Ухвала від 09.06.2021 по справі 910/18430/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про розстрочення виконання рішення суду

м. Київ

09.06.2021Справа № 910/18430/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Лиськов М.О. за участю секретаря судового засідання Свириденко А.С., розглянувши заяву Фірми "Т.М.М." - товариство з обмеженою відповідальністю про розстрочення виконання судового рішення у справі №910/18430/20

За позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" вул. Б. Хмельницького, буд. 6, м. Київ, 01601

до Фірма "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю

вул. Провіантська, буд. 3, м. Київ, 04116

про стягнення 2 462 055,59 грн.

За участю представників сторін згідно протоколу судового засідання.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Фірма "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення 2 462 055,59 грн. за Договором №1471/18-ТЕ-32 від 08.10.2018.

Ухвалою суду від 30.11.2020 вирішено здійснювати розгляд справи №910/18430/20 за правилами загального позовного провадження та призначити підготовче засідання у справі на 23.12.2020.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.03.2021 позовні вимоги Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задоволено та стягнуто із Фірма "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю основного боргу у розмірі 1 969 743,26 грн., 3% річних у розмірі 104 071,25 грн., інфляційне збільшення суми боргу у розмірі 106 287,59 грн., пені у розмірі 281 953,49 грн. та суму судового збору в розмірі 36 930,83 грн.

Не погоджуючись із згаданим рішенням, Фірма "Т.М.М." - Товариство з обмеженою відповідальністю оскаржило його в апеляційному порядку.

Постановою Північного апеляційного Господарського суду від 13.05.2021 апеляційну скаргу Фірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю на рішення Господарського суду міста Києва від 03.03.2021 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 03.03.2021 залишено без змін.

25.05.2021 року через загальний відділ канцелярії Господарського суду міста Києва від Фірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю надійшла заява про розстрочення виконання судового рішення до 28.03.2022 року.

25.05.2021 року матеріали справи №910/18430/20 повернулись до Господарського суду міста Києва.

31.05.2021 року на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 03.03.2021 року, яке залишено без змін Постановою Північного апеляційного Господарського суду від 13.05.2021року видано наказ.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.05.2021 призначено розгляд заяви Фірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю про розстрочення виконання судового рішення на 09.06.2021.

08.06.2021 на електронну адресу Господарського суду міста Києва від НАК «Нафтогаз України» надійшли заперечення на заяву про розстрочення виконання судового рішення.

У судове засідання 09.06.2021 представник від стягувача не з'явився, представник від заявника надав усні пояснення щодо заяви про розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 03.03.021 у справі №910/18430/20.

Розглянувши у судовому засіданні 09.06.2021 заяву Фірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю про розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 03.03.2021 у справі №910/18430/20, суд дійшов висновку про її задоволення, зважаючи на наступні обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Згідно з ч. 2 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

У ч. 3 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч. 4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України).

Обґрунтовуючи подану до суду заяву, заявник (боржник) вказує на те, що він є діючим суб'єктом господарювання, яка виробляла теплову енергію для надання послуг з опалення та постачання гарячої води у багатоквартирному будинку за адресою вул. Отакара Яроша, 20 в місті Харкові. У зв'язку з несплатою послуг власниками квартир та іншого нерухомого майна за вказаною адресою утворилась заборгованість перед заявником у розмірі 6 122 760, 00 грн. в свою чергу відповідач здійснював розрахунок за договором з позивачем за поставлений природний газ власними коштами.

Вказані обставини слугували підставою виникнення заборгованості перед позивачем та погіршення матеріального становища відповідача, про що свідчать довідки про кількість коштів на рахунках товариства.

17.05.2021 між Фірмою "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТММ-Холдинг» укладений Договір поворотної фінансової допомоги загальна сума якого 2 462 000, 00 грн.

За таких обставин, заявник (боржник) просив суд розстрочити рішення Господарського суду міста Києва від 03.03.2021 у справі №910/18430/20 у наступному порядку:

- до 28 червня 2021 року - 223 823 (двісті двадцять три тисячі вісімсот двадцять три грн.);

- до 28 липня 2021 року - 223 823 (двісті двадцять три тисячі вісімсот двадцять три грн.);

- до 28 серпня 2021 року - 223 823 (двісті двадцять три тисячі вісімсот двадцять три грн.);

- до 28 вересня 2021 року - 223 823 (двісті двадцять три тисячі вісімсот двадцять три грн.);

- до 28 жовтня 2021 року - 223 823 (двісті двадцять три тисячі вісімсот двадцять три грн.);

- до 28 листопада 2021 року - 223 823 (двісті двадцять три тисячі вісімсот двадцять три грн.);

- до 28 грудня 2021 року - 223 823 (двісті двадцять три тисячі вісімсот двадцять три грн.);

- до 28 січня 2022 року - 223 823 (двісті двадцять три тисячі вісімсот двадцять три грн.);

- до 28 лютого 2022 року - 223 823 (двісті двадцять три тисячі вісімсот двадцять три грн.);

- до 28 березня 2022 року - 223 823 (двісті двадцять три тисячі вісімсот двадцять три грн.).

Суд зазначає, що підставою для розстрочення виконання судового рішення можуть бути конкретні обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк.

Вирішуючи питання про розстрочення виконання судового рішення суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Поряд з цим, суд вважає за необхідне відзначити, що у рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) зазначено, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені в параграф 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Суд зазначає, що обов'язок з доведення наявності обставин, які є підставами для розстрочення виконання рішення суду, покладається на заявника.

У частині 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до частин 3, 4 статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

При цьому судом враховано, що відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 13 Закону України " Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Згідно із статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

У рішенні Конституційного Суду України № 5-пр/2013 від 26.06.2013, розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

У справі "Горнсбі проти Греції" Європейський суд з прав людини зазначив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду.

У зв'язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача при їх наданні, необхідно враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто, довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

Ураховуючи встановлені вище обставини, з урахуванням принципів розумності та справедливості, а також те, що рішення суду є обов'язковим до виконання та має бути виконане, з огляду на особливості господарської діяльності заявника, суд вважає, що розстрочення рішення суду не порушить прав стягувача.

Зважаючи на викладене, беручи до уваги викладені заявником (боржником) підстави для розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 03.03.021 у справі №910/18430/20, суд дійшов висновку задовольнити подану Фірмою "Т.М.М." - товариство з обмеженою відповідальністю заяву про розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 03.03.2021 у справі №910/18430/20, відповідно до графіку зазначеного заявником.

Згідно з ч. 7 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

У відповідності до ч.5 ст.331 Господарського процесуального кодексу України розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Керуючись ст.ст. 234, 331Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Фірми "Т.М.М." - товариство з обмеженою відповідальністю про розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 03.03.2021 у справі №910/18430/20 задовольнити повністю.

2. Розстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 03.03.2021 у справі №910/18430/20 в строки: