18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
14 червня 2021 року справа № 925/130/21
м. Черкаси
Господарський суд Черкаської області у складі судді Дорошенка М.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу №925/130/21 за позовом Державного спеціалізованого підприємства "Чорнобильська АЕС" до товариства з обмеженою відповідальністю "Ниви Черкащини" про стягнення 27567,75 грн.,
Державне спеціалізоване підприємство "Чорнобильська АЕС" (далі також - позивач) звернулося до Господарського суду Черкаської області із позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Ниви Черкащини" (далі також - відповідач) про стягнення 27567,75 грн. штрафу за невиконання зобов'язання за договором поставки товару від 01.07.2020 №20-0332-Т.
Позивач у позовній заяві також просить господарський суд стягнути з відповідача на користь позивача понесені останнім судові витрати.
В обґрунтування позову позивач вказав на невиконання відповідачем зобов'язання щодо поставки позивачу товару за укладеним між сторонами договором поставки товару від 01.07.2020 №20-0332-Т.
Ухвалою від 10.02.2021 Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву позивача до розгляду, відкрив провадження у справі №925/130/21, вирішив розглядати її у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін і встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи.
17 березня 2021 року до Господарського суду Черкаської області надійшов відзив із запереченнями проти позову.
В обґрунтування заперечень проти позову представник відповідача адвокат Стойко А.Ю. вказав на таке:
- у зв'язку з підвищенням ціни на товар, що мав поставлятися позивачу за договором поставки товару від 01.07.2020 №20-0332-Т, - "Мінеральна вода природна столова "Моршинська", відповідач листом від 20.07.2020 №175/07 звернувся до позивача з пропозицією розірвати договір за взаємною згодою сторін і додав до цього листав два примірника відповідної додаткової угоди, однак відповіді на вказаний лист відповідач не отримав;
- з метою виконання договору поставки товару від 01.07.2020 №20-0332-Т відповідач листом від 12.08.2020 №241/08 запропонував позивачу перелік еквівалентного мінеральній воді "Моршинська" товару, що узгоджується зі специфікацією, яка є додатком №1 до вказаного договору, проте відповіді на вказаний лист відповідач не отримав;
- позивач не надав відповідачу передбачену п. 5.1 договору поставки товару від 01.07.2020 №20-0332-Т заявку на поставку товару, що й призвело до його не поставки не з вини відповідача;
- надіслані позивачем на адресу відповідача зі супровідними листами від 06.07.2020 №2654/54020100-2020 і від 20.07.2020 №2874/54020100-2020 заявки на постачання мінеральної води від 03.07.2020 №5400-17/154 і №5400-17/155 відповідач не отримував, їх отримала ОСОБА_1 , яка є засновником товариства з обмеженою відповідальністю "Смачненько" і не є працівником товариства з обмеженою відповідальністю "Ниви Черкащини";
- позивач не довів факту порушення відповідачем умов договору поставки товару від 01.07.2020 №20-0332-Т.
29 березня 2021 року до Господарського суду Черкаської області надійшла відповідь на відзив, якою представник позивача Прокопенко Р.О. відхилив заперечення відповідача проти позову, підтвердив доводи, викладені у позовній заяві і, крім цього, зазначив, що пропозиція відповідача про розірвання договору поставки товару від 01.07.2020 №20-0332-Т у зв'язку з підвищенням ціни на товар надійшла позивачу без експертного висновку на підтвердження факту коливання (збільшення) ринкової ціни товару і раніше встановленого п. 3.7 цього договору строку для зміни ціни товару. Правом на звернення до суду за вирішенням спору про зміну або розірвання договору поставки товару від 01.07.2020 №20-0332-Т відповідач не скористався. Запропонований відповідачем позивачу замість мінеральної води "Моршинська" перелік товару не був еквівалентним товару передбаченому специфікацією до Договору, тому позивач рекомендованим листом від 20.08.2020 №3428/01120400-2020 повідомив відповідача про узгодження пропозиції щодо дострокового розірвання договору поставки товару від 01.07.2020 №20-0332-Т та про необхідність сплати передбачених п. 8.3 цього договору штрафних санкцій. Відповідач цей рекомендований лист не одержав, тому він був повернутий позивачу з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання". Позивач належним чином надіслав відповідачу на його належну адресу листи від 06.07.2020 №2654/54020100-2020 і від 20.07.2020 №2874/54020100-2020 із заявками на постачання мінеральної води від 03.07.2020 №5400-17/154 і №5400-17/155 і не відповідає за їх одержання іншою особою, а не відповідачем.
