вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"14" червня 2021 р. Справа№ 904/5449/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Разіної Т.І.
суддів: Іоннікової І.А.
Тарасенко К.В.
Розглянувши в порядку письмового провадження без виклику учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Корнет-Холдинг» на рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2021 у справі № 904/5449/20 (суддя Зеленіна Н.І. м. Київ)
за позовом Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат», м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Корнет-Холдинг», м. Київ
про стягнення 122 118,29 грн
За результатами розгляду апеляційної скарги, Північний апеляційний господарський суд
Короткий зміст позовних вимог
13.11.2020 Приватне акціонерне товариство «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» (далі - ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат»/позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Корнет-Холдинг» (далі - ТОВ «Корнет-Холдинг»/відповідач, скаржник) про стягнення 122 118,29 грн.
На обґрунтування позовних вимог ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» зазначає, що ТОВ «Корнет-Холдинг» на виконання умов договору поставлено ресурси неналежної якості, чим останній порушив умови договору. З огляду на зазначені обставини, позивачем нараховано відповідачу штраф.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.02.2021 у справі № 904/5449/20 (суддя Зеленіна Н.І. м. Київ) позовні вимоги ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» задоволено частково; стягнуто з ТОВ «Корнет-Холдинг» на користь ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» 61 059,14 грн - штрафу та 2 102,00 грн витрат по сплаті судового збору.
Судове рішення прийнято з посиланням на ст.ст. 193, 233, 268 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), ст.ст. 551, 662, 712 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) та мотивоване тим, що спірним договором не передбачено, якщо у разі усунення наслідків порушення договору та відсутності збитків у покупця, штраф не нараховується.
Водночас, оскільки в подальшому, відповідачем здійснено повну поставку товару належної якості та у встановлені строки, місцевий господарський суд дійшов висновку про зменшення розміру штрафу на 50 % і стягнути штраф у розмірі 61 059,14 грн.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з вищевказаним рішенням суду, ТОВ «Корнет-Холдинг» (далі - скаржник) звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якій просило рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2021 у справі № 904/5449/20 скасувати в частині задоволення позовних вимог та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване судове рішення в частині задоволення позовних вимог прийнято з порушенням норм процесуального права та з неправильним застосування норм матеріального права.
У апеляційній скарзі ТОВ «Корнет-Холдинг» зазначає, що на адресу позивача 24.05.2019 помилково надійшов товар іншої номенклатури, поставка якого взагалі не була передбачена Договором, у зв'язку з чим, товар не міг відповідати паспорту якості № 013, оскільки даний паспорт видано на масло И-50А.
Також, як вказує скаржник, поставка обумовленого Договором товару відбулася у строки, передбачені умовами Договору, на наступний день (28.05.2019) після складення позивачем акта приймання нафти та/або нафтопродуктів за якістю (27.05.2019) і не спричинила та не могла спричинити позивачу жодних збитків.
Крім того, на переконання ТОВ «Корнет-Холдинг», між останнім та позивачем не було підписано первинних бухгалтерських документів, які б свідчили про приймання-передачу товару згідно видаткової накладної № 17 від 24.05.2019 та товарно-транспортної накладної № 43 від 24.05.2019, з боку позивача розрахунки за товар, що надійшов за вищевказаною видатковою накладною та товарно-транспортною накладною не здійснювались.
Узагальнені доводи та заперечення учасників справи
Відповідач відзиву на апеляційну скаргу ТОВ «Корнет-Холдинг» не надало, що у відповідності до ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.03.2021 апеляційну скаргу ТОВ «Корнет-Холдинг» передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Разіної Т.І., суддів: Іоннікової І.А., Тарасенко К.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.03.2021 у справі № 904/5449/20 відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ «Корнет-Холдинг» про проведення судового засідання з повідомленням учасників провадження у справі; відкрито апеляційне провадження у справі № 904/5449/20; розгляд апеляційної скарги ТОВ «Корнет-Холдинг» на рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2021 у справі № 904/5449/20 вирішено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як вбачається з матеріалів справи, 11.04.2019 між ПрАт «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» (покупець) та ТОВ «Корнет-Холдинг» (постачальник) укладено договір № 1280/19 на придбання сировинних, паливно-енергетичних і матеріально-технічних ресурсів з урахуванням перевезення залізничним транспортом (надалі - Договір) , (а.с. 8-12).
У відповідності до п. 1.1. Договору постачальник зобов'язується передати, а покупець прийняти та оплатити паливно-мастильні матеріали (ресурси) згідно специфікації на умовах, передбачених цим договором.
В силу п. 10.4. та п. 10.5. Договору, договір вступає в силу з моменту його підписання та дії до 10.04.2021.
