вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
02.06.2021м. ДніпроСправа № 904/6853/20
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г. за участю секретаря судового засідання Єпік А.М., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу:
за позовом Приватного підприємства "ОСКАР-ВІТ", м. Кам'янське, Дніпропетровська область
до Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод", м. Дніпро
про стягнення заборгованості у загальному розмірі 1 492 991,67 грн. за договором № 1109/2018 від 18.06.2018 року.
Представники:
від позивача: Логойда О.В., договір про надання правової допомоги № 1-а-19 від 20.05.2019 року, адвокат;
від відповідача: Корсун С.В., довіреність № 100 від 21.12.2020 року, адвокат.
Приватне підприємство "ОСКАР-ВІТ" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський металургійний завод" заборгованість у загальному розмірі 1 492 991,67 грн. за договором № 1109/2018 від 18.06.2018 року, з яких: основний борг у розмірі 1 340 083,77грн., пеня у розмірі 152 907,90 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 1109/2018 від 18.06.2018 року, а саме в частині повної та своєчасної оплати вартості виконаних позивачем робіт.
Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу час для усунення недоліків, встановлених при подані позовної заяви, виходячи з наступного.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.12.2020 року позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу протягом десяти днів з дня вручення ухвали суду від 22.12.2020 року усунути недоліки позовної заяви, а саме надати до суду докази на підтвердження повноважень адвоката на підписання позовної заяви (договір); докази відправлення позовної заяви з додатками (згідно переліку додатків в позовній заяві) на адресу відповідача.
11.01.2021 року від представника позивача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання вих. № б/н від 11.01.2021 року про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.01.2021 року прийнят позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, та призначено підготовче засідання на 18.02.2021 року о 10:40 год.
12.02.2021 року від представника відповідача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшов відзив на позовну заяву вих. № б/н від 11.02.2021 року.
18.02.2021 року від представника позивача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання вих. № б/н від 18.02.2021 року про продовження строку розгляду підготовчого провадження.
У відповідності до частини 3 статті 177 Господарського процесуального кодексу України, підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
Також судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2021 року продовжено строк розгляду підготовчого провадження до 19.04.2021 року включно та підготовче судове засідання відкладено на 23.03.2021 року о 10:00 год.
У підготовче судове засідання 23.03.2021 року представник відповідача не з'явився.
23.03.2021 року у підготовчому судовому засіданні представником позивача зазначено, що ним було надано всі можливі та допустимі докази по справі.
Судом були визначені всі необхідні обставини у справі та зібрані відповідні докази, що є підставою для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.04.2021 року о 10:00 год.
У зв'язку з перебуванням судді Бєлік В.Г. з 19.04.2021 року у відпустці, яка пов'язана з підозрою на SARS-CoV-2 до отримання результатів ПЛР-досліджень, та з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, судове засідання з розгляду справи по суті 20.04.2021 року не відбулось.
Судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Ухвалою Господарського сду Дніпропетровської області від 22.04.2021 року призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 06.05.2021 року о 10:00 год.
У судове засідання 06.05.2021 року з розгляду справи по суті представники сторін не з'явились.
Приймаючи до уваги необхідність забезпечення участі сторін у судовому засіданні, та їх право на належний захист своїх прав в суді першої інстанції, та приймаючи до уваги неявку представників сторін, а також з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, суд вважає за необхідне відкласти судове засідання з розгляду справи по суті.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.05.2021 року судове засідання з розгляду справи по суті відкладено на 02.06.2021 року о 10:20 год.
В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 02.06.2021 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд,
Позиція позивача викладена у позовній заяві.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 1109/2018 від 18.06.2018 року, а саме в частині повної та своєчасної оплати вартості виконаних позивачем робіт.
Позиція відповідача.
Відповідач вказує про те, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.2020 у справі № 904/3325/20, залишеною без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 18.11.2020, затверджено план санації Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" до відкриття провадження у справі про банкрутство. Введено досудову санацію боржника на строк, передбачений планом санації Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод". Затверджений судом план санації Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" визнано обов'язковим для всіх кредиторів, вимоги яких включено до плану санації.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 5 Кодексу України з процедур банкрутства, у плані санації визначаються розміри, порядок і строки погашення вимог кредиторів, які беруть участь у санації.
