"10" червня 2021 р. Справа № 926/1051-б/21
Суддя Господарського суду Чернівецької області Дутка В.В., розглянувши матеріали справи
за заявою фізичної особи ОСОБА_1 , м. Чернівці
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
Представники сторін:
від кредитора 1 - Бутирська І.А., ордер від 24.05.2021
від кредитора 2 - Богачов Ю.В., ОСОБА_2 , ордер від 24.05.2021
від боржника - Малєнко О.В., ордер від 18.03.2021
арбітражний керуючий - не з'явився
18.03.2021 до Господарського суду Чернівецької області звернулася фізична особа ОСОБА_1 із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Ухвалою від 22.03.2021 вищевказану заяву прийнято до розгляду. Підготовче засідання призначено на 06.04.2021.
Ухвалою від 06.04.2021 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 . Керуючим реструктуризацією призначено арбітражного керуючого Шевчука Т.І. Попереднє судове засідання призначено на 25.05.2021.
05.05.2021 до суду звернувся ОСОБА_3 з заявою про визнання грошових вимог до боржника на суму 370 000,00 грн.
19.05.2021 до суду звернувся ОСОБА_4 з заявою про визнання грошових вимог до боржника на суму 712 753,62 грн.
Ухвалою від 25.05.2021 оголошувалась перерва в судовому засіданні до 03.06.2021.
03.06.2021 ОСОБА_4 подав суду клопотання від 02.06.2021 про закриття провадження у справі на підставі п.2 ч.7 ст.231 Кодексу України з процедур банкрутства.
У судовому засіданні 03.06.2021 оголошувалась перерва до 10.06.2021.
Керуючий реструктуризацією боржника в заяві від 03.06.2021 просив суд розглянути справу у попередньому засіданні без його участі за наявними в матеріалах справи документами.
Боржник подав 08.06.2021 до суду заперечення проти клопотання про закриття провадження у справі та посилається зокрема на таке:
- ОСОБА_4 не набув статусу сторони у справі про банкрутство, а тому не наділений процесуальною дієздатністю звертатися до суду з клопотанням про закриття провадження у справі відповідно до ст.123 КУзПБ;
-правова конструкція визначена ч.2 ст.123 КУзПБ в даному випадку не має місця;
- з урахуванням визнання договору дарування квартири від 15.06.2019 недійсним та повернення майна первісному власнику ОСОБА_1 жодні права та інтереси ОСОБА_4 у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 не порушені;
- посилання на недобросовісне відчуження Ѕ частки в житловому будинку АДРЕСА_1 є безпідставним, оскільки судом досліджуються правочини, вчинені боржником у підозрілий період протягом 3 років, що передували відкриттю провадження у справі.
Представник ОСОБА_3 подав заперечення 09.06.2021 в яких зазначив:
- ОСОБА_5 не має права звертатися до суду з клопотанням про закриття провадження у справі згідно з ч.7 ст.123 КУзПБ;
- у даному випадку ч.7 ст.123 КУзПБ не може бути застосована.
- станом на день звернення з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 діяла добросовісно, не маючи наміру надавати недостовірну та неповну інформацію щодо свого майна та членів своєї сім'ї.
- положення КУзПБ не мають зворотної дії в часі.
У судовому засіданні 10.06.2021 представник ОСОБА_4 просив задовольнити клопотання про закриття провадження у справі, представники боржника, ОСОБА_3 вважають клопотання безпідставним та просили відмовити у задоволенні клопотання.
Розглянувши клопотання про закриття провадження у справі, суд встановив наступне.
Заявник ОСОБА_4 у клопотанні від 02.06.2021 про закриття провадження у справі посилається на п.2 ч.7 статті 123 Кодексу України з процедур банкрутства. В обґрунтування клопотання заявник зазначив, що ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності належала квартира АДРЕСА_2 , а також частка в житловому будинку АДРЕСА_1 в розмірі Ѕ.
15 червня 2019 року боржником на користь своєї матері ОСОБА_6 було вчинено договір дарування належної їй 1/3 частки квартири АДРЕСА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Пентелюк Т.Л. Даний договір дарування було укладено під час наявності судового провадження в господарському суді Чернівецької області по справі № 926/1320/19 за позовом ПП «Світвуд Україна» до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих коштів. Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 04 листопада 2020 року по справі № 727/2525/20 задоволено позов. При винесенні даного рішення суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що метою укладення правочину сторонами було унеможливлення виконання у майбутньому судового рішення про стягнення грошових коштів, оскільки на момент вчинення ОСОБА_1 оспорюваного правочину на користь своєї матері ОСОБА_6 , вона ( ОСОБА_1 ) була обізнана про наявність позовних вимог ПП «Світвуд Україна» про стягнення з неї безпідставно отриманих коштів, у зв'язку з чим могла передбачити для себе негативні наслідки у випадку постановлення судового рішення на користь кредитора. Оскільки договір дарування було укладено під час існування майнового спору, відповідачі діяли недобросовісно, зловживаючи своїми цивільними правами на шкоду правам інших осіб, оскільки відчуження належного ОСОБА_1 майна відбулося з метою уникнення звернення стягнення на її майно як боржника.
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 15.02.2021 рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 04 листопада 2020 року скасовано, в позові відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 26 травня 2021 касаційну скаргу Приватного підприємства «Світвуд Україна» задоволено, постанову Чернівецького апеляційного суду від 15.02.2021 скасовано, рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 04 листопада 2020 року залишено в силі.