5 квітня 2021 року до Господарського суду Черкаської області надійшло заперечення на відповідь на відзив, у якому представник відповідача адвокат Стойко А.Ю. вказав на відсутність вини відповідача в неодержанні ним заявок позивача на постачання мінеральної води від 03.07.2020 №5400-17/154 і №5400-17/155, які фактично були одержані ОСОБА_1 , що підтверджується поданою із запереченням заявою останньої як свідка. При цьому представник відповідача у запереченні просить поновити строк для подання такої заяви свідка як доказу.
26 квітня 2021 року до Господарського суду Черкаської області надійшли письмові пояснення представника позивача Прокопенка Р.О. у справі №925/130/21, у яких він, пославшись на п. 94 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, вказав на обов'язок відповідача забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв'язок", цих Правил, тому представник позивача вважає, що обставини, викладені представником відповідача у відзиві на позов і у запереченні на відповідь на відзив, не звільняють відповідача від виконання зобов'язань за договором поставки товару від 01.07.2020 №20-0332-Т. Крім того, представник позивача вважає, що для поновлення відповідачу строку на подання заяви свідка ОСОБА_1 законні підстави відсутні.
Інші заяви і клопотання сторін до Господарського суду Черкаської області не надійшли.
Дослідивши наявні у справі матеріали, Господарський суд Черкаської області встановив такі обставини.
01 липня 2020 року позивач як покупець і відповідач як постачальник уклали договір поставки товару №20-0332-Т, укладений на підставі проведеної закупівлі №2-138/1-20 ID: UA-2020-05-19-001803-b (далі - Договір), згідно з пунктом 1.1 якого, постачальник зобов'язався передати (поставити) у встановлені умовами Договору строку (строк) покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти товар, поставка якого є предметом цього Договору, і сплатити за нього (організувати виплату) грошову суму в розмірі та на умовах, встановлених цим Договором.
Згідно з п. 1.2 Договору предметом поставки є товар: ДК 021:2015 код 15980000-1 Безалкогольні напої (Мінеральна вода).
У п. 1.3 Договору його сторони передбачили, що основні вимоги до товару: його назва, одиниці виміру, вартість, в тому числі за одиницю, строк поставки, вимоги щодо кількості, якості, року (дати) виготовлення, гарантійних зобов'язань постачальника, терміну придатності, технічні вимоги, тощо - зазначені в специфікації (додаток №1 до цього Договору).
Відповідно до п. 3.1 та п. 3.2 Договору планова (гранична) ціна цього Договору становить 110271,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 18378,50 грн. Ціна за одиницю товару та загальна вартість за номенклатурою зазначена в специфікації (додаток №1 до цього договору).
Згідно з п. 3.5 Договору у разі коливання на ринку ціни товару, зазначеного у специфікації, (в сторону збільшення або в сторону зменшення), ціна за одиницю товару може бути змінена за взаємною згодою сторін не більше ніж на 10 відсотків за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в Договорі, шляхом укладення відповідної додаткової угоди між сторонами.
У п. 3.6 Договору його сторони передбачили, що наявність підстав для зміни ціни та факту коливання ціни товару на ринку підтверджується стороною - ініціатором шляхом надання оригіналу експертного висновку, виданого Торгово-промисловою палатою України або її регіональними представництвами, або ДП "Держзовнішформ", або ДП "Укрпромзовнішекспертиза", або іншого органу, який має на це повноваження, щодо розміру коливання цін товару на дату укладання цього Договору та на дату експертного висновку.
