 10.09.2020 року на суму 24 506,86 грн. /том 2 а.с. 56-57/;
- рахунок на оплату № 666 від 13.09.2020 року на суму 40 641,46 грн., акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 619 від 13.09.2020 року на суму 40 641,46 грн. /том 2 а.с. 58-59/;
- рахунок на оплату № 688 від 19.09.2020 року на суму 41 056,63 грн., акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 652 від 19.09.2020 року на суму 41 056,63 грн. /том 2 а.с. 60-61/;
- рахунок на оплату № 687 від 20.09.2020 року на суму 41 466,19 грн., акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 653 від 20.09.2020 року на суму 41 466,19 грн. /том 2 а.с. 62-63/;
- рахунок на оплату № 840 від 14.11.2020 року на суму 42 326,43 грн., акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 793 від 14.11.2020 року на суму 42 328,43 грн. /том 2 а.с. 64-65/;
- рахунок на оплату № 861 від 28.11.2020 року на суму 39 154,13 грн., акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 816 від 28.11.2020 року на суму 39 154,13 грн. /том 2 а.с. 66-67/;
- рахунок на оплату № 862 від 30.11.2020 року на суму 1 499,15 грн., акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 822 від 30.11.2020 року на суму 1 499,15 грн. /том 2 а.с. 68-69/;
- рахунок на оплату № 863 від 30.11.2020 року на суму 23 183,53 грн., акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 823 від 30.11.2020 року на суму 23 183,53 грн. /том 2 а.с. 70-71/;
- рахунок на оплату № 925 від 15.12.2020 року на суму 20 612,12 грн., акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 877 від 15.12.2020 року на суму 20 612,12 грн. /том 2 а.с. 72-73/.
Загальна суму за виставленими рахунками становить 599 852,58 грн.
Досліджені судом акти здачі-приймання робіт (надання послуг) за договором №197-П-АМПУ-17 від 29.12.2017р. підписані сторонами без зауважень та претензій.
Позивачем були надані відповідачу акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) та рахунки на оплату, що підтверджується відповідними листами № 622/12-01-12/вих/12 від 14.08.2020 року (отримано відповідачем 14.08.2020 року за вх. № 695), № 772/12-01-12/вих/12 від 16.09.2020 року (отримано відповідачем 16.09.2020 року за вх. № 750), № 838/12-01-12/вих/12 від 08.10.2020 року (отримано відповідачем 09.10.2020 року за вх. № 809), № 988/12-01-12/вих від 14.12.2020 року (отримано відповідачем 14.12.2020 року за вх. № 934), № 20/12-01-12/вих від 13.01.2021 року (отримано відповідачем 13.01.2021 року за вх. № 29) /том 1 а.с. 248-251, том 2 а.с. 1-6/.
Також позивачем з метою досудового врегулювання спору 03.02.2021 року за № 97/12-01-09/вих направлено відповідачу вимогу щодо сплати заборгованості за договором. Листом від 08.02.2021 року за № 181 відповідач надав відповідь на вимогу від 03.02.2021 року за № 97/12-01-09/вих, в якій визнав заборгованість у розмірі 599 852,58 грн. та повідомив, що у зв'язку з форс-мажорними обставинами, не в змозі на даний час сплатити заборгованість /том 2 а.с. 7-9/.
Доказів оплати заборгованості відповідачем у розмірі 599 852,58 грн. матеріали справи не містять.
Оскільки, відповідач не здійснив оплату послуг у строк, визначений у договорі, то суд приходить до висновку, що права інтереси позивача порушені, що призвело до звернення позивача до суду за захистом.
Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
При цьому за правилами статті 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії. а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 ст. 173 ГК України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій. а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Частиною 1 ст. 174 ГК України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, ідо виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Судом встановлено, що предметом спору є стягнення з відповідача оплати за договором про забезпечення доступу портового оператора до причалу (ів) за № 197-П-АМПУ-17 від 29.12.2017 року.
Відповідно до положень ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Ст. 903 ЦК України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Положеннями ст. 526 ЦК України, які кореспондуються з положеннями ст. 193 ГК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За таких обставин, враховуючи викладене та приймаючи до уваги відсутність заперечень з боку відповідача стосовно суми основного боргу у розмірі 599 852,58 грн., а також визнання вказаної суми відповідачем у листі за № 181 від 08.02.2021 року, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі, так як обґрунтовані та доведені.
Оскільки відповідач не здійснив оплату послуг у строк, визначений у договорі, то позивач нарахував пеню, 3 % річних та інфляційні втрати. Аналізуючи позовні вимоги у цій частині, господарський суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно п.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Як встановлено судом вище, згідно до п. 6.1. договору, сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором на умовах, викладених у цьому договорі, і відповідно до чинного законодавства України.
Відповідно до п. 6.4. договору, за порушення портовим оператором строків оплати, вказаних у цьому договору, стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої в період, за який сплачується пені від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, враховуючи день оплати. Оплата пені і штрафу не звільняє портового оператора від обов'язку сплатити суму заборгованості.
Відповідно до ч.2 ст. 343 Господарського кодексу України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Також згідно ст. З Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно абз.5, 6 п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. №01-06/928/2012 „Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.
Судом здійснено перевірку наданого позивачем розрахунку пені, 3 % річних та інфляційних втрат та встановлено його правильність, відповідно до якого, розмір пені становить 30 789,25 грн., 3 % річних - 7 961,43 грн., інфляційні втрати - 29 613,15 грн.
При цьому, суд зазначає, що оскільки обов'язок здійснення відповідачем оплати рахунків виникає відповідно до п. 3.4 договору протягом 20 банківських днів з дати виставлення адміністрацією рахунку на оплату послуг, то позивачем вірно здійснено розрахунок по закінченню 20 банківських днів саме з дати "виставлення" відповідних рахунків на оплату послуг, яка співпадає із датою складання акту здачі-приймання робіт (надання послуг). Заперечення відповідача у цій частині відсутні.
Крім того, у позовних вимог позивач просить також стягнути з відповідача суму інфляційних нарахувань та процентів річних, нарахованих після ухвалення рішення до повного виконання грошового зобов'язання.
Господарським судом встановлено, що 25.04.2019 року Господарським судом Одеської області прийнято рішення по справі № 916/2925/18 про стягнення з Державного підприємства "Білгород-Дністровський морський торговельний порт" на користь Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Білгород-Дністровської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" заборгованості за договором №197-П-АМПУ-17 від 29.12.2017р. у розмірі 1 609 562,32 грн., пеню - 130 000,00 грн., 3 % річних - 29 646,56 грн., інфляційні втрати - 79 209,52 грн., судовий збір у розмірі 12 500,00 грн. /том 2 а.с. 83-94/.
28.05.2019 року Господарським судом Одеської області на виконання рішення у справі № 916/2925/18 видано наказ /том 2 а.с. 95/.
Згідно платіжного доручення № 871 від 13.09.2019 року відповідач перерахував на користь позивача кошти у розмірі 1 000,00 грн. з призначенням платежу: «згідно рішення суду № 916/2925/18, дог. №197-П-АМПУ-17 від 29.12.2017р., рах. № 70 від 03.01.2018 року» /том 2 а.с. 96/.
25.02.2020 року позивач звернувся до Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) із заявою про примусове виконання рішення суду у справі № 916/2925/19 /том 2 а.с. 97-98/.
25.02.2020 року державним виконавцем Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відкрито виконавче провадження ВП № 61389835 із примусового виконання рішення суду у справі № 916/2925/19 /том 2 а.с. 99/.
Згідно інформації про виконавче провадження ВП № 61389835, наказ № 916/2925/19 відповідачем не виконано, борг ВДВС не стягнуто /том 2 а.с. 100-104/.
Господарським судом встановлено, що 18.11.2019 року Господарським судом Одеської області прийнято рішення по справі № 916/2574/19 про стягнення з Державного підприємства "Білгород-Дністровський морський торговельний порт" на користь Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Білгород-Дністровської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" заборгованості за договором №197-П-АМПУ-17 від 29.12.2017р. у розмірі 353 410,13 грн., пеню - 59 459,24 грн., 3 % річних - 5 657,68 грн., інфляційні втрати - 6 027,99 грн., судовий збір у розмірі 6 368,33 грн. /том 2 а.с. 111-118/.
19.12.2019 року Господарським судом Одеської області на виконання рішення у справі № 916/2574/19 видано наказ /том 2 а.с. 119/.
05.03.2020 року позивач звернувся до Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) із заявою про примусове виконання рішення суду у справі № 916/2574/19 /том 2 а.с. 120-121/.
06.03.2020 року державним виконавцем Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відкрито виконавче провадження ВП № 61485228 із примусового виконання рішення суду у справі № 916/2574/19 /том 2 а.с. 122/.
Згідно інформації про виконавче провадження ВП № 61485228, наказ № 916/2574/19 відповідачем не виконано, борг ВДВС не стягнуто /том 2 а.с. 123-128/.
Господарським судом встановлено, що 13.01.2020 року Господарським судом Одеської області прийнято рішення по справі № 916/3437/19 про стягнення з Державного підприємства "Білгород-Дністровський морський торговельний порт" на користь Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Білгород-Дністровської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" заборгованості за договором №197-П-АМПУ-17 від 29.12.2017р. у розмірі 447626,96 грн., пеню - 77 246,28 грн., 3 % річних - 7 956,10 грн., інфляційні втрати - 6 713,38 грн., судовий збір у розмірі 8 093,14 грн. /том 2 а.с. 135-140/.
12.02.2020 року Господарським судом Одеської області на виконання рішення у справі № 916/3437/19 видано наказ /том 2 а.с. 141/.
05.03.2020 року позивач звернувся до Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) із заявою про примусове виконання рішення суду у справі № 916/3437/19 /том 2 а.с. 142-143/.
06.03.2020 року державним виконавцем Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відкрито виконавче провадження ВП № 61485378 із примусового виконання рішення суду у справі № 916/3437/19 /том 2 а.с. 144/.
Згідно інформації про виконавче провадження ВП № 61485378, наказ № 916/3437/19 відповідачем не виконано, борг ВДВС не стягнуто /том 2 а.с. 145-149/.
Господарським судом встановлено, що 25.03.2020 року Господарським судом Одеської області прийнято рішення по справі № 916/264/20 про стягнення з Державного підприємства "Білгород-Дністровський морський торговельний порт" на користь Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Білгород-Дністровської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" заборгованості за договором №197-П-АМПУ-17 від 29.12.2017р. у розмірі 494 551,52 грн., пеню - 83 040,28 грн., 3 % річних - 10 040,16 грн., інфляційні втрати - 418,31 грн., судовий збір у розмірі 8 820,76 грн. /том 2 а.с. 156-164/.
07.08.2020 року Господарським судом Одеської області на виконання рішення у справі № 916/264/20 видано наказ /том 2 а.с. 165/.
02.09.2020 року позивач звернувся до Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) із заявою про примусове виконання рішення суду у справі № 916/264/20 /том 2 а.с. 166-167/.
04.09.2020 року державним виконавцем Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відкрито виконавче провадження ВП № 62956851 із примусового виконання рішення суду у справі № 916/264/20 /том 2 а.с. 168/.
Згідно інформації про виконавче провадження ВП № 62956851, наказ № 916/264/20 відповідачем не виконано, борг ВДВС не стягнуто /том 2 а.с. 169-172/.
Господарським судом встановлено, що 06.08.2020 року Господарським судом Одеської області прийнято рішення по справі № 916/1545/20 про стягнення з Державного підприємства "Білгород-Дністровський морський торговельний порт" на користь Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Білгород-Дністровської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" заборгованості за договором №197-П-АМПУ-17 від 29.12.2017р. у розмірі 505 926,92 грн., пеню - 66 679,48 грн., 3 % річних - 9 698,39 грн., інфляційні втрати - 9 787,23 грн., судовий збір у розмірі 8 881,39 грн. /том 2 а.с. 179-187/.
02.09.2020 року Господарським судом Одеської області на виконання рішення у справі № 916/1545/20 видано наказ /том 2 а.с. 188/.
16.09.2020 року позивач звернувся до Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) із заявою про примусове виконання рішення суду у справі № 916/1545/20 /том 2 а.с. 189-190/.
18.09.2020 року державним виконавцем Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відкрито виконавче провадження ВП № 63064724 із примусового виконання рішення суду у справі № 916/1545/20 /том 2 а.с. 191/.
