вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"08" червня 2021 р. Справа№ 10/5026/1472/2012(925/1040/20)
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Грека Б.М.
суддів: Отрюха Б.В.
Остапенка О.М.
за участюсекретаря судового засідання Кочурової Т.О.
за участю представниківвідповідно до протоколу судового засідання від 08.06.2021
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніссан Мотор Україна»
на рішенняГосподарського суду Черкаської області від 09.02.2021
у справі№ 10/5026/1472/2012 (925/1040/20)
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Ніссан Мотор Україна»
доПриватного підприємства «Активтехторг»
провизнання правочину недійсним
у справі за заявоюініціюючого кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніссан Мотор
до боржникаТовариства з обмеженою відповідальністю «Євросервіс 2000»
пробанкрутство юридичної особи
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 28.09.2012 за заявою ТОВ "Ніссан Мотор Україна", порушено провадження у справі про банкрутство боржника - ТОВ "Євросервіс 2000"
Постановою Господарського суду Черкаської області від 09.10.2012 боржника визнано банкрутом, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Гончарова А.О.
Ухвалою суду від 15.08.2014 повноваження арбітражного керуючого Гончарова А.О. як ліквідатора банкрута припинено, ліквідатором у справі призначено арбітражного керуючого Олексенко Н.В.
05.04.2016 між ТОВ "Євросервіс 2000" в особі ліквідатора, арбітражного керуючого Олексенко Н.В., та ПП "Активтехторг" укладено договір купівлі-продажу незавершеного будівництва салону з продажу автомобілів, літ.П, готовністю 41%, що знаходиться в м. Черкаси по вул. Нечуя Левицького,16, розташований на земельній ділянці площею 0,2495 га, к/н 7110136400:03:050:0009. Згідно з договором продаж нежитлових будівель вчинено за 601 000 грн., які повністю перераховано покупцем на рахунок продавця згідно з платіжним дорученням від 05.04.2016 №2 (п.2.1); передача нежитлових будівель з усіма невід'ємними частинами здійснено в день підписання договору на підставі акту прийому передачі, підписаного сторонами (п.4.1). Договір посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Фіщук С.О. та зареєстровано в реєстрі за №1543.
29.08.2016 ухвалою суду (суддя Боровик С.С.) клопотання ліквідатора банкрута задоволено, затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс боржника, підприємство-банкрута ліквідовано, провадження у справі припинено.
09.09.2016 за вх.№18378/16 до суду надійшла апеляційна скарга ТОВ "Ніссан Мотор Україна" від 07.09.2016 на ухвалу суду від 29.08.2016 (т.5 а.с.270), у якій позивач зазначив, що не був присутній у судовому засіданні, про результати розгляду довідався з ухвали суду від 29.08.2016, примірник якої отримав 06.09.2016 поштою (т.5 а.с.274). Апеляційну скаргу ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2016 повернуто заявнику без розгляду з огляду на неподання ним до апеляційної скарги доказів надсилання її копії іншій стороні (сторонам, т.5 а.с.269).
07.10.2016 за вх. №20448/16 до суду надійшла апеляційна скарга ТОВ "Ніссан Мотор Україна" від 05.10.2016 на ухвалу суду від 29.08.2016 (т.6 а.с.4-14), яку ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2016 прийнято до проваждення.
09.11.2016 постановою Київського апеляційного господарського суду ухвалу суду першої інстанції від 29.08.2016 скасовано та прийнято нове рішення, однак постановою Вищого господарського суду України від 28.02.2017 останню скасовано, справу №10/5026/1472/2012 направлено на новий апеляційний розгляд.
22.03.2017 постановою Київського апеляційного господарського суду (залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 25.07.2017) ухвалу господарського суду Черкаської області від 29.08.2016 скасовано; скаргу ТОВ "Ніссан Мотор Україна" на дії (бездіяльність) ліквідатора банкрута Олексенко Н.В. задоволено; визнано дії арбітражного керуючого Олексенко Н.В. під час виконання ним повноважень ліквідатора ТОВ "Євросервіс 2000" незаконними; відмовлено арбітражному керуючому Олексенко Н.В. у затвердженні звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу та припиненні провадження у справі №10/5026/1472/2012; припинено повноваження ліквідатора ТОВ "Євросервіс 2000", арбітражного керуючого Олексенко Н.В. у зв'язку з неналежним виконанням обов'язків; матеріали справи №10/5026/1472/2012 направлено до господарського суду Черкаської області для подальшого розгляду у процедурі ліквідації, у тому числі в частині призначення ліквідатора ТОВ "Євросервіс 2000"; зобов'язано арбітражного керуючого Олексенко Н.В. виконувати повноваження ліквідатора ТОВ "Євросервіс 2000" до призначення господарським судом Черкаської області у встановленому законодавством порядку іншого ліквідатора.