Згідно п. 2.1. Договору кількість, номенклатура ресурсів вказані у специфікації до договору, яка є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до Специфікації № 1 від 23.04.2019, яка є додатком до Договору № 1280/19 від 11.04.2019, сторони дійшли згоди щодо ресурсів, які відповідач має поставити позивачу, а саме: масло И-50А у кількості 88 т у строк протягом травня 2019 року, ціна за одну одиницю - 680,00 грн (а.с. 13).
Якість, упаковка та маркування ресурсів повинні відповідати нормам, визначеним сертифікатами виробника, діючими стандартами (ТУ, ТОСТ) для даного виду ресурсів, а також спеціальним технічним вимогам, якщо такі встановлені угодою сторін та зазначені в Специфікаціях (п. 2.3. Договору).
Так, на виконання умов договору, ТОВ «Корнет-Холдинг» було поставлено ПрАт «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» ресурси (масло И-50А) у кількості 28,084 т. Вартість поставленого ресурсу становить 610 591,43 грн, що підтверджується видатковою накладною № 17 від 24.05.2019 (а.с. 14).
У відповідності до п. 6.2 Договору приймання ресурсів за якістю проводиться або відповідно до вимог Інструкції про контроль якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 271/121 від 04.06.2007, або за участю незалежної експертної установи, залученої покупцем.
Для визначення якості поставленого ресурсу вимогам ДСТУ 20799-88, покупцем було відібрано зразки оливи для проведення лабораторних досліджень.
У результаті лабораторних досліджень, складено протокол № 766 від 25.05.2019, з якого вбачається, що якість поставленого ресурсу не відповідає заявленим вимогам (а.с. 18).
Комісія ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» не прийняла поставлений відповідачем за видатковою накладною № 17 від 24.05.2019 ресурс, оскільки згідно протоколу № 766 від 25.05.2019 поставлений ресурс не відповідає ДСТУ 20799-88, що підтверджується Актом прийняття № 3309 від 25.05.2019 (а.с. 19).
27.05.2019 директор по закупкам ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» телефонограмою запросив представників ТОВ «Корнет-Холдинг» з'явитися для підписання акту про невідповідність якості поставленого ресурсу (а.с. 20).
27.05.2019 відповідач листом за вих. №27/05/19 повідомив позивача, що дає згоду на підписання акту № 14НК в односторонньому порядку (поставка масла індустріального И-50А, поставленого за накладною № 17 від 24.05.2019 у кількості 28,084 т), (а.с. 21).
Актом приймання нафти та/або нафтопродуктів за якістю від 27.05.2019 встановлено, що поставлений ресурс не відповідає ДСТУ 20799-88 за показниками: в'язкість кінематична при 40оС, температура спалаху (а.с. 22).
Згідно з п. 7.4. Договору у випадку поставки ресурсів неналежної якості постачальник сплачує покупцю неустойку у розмірі 20% від ціни ресурсів неналежної якості.
Так, на підставі п. 7.4. Договору, позивачем нараховано відповідачу штраф у розмірі 20% від вартості ресурсу неналежної якості, а саме 122 188,28 грн.
14.06.2019 ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» направлено на адресу ТОВ «Корнет-Холдинг» претензію за вих. 14/96, у якій позивач вимагав сплатити нараховану суму штрафу (а.с. 23-24).
01.08.2019 ТОВ «Корнет-Холдинг» направило відповідь на претензію за вих. №1/08/19-1, у якій останній заперечує проти задоволення претензії, зазначає, що ресурс на адресу позивача був поставлений помилково, відповідачем виконано всіх належних дій для повернення помилково поставленого товару, а також відповідачем належним чином виконані умови договору щодо поставки ресурсів (а.с. 25-26).
Враховуючи викладене, ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» просить стягнути з ТОВ «Корнет-Холдинг» у судовому порядку штраф у розмірі 112 118,29 грн за поставку ресурсів неналежної якості.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови. та оцінка аргументів учасників справи
Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню чи зміні, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають, зокрема, з договору.
За змістом положень ст.ст. 626, 627, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
В силу ст. 204 ЦК України спірний договір, укладений між сторонами, є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним.
Як убачається з матеріалів справи, правовідносини сторін у даній справі виникли на підставі Договору № 1280/19 від 11.04.2019. Вказаний договір за своєю правовою природою є договором поставки.
За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 265 ГК України).
Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Положеннями ст. 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Аналогічні положення наведено й у ст.ст. 525, 526 ЦК України.
В силу ч.ч. 1, 4 ст. 268 ГК України якість товару, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів. Постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупровідним документом, який надсилається разом, якщо інше не передбачено в договорі.
Так, на підставі п. 7.4 договору, позивач нараховує штраф у розмірі 122 118,28 грн, що становить 20% від вартості неякісних матеріалів.