Згідно інформації про виконавче провадження ВП № 63064724, наказ № 916/1545/20 відповідачем не виконано, борг ВДВС не стягнуто /том 2 а.с. 192-195/.
Положеннями абзаців другого та третього підпункту 7.1. пункту 7 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» визначено, що саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.
Судом перевірено та встановлено правильність здійсненого позивачем розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, нарахованих з 20.12.2018 року по 23.03.2021 року за неналежне виконання зобов'язань за договором № 197-П-АМПУ-17 від 29.12.2017р., згідно якого 3 % річних становить 109 095,71 грн., інфляційні нарахування - 189 415,41 грн.
Судом перевірено та встановлено правильність здійсненого позивачем розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, нарахованих з 28.08.2019 року по 23.03.2021 року за неналежне виконання зобов'язань за договором № 197-П-АМПУ-17 від 29.12.2017р., згідно якого 3 % річних становить 16 673,20 грн., інфляційні нарахування - 31 173,64 грн.
Судом перевірено та встановлено правильність здійсненого позивачем розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, нарахованих з 14.11.2019 року по 23.03.2021 року за неналежне виконання зобов'язань за договором № 197-П-АМПУ-17 від 29.12.2017р., згідно якого 3 % річних становить 18 248,45 грн., інфляційні нарахування - 32 735,70 грн.
Судом перевірено та встановлено правильність здійсненого позивачем розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, нарахованих з 01.02.2020 року по 23.03.2021 року за неналежне виконання зобов'язань за договором № 197-П-АМПУ-17 від 29.12.2017р., згідно якого 3 % річних становить 16 950,24 грн., інфляційні нарахування - 35 639,31 грн.
Судом перевірено та встановлено правильність здійсненого позивачем розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, нарахованих з 28.05.2020 року по 23.03.2021 року за неналежне виконання зобов'язань за договором № 197-П-АМПУ-17 від 29.12.2017р., згідно якого 3 % річних становить 12 474,90 грн., інфляційні нарахування - 27 888,72 грн.
Стосовно клопотання відповідача про відмову позивачу у стягненні штрафних санкцій, господарський суд зазначає наступне.
На підтвердження скрутного фінансового становища відповідач надав до суду:
- Звіт про фінансові результати за 2020 рік;
- баланс (звіт про фінансовий стан) 31.12.2020 року;
- лист ДП "Білгород-Дністровський МТП" з додатками вих. № 446 від 19.04.2021 року, адресований ДП «АМПУ» та філії «Днопоглиблювальний флот» ДП «АМПУ», про вжиття заходів щодо проведення днопоглиблювальних робіт на Дністровсько-Лиманському підходному каналі порту та підходному каналі Цареградського гирла для прирівняння їх до паспортних - 5,5 метри.
Відповідно до постанови Білгород-Дністровського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ в Одеській області ВП №60359827 від 04.11.2019р. накладено арешт на грошові кошти ДП "Білгород-Дністровський МТП" на суму 2625687,81грн. Також відповідно до постанови Білгород-Дністровського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ в Одеській області ВП № 60439821 від 29.10.2019 року накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно ДП "Білгород-Дністровський МТП" у межах суми звернення стягнення 2625687,81грн.
За положеннями ст.233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
При цьому, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд об'єктивно оцінює, чи є даний випадок винятком, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
В даній нормі під "іншими учасниками господарських відносин" слід розуміти третіх осіб, які не беруть участь в правовідносинах між боржником та кредитором, проте, наприклад, пов'язані з кредитором договірними відносинами. Отже, якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, то суд може зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Згідно ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
З положень наведених норм випливає, що суду надано можливість пом'якшити розмір неустойки у випадку її надмірності порівняно з наслідками порушення зобов'язання. Це є одним з правових способів, наданих законом, який направлений проти зловживання правом вільного визначення розміру неустойки, тобто, по суті, направлений на реалізацію вимог частини другої ст. 13 Цивільного кодексу України, відповідно до якої при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утриматися від дій, які могли б порушити права інших осіб.
Підставою для зменшення розміру штрафних санкцій є співвідношення суми таких санкцій з сумою збитків.
Тобто, відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.