Під час перебування справи №10/5026/1472/2012 у судах вищої інстанції від ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Олексенко Н.В., до суду надійшли клопотання від 31.07.2017 про продовження строку ліквідаційної процедури та повноважень ліквідатора банкрута, які ухвалами суду від 07.11.2017 призначені до розгляду. До дня їх розгляду (29.11.2017) до суду надійшла заява ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Олексенко Н.В., від 27.11.2017 №01-21/147 про затвердження звіту та ліквідаційного балансу.
Ухвалами суду: від 08.12.2017 - справу прийнято до свого провадження суддею Хабазнею Ю.А.; від 27.03.2018 у задоволенні клопотання ліквідатора про затвердження звіту про проведення ліквідаційної процедури від 27.11.2017 №01-21/147 та ліквідаційного балансу відмовлено; припинено виконання арбітражним керуючим Олексенко Н.В. повноважень ліквідатора банкрута, призначено на цю посаду арбітражного керуючого Гуріна Р.М.
13.08.2020 до суду надійшла позовна заява ТОВ "Ніссан Мотор Україна" від 11.08.2020 з вимогою визнати недійсним Договір, яка є предметом судового розгляду. Так, ініціюючим кредитором (ТОВ "Ніссан Мотор Україна"), у межах справи про банкрутство подано позовну заяву від 11.08.2020 з вимогами: визнати недійсним договір купівлі-продажу незавершеного будівництва салону з продажу автомобілів, літ.П, готовністю 41%, що знаходиться в м. Черкаси по вул. Нечуя Левицького,16, розташований на земельній ділянці площею 0,2495 га, к/н 7110136400:03:050:0009 (далі по тексту договір купівлі-продажу), який був посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Фіщук С.О. (далі Договір, Спірне майно).
Позов обґрунтований тим, що Договір не відповідає вимогам закону (ст.203, 215 Цивільного кодексу України і ст.44 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у новій редакції згідно із Законом України від 22.12.2011 №4212-VI, чинній з 19.01.2013, далі Закон №4212-VI) та підлягає визнанню недійсним з огляду на встановлення постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.03.2017 (залишеною постановою Вищого господарського суду від 25.07.2017 без змін) фактів порушення ліквідатором банкрута, арбітражним керуючим Олексенко Н.В., процедури реалізації майна банкрута (здійснення продажу майна без застосування конкурентних засад на стадії підготовки майна до продажу) та припинення у зв'язку з цим повноважень останньої; що відповідно до ч.6 ст.44 Закону №4212-VI ліквідатор банкрута може здійснювати безпосередній продаж активів не проданих на аукціоні за ціною останніх торгів на аукціоні; що відповідно до ч.1 ст.42 Кодексу України з процедур банкрутства (далі Кодекс), правочини, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, якщо вони завдали збитків боржнику або кредиторам.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 09.02.2021 відмовлено у задоволенні вимог у позовній заяві ТОВ "Ніссан Мотор Україна" від 11.08.2020 повністю.
В апеляційній скарзі позивач не погоджується з рішенням господарського суду першої інстанції, посилаючись на те, що чинною на момент укладання Договору купівлі-продажу редакцією Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а саме: ч. 2 ст. 44, було визначено, що ліквідатор організовує проведення аукціону з продажу активів банкрута з урахуванням вимог цього закону, тобто законодавець чітко визначив спосіб продажу майна банкрута, а саме - на конкурентних засадах шляхом проведення аукціону.
Апелянт виходить з того, що судами були встановлені факти порушень ліквідатором процедури продажу майна банкрута, а саме майно було реалізовано не на конкурентних засадах шляхом проведення аукціону, відповідно договір купівлі-продажу незавершеного будівництва салону з продажу автомобілів, літ. П, готовністю 41%, що знаходиться в місті Черкаси по вул. Нечуя Левицького, 16, розташований на земельній ділянці площею 0,2495 га, к/н 7110136400:03:050:0009, який був посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Фіщук С.О. відповідає вимогам закону та підлягає визнанню судом недійсним на підставі ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, ст. 44 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач проти доводів позивача заперечив, посилаючись на те, що 05.04.2016 між ТОВ «Євросервіс 2000» (боржник) в особі ліквідатора Олексенко Н.В. та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу спірного майна, вартість якого склала 600 000 грн., і кошти були перераховані на рахунок боржника до підписання договору.
