“18” травня 2010 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим
у складі: головуючого, судді САВРАНСЬКОЇ Т.І.
при секретарі Юрченко С.В.
заочно розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим цивільну справу за позовною заявою Ялтинського міського управління Головного управління Міністерства Внутрішніх Справ України в Автономній Республіці Крим до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Комунального підприємства Ялтинської міської ради «Ремонтно-експлуатаційна організація № 2», - про визнання ордеру недійсним, позбавлення права користування жилим приміщенням і виселення,
Представник Ялтинського міського управління ГУ МВС України в АРК з вернувся до Ялтинського міського суду і з позовною заявою в порядку цивільного судочинства і просить суд :
- Визнати ордер на кімнату АДРЕСА_1, виданий ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5
- Позбавити їх права користування зазначеним приміщенням;
- Виселити ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 з кімнати АДРЕСА_1.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що зазначений ордер був виданий відповідачам незаконно, оскільки ОСОБА_3 вже не перебуває у трудових відносинах з ЯМУ ГУ МВС України в АРК, ордер не містить усіх необхідних реквізитів, а його видача не була зареєстрована у встановленому порядку. У зв'язку з недійсністю ордеру відповідачі мають бути виселені на підставі ст. 117 ЖК України і позбавлені права користування жилим приміщенням.
У судове засідання представник позивача на підставі довіреності від 24 квітня 2010 року ОСОБА_6 не з'явилась, однак подала заяву про вирішення цивільної справи за її відсутності у заочному порядку.
Відповідачі у судове засідання також не з'явились, про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.
Враховуючи, що представник позивача не заперечує проти вирішення справи на підставі наявних доказів за відсутності відповідачів, суд без виходу у нарадчу кімнату постановив ухвалу про заочний розгляд справи відповідно до ст. ст. 169 ч. 4, 224-226 ЦПК України.
Заочно з'ясувавши обставини справи та дослідивши відповідні докази, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно Рішення Виконкому Ялтинської міської ради від 27 червня 2007 року № 228, прийнятого у відповідністю з ч. 2 статті 127 ЖК України, кімнати АДРЕСА_2, АДРЕСА_1, АДРЕСА_3, АДРЕСА_4, АДРЕСА_5, АДРЕСА_6, АДРЕСА_7 зареєстровані статусом гуртожиток для співробітників ЯМУ ГУ МВС України в АРК.
На підставі спільного рішення адміністрації і профкому ЯМУ ГУ МВС України в АРК від 12 березня 2008 року у зв'язку з трудовими відносинами підполковнику міліції ОСОБА_3 і членам його родини ОСОБА_4 і ОСОБА_5 була надана кімната АДРЕСА_1.
12 березня 2008 року відповідачам був виданий ордер на вселення у зазначене приміщення.
Відповідно до статті 59 ЖК України ордер на жиле приміщення може бути визнано недійсним у судовому порядку у випадках подання громадянами не відповідаючи дійсності відомостей про потребу в поліпшенні житлових умов, порушення прав інших громадян або організації на зазначене в ордері жиле приміщення, неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про надання жилого приміщення, а також в інших випадках порушення порядку і умов надання жилих приміщень.
Не оспорюючи правомірності спільного рішення адміністрації і профкому про надання житлової площі у гуртожитку, представник ЯМУ ГУ МВС України в АРК просить визнати недійсним ордер, посилаючись не на зазначені у ст. 59 ЖК України підстави, а на формальну невідповідність реквізитів ордеру встановленому зразку, а також неточність викладених в ордері відомостей про місце роботи відповідача ОСОБА_3 і т.ін.
За відсутності перелічених у ст. 59 ЖК України підстав для визнання ордеру недійсним суд не вправі задовольняти такий позов.
Оскільки виселення відповідачів представник ЯМУ ГУ МВС України в АРК просить здійснити у відповідністю з 117 ЖК України, тобто у зв'язку з визнанням недійсним ордеру, суд відмовляє у задоволенні позовної заяви і в цій частині.
Такий спосіб захисту як позбавлення права користування чинним законодавством взагалі не передбачений, хоча відповідно до ст. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, та інтереси юридичних осіб у спосіб, визначений законами України.
Таким чином, розглянувши справу в присутності позивача, заочно з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку, що позовна заява не підлягає задоволенню.
Питання про розподіл судових витрат вирішується відповідно до положень ст. 88 ЦПК України.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 59, 117, 127, 129 ЖК України , ст. ст. 1, 3 - 8, 10, 11, 15, 60, 61, 158, 179, 209, 212-215, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позовної заяви Ялтинського міського управління Головного управління Міністерства Внутрішніх Справ України в Автономній Республіці Крим до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Комунального підприємства Ялтинської міської ради «Ремонтно-експлуатаційна організація № 2», - про визнання ордеру недійсним, позбавлення права користування жилим приміщенням і виселення - відмовити.
За письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії рішення, заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, в порядку, передбаченому ст. ст. 228, 232 ЦПК України.
Роз'яснити, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
В апеляційному порядку за апеляційною скаргою відповідача заочне рішення може бути переглянуто після розгляду заяви про перегляд заочного рішення судом першої інстанції.
Заочне рішення суду може бути також оскаржено позивачем у загальному апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Ялтинський міський суд шляхом подачі в десятиденний строк з наступного дня після його проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги або в порядку ст. 295 ч. 4 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, що передбачені ст. ст. 223, 294 ЦПК України.
СУДДЯ -