Верховний Суд, задовольняючи касаційну скаргу та скасовуючи постанову суду апеляційної інстанції, погодився з висновками Шевченківського районного суду м.Чернівці, що дії ОСОБА_1 по відчуженню належної їй 1/3 частки квартири своїй матері ОСОБА_6 , при наявності в провадженні суду позовної заяви про стягнення з ОСОБА_1 коштів, вказують на те, що спірний правочин вчинено нею без наміру створення правових наслідків, обумовлених цим договором, дії сторін цього договору направлені на фіктивний перехід права власності на нерухоме майно до близького родича та з метою приховати це майно від примусового відчуження для погашення грошових зобов'язань.
Сукупність наведених обставин доводить той факт, що при укладенні договору дарування частки квартири воля відповідачів не відповідала зовнішньому прояву та не мала на меті реального настання правових наслідків, обумовлених вказаним правочином. Зокрема, суд встановив, що ОСОБА_1 відчужила майно після пред'явлення до неї позову про стягнення заборгованості, майно відчужено на підставі безвідплатного договору близькому родичу - матері, а також що, після відчуження спірного майна у ОСОБА_1 відсутнє інше майно, за рахунок якого вона може відповідати за своїм зобов'язанням перед кредитором.
Відтак, судовим рішенням, яке є остаточним та не підлягає оскарженню, підтверджено недобросовісність дій ОСОБА_1 із зловживанням своїми цивільними правами на шкоду правам інших осіб, зокрема ПП «Світвуд Україна» та ОСОБА_4 .
Крім того, аналогічні недобросовісні дії були вчинені ОСОБА_1 щодо свого права власності частку в розмірі 1/2 в житловому будинку АДРЕСА_1 .
Так, після відкриття господарським судом Чернівецької області 11 вересня 2015 року провадження у справі № 926/1475/15 за позовом ПП «Світвуд Україна» до ФОП Харченко О.С. про стягнення попередньої оплати за договором в сумі 806885,00 грн. нею невідкладно 10 жовтня 2015 року було вчинено договір дарування 1/2 частки житлового будинку за АДРЕСА_1 на користь своєї дочки ОСОБА_7 .
Наразі даний правочин оскаржується ОСОБА_4 в Шевченківському районному суді м.Чернівці з підстав його фіктивності та удаваності.
Таким чином, такі покрокові неправомірні дії ОСОБА_1 унеможливили виконання судового рішення по справі № 926/1320/19 про стягнення 324838,62 грн., що вчинено штучно з метою звернення до господарського суду Чернівецької області із заявою про неплатоспроможність.
У відповідності до ч. 7 ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства суд приймає рішення про закриття провадження у справі за клопотанням зборів кредиторів, сторони у справі або з власної ініціативи, якщо:
1) боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна та/або недостовірна інформація про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім'ї, якщо боржник упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки такої декларації не надав суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім'ї;
2) майно членів сім'ї боржника було придбано за кошти боржника та/або зареєстровано на іншого члена сім'ї з метою ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами;
3) судовим рішенням, що набрало законної сили та не було скасоване, боржник був притягнутий до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю;
Таким чином, правом на подання клопотання про закриття провадження у справі згідно ч.7 ст.123 КУзПБ наділені збори кредиторів, сторони у справі (конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), забезпечені кредитори , боржник (банкрут)), або суд за власної ініціативи.
Заявник ОСОБА_4 на час подання клопотання про закриття провадження у справі не набув статусу сторони у справі, а тому не наділений правом на подання клопотання в порядку ч.7 ст.123 КУзПБ.
Згідно з частиною першою статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Конституційний Суд України у своїх рішеннях висловлював позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів: закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом (рішення від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 5 квітня 2001 року № З-рп/2001, від 8 вересня 2016 року № 6-рп/2016).
Відповідно до п. 1 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства цей Кодекс набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців з дня набрання чинності цим Кодексом. (Опубліковано в Голос України 20.04.2019 N 77; набрання чинності з - 21.04.2019; введення в дію - 21 жовтня 2019 року).
Укладення договору дарування 1/3 частки квартири, який визнано в судовому порядку недійсним, мало місце 15.06.2019, тобто до введення в дію КУзПБ.
Посилання заявника на договір дарування 1/2 частки житлового будинку за АДРЕСА_1 , який укладено 10.10.2015 року, не підтверджують недобросовісність дій боржника, оскільки наразі даний правочин оскаржується ОСОБА_4 в Шевченківському районному суді м.Чернівці з підстав його фіктивності та удаваності.
Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відтак, на думку суду, відсутні правові підстави для закриття провадження у справі згідно приписів п.2 ч.7 ст.123 КУзПБ.
Інші доводи заявника в обґрунтування клопотання не беруться судом до уваги оскільки не спростовують вище встановлені обставини.
Згідно частини першої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Отже, судом не встановлено, а заявником не доведено наявності підстав для закриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , передбачених пунктом 2 частини 7 ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства, відтак, у задоволенні клопотання ОСОБА_4 про закриття провадження у справі необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.2, ч.7 ст.123 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_4 від 02.06.2021 про закриття провадження у справі №926/1051-б/21.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено Господарським процесуальним кодексом України, Кодексом України з процедур банкрутства та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено і підписано 14.06.2021.
Суддя В.В.Дутка