Згідно плану санації ПрАТ «Дніпровський металургійний завод» всі кредитори відносяться до категорії «Інші кредитори» - кредитори ПрАТ «ДМЗ», строк виконання зобов'язань перед якими вже настав та які не є забезпеченими заставою майна боржника або майнового поручителя.
Відповідно до встановленого планом санації порядку задоволення вимог «інших кредиторів», останні задовольняються в четверту чергу на умовах відстрочки виконання зобов'язань строком на 2 роки від дня затвердження судом плану санації та на протязі 1 року поквартально рівними частинами в порядку, які наведені в Додатку № 1, 2 до плану санації.
Відповідно до затвердженого судом плану санації у межах судового провадження у справі № 904/3325/20 до реєстру кредиторів входить Приватне підприємство "ОСКАР-ВІТ" (ідентифікаційний код 36363060) із дебіторською заборгованістю 1 340 083,77 грн., на підставі чого просить в цій частині закрити провадження у справі.
Відповідач також просить застосувати строк позовної давності в один рік до вимог Приватного підприємства «ОСКАР-ВІТ» про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний завод» пені в сумі 152 907,90 грн.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
Як вбачається з матеріалів справи, між ПрАТ «ДМЗ» (далі - Замовник, Відповідач) та ПП «ОСКАР-ВІТ» (далі - Виконавець, Позивач) було укладено Договір №1109/2018 від 18.06.2018 року (далі - Договір), відповідно до умов якого, замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання виконати роботи капітальні ремонти, поточні ремонти обладнання, конструкцій будівель і споруд, технічне обслуговування обладнання, монтаж інженерних мереж і систем (далі - роботи), а замовник зобов'язується прийняти та оплати виконанні роботи на умовах цього договору згідно з проектно-кошторисною документацією, графіку виконання робіт, акту прийому-передачі виконаних робіт, інших документів, передбачених цим договором. .
Згідно п.3.3 Договору, оплата за виконані роботи здійснюється Замовником в наступному порядку: за фактом виконання робіт протягом 90 календарних днів після підписання Замовником Акту прийому-передачі виконаних робіт. Надання Виконавцем оригіналу рахунку-фактури та при умові складання і реєстрації Виконавцем в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної у відповідності до вимог п.п.2.1.17- 2.1.118 Договору, якщо інше не передбачено відповідною Додатковою угодою до цього Договору.
Відповідно до п.5 Додаткових угод №4,5 до Договору, оплата робіт, передбачених цією Додатковою угодою, проводиться Замовником за фактом виконання робіт, протягом 30 календарних днів з дня підписання Акту прийому-передачі виконаних робіт.
29 жовтня 2018 року було укладено Додаткову угоду №3 до Договору про капітальний ремонт коксосушильного вагону №3 ВКЦ КХВ. Відповідно до акту приймання №20 від 26 лютого 2019 року було прийнято робіт на загальну суму 105908,34 грн.
04 квітня 2019 року було укладено Додаткову угоду №4 до Договору про капітальний ремонт коксосушильного вагону №2 ВКЦ КХВ. Відповідно до акту приймання №1 від 25 липня 2019 року було прийнято робіт на загальну суму 269454,17 грн. Відповідно до акту приймання №4 від 27 вересня 2019 року було прийнято робіт на загальну суму 448811,34 грн.
04 квітня 2019 року було укладено Додаткову угоду №5 до Договору про капітальний ремонт сатуратора (ремонт газопроводів, трубопроводів, фундаментів, металевих конструкцій) КХВ. Відповідно до акту приймання №2 від 16 липня 2019 року було прийнято робіт на загальну суму 208392,53 грн. Відповідно до акту приймання №3 від 29 серпня 2019 року було прийнято робіт на загальну суму 194702,90 грн. Відповідно до акту приймання №5 від 27 вересня 2019 року було прийнято робіт на загальну суму 254701,45 грн.
Отже за Договором в цілому було виконано робіт на загальну суму 1 410 083,77 грн.
Відповідно до платіжного доручення №9587 від 31.03.2020 року на рахунок Позивача було перераховано 20 000 грн. в рамках виконання Договору (Додаткова угода №3 від 29.10.19 року, акт №20 від 26.02.1019 року), та 14.04.2020 року було перераховане ще 50 000 грн. відповідно до платіжного доручення 10830 (Додаткова угода №4 від 04.04.19 року, акт №1 від 25.06.1019 року). Загальна сума боргу становить 1 340 083,77 грн.
Відповідач відповідно до умов п.3.3. Договору та п.5 Додаткових угод №4,5 не здійснив оплату вартості за наданні позивачем послуг у повному обсязі, що і стало причиною звернення з даним позовом до суду та нарахування штрафних санкцій.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Щодо правовідносин сторін
Відповідно статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Судом встановлено, виходячи з предмета та правової конструкції, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором надання послуг.
Щодо суми основного боргу
Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частинами 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).
Згідно з положеннями статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст.903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).
Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).
Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем щодо стягнення заборгованості з оплати вартості за виконанні роботи у сумі 1 340 083,77 грн. заявлено правомірно.
При цьому, Єдиний державний реєстр судових рішень - це автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень (частина 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно частин 1, 3 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Єдиного державного реєстру судових рішень, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.
Як вбачається з відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою від 31.07.2020 по справі №904/3325/20 Господарського суду Дніпропетровської області про затвердження плану санації до відкриття провадження у справі про банкрутство затверджено план санації Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" (49064, м. Дніпро, вул. Маяковського, б.3, ідентифікаційний код 05393056) до відкриття провадження у справі про банкрутство. Введено досудову санацію боржника на строк, передбачений планом санації Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод". Затверджений судом план санації Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" визнано обов'язковим для всіх кредиторів, вимоги яких включено до плану санації. Скасовано мораторій, введений ухвалою від 24.06.2020. Ухвала набирала законної сили - 31.07.2020.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 18.11.2020 ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.2020 у справі №904/3325/20 залишено без змін.
Відповідно до частини 5 статті 4 Кодексу України з процедур банкрутства, санація боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство - це система заходів щодо відновлення платоспроможності боржника, які може здійснювати засновник (учасник, акціонер) боржника, власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, інші особи з метою запобігання банкрутству боржника шляхом вжиття організаційно-господарських, управлінських, інвестиційних, технічних, фінансово-економічних, правових заходів відповідно до законодавства до відкриття провадження у справі про банкрутство.
Частиною другою статті 5 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що у плані санації визначаються розмір, порядок і строки погашення вимог кредиторів, які беруть участь у санації.
При цьому, частиною 10 статті 5 Кодексу України з процедур банкрутства, встановлено, що затверджений господарським судом план санації є обов'язковим для всіх кредиторів, вимоги яких включені до плану санації, яка набрала законної сили.
Відповідно, план санації Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" є обов'язковим для всіх кредиторів, вимоги яких включено до такого плану.
Згідно затвердженого судом плану санації до реєстру кредиторів входить Приватне підприємство "ОСКАР-ВІТ" (ідентифікаційний код 36363060) із дебіторською заборгованістю 1 340 083.77 грн.
Відтак, відповідач повинен повністю оплатити суму основного боргу за договором № 1109/2018 від 18.06.2018 у розмірі 1 340 083,77 грн в порядку та строки встановлені планом санації.
Згідно ухвали суду по справі № 904/3325/20 від 31.07.2020 планом санації визначено порядок задоволення вимог кредиторів, на умовах відстрочки виконання зобов'язань. Відстрочка виконання зобов'язань встановлюється строком на 2 роки від дня затвердження судом цього плану санації, а задоволення вимог кредиторів здійснюється протягом 1 року поквартально рівними частинами.