Доводи відповідача про те, що фактично поставлений помилково товар прийнято позивачем, а відтак, не є порушенням умов договору є необґрунтованими, з огляду на таке.
З матеріалів справи вбачається, що згідно з умовами п. 6.4. Договору, поставка ресурсів за видаткової накладною № 17 від 24.05.2019 супроводжувалася рахунком на оплату № 24 від 24.05.2019, ТТН від 24.05.2019 та копією паспорта № 013, який видано 24.05.2019. Копії зазначених документів підписані та скріплені печаткою ТОВ «Корнет Холдинг».
Як вбачається із видаткової накладної, поставляється олива И-50А у кількості 28,084 т, вартістю 610 591,43 грн. Покупцем зазначено ПрАТ «ІНГЗК», договорів № 1280/19 від 11.04.2019. Аналогічні реквізити зазначені в рахунку на оплату № 27 від 24.05.2019.
Разом з тим, у товарно-транспортній накладній № 43 від 24.05.2019 зазначено, що вантажоодержувачем є ПрАТ «УНГЗК» до перевезення завантажено оливу И-50А у кількості 28,084 т.
Зазначені вище обставини, спростовують твердження відповідача, що ресурс був помилково поставлений, не стосується умов укладеного договору, та не є таким, що прийнято позивач з огляду відсутність підпису на супровідних документах.
Щодо посилання ТОВ «Корнет-Холдинг» на те, що повернення помилково поставленого товару здійснене відповідачем за власні кошти, договір є виконаний належним чином та відсутність у позивача збитків, слід зазначити наступне.
Умовами спірного договору не передбачено, що у разі усунення наслідків порушення договору та відсутності збитків у покупця, штраф не нараховується, а відтак, вказані вище посилання відповідача є необґрунтованими та такими, що не звільняють від відповідальності за поставку неякісного товару позивачу.
З огляду на вищевикладене, ТОВ «Корнет-Холдинг» на виконання умов договору здійснено поставку ресурсів неналежної якості, що відповідно до п. 7.4. договору є підставою для нарахування штрафу.
За таких обставин, ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» належним чином доведено, факт поставки відповідачем ресурсів неналежної якості, водночас зазначене не спростовано відповідачем.
Доказів оплати вищевказаної суми неустойки матеріали справи не містять, а отже, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Наданий позивачем розрахунок штрафу перевірено та встановлено, що нарахування відповідають вимогам законодавства та Договору.
Стосовно клопотання ТОВ «Корнет-Холдинг» про зменшення штрафу, необхідно вказати таке.
Приписами ст. 233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Як вбачається із матеріалів справи, в подальшому відповідачем поставлено ресурси у строки і у кількості, відповідно до специфікації. Зауважень щодо якості та кількості поставленого товару матеріали справи не містять(окрім як тих, що є предметом спору у даній справі).
Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (ч. 3 ст. 551 ЦК України).
Таким чином, виходячи із загальних засад, встановлених у ст. 3 ЦК України, а саме, справедливості, добросовісності та розумності, враховуючи інтереси обох сторін, беручи до уваги розмір штрафу, а також повну поставку відповідачем товару належної якості та у встановлені строки, суд першої інстанції правомірно дійшов до висновку щодо зменшення розміру штрафу на 50% і стягнути штраф у розмірі 61 059,14 грн.
З урахуванням вищенаведеного, місцевий господарський суд належним чином оцінивши матеріали справи, прийшов до вірного висновку що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на суму 61 059,14 грн.
Мотиви прийняття або відхилення аргументів, викладених відповідачем в апеляційній скарзі
Доводи ТОВ «Корнет-Холдинг» викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції, оскільки судом першої інстанції було належним чином оцінено всі аргументи учасників справи.
Інші твердження апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні Господарського суду міста Києва від 08.02.2021 у справі № 904/5449/20, а відтак у даному випадку скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.
З приводу висвітлення всіх доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У рішенні Суду у справі «Трофимчук проти України» №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.
За таких обставин решту аргументів скаржника, окрім викладених у мотивувальній частині постанови, суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до частини 1, 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Згідно частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду, вважає апеляційну скаргу ТОВ «Корнет-Холдинг» необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2021 у справі № 904/5449/20 підлягає залишенню без змін.
Розподіл судових витрат
Судовий збір за подачу апеляційної скарги у відповідності до ст. 129 ГПК України судом на скаржника.
Керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 8, 11, 74, 129, 240, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-промислова компанія «Атомстройсервіс» залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2021 у справі № 904/5449/20 залишити без змін.
3. Справу № 904/5449/20 повернути до Господарського суду міста Києва.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та, за загальним правилом, не підлягає оскарженню до Верховного Суду крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Т.І. Разіна
Судді І.А. Іоннікова
К.В. Тарасенко