15.06.2021 року м.Дніпро Справа № 904/3983/20
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач)
суддів: Березкіної О.В., Антоніка С.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2021, ухвалене суддею Мельниченко І.Ф., повний текст якого складений 22.03.2021 у справі № 904/3983/20
за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", м. Київ
до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіріус", м. Дніпро
відповідача-2: ОСОБА_1 , сел. Слобожанське Дніпропетровської області
про стягнення заборгованості у розмірі 209 099,29 грн.
У липні 2020 року Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" м. Київ (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіріус", м. Дніпро (Відповідач-1) та ОСОБА_1 , сел. Слобожанське Дніпропетровської області (Відповідач-2) про стягнення заборгованості у розмірі 209 099,29 грн., з яких: заборгованість за кредитом у розмірі 183 333,36 грн., заборгованість по відсотками за користування кредитом у вигляді щомісячної комісії в розмірі 25 765,93 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем-1 своїх зобов'язань за кредитним договором № б/н від 12.07.2019 по своєчасному поверненню суми отриманого кредиту та своєчасній сплаті нарахованих за користування кредитними коштами відсотків у встановлені договором строки та невиконанням відповідачем-2 своїх договірних зобов"язань за договором поруки № POR1562759016690 від 12.07.2019.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2021 у справі №904/3983/20 позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіріус" та з фізичної особи ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" заборгованість за кредитом у 183 333,36 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 750,00 грн.
В решті заявлених вимог - відмовлено.
Не погодившись із вказаним рішенням у відмовленій частині, Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, нез"ясування обставин справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить його скасувати у частині відмови щодо стягнення відсотків у вигляді щомісячної комісії у розмірі 25 765,93 грн і ухвалити нове рішення в цій частині, яким позовні вимоги задовольнити. В іншій частині рішення залишити без змін.
При цьому в апеляційній скарзі скаржник зазначає, що, суд зробив помилковий висновок про відсутність підстав для стягнення з відповідача відсотків по кредиту, допустивши грубе порушення норм цивільного права.
Так, судом першої інстанції неналежним чином досліджені надані позивачем докази, зокрема, в матеріалах справи міститься анкета-заява про приєднання до умов та правил надання послуг "КУБ", що включає в себе і графік погашення основної суми заборгованості та процентів за кредитом, підписана відповідачем-1, якою визначені всі істотні умови договору, зокрема і проценти за користування кредитом (перші шість місяців 1,8% в місяць від початкового розміру кредиту, починаючи з 7-го місяця -1,6% від початкового розміру кредиту). Отже, сторонами при укладенні погоджені всі істотні умови кредитного договору, а вказана анкета-заява разом з умовами та правилами надання банківських послуг складають договір про надання банківських послуг і за своєю правовою суттю є договором приєднання.
Крім того, при вірному висновку суду щодо виконання позивачем умов договору та надання кредитних коштів і відсутності погашення заборгованості з боку відповідача-1, з урахуванням наявних матеріалів справи, суд першої інстанції безпідставно відмовляє у нарахованих відсотках у вигляді щомісячної комісії, в той час, як відповідачі відзив на позов не надали, заявлених до стягнення сум не спростували, довідки про відсутність заборгованості також не надали, як і доказів того, що укладений між сторонами кредитний договір та договір поруки визнані недійсними або нікчемними.
Відповідачі - Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіріус" та ОСОБА_1 відзиви на апеляційну скаргу не надали, правом, передбаченим ст.263 ГПК України, не скористались.
Про надання часу для подання відзиву на апеляційну скаргу повідомлялись ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.04.2021, повідомлення про постановлення якої розміщене на офіційному сайті Центрального апеляційного господарського суду, у зв'язку з припиненням відправлення поштової кореспонденції в Центральному апеляційному господарському суді, про що складений акт від 04.01.2021.
Беручи до уваги строки розгляду апеляційної скарги, а також те, що за приписами ст.263 відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду в апеляційному порядку, відповідачі належним чином повідомлялись про відкриття апеляційного провадження та надання строку для направлення відзивів, заяв, клопотань, а наявні у справі докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає можливим розглянути апеляційну скаргу без заперечень відповідачів.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.04.2021 для розгляду справи визначена колегія суддів: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), Березкіна О.В., Дармін М.О.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.04.2021 (колегія суддів у складі: головуючий Іванов О.Г. (доповідач), Дармін М.О., Березкіна О.В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2021 у справі № 904/3983/20; з урахуванням ціни спору справу вирішено розглядати в письмовому провадженні, без повідомлення (виклику) сторін; сторонам наданий строк для подання відзиву, заяв, клопотань.