Пунктом 3.7 Договору передбачено, що зміна ціни за одиницю товару можлива тільки у розмірі, що відповідає коливанню ціни на ринку, але не більше ніж 10%, за умови та у випадках, передбачених пунктами 3.5 та 3.6 Договору, та в разі зміни ціни товару на ринку на 15% або більше, а також не раніше ніж через 120 календарних днів з початку дії договору, або попередньої зміни ціни в сторону зменшення або збільшення відповідно. Крім того, збільшення ціни можливе виключно за умови виконання всіх попередніх заявок, наданих покупцем в повному обсязі за відповідний період: з початку дії договору до дати звернення постачальника щодо зміни ціни.
Відповідно до п. 5.1 Договору постачальник повинен поставити товар для приймання покупцем за кількістю та якістю в місце та в строк, вказані в специфікації (додаток №1 до Договору) Постачальник повинен попередньо письмово повідомити покупця про дату та приблизний час доставки товару у встановлене в Специфікації місце, не пізніше ніж за три робочі дні до дати доставки. Постачальник в період до закінчення строку поставки, вказаному у специфікації, може поставляти товар для приймання покупцем за кількістю та якістю частинами (партіями) попередньо повідомивши про це покупця не пізніше, ніж за три робочі дні до дати доставки.
Згідно з п. 8.3 Договору за порушення виконання постачальником зобов'язань за цим Договором, до нього застосовуються штрафні санкції у таких розмірах, зокрема, за невиконання зобов'язання щодо поставки товару, в тому числі відмови від виконання зобов'язання - штраф у розмірі 25% вартості невиконаного зобов'язання.
Пунктом 11.1 Договору встановлено, що цей Договір вважається укладеним після підписання сторонами та скріплення печатками (за наявності), з дати підписання останньою стороною і діє до 31.12.2020, в частині фінансових зобов'язань - до повного їх виконання сторонами.
Відповідно до п. 14.3 Договору сторона Договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати ї розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, зацікавлена сторона має право передати спір на вирішення суду.
Сторони також підписали специфікацію до Договору як додаток №1 нього, у якій вказали, зокрема такі дані про товар, що підлягає поставці, його кількість, ціну і вартість:
- мінеральна вода природна столова "Моршинська" (або еквівалент) фас ПЕТ 1/0,5л газована, негазована, слабо газована, ДСТУ 878-93, 9000 штук, за ціною одиниці з ПДВ 7,74 грн., на загальну суму з ПДВ 69660,00 грн.;
- мінеральна вода природна столова "Моршинська" (або еквівалент) фас в склопляшку 1/0,5 л, негазована, слабо газована ДСТУ 878-93, 150 штук, за ціною одиниці з ПДВ 17,43 грн., на загальну суму з ПДВ 2614,50 грн.;
- мінеральна вода природна столова "Моршинська" (або еквівалент) фас ПЕТ 1/1,5л газована, негазована, слабо газована, ДСТУ 878-93, 3333 штуки, за ціною одиниці з ПДВ 10,50 грн., на загальну суму з ПДВ 34996,50 грн.;
- мінеральна вода питна "Моршинська" (або еквівалент) негазована ПЕТ 1/6,0л, ДСТУ 878-93, 100 штук, за ціною одиниці з ПДВ 30,00 грн., на загальну суму з ПДВ 3000,00 грн. Всього за увесь товар на суму 110271,00 грн.
Також у специфікації до Договору його сторони передбачили строк поставки - з дати укладення Договору до 31.12.2020 і зазначили, що вказаний в специфікації товар поставляється один раз в квартал (до 13:00) згідно з поданою покупцем заявкою, яка містить інформацію щодо дати, обсягу та місця постачання товару.