Ліквідатором дане майно було неодноразово запропоновано до продажу з аукціону, але 29.05.2015, 22.06.2016 торги не відбулись, а 20.07.2015, 21.09.2015, 08.12.2015, 19.02.2016 торги визнані такими, що не відбулись.
11.02.2016 з огляду на те, що дане нерухоме майно тривалий час неможливо було реалізувати через прилюдні торги шляхом аукціону, протоколом №11/16 зборів комітету кредиторів боржника надано ліквідатору дозвіл на здійснення безпосередньо прямого продажу спірного майна. Після отримання дозволу арбітражним керуючим скеровано оголошення до ЗМІ про продаж майна, і 05.04.2016 укладено оспорюваний договір купівлі-продажу.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.03.2021, зазначену апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Грек Б.М., судді: Отрюх Б.В., Остапенко О.М.
Учасники справи про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, направленням на адреси місцезнаходження учасників справи копій ухвали суду, натомість в судове засідання представник боржника не з'явився.
Судом враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень", для доступу до судових рішень загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що сторони не були позбавлені права та можливості ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
З огляду на викладене, апеляційний господарський суд вважає за можливе здійснювати розгляд скарги, так як сторони належним чином повідомленні про дату, час та місце розгляду справи, учасниками якої вони є.
В судовому засіданні апелянт (позивач) висловив свої міркування з приводу обставин справи та повністю підтвердив свої доводи, викладені в апеляційній скарзі. Відповідач проти доводів позивача заперечив.
Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши представників апелянта та відповідача, перевіривши матеріали справи, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновків, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Черкаської області від 09.02.2021 - підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як вбачається з встановлених господарським судом першої інстанції обставин та матеріалів справи,
За результатами проведених заходів щодо виявлення майна боржника, ліквідатором було виявлено нерухоме майно та незавершене будівництво автосалону в м. Черкаси по вул. Нечуя Левицького, 16 (т. 3, а.с.156).
ТОВ Бізнес Експертиза проведено незалежну оцінку виявленого майна станом на 10.03.2015.
Комітетом кредиторів 20.03.2015 (протокол № 6/15) було прийнято рішення про продаж майна боржника як цілісного майнового комплексу.
Кредитор Регіональний фонд підтримки підприємства по Черкаській області надав згоду на продаж заставного майна.
При цьому, як вбачається з інвентаризаційного опису основних засобів, складеному станом на 01.09.2014 (а.с.105-107 т.5), та з відомостей про майно боржника, що є предметом застави (а.с.108-109 т.5), комітет кредиторів, затверджуючи перелік заставного майна, яке визначене в договорах застави на суму 685 139,05 грн., не ідентифікував таке заставне майно (рухоме майно) у складі іншого майна банкрута, а саме у складі незавершеного будівництвом салону з продажу автомобілів, літ. П, готовність 41%, що знаходиться в місті Черкаси по вул. Нечуя-Левицького, № 16, чи нежитлової будівлі, що знаходиться в місті Черкаси по вул. Нечуя-Левицького, № 16.
У матеріалах справи відсутні будь-які докази, що майно, яке є предметом застави відповідно до п. 1.2. договору застави від 24.12.2009 № 15 (т. 4, а.с. 99-100) та п. 1.2. договору застави від 03.02.2010 № 15/1 (т. 4, а.с. 101-103), укладені між Регіональним фондом підтримки підприємства по Черкаській області та ТОВ Євросервіс 2000, виявлене у складі іншого майна банкрута (незавершеного будівництвом салону з продажу автомобілів, літ. П, що знаходиться в місті Черкаси по вул. Нечуя-Левицького, № 16, чи нежитлової будівлі, що знаходиться в місті Черкаси по вул. Нечуя-Левицького, № 16), продаж якого було погоджено комітетом кредиторів у складі цілісного майнового комплексу (протокол від 20.03.2015).
27.03.2015 ліквідатор уклав з Першою Українською міжрегіональною біржею договір про організацію та проведення аукціону з продажу майна боржника.
Організатор торгів в період з 27.03.2015 по 20.07.2015 надавав відповідну інформацію Міністерству юстиції України, розмістив оголошення на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України інформацію про майно та умови продажу цілісного майнового комплексу. Аукціон з продажу майна банкрута як цілісного майнового комплексу не відбувся в зв'язку з відсутністю заяв на участь в аукціоні.