14.06.2021 розпорядженням керівника апарату суду, відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи №904/3983/20 у зв'язку з перебуванням у відпустці судді - члена колегії суддів Дарміна М.О.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.06.2021, справу №904/3983/20 передано колегії суддів у складі: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), Березкіна О.В., Антонік С.Г. та ухвалою від 15.06.2021 справу прийнято до провадження вказаною колегією суддів.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.
12.07.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю "Сіріус" в особі ОСОБА_1 , через систему інтернет-клієнт-банкінгу було підписано із використанням електронного цифрового підпису Анкету-заяву про приєднання до Умов і правил падання послуг "КУБ".
Відповідно до цієї заяви Товариство з обмеженою відповідальністю "Сіріус" приєдналося до розділу 3.2.8. Умов та правил надання банківських послуг (далі - Умови), які розміщені на офіційному веб-сайті АТ КБ "ПриватБанк".
Згідно Анкети-заявки про приєднання до Умов та Правил надання послуги "КУБ" істотними умовами кредитного договору є такі умови:
- вид кредиту - строковий (пункт 1.1);
- розмір кредиту - 550 000 грн (пункт 1.2);
- строк кредиту складає 12 місяців з моменту видачі коштів клієнту (пункт 1.3);
- проценти (комісія) за користування кредитом складають: перші шість місяців 1,8% в місяць від початкового розміру кредиту, починаючи з 7-го місяця -1,6% від початкового розміру кредиту (в т.ч. при достроковому погашенні кредиту (пункт 1.4));
- порядок погашення заборгованості за кредитом: щомісяця рівними частинами , починаючи з місяця, наступного за місяцем видачі коштів клієнту, до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом; погашення процентів щомісяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем видачі коштів клієнту, до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом. Сторони узгодили, що графік погашення кредиту надається у додатку 1 до цієї заяви та доступний клієнту у системі "Приват24 для бізнесу" (пункт 1.5.).
У випадку порушення строку погашення заборгованості за кредитом, що зазначений в пункті 1.5 цієї заяви, клієнт зобов"язаний додатково до процентів, вказаних у п.1.4, сплатити банку проценти у розмірі 4% в місяць від суми простроченої заборгованості та неустойку в розмірі і згідно розділу 3.2.8. Умов та Правил надання банківських послуг (пункт 1.6).
Клієнт доручає Банку розмістити у мережі Інтернет відомості про його бізнес проект, за яким Банк надає кредит (п.1.7 договору).
Відповідно до частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або у письмовій (електронній) формі.
У відповідності до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (частина 1 статті 634 Цивільного кодексу України).
Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (частина 1 статті 639 Цивільного кодексу України).
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (частина 2 статті 639 Цивільного кодексу України).
Таким чином, 12.07.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сіріус" та Акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" був укладений кредитний договір №б/н, який за своєю правовою природою є договором приєднання та складається із вищевказаних Анкети-заяви та Умов.
Пунктом 3.2.8.1 Умов визначено, що банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати Клієнту "Кредит КУБ" для фінансування поточної діяльності Клієнта, в обмін на зобов'язання Клієнта з повернення кредиту, сплати відсотків, комісії та ін. винагород в обумовлені цим Договором терміни. Кредитування Клієнта здійснюється в межах встановленого Банком ліміту кредитування, про який Банк повідомляє Клієнта через встановлені канали комунікацій. Істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, порядок їх сплати) вказуються в Заяві про приєднання по Умов та правил надання банківських послуг (далі Заява). Клієнт приєднується до Послуги шляхом підписання електронно-цифровим підписом Заяви в системі Приват24 або у сервісі Paperless або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору. Кредит також може надаватись шляхом видачі кредитних коштів з наступним їх перерахуванням на рахунок підприємства-продавця за товари та послуги.
Зі змісту анкети - заяви від 12.07.2019 вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Сіріус" та Акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" погоджені істотні умови кредитного договору.
На виконання умов договору позивач перерахував на поточний рахунок відповідача-1 кредитні кошти у розмірі 550 000,00 грн, що підтверджується випискою по рахунку № НОМЕР_1 за період з 12.07.2019 по 01.07.2020 (а.с. 32).
Строк кредиту - 12 місяців з моменту видачі коштів, які перераховані 12.07.2019, отже строк їх повернення - 12.07.2020.
