Справа № 2а-2086/10/2570
27 травня 2010 р.
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої-судді Житняк Л.О.
при секретарі Галенко Р.В.
за участі представників:
позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3,
відповідача Адаменка О.В., Чуба І.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу № 2а-2086/10/2570
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6
до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції
про визнання рішення від 14.01.2010 № 0000112302 нечинним, -
27.04.2010 позивач (ФОП ОСОБА_6) звернулася до суду з адміністративним позовом до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції (далі - ОДПІ) в якому просить скасувати рішення про застосування фінансових санкцій від 14.01.2010 № 0000112302, яким відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» застосовано до позивача фінансові санкції.
Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначив, що перевірка 24.12.2009 проводилась без її присутності чи її посадової особи, що є порушенням правил проведення перевірок. Відповідно пояснюючи обставини, які відбулись, ФОП ОСОБА_6 зазначила, що податкові накладні на товар, вказаний в Акті перевірки, були у відділі магазину за адресою: АДРЕСА_1. Через те, що працівники податкової інспекції повідомили, що перевірка носить формальний характер, вона не приїжджала до свого відділу в магазині. Крім того, позивач зазначає, що тільки з Акту перевірки, який вона отримала поштою, позивач дізналася, що при проведенні перевірки були встановлені порушення, а саме відсутність податкових накладних, які вона потім надала до ОДПІ, але вони так і не були взяти до уваги.
Також з приводу неправомірного застосування штрафних санкцій позивач додає, що проведена перевірка зроблена з порушенням цілої низки законів та підзаконних актів, а Акт перевірки за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), винесений з порушенням вимог чинного законодавства.
Представники відповідача в судовому засіданні 27.05.2010 проти позову заперечили та просили у задоволенні позову відмовити, пояснивши, що дії по проведенню перевірки відповідають вимогам чинного законодавства. При цьому представники відповідача вказали, що Акт перевірки було підписано без зауважень, а винесене рішення про застосування штрафних санкцій надсилались позивачу поштою і отримано останнім 15.01.2010.
Крім того, на думку ОДПІ, позивач намагається уникнути відповідальності за скоєне, оскільки законодавством чітко вказано, що облік товарів ведеться за місцем їх реалізації, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 № 833 «Про порядок провадження торговельної діяльності та правила торговельного обслуговування населення».
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що у позові необхідно відмовити з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ФОП ОСОБА_6, як фізичну особу-підприємця зареєстровано 06.03.2001 (свідоцтво про державну реєстрацію НОМЕР_1), перебуває на обліку в Ніжинській ОДПІ як платник податку.
При цьому досліджуючи фактичні обставини справи, судом встановлено, що 24.12.2009 працівниками ДПА в Чернігівській області, на підставі направлень від 23.12.2009 № 895 та № 896, відповідно до Закону України від 04.12.1990 № 509 «Про державну податкову службу», Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами», Закону України від 23.03.1996 № 98/96-ВР «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», Положення про проведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 № 957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва», здійснено перевірку відділу ФОП ОСОБА_6 в магазині по АДРЕСА_1. Зазначена перевірки проводилась щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій.
За наслідками проведеної працівниками ДПА в Чернігівській області перевірки, 24.12.2009 був складений Акт перевірки за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, який був підписаний продавцем ОСОБА_8 без зауважень з наданням письмових пояснень. Один примірник Акту перевірки було вручено продавцю ОСОБА_8, в присутності якої і проводилась перевірка (а. с. 9-10).
У дослідженому судом Акті перевірки вказано: про порушення вимог п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 № 957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва», а саме: встановлено здійснення реалізації алкогольних напоїв за цінами нижчими від встановлених мінімальних роздрібний цін на алкогольні напої вітчизняного виробництва; про порушення вимог п. 12 ч. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: встановлено на момент проведення перевірки відсутність накладних (первинних документів) на алкогольні напої, що знаходяться в реалізації та підтверджують факт надходження вказаного товару до господарської одиниці, під час проведення перевірки були відсутні і до перевірки не надавались.
Вказаний Акт перевірки від 24.12.2009 ДПА в Чернігівській області направила на розгляд до Ніжинської ОДПІ, по місцю реєстрації суб'єкта господарювання.
Встановлені порушення стали підставою для прийняття рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 14.01.2010 № 0000112302, за недодержання чинного законодавства та нарахування штрафних санкцій на суму 2 644,00 грн., яке було отримане позивачем 15.01.2010 (що не заперечується представниками позивача) (а. с. 11).
При цьому необхідно врахувати, що порядок прийняття рішень про застосування штрафних санкцій передбачений постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 № 790 «Про затвердження Порядку застосування фінансових санкцій».
Відповідно суд враховує, що ст.ст. 8, 9, 10 Закону України від 04.12.1990 № 509-XII «Про державну податкову службу в Україні» визначені функції органів державної податкової служби, до яких належать, зокрема: здійснення контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, а також контролю за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності та ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів; проведення роботи по боротьбі з незаконним обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів; застосування у випадках, передбачених законодавством, фінансових санкцій до суб'єктів підприємницької діяльності за порушення законодавства про виробництво і обіг спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів; здійснення заходів по вилученню та знищенню або передачі на промислову переробку алкогольних напоїв, що знаходилися у незаконному обігу; здійснення контролю за наявністю марок акцизного збору на пляшках (упаковках) алкогольних напоїв під час їх транспортування, зберігання і реалізації. А відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в України» - органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право, зокрема: здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку; наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.