Отже, вирішуючи питання про зменшення розміру штрафних санкцій, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи зі ступеня виконання зобов'язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов'язань, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру неустойки наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.
Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду і за відсутності у чинному законодавстві України переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення) господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Також суд повинен встановити баланс між застосованим до порушника заходом відповідальності у вигляді неустойки й оцінкою дійсного, а не покладеного розміру збитків, заподіяних у результаті конкретного правопорушення.
Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми, як неустойку, змінює її дійсне правове призначення. Оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного зобов'язання та не може лягати непомірним тягарем для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.
Таким чином, законодавство України передбачає неустойку як засіб забезпечення виконання зобов'язань й захід майнової відповідальності за їх невиконання або неналежне виконання, а правом на пом'якшення неустойки наділений суд задля усунення явної її неспівмірності й подальшого порушення зобов'язань.
Враховуючи комплексний характер цивільно-правової відповідальності під співрозмірністю суми неустойки у результаті порушення зобов'язань, закон допускає виплату кредитору такої компенсації його витрат, які будуть адекватними й співрозмірними з порушеним інтересом.
У даному випадку, при вирішенні питання по зменшенню розміру неустойки господарський суд враховує, що порушення з боку відповідача не завдало збитків позивачу (іншого позивачем суду не доведено); що заборгованість відповідачем не погашено, навіть частково, до відкриття провадження по справі №916/851/21 так і у ході розгляду справи; що для відповідача пеня в розмірі 30 789,35 грн. не є надмірною.
З урахуванням зазначених вище обставин, господарський суд приходить до висновку про відсутність обставин, які б надавали можливість зменшити розмір заявленої до стягнення пені, що є оптимальним балансом інтересів сторін у спорі.
Положеннями ч. 1 ст. 14 ГПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За правилами ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У ході розгляду справи судом не виявлено норм права, на які посилався позивач, що не підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Проаналізувавши встановлені обставини в їх сукупності, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Білгород-Дністровської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" підлягають задоволенню у повному обсязі, так як обґрунтовані та доведені.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач при пред'явленні позову сплатив судовий збір у розмірі 17 377,68 грн., що вбачається із платіжного доручення № 18 від 23.03.2021 року.
Таким чином, враховуючи висновок суду про задоволення позовних вимог Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Білгород-Дністровської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" у повному обсязі, судовий збір у розмірі 17 377,68 грн. підлягає стягненню з відповідача.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 74-75, 129, 237-241 Господарського процесуального кодексу України суд
1. Позовні вимоги Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Білгород-Дністровської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" - задовольнити.
2. Стягнути з Державного підприємства "Білгород-Дністровський морський торговельний порт" /ЄДРПОУ 01125689, адреса - 67700, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Шабська, 81, e-mail: mail@bdport.com.ua/ на користь Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" /ЄДРПОУ 38727770, адреса - 01135, м. Київ, пр. Перемоги, 14/ в особі Білгород-Дністровської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" /ЄДРПОУ 38728376, адреса - 67700, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Шабська, 81, e-mail:@bgd.uspa.gov.ua/ заборгованість за договором про забезпечення доступу портового оператора до причалу (ів) за № 197-П-АМПУ-17 від 29.12.2017 року у розмірі 1 158 511,69 грн. /один мільйон сто п'ятдесят вісім тисяч п'ятсот одинадцять гривень 69 копійок/ , з яких: 599 852,58 грн. - основного боргу, 181 403,93 грн. - 3 % річних, 346 465,93 грн. - інфляційних втрат, 30 789,35 грн. - пені.
3. Стягнути з Державного підприємства "Білгород-Дністровський морський торговельний порт" /ЄДРПОУ 01125689, адреса - 67700, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Шабська, 81, e-mail: mail@bdport.com.ua/ на користь Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" /ЄДРПОУ 38727770, адреса - 01135, м. Київ, пр. Перемоги, 14/ в особі Білгород-Дністровської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" /ЄДРПОУ 38728376, адреса - 67700, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Шабська, 81, e-mail: amp@bgd.uspa.gov.ua/ судовий збір у розмірі 17 377,68 грн. /сімнадцять тисяч триста сімдесят сім гривень 68 копійок/.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Повний текст складено 14 червня 2021 р.
Суддя Н.Д. Петренко