Справа № 646/552/21 Головуючий у 1 інстанції - ОСОБА_1
Апеляційне провадження № 11кп/818/1787/21 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
31 травня 2021 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
за участю прокурора - ОСОБА_6 ,
засудженого - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Харкова в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_7 , адвоката ОСОБА_8 на ухвалу Червонозаводського районного суду м.Харкова від 03 березня 2021 року про відмову в задоволенні клопотання засудженого щодо умовно-дострокового звільнення від відбування покарання ОСОБА_7 ,-
Вироком Новозаводського районного суду м.Чернігова від 11 березня 2016 року ОСОБА_7 засуджений за ч. 1 ст. 153, ч. 2 ст. 152, ч. 1 ст. 187, ч.2 ст. 187, ч.1 ст. 70 КК України до 8 років позбавлення волі з конфіскацією Ѕ частини майна.
Строк відбування покарання рахується з 11.09.2015 року.
Кінець строку відбування покарання 20.12.2022 року.
Засуджений ОСОБА_7 звернувся до Червонозаводського районного суду м.Харкова з клопотанням щодо умовно-дострокове звільнення від покарання.
Ухвалою Червонозаводського районного суду м.Харковавід 03 березня 2021 року відмовлено в задоволенні клопотання засудженого щодо умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.
Суд обґрунтував прийняте рішення тим, що ОСОБА_7 хоча і став на шлях виправлення, але не довів свого виправлення та цілі виправлення не досягнуті в більш короткий термін. Послався на наявність у останнього 10 заохочень, три з яких - це зняття накладеного стягнення, 5 стягнень, які у встановленому законом порядку погашені, крім цього 22.12.2020 року засуджений знов порушив порядок установи, що свідчить про тенденцію засудженого на вчинення порушень умов тримання та є підтвердженням не бажання ставати на шлях виправлення. Окрім цього рішенням комісії установи ОСОБА_7 тричі відмовлялось у застосуванні заохочувальних норм на підставі ст.ст. 100,101 КВК України, ст.ст. 81,82 КК України, як особі яка не стала на шлях виправлення.
Не погодившись з рішенням районного суду захисник засудженого ОСОБА_7 , адвоката ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Червонозаводського районного суду м.Харковавід 03 березня 2021 року, та ухвалити рішення, яким задовольнити заяву засудженого та застосувати до нього умовно-дострокове звільнення.
В обґрунтування вимог посилається на те, що ОСОБА_7 відбув ѕ строку покарання, має позитивну характеристику, працевлаштування, відповідальне відношення до своїх обов'язків, роботу по благоустрою установи. Зазначає, що засуджений самостійно проявив ініціативу в погашені спричиненої злочином шкоди та судових витрат в сумі 12 775 грн. 14 коп.. Також зазначає, що представник ДУ «Диканівська виправна колонія (№12)» в судовому засіданні вказав, що ОСОБА_7 своєю поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення. Вважає, що існують всі передбачені законом підстави для застосування до ОСОБА_7 умовно-дострокового звільнення.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та засудженого, які підтримали апеляційну скаргу сторони захисту, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника, вивчивши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_7 відбуває покарання за вироком Новозаводського районного суду м.Чернігова від 11 березня 2016 року, яким засуджений за ч. 1 ст. 153, ч. 2 ст. 152, ч. 1 ст. 187, ч.2 ст. 187, ч.1 ст. 70 КК України до 8 років позбавлення волі з конфіскацією Ѕ частини майна. Початок строку відбування покарання 11.09.2015 року кінець строку - 20.12.2022 року.
Відповідно до вимог ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Як вбачається з характеристики на засудженого, складеної начальником відділення соціально-психологічної служби ОСОБА_9 , погодженої заступником начальника колонії з соціально-виховної та психологічної роботи ОСОБА_10 та затвердженої начальником ДУ «Диканівська виправна колонія (№12)» ОСОБА_11 слідує, що засуджений ОСОБА_7 у місцях позбавлення волі знаходиться з 14 вересня 2015 року.
З 14 вересня 2015 року по 06 липня 2016 року перебував у Державній установі «Чернігівський слідчий ізолятор», де характеризувався посередньо, вимоги режиму тримання не порушував, заохочень не мав, до праці не залучався.
З 06 липня 2016 року по 11 липня 2016 року перебував у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор», де характеризувався посередньо, вимоги режиму тримання не порушував, адміністрацією установи не заохочувався.
З 11 липня 2016 року відбуває покарання в Державній установі «Диканівська виправна колонія (№12)», за час перебування вимоги режиму тримання порушував 5 разів, стягнення погашені у встановленому законом порядку, адміністрацією установи заохочувався 10 разів, на даний час характеризується позитивно. Працевлаштований, виконує роботи з благоустрою, бере участь у реалізації програм диференційованого виховного впливу «Фізкультура і спорт», «Духовне відродження», до реалізації програм ставиться із зацікавленістю.
Окрім цього відповідно до особової справи ОСОБА_7 23 серпня 2017 року комісією установи з розгляду заохочувальних норм до засуджених розглядалося питання про переведення засудженого ОСОБА_7 до дільниці соціальної реабілітаціїї при колонії, згідно з висновком комісії у застосуванні пільги відмовлено як особі, яка не стала на шлях виправлення.
27 грудня 2018 року комісією установи з розгляду заохочувальних норм до засуджених розглядалося питання про застосування до засудженого ОСОБА_7 положень ст. 82 КК України, згідно з висновком комісії у застосуванні пільги відмовлено як особі, яка не стала на шлях виправлення.
23 квітня 2020 року комісією установи з розгляду заохочувальних норм до засуджених розглядалося питання про застосування до засудженого ОСОБА_7 положень ст. 81 КК України, згідно з висновком комісії відмовлено в застосуванні пільги як особі, яка своєю поведінкою та ставленням до праці не довела свого виправлення.
Крім того, 22 грудня 2020 року засуджений ОСОБА_7 порушив розпорядок дня установи, за що на засіданні дисциплінарної комісії ДУ «Диканівська виправна колонія (№12)» було прийнято рішення про проведення із засудженим бесіди виховного характеру.
Згідно п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 2 від 26.04.2002 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким», дані щодо сумлінної поведінки засудженого та ставлення його до праці повинні відображати процес виправлення засудженого і стосуватися всього періоду відбування ним покарання.
Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що висновки суду на час розгляду клопотання, що ОСОБА_7 своєю поведінкою та ставленням до праці не довів своє виправлення і не заслуговує на умовно-дострокове звільнення від покарання, є обґрунтованими.
Керуючись ст.ст. 405,407 КПК України колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_7 , адвоката ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Ухвалу Червонозаводського районного суду м.Харкова від 03 березня 2021 року про відмову в задоволенні клопотання засудженого щодо умовно-дострокового звільнення від відбування покарання ОСОБА_7 залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий -
Судді -