Окрім того, у відповідності до ст. 15 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» - контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України. Так ст. 16 цього ж Закону встановлено, що контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону. Планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.
Підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) визначені ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в України». Як зазначено ч. 7 ст. 11-1 вказаного Закону - позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а в інших випадках - за рішенням суду.
Як зазначено ч. 2 ст. 3 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» - бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. При цьому ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. А первинним документом є - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Крім того п. 6 ст. 9 цього ж Закону визначено, що у разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку на машинних носіях інформації підприємство зобов'язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами.
Так постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 № 833 «Про порядок провадження торговельної діяльності та правила торговельного обслуговування населення» встановлено, що Порядок та правила визначають загальні умови провадження торговельної діяльності, основні вимоги до торговельної мережі, мережі закладів ресторанного господарства і торговельного обслуговування громадян, які придбавають товари для власних побутових потреб у підприємств, установ, організацій незалежно від організаційно-правової форми і форм власності, фізичних осіб - підприємців та іноземних юридичних осіб, що провадять підприємницьку діяльність на території України (далі - суб'єкти господарювання). Пунктом 4 вказаного Порядку встановлено, що торговельна діяльність регулюється Господарським і Цивільним кодексами України, Законом України «Про захист прав споживачів», іншими актами законодавства, а також цим Порядком. При цьому ч. 1 п. 16 зазначеного Порядку встановлено, що працівники суб'єкта господарювання зобов'язані забезпечити реалізацію прав споживачів, визначених Законом України «Про захист прав споживачів», виконувати ці правила та вимоги інших нормативно-правових актів, що регулюють торговельну діяльність.
Крім того, п 5.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, передбачено, що з метою упорядкованості руху та своєчасного одержання для записів у бухгалтерському обліку первинних документів наказом керівника підприємства, установи встановлюється графік документообороту, в якому вказуються дата створення або одержання від інших підприємств та установ документів, прийняття їх до обліку, передача в обробку та до архіву.
Відповідно п. 12 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Таким чином ст. 21 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначено, що до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Слід зазначити, що у відношенні ФОП ОСОБА_6 складено протокол про притягнення останньої до адміністративної відповідальності щодо порушення, за яке передбачена відповідальність ч. 1 ст. 155-1 КпАПУ. Вказаний протокол Ніжинським міськрайонним судом Чернігівської області 17.03.2010 розглянуто і винесено постанову суду № 3-213/2010р., якою ФОП ОСОБА_6 звільнено від адміністративної відповідальності і провадження по справі закрито. Підставою такого висновку суду стало перебування ОСОБА_6 в день перевірки на амбулаторному лікуванні.
Однак на спростування заперечень ФОП ОСОБА_6 щодо наявності копій податкових накладних на алкогольні напої, що знаходились у неї на реалізації, суд враховує та визнає як належний доказ пояснення від 24.12.2009, надані продавцем ОСОБА_8 (що знаходяться в матеріалах справи), в яких зазначено, що під час перевірки 24.12.2009 відсутні накладні на отримання алкогольних напоїв, що знаходяться на реалізації, а отже обґрунтування відповідача своєї позиції, суд визнає спростованим.
За Актом перевірки ДПА в Чернігівській області від 24.12.2009 судом встановлено, що при проведенні опису товарів та співставлення даних результатів з наявними на момент перевірки супровідними документами на деякі товари відсутні документи, які підтверджують факт надходження товарів до господарської одиниці на момент перевірки, а саме:
горілка «Біленька», 0,75 л./40% в кількості 6 шт. на суму 156 грн.;
горілка «Козацька Рада», 3,0 л./40% в кількості 1 шт. на суму 270 грн.;
горілка «Козацька Рада», 0,5 л./40% в кількості 8 шт. на суму 200 грн.;
горілка «Козацька Рада», 0,7 л./40% в кількості 4 шт. на суму 136 грн.;
горілка «Хлібний дар», 0,5 л./40% в кількості 28 шт. на суму 560 грн.
Таким чином факт відсутності на момент проведення перевірки накладних (первинних документів) на алкогольні напої, що знаходяться в реалізації, та підтверджують факт надходження вказаного товару до господарської одиниці - суд визнає доведеним. Відповідно посилання позивача на незаконність застосування штрафних санкцій за вказане правопорушення судом визнано неспроможним, оскільки відсутність ФОП ОСОБА_6 при здійсненні продажу товару продавцем ОСОБА_8 не звільняє від виконання вимог наведених вище норм чинного законодавства, а саме: ведення у порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснення продажу лише тих товарів, які відображені в такому обліку.
За врахування наведеного, суд прийшов до висновку, що в діях Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції при винесенні рішення про застосування фінансових санкцій від 02.10.2009 № 0000902308/1870 не вбачається порушення вимог чинного законодавства.
В силу ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення в адміністративних справах, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. А оскільки в судовому засіданні відповідач довів правомірність своїх дій, на яких ґрунтуються його заперечення, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є не обґрунтованими та не підтвердженими належними та допустимими доказами, і тому не підлягають задоволенню, як такі, що спростовані встановленим вище.
Керуючись ст.ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання рішення від 14.01.2010 № 0000112302 нечинним - відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня складення постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанову виготовлено в повному обсязі 01.06.2010.
Суддя Л.О. Житняк