7 липня 2020 року позивач із супровідним листом від 06.07.2020 №2645/54020100-2020 надіслав відповідачу на його адресу вказану в Договорі: вул. Олексія Панченка, 13/2, оф. 4, м. Черкаси, Черкаська область, 18034 рекомендованим листом з повідомленням про вручення дві заявки від 03.07.2020 №5400-17/154 і №5400-17/155 на поставку таких товарів:
1) за заявкою №5400-17/154:
- мінеральної води природної столової " Моршинська " фас ПЕТ 1/1,5л газованої в кількості 480 штук, слабо газованої в кількості 540 штук, негазованої в кількості 60 штук;
- мінеральної води природної столової "Моршинська" фас ПЕТ 1/0,5 л газованої в кількості 360 штук, слабо газованої в кількості 444 штуки, негазованої в кількості 996 штук;
- мінеральної води питної "Моршинська" негазованої ПЕТ 1/6,0л в кількості 30 штук;
2) за заявкою №5400-17/155:
- мінеральної води природної столової "Моршинська" фас ПЕТ 1/1,5л газованої в кількості 360 штук, слабо газованої в кількості 240 штук, негазованої в кількості 300 штук;
- мінеральної води природної столової "Моршинська" фас ПЕТ 1/0,5 л газованої в кількості 480 штук і негазованої в кількості 120 штук.
Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення рекомендований лист позивача, надісланий відповідачу 07.07.2020, був вручений поштою 04.08.2020 ОСОБА_1
21 липня 2020 року позивач із супровідним листом від 20.07.2020 №2874/54020100-2020 повторно надіслав відповідачу на його адресу, вказану в Договорі: вул. Олексія Панченка, 13/2, оф. 4, м. Черкаси, Черкаська область, 18034 , рекомендованим листом з повідомленням про вручення ті ж самі дві заявки від 03.07.2020 №5400-17/154 і №5400-17/155 на поставку вказаних у них товарів з наполяганням на їх виконанні в найкоротші строки.
Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення рекомендований лист позивача, надісланий відповідачу 21.07.2020, був вручений поштою 04.08.2020 ОСОБА_1 .
На підтвердження того, що ОСОБА_1 не мала повноважень на одержання, адресованих позивачем відповідачу поштових відправлень із заявками від 03.07.2020 №5400-17/154 і №5400-17/155 і не передала їх відповідачу, останній з порушенням встановленого ч. 3 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України строку на подання доказів надав суду заяву свідка ОСОБА_1 від 06.03.2021 з клопотанням про поновлення строку на подання цього доказу. Господарський суд вказані у цьому клопотанні причини несвоєчасного подання відповідачем заяви свідка визнав поважними і поновив відповідачу строк на подання вказаного доказу.
У заяві свідка від 06.03.2021 ОСОБА_1 підтвердила, що 04.08.2020 отримала адресовані позивачем відповідачу і помилково вручені їй поштові відправлення за відсутності у неї на це повноважень від відповідача і в подальшому забула передати відповідачу ці поштові відправлення, які були знищені.
Відповідач замовлений позивачем у заявках від 03.07.2020 №5400-17/154 і №5400-17/155 товар не поставив.
Листом від 20.07.2020 №175/07 відповідач повідомив позивача про можливість поставки передбаченого специфікацією до Договору товару лише за умови підвищення ціни на товар конкретно визначеної торгової марки "Моршинська" або товару іншого зразка (еталона). При цьому відповідач, посилаючись на неприпустимість зміни ціни товару та на небажання позивача на поставку товару іншого зразка запропонував позивачу за згодою сторін розірвати Договір, задля чого надав відповідачу проект відповідної додаткової угоди до Договору.
Лист відповідача від 20.07.2020 №175/07 з додатковою угодою позивач одержав 28.07.2020 і своїм листом від 06.08.2020 №3196/01090250-2020, вказав відповідачу на не поставку ним товару за надісланими йому заявками від 03.07.2020 №5400-17/154 і №5400-17/155 та на відсутність пропозицій щодо поставки товару іншого зразка і у зв'язку з цим пред'явив вимогу відповідачу про термінове здійснення поставки товару або надання пропозиції щодо поставки його еквіваленту та повідомив про не підписання позивачем додаткової угоди до Договору про розірвання останнього та про нарахування штрафних санкцій за невиконання зобов'язань.