Підпунктами 3.2.8.3.1, 3.2.8.3.1.3 пункту 3.2.8.3. розділу 3.2.8 Умов та Правил надання послуг "КУБ" передбачено, що повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення Клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у Заяві. Клієнт доручає банку щомісячно у строки, зазначені в Заяві, здійснювати договірне списання грошей з поточного рахунку Клієнта в строки і розмірах, передбачених умовами кредитного договору. Остаточний термін погашення заборгованості за кредитом є дата повернення кредиту. Згідно зі статтями 212, 651 Цивільного кодексу України при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбачених цим договором, Банк на свій розсуд, починаючи з 91-ого дня порушення будь-якого із зобов'язань, має право змінити умови договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому Банк направляє Клієнту повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту (Банк здійснює інформування Клієнта на свій вибір або письмово, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку та Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших)). При непогашенні заборгованості за цим Договором у термін, зазначений у повідомленні, вся заборгованість, починаючи з наступного дня від дати, зазначеної в повідомленні, вважається простроченою. У разі погашення заборгованості в період до закінчення 90 днів (включно) з моменту порушення будь-якого із зобов'язань, терміном повернення кредиту є дата останнього платежу.
До обов'язків клієнта віднесено повернення кредиту у терміни і в сумах, як встановлено в пунктами 3.2.8.3.1., 3.2.8.5.14, 3.2.8.6.2, а також зазначені в Заяві, шляхом розміщення необхідних для планового погашення внеску коштів на своєму поточному рахунку (підпункт 3.2.8.5.3 пункту 3.2.8.5 розділу 3.2.8. Умов та Правил надання послуг "КУБ").
Згідно з матеріалами справи, відповідач-1 після отримання кредитних коштів частково повернув ці кошти, здійснивши поповнення рахунку у період з 12.08.2019 по 24.03.2020 на суму 366 666,64 грн., що також підтверджується випискою по рахунку відповідача-1.
Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" посилається на неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Сіріус" зобов'язань за кредитним договором б/н від 12.07.2019 в частині повернення кредиту у передбачений договором термін у сумі 183 333, 36 грн., відсотків у вигляді щомісячної комісії у сумі 25 765,93 грн., які просить стягнути в судовому порядку, що і є причиною виникнення спору.
Крім того, в забезпечення належного виконання зобов'язань відповідача-1 за договором б/н від 12.07.2019, 12.07.2019 між позивачем (кредитором) та ОСОБА_1 (поручителем, відповідачем-2) укладено договір поруки № POR1562759016690 (далі - договір поруки), предметом якого є надання поруки Поручителем перед Кредитором за виконання Підприємством відповідача-1 (боржника) зобов'язань за угодами приєднання до:
розділу 3.2.8 "Кредит КУБ" Умов та Правил надання банківських послуг, далі Угода-1, по сплаті:
- процентної ставки за користування кредитом: за період користування кредитом згідно п. 3.2.8.3.2 "Угоди-1" - перші 6 місяців 1,8 відсотка в місяць від початкового розміру кредиту, починаючи з 7-го місяця - 1,6 відсотка від початкового розміру кредиту;
- за період користування кредитом згідно п.3.2.8.3.3 "Угоди 1" - 4,0% відсотки в місяць від початкового розміру кредиту;
- кредиту в розмірі 550 000,00 грн.
За умовами п. 1.2, 1.3 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язань за "Угодою 1" в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності. Поручитель з умовами "Угоди 1" ознайомлений.
У випадку невиконання боржником зобов"язань за "Угодою 1", боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (п.1.5 договору поруки).
Згідно з підпунктом 2.1.2. пункту 2.1. договору поруки у випадку невиконання боржником якого-небудь зобов'язання, передбаченого пунктом 1.1 цього договору, кредитор має право направити кредитору вимогу із зазначенням невиконаного зобов'язання. Ненаправлення кредитором вказаної вимоги не є перешкодою та не позбавляє кредитора права звернутися до суду з вимогою виконати взяті на себе зобов'язання або вимагати від поручителя виконання взятих на себе зобов'язань іншим способом. Поручитель відповідає перед кредитором як солідарний боржник у випадку невиконання боржником зобов'язань за "Угодою №1", незалежно від факту направлення чи ненаправлення кредитором поручителю передбаченої цим пунктом вимоги.
Сторони взаємно домовились, що порука за цим договором припиняється через 15 років після укладення цього договору. У випадку виконання боржником та/або поручителем всіх зобов'язань за Угодою 1 цей Договір припиняє свою дію (п. 4.1. договору поруки).
Невиконання відповідачами умов договорів (кредиту та поруки), неповернення відповідачами кредитних коштів і стала підставою звернення позивача з позовом до Господарського суду Дніпропетровської області.