В період з 10.08.2015 по 19.02.2016 організатором аукціону були призначені аукціони з продажу майна боржника частинами, лот №1 і лот № 2. Аукціони не відбулися в зв'язку з відсутністю заяв покупців на участь в аукціоні. Одночасно з розміщенням інформації на сайтах Мінюсту України і Вищого господарського суду, ліквідатором проведена рекламна компанія в засобах масової інформації з метою реклами майна банкрута та його продажу.
Оскільки, реалізація майна на аукціоні не відбулась в зв'язку з відсутністю попиту на майно, комітет кредиторів 11.02.2016 прийняв рішення про безпосередній продаж майна боржника ліквідатором згідно частини 6 статті 44 Закону щодо майна не проданого на аукціоні.
Станом на 30.12.2015 була проведена незалежна експертна оцінка майна банкрута, яка визначила ринкову вартість цього майна, яка є вищою в порівнянні з ціною останніх торгів на аукціоні: майно лоту № 1 оцінено в 950 000 грн., лоту №2 - в 600 000 грн.
Як також встановлено місцевим господарським судом, незавершений будівництвом автосалон з продажу транспортних засобів та нерухоме майно боржника були відчужені на користь ПП «Активтехторг» за Договорами купівлі-продажу від 05.04.2016, за ціною експертної оцінки 600001 грн. та 950000 грн. відповідно.
Грошові кошти в сумі 1 551 000 грн. 05.04.2016 надійшли на банківський рахунок боржника в ПАТ КБ Приватбанк, що підтверджується платіжними дорученнями від 05.04.2016 № № 1, 2 (т. 5, а.с. 138-139).
Господарський суд першої інстанції відмовляючи в позові виходив з того, що установлені постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.03.2017 обставини початку продажу майна на аукціоні без правоустановлюючих документів на майно та реєстрації права власності на майно 11.02.2015 не є підставами для визнання Договору недійсним, оскільки Договір укладено не за наслідками проведення аукціону.
Господарський суд першої інстанції також виходив з того, що установлені судом апеляційної інстанції факти (обставини): проведення інвентаризації (01.09.2014); проведення незалежної оцінки майна (10.03.2015); прийняття комітетом кредиторів рішення про продаж майна боржника як ЦМК (20.03.2015); надання згоди заставним кредитором на продаж майна (дата відсутня); укладення договору з біржею про організацію та проведення аукціону (27.03.2015); розміщення оголошень на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України про майно та умови продажу ЦМК в період з 27.03.2015 до 20.07.2015; проведення аукціонів у період з 10.08.2015 до 19.02.2016, які не відбулися в зв'язку з відсутністю заяв покупців на участь в них; прийняття комітетом кредиторів рішення про безпосередній продаж майна (11.02.2016); проведення незалежної експертної оцінки (30.12.2015); отримання копії інвентаризаційної справи, технічної характеристики на нерухоме майно та незавершене будівництво, дублікату Свідоцтва на право власності на нерухоме майно та незавершене будівництво, договору оренди земельної ділянки, витягу з Державного земельного кадастру на земельну ділянку (18.03.2016) є діями законними, які не мають ознак порушення норм ч.6 ст.44 Закону №4212-VI, ст.42 Кодексу та ст.203, 215 Цивільного кодексу України.
Крім того, місцевий господарський суд виходив з того, що обставина відсутності ідентифікації заставного майна і виявлення його у складі іншого майна, стала підставою для висновку про порушення ліквідатором порядку формування ліквідаційної маси банкрута, а обставина оформлення правовстановлюючих документів після пропонування майна до продажу на аукціоні, стала підставою для висновку про неналежне виконання ліквідатором обов'язку здійснити продаж майна із застосуванням конкурентних засад на стадії підготовки продажу майна банкрута в сукупності вони стали підставою для усунення ліквідатора банкрута від виконання ним своїх обов'язків. Однак ці підстави не передбачені законом як підстави для визнання Договору недійсним.
Зважаючи на викладене, місцевий господарський суд дійшов висновку, що позивачем не доведено обставин, які передбачені законом як підстави для визнання Договору недійсним, відтак - про наявність правових підстав для відмови у задоволенні вимог у позовній заяві ТОВ "Ніссан Мотор Україна" від 11.08.2020 повністю.