Листом-пропозицією від 12.08.2020 №241/08 відповідач запропонував позивачу замість передбаченого специфікацією до Договору товару поставку товару іншого зразка інших виробників.
Листом від 20.08.2020 №3428/01120400-2020 позивач погодився із запропонованою листом відповідача від 20.07.2020 №175/07 пропозицією щодо дострокового розірвання Договору і, пославшись на п. 8.3 цього Договору, повідомив про нарахування відповідачу 27567,75 грн. штрафної санкції за відмову від виконання зобов'язання, яку просив сплатити в найкоротший термін.
Цей лист позивач надіслав відповідачу рекомендованим листом, який повернувся позивачу у зв'язку з неодержанням його відповідачем з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".
20 жовтня 2020 року позивач надіслав відповідачу рекомендованим листом претензію від 20.10.2020 № 4420/01110200-2020 з вимогою про сплату 27567,75 грн. штрафу за відмову від виконання зобов'язання за Договором, однак цей лист повернувся позивачу у зв'язку з неодержанням його відповідачем з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".
Відповідач в позасудовому порядку нарахований йому позивачем штраф в сумі 27567,75 грн. не сплатив, що й спричинило даний спір.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання.
Частина 1 ст. 174 Господарського кодексу України передбачає можливість виникнення господарських зобов'язань з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 525 і ст. 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.
Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) визначає грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором; учасники господарських правовідносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Стаття 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у розумінні цього Кодексу визнає господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частина 2 ст. 20 Господарського кодексу України передбачає право кожного суб'єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів шляхом застосування штрафних санкцій.
Частиною 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
З огляду на викладені вище обставини та норми чинного законодавства Господарський суд Черкаської області дійшов таких висновків.
З Договору, який є господарським договором, у відповідача виникли майново-господарські зобов'язання щодо поставки позивачу передбачених Договором товарів у встановлені останнім порядку і строки.
Передбачений специфікацією до Договору строк поставки товарів - з дати укладення Договору до 31.12.2020 і порядок поставки - один раз в квартал (до 13:00) згідно з поданою покупцем заявкою, яка містить інформацію щодо дати, обсягу та місця постачання товару, означає, що умовою здійснення відповідачем поставки конкретної партії товару є відповідна заявка позивача на поставку товару.
Позивач належним чином та за належною адресою відповідача надіслав останньому дві заявки на поставку товару від 03.07.2020 №5400-17/154 і №5400-17/155, що підтверджується належними і допустимими доказами - рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень відповідачу, надісланих позивачем 07.07.2020 і 21.07.2020.
Пунктами 89 та 90 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, встановлено, що:
89. Реєстровані поштові відправлення вручаються, кошти за поштовими переказами виплачуються одержувачам за умови пред'явлення ними паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, військового квитка для військовослужбовця строкової служби, посвідчення народного депутата України, документа, що замінює паспорт, паспорта іноземного громадянина з візою або посвідки на постійне чи тимчасове проживання на території України іноземного громадянина, інших документів, що посвідчують особу згідно із законодавством.
90. Адресат може уповноважити іншу особу на одержання адресованого йому поштового відправлення, коштів за поштовим переказом за довіреністю, що оформляється в установленому законодавством порядку.
Довіреність на одержання поштового відправлення, коштів за поштовим переказом може бути посвідчена нотаріально, посадовою особою організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на стаціонарному лікуванні, або за місцем його проживання. Після пред'явлення оригіналу довіреності її копія залишається в об'єкті поштового зв'язку.