Предметом спору є стягнення солідарно з відповідачів заборгованості за кредитним договором б/н від 12.07.2019 у сумі 183 333,36 грн. та відсотків у вигляді щомісячної комісії у сумі 25 765,93 грн.
Задовольняючи частково позовні вимоги, місцевий господарський суд дійшов висновку, що неповернення відповідачами наданих позивачем кредитних коштів є порушенням зобов"язань, тому в частині основного зобов"язання в розмірі 183 333,36 грн позовні вимоги задовольнив.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині стягнення відсотків в розмірі 25 765,93 грн, місцевий господарський суд виходив із того, що в анкеті-заяві сторонами процентна ставка за користування кредитними коштами не зазначена, в той же час, наданий банком Витяг з Умов та правил надання банківських послуг не може розцінюватися як стандартна (типова) форма договору приєднання, що встановлена до укладеного із відповідачем-1 кредитного договору, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносила відповідні зміни до Умов. В даному випадку суд послався на правову позицію, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 по справі №342/180/17.
Не погодившись із вказаним рішенням лише в частині стягнення відсотків за користування кредитом в розмірі 25 765,93 грн., позивач подав апеляційну скаргу, тому в даному випадку суд апеляційної інстанції за приписами ч.1 ст.269 ГПК України перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог стосовно стягнення відсотків за користування кредитом з наступних мотивів.
Як правильно встановив суд першої інстанції за своєю правовою природою правовідносини сторін за кредитним договором охоплюються §§ 1,2 глави 71 ЦК України.
Згідно з частиною 1 ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, що передбачені цим Кодексом.
Статтями 525, 526 ЦК України регламентовано, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб (стаття 553 Цивільного кодексу України).
Статтею 554 Цивільного кодексу України встановлено, що в разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Оскільки поручитель поручився за зобов'язаннями боржника (Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіріус") у повному обсязі, Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" набув право вимоги до поручителя як відповідача щодо погашення заборгованості за кредитним договором.
Оскільки матеріалами справи підтверджено, що позивач свої зобов'язання за договором виконав, перерахувавши на поточний рахунок відповідача-1 кредитні кошти у розмірі 550 000,00 грн, а відповідач-1 не здійснив своєчасного повернення цих коштів, з урахуванням умов договору поруки, укладеного банком і відповідачем-2, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про зобов'язання відповідачів повернути суму основного боргу у розмірі 183 333,36 грн. і в цій частині вимог рішення суду апелянтом не оскаржується.
Згідно з частинами 1, 2 ст.1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором; розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з частиною 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до п. 3.2.8.9.1. Умов, за користування кредитом у період з дати списання коштів з позикового рахунку до дат погашення кредиту згідно з пунктами 3.2.8.1., 3.2.8.3. цього Договору Клієнт сплачує проценти в розмірі, зазначеному в п. 3.2.8.3.2.
Пункт 3.2.8.9.2. Умов передбачає, що сплата процентів за користування кредитом здійснюється в дати платежів, зазначені у Заяві (3.2.8.3.1).
За змістом п. 3.2.8.3.2. Умов, за користування Послугою Клієнт сплачує щомісячно, протягом всього терміну кредиту, проценти за користування кредитом в розмірі та згідно Графіку, визначених в Заяві та Тарифах.
Згідно з п. 3.2.8.3.3. Умов, при порушенні клієнтом будь-якого грошового зобов'язання клієнт сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі, встановленому в Заяві.
В пункті 1.4 Заяви сторони узгодили проценти (комісію) за користування кредитом в розмірі - перші шість місяців 1,8% в місяць від початкового розміру кредиту, починаючи з 7-го місяця -1,6% від початкового розміру кредиту.
З урахуванням даної процентної ставки сформований графік погашення суми боргу та процентів за кредитом, які є додатком №1 до договору б/н від 12.07.2019 та з якими були обізнані як відповідач-1, так і відповідач-2.
Таким чином, оскільки розмір процентів за користування кредитом був зазначений у Анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил надання послуги “Куб”, яка підписана відповідачем-1 (а.с. 22) та з умовами якої згідно п.1.3 договору поруки був обізнаний поручитель (відповідач-2), то суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про відмову у стягненні на користь позивача 25 765,93 грн заборгованості за відсотками по кредиту, нарахованими у вигляді щомісячної комісії.