Також місцевий господарський суд зазначив про пропуск позивачем позовної давності виходячи з того, що ТОВ "Ніссан Мотор Україна" вказує (т.5 а.с.234) на незаконність укладення Договору, тобто позивачу стало відомо про укладення Договору щонайпізніше 08.08.2016, строк позовної давності закінчився 08.08.2019, а позов подано 13.08.2020, натомість будь-якого обґрунтування поважності причин пропуску цього строку у період з 09.08.2019 до 13.08.2020 позивачем не вказано і доказів на підтвердження таких причин не надано.
Доводи позивача про те, що боржник тривалий час був виключений з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань і ця обставина перешкоджала поданню такого позову суд відхилив, оскільки щонайменше з 22.03.2017 (дата скасування постановою Київського апеляційного господарського суду, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 25.07.2017, ухвали Господарського суду Черкаської області від 29.08.2016) до 08.08.2019 (тобто протягом більше двох років) у позивача була можливість пред'явити таку вимогу безпосередньо у справу про банкрутство.
Колегія суддів виходить з того, що ані чинним законодавством, ані судовою практикою не врегульовано єдині критерії застосування принципу судового контролю під час розгляду спорів щодо визнання недійсними результатів аукціонів у справі про банкрутство, отже, судам слід використовувати принцип судового контролю у поєднанні із дотриманням принципу балансу інтересів не тільки боржника та кредиторів, а також і переможця аукціону.
Сформована стала практика про застосування спеціальних принципів, що притаманні інституту банкрутства, у поєднанні з принципами господарського судочинства не повинні перешкоджати досягненню як цілей банкрутства, так і ефективному захисту прав та інтересів всіх без винятку учасників провадження у справі про банкрутство.
Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду також враховує практику Європейського суду з прав людини у застосуванні статті 1 Першого протоколу до Конвенції щодо втручання держави у право на мирне володіння майном (зокрема, рішення у справах «Спорронг і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1986 року, «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року, «Сєрков проти України» від 7 липня 2011 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23 листопада 2000 року, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22 січня 2009 року, «Трегубенко проти України» від 2 листопада 2004 року, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року), якою напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: чи є втручання законним; чи має воно на меті «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.
Так, втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону - нормативно - правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним з питань застосування та наслідків дії його норм.
Колегія суддів враховує, що ліквідатором вживались заходи щодо реалізації спірного майна на аукціоні, шляхом проведення торгів, які не відбулися в зв'язку з відсутністю заяв покупців на участь в аукціоні.
Колегія суддів також приймає до уваги те, що рішення про безпосередній продаж майна боржника ліквідатором був прийнятий комітетом кредиторів11.02.2016 (протокол №11/16 зборів комітету кредиторів боржника) (том 5 а.с. 102-103), відтак ліквідатором, на виконання рішення комітету кредиторів було розміщено відповідне оголошення в ЗМІ, про продаж майна, і як наслідок 05.04.2016 укладено оспорюваний договір купівлі-продажу.
При цьому зазначене рішення комітету кредиторів не оспорювалось у встановленому законом порядку, скасовано не було та є чинним.
Зазначений договір був спрямований на настання реальних наслідків, позаяк на його виконання продавець отримав грошові кошти у сумі, що відповідала здійсненій оцінці майна, яка також оспорена не була, а покупець - предмет цього договору (спірне нерухоме майно).
Колегія суддів враховує, що згідно з'ясованих Вищим господарським судом України обставин у постанові від 25.07.2017 по справі №10/5026/1472/2012, за період з 10.08.2015 по 19.02.2016 організатором були призначені аукціони з продажу майна боржника - ТОВ "Євросервіс 2000" частинами, але зазначені аукціони не відбулися в зв'язку з відсутністю учасників.
11.02.2016 комітетом кредиторів прийнято рішення про безпосередній продаж майна боржника ліквідатором згідно ч. 6 ст. 44 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" щодо майна не проданого на аукціоні.
За висновками, викладеними у постанові Київського апеляційного господарського суду від 17.06.2015 та постанові Вищого господарського суду України від 15.09.2015, створення комітету кредиторів відноситься до компетенції зборів кредиторів, при цьому стаття 52 Закону про банкрутство не передбачає створення комітету кредиторів, але і не забороняє кредиторам реалізувати право на створення органу представництва. Представник кредитора ТОВ "Ніссан Мотор Україна" приймав участь у зборах комітету кредиторів, які відбулися 21.07.2014, про збори 15.07.2015 ТОВ "Ніссан Мотор Україна" було повідомлено належним чином рекомендованим листом від 23.06.2015.