Згідно з п. 94 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, порядок доставки поштових відправлень, поштових переказів, повідомлень про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичних друкованих видань юридичним особам узгоджується оператором поштового зв'язку разом з юридичною особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв'язок", цих Правил.
Отож відповідальність за одержання належним чином та за належною адресою надісланих юридичній особі поштових відправлень несе юридична особа - адресат. У даному випадку - це відповідач, який мав створити умови, які б виключали можливість вручення поштових відправлень, що надійшли йому і на його адресу, іншим не уповноваженим на їх одержання особам.
Враховуючи це та те, що встановлення особи, яка одержує поштове відправлення, адресоване юридичній особі, і наявність в неї повноважень на одержання такого поштового відправлення здійснюється працівником поштового зв'язку, тому при видачі ОСОБА_1 поштових відправлень позивача з його заявками від 03.07.2020 №5400-17/154 і №5400-17/155, адресованих відповідачу, слід вважати за дійсне, допоки не буде доведено інше, що працівник поштового зв'язку встановив наявність у ОСОБА_1 повноважень на одержання цих поштових відправлень від імені відповідача.
Доводи про те, що ОСОБА_1 , якій були вручені адресовані відповідачу поштові відправлення із заявками від 03.07.2020 №5400-17/154 і №5400-17/155, не мала повноважень на їх одержання від імені відповідача ґрунтуються лише на твердженнях відповідача і показаннях самої ОСОБА_1 , які є заінтересованими особами у цієї справі. Відповідач має інтерес у вирішенні спору на його користь, а ОСОБА_1 - в уникненні від відповідальності перед відповідачем за одержання адресованих йому поштових відправлень і не передачу їх йому. Тому господарський суд оцінює ці доводи критично і вважає, що докази, на яких ґрунтуються ці доводи, є менш вірогідними, ніж докази (рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення) надані позивачем на підтвердження надання ним саме відповідачу належним чином заявок від 03.07.2020 №5400-17/154 і №5400-17/155.
Таким чином, відповідач не спростував факт виникнення у нього зобов'язань з поставки передбачених Договором і вказаних у заявках позивача від 03.07.2020 №5400-17/154 і №5400-17/155 товарів упродовж встановленого Договором строку.
Відповідач вказані зобов'язання не виконав, тому позивач має право на застосування до відповідача передбаченого п. 8.3 Договору штрафу в розмірі 25% вартості невиконаного зобов'язання.
Стягувана сума штрафу - 27567,75 грн. становить 25% від вартості ціни Договору, тобто від вартості всього товару, що відповідач мав поставити позивачу до 31.12.2020.
Разом з тим, як зазначено вище, сторони в специфікації до Договору передбачили, що умовою здійснення відповідачем поставки конкретної партії товару є відповідна заявка позивача на поставку товару.
За заявками від 03.07.2020 №5400-17/154 і №5400-17/155 позивач заявив для поставки йому лише частину передбаченої Договором і специфікацією до нього товару загальною вартістю 40266,00 грн.
В подальшому, задовго до закінчення передбаченого Договором строку поставки товарів, позивач листом від 20.08.2020 №3428/01120400-2020 погодився з пропозицією відповідача про дострокове розірвання Договору і більше заявок на поставку решти товару вартістю 700005,00 грн. (110271,00 грн. - 40266,00 грн.) відповідачу не надавав.
З урахуванням цих обставин та змісту п. 8.3 Договору господарський суд вважає, що позивач має право на стягнення з відповідача штрафу в розмірі 25% лише від вартості непоставленого товару, замовленого позивачем за заявками від 03.07.2020 №5400-17/154 і №5400-17/155, тобто від 40266,00 грн., що становить 10066,50 грн.
За таких обставин позов підлягає задоволенню лише в частині стягнення 10066,50 грн. штрафу
За подання позову позивач за платіжним дорученням від 29.01.2021 №130 сплатив судовий збір в сумі 2270,00 грн., з якої відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України пропорційно до розміру задоволених позовних вимог 829,00 грн. судового збору слід покласти на відповідача, а решту в