Враховуючи викладене, затверджений господарським судом план досудової санації є рішенням господарського суду, яке набрало законної сили стосовно вирішення судом спору щодо розміру заборгованості відповідача перед позивачем та встановлення порядку і строуі виконання такого рішення в процедурі санації боржника.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення основної заборгованості у сумі 1 340 083,77 грн, що включені до плану досудової санації, підлягає закриттю на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з затвердженням плану санації до відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства “Дніпровський металургійний завод”.
Щодо суми пені
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
За змістом ст.ст. 549, 551 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.
Відповідно до ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом, або договором, припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п.8.6. Договору, у випадку порушення Замовником строків оплати, передбачених п.3.3. цього Договору, Замовник сплачує Виконавцю пеню за кожний день прострочення оплати в розмірі облікової ставки НБУ, що діяла в період порушення зобов'язання, від вартості несвоєчасно оплачених робіт.
В силу п.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
У відповідності до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).
У зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати вартості виконаних робіт, позивачем останньому нараховано та заявлено до стягнення пеню у розмірі 152 907,90 грн.:
- за Додатковою угодою №3 станом на 12.10.2020 року пеня з складає 14 068,19 грн. (за період з 28.05.2019 по 12.10.2020);
- за Додатковою угодою №4 та актом приймання № 1 від 25.07.2019 року пеня з складає 26 684,38 грн. (за період з 25.08.2019 по 12.10.2020);
- за Додатковою угодою №4 та актом приймання № 4 від 27.09.2019 року пеня з складає 41 741,83 грн. (за період з 27.10.2019 по 12.10.2020);
- за Додатковою угодою №5 та актом приймання № 2 від 16.07.2019 року пеня з складає 26 212,83 грн. (за період з 16.08.2019 по 12.10.2020);
- за Додатковою угодою №5 та актом приймання № 3 від 29.08.2019 року пеня з складає 20 562,11 грн. (за період з 29.09.2019 по 12.10.2020);
- за Додатковою угодою №5 та актом приймання № 5 від 27.09.2019 року пеня з складає 23 688,56 грн. (за період з 27.10.2019 по 12.10.2020).
Перевіривши розрахунок позивача, судом встановлено, що розрахунок пені не відповідає вимогам чинного законодавства.
Згідно з положеннями ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Договір № 1109/2018 від 18.06.2018 у не передбачає можливість стягнення штрафних санкцій після спливу строку, визначеного у ч.6 ст.232 ГК України.
Тобто відповідно до системного аналізу наведених норм матеріального права, порядок нарахування штрафних санкції, а саме пені, є таким, що штрафна санкція припиняєть нараховуватись після спливу шести місяців від дня настання виконання зобов'язання та підлягають стягненню протягом одного року з того ж дня.
Позивачем в супереч вищевказаних норм права не було застосовано спеціальний строк позовної давності в один рік при розрахунку та пред'явленні позовних вимог. Тому з урахуванням норм цивільного та господарського кодексів, стягненню підлягає пеня за рік, що передував даті подання позову, нарахування якої припинилось зі спливом шести місяців, з яких допущено прострочення виконання за рік до пред'явлення позовної заяви Позивачем.
Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно із ч. 1 ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.
Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
При цьому відповідно до частини першої статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Разом з тим згідно із частинами третьою, четвертою статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами N 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").
Порівняльний аналіз термінів "довідався" та "міг довідатися", що містяться в статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.
Отже, позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею за аналогією ст.74 ГПК України про обов'язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Така правова позиція викладена у постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року у справі за № 6-2469цс16.
Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення пені задоволенн. Не підлягають.
Щодо судового збору
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у сумі 2 293,62 грн. на покладається на позивача.
Щодо повернення судового збору
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне роз'яснити, що сума сплаченого судового збору у розмірі 20 101,26 грн. може бути повернута із державного бюджету за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 123, 129, 185, 231, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Закрити провадження у справі в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСКАР-ВІТ" основного боргу у сумі 1 340 083,77 грн.
В частині стягнення з Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСКАР-ВІТ" пені у сумі 152 907,90 грн. - відмовити.
Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано - 14.06.2021 року.
Суддя В.Г. Бєлік