Тобто, в даному випадку, судовими рішеннями підтверджено створення комітету кредиторів у даній справі без порушення вимог Закону про банкрутство.
Зазначене також спростовує посилання апелянта на порушення укладенням спірного правочину конкурентних засад, оскільки, по-перше, вони стосуються процедури торгів при проведені аукціону, який не відбувся після неодноразових спроб, по-друге, укладенню спірного договору передувала публікація в ЗМІ, а по-третє, згода на такий продаж була дана повноважним комітетом кредиторів.
Таким чином, колегія суддів цілком погоджується з висновками місцевого господарського суду про недоведеність позивачем обставин, достатніх та вірогідних задля визнання оспорюваного договору купівлі-продажу недійсним та відсутність правових підстав для задоволення позову.
Об'єкт вибув з володіння банкрута за волею уповноваженого органу, за відплатним договором та здійснено реєстрацію права власності 17.04.2015 (том 5 а.с. 113).
Як слідує з матеріалів справи, відповідачем подано заяву про застосування позовної давності (т.18 а.с.90-91). Виходячи із цього суд зробив висновок, що строк позовної давності почався з часу оскарження дій арбітражного керуючого (08.08.2016, том 5 а.с. 234).
Стосовно висновків місцевого господарського суду щодо пропуску позивачем строку позовної давності, колегія суддів виходить з того, що право на позов у матеріальному розумінні - це право позивача вимагати від суду задоволення позову.
Зі спливом позовної давності особа втрачає право на позов саме в матеріальному розумінні.
За приписами статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Тобто позовна давність встановлює строки захисту цивільних прав.
При цьому відповідно до частин першої та п'ятої статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Як зазначив Європейський Суд з прав людини у своїх рішеннях від 20.09.2011 у справі ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії", та від 22.10.1996 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства", позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу.
За приписами частини 4 статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Колегія суддів враховує, що апелянт є ініціюючим кредитором, брав активну участь під час здійснення провадження у даній справі, тобто був обізнаний про факт укладання оспореного договору та підстави, з яких цей договір було укладено, а саме - неможливість реалізації спірного майна на аукціонах через те що вони не відбулися, та те, що апелянт не оспорив рішення комітету кредиторів про надання згоди на реалізацію цього майна шляхом його прямого продажу.
Зазначене також спростовує посилання апелянта на порушення укладенням спірного правочину конкурентних засад, оскільки, по-перше, вони стосуються процедури торгів при проведені аукціону, який не відбувся після неодноразових спроб, по-друге, укладенню спірного договору передувала публікація в ЗМІ, а по-третє, згода на такий продаж була дана повноважним комітетом кредиторів.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду про пропуск позивачем позовної давності з огляду на те, що строк позовної давності закінчився 08.08.2019, а позов подано 13.08.2020, за відсутністю будь-якого обґрунтування поважності причин пропуску цього строку у період з 09.08.2019 до 13.08.2020 і доказів на підтвердження таких причин.
Задоволення позовних вимог після спливу строку позовної давності лише свідчить про те, що втручання у право «мирного володіння майном» здійснено не відповідно до закону.
Значний строк, що минув з моменту виникнення підстав для втручання до самого втручання, і добросовісність набувача, поза всяким сумнівом враховуються колегією суддів при вирішенні питання про пропорційність втручання.
Навіть у разі відсутності заяви сторони спору про застосування строку позовної давності що минув з моменту виникнення підстав для пред'явлення спору, свідчить про непропорційність втручання.
Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду зазначає, що місцевим господарським судом вірно враховано та застосовано норми Закону при прийнятті оскарженого рішення.
Відповідно статті 275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Оскаржуване судове рішення суду першої інстанції є таким, що вимогам закону відповідає.
Зазначені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду ухвали судом апеляційної інстанції, скаржник не подав належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 76-79, 86 Господарського процесуального кодексу України. Доводи скаржника спростовуються матеріалами справи та встановленими обставинами. А тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 282 Господарського процесуального кодексу України, нормами Кодексу України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніссан Мотор Україна" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Черкаської області від 09.02.2021 у справі №10/5026/1472/2012 (925/1040/20) залишити без змін.
Матеріали справи № 10/5026/1472/2012 (925/1040/20) повернути до Господарського суду Черкаської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, встановлені ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України та нормами Кодексу України з процедур банкрутства.
Головуючий суддя Б.М. Грек
Судді Б.В. Отрюх
О.М. Остапенко
Повний текст складено 14.06.2021