Посилання суду першої інстанції на правову позицію Великої Палати Верховного Суду у справі № 342/180/17 від 03.07.2019, в якій зазначено, що кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Умов у будь-якій редакції, що свідчить про недоведеність обізнаності відповідача та погодження ним саме цих умов, не встановлення у заяві-анкеті ціни договору у вигляді сплати відсотків за кредитом, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин через відмінність обставин справи, оскільки у даній справі відповідач-1 підписав Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання послуги КУБ, в якій були зазначені всі істотні умови кредитного договору, зокрема і строк кредиту, і розмір процентів, а також розмір процентів у випадку порушення умов, порядок погашення заборгованості і таке інше, що відповідало змісту умов та правил надання банківських послуг, підписаних відповідачем за допомогою ЕЦП.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини першої статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: нез'ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи.
З огляду на хибний висновок господарського суду щодо невстановлення сторонами у договорі кредитування розміру процентів за користування кредитом (у вигляді щомісячної комісії), суд першої інстанції при вирішенні даної справи порушив норми процесуального та матеріального права, внаслідок чого безпідставно відмовив у задоволенні позовних вимог в частині стягнення відсотків за користування кредитом.
З урахуванням наведеного доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час перевірки рішення в апеляційному порядку, внаслідок чого апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення господарського суду скасуванню у відмовленій частині. В цій частині слід прийняти нове рішення, яким позовні вимоги щодо відсотків за користування кредитом слід задовольнити.
З урахуванням задоволення позову у повному обсязі, підлягає зміні стягнута судом першої інстанції сума судового збору, оскільки сплачений позивачем судовий збір в сумі 3136,49 грн відшкодовується за рахунок відповідачів у повному обсязі (по 1568,25 грн з кожного з відповідачів на користь позивача).
Зважаючи на задоволення апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв'язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідачів у справі порівну і підлягають відшкодуванню позивачу в сумі 3153,00 грн. (по 1576,50 грн з кожного з відповідачів).
Суд апеляційної інстанції зазначає, що апелянтом сплачено судовий збір у більшому розмірі, ніж визначений законом, з урахуванням наступного.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" з 01 січня 2020 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі: з 1 січня 2020 року - 2102 гривні, з 1 липня - 2197 гривень, з 1 грудня - 2270 гривень. При цьому, визначальним для сплати судового збору є розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом саме на 01 січня календарного року.
Згідно ч.4 ст.6 Закону України "Про судовий збір" якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
У даному випадку розмір оскаржуваної суми становить відмовлену частину вимог у сумі 25765,93 грн., а тому за подання позовної заяви підлягає сплаті сума, що є меншою від 1 розміру прожиткового мінімуму: 25765,93 х 1,5% = 386,49 грн.
Таким чином, за подання позовної заяви слід враховувати суму судового збору, що становить 1 розмір прожиткового мінімуму - 2102,00 грн (позов поданий у липні 2020 року), а відтак, за подачу апеляційної скарги слід було сплатити 3153.00 грн.
На підставі наведеного, за відповідним клопотанням апелянта останньому підлягає поверненню сума зайво сплаченого судового збору за подачу апеляційної скарги в сумі 1551,74 грн.
Оскільки загальна ціна позову становить 209 099,29 грн., тобто не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України дана справа відноситься до категорії малозначних справ, у зв'язку з чим відповідно до ст. 287 ГПК України судові рішення у даній справі не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 269, 275, 277, 282-284 ГПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк", м. Київ на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2021 у справі №904/3983/20 - задовольнити.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2021 у справі №904/3983/20 - скасувати у частині відмови у стягненні 25 765,93 грн заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії та змінити в частині стягнутої суми судового збору.
Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіріус" (49051, м. Дніпро, вул. Курсантська, буд. 26, код ЄДРПОУ) та з фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ідентифікаційний код 14360570) заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії в сумі 25 765,93 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіріус" (49051, м. Дніпро, вул. Курсантська, буд. 26, код ЄДРПОУ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ідентифікаційний код 14360570) 1568,25 грн судового збору за подачу позову.
Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ідентифікаційний код 14360570) 1568,25 грн судового збору за подачу позову.
В решті рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2021 у справі №904/3983/20 - залишити без змін.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіріус" (49051, м. Дніпро, вул. Курсантська, буд. 26, код ЄДРПОУ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ідентифікаційний код 14360570) 1576,50 грн судового збору за подачу апеляційної скарги.
Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ідентифікаційний код 14360570) 1576,50 грн судового збору за подачу апеляційної скарги.
Видачу відповідних наказів, з урахуванням необхідних реквізитів, доручити Господарському суду Дніпропетровської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду лише у випадках, передбачених пунктом 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України, протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 15.06.2021.
Головуючий суддя О.Г. Іванов
Суддя О.В. Березкіна
Суддя С.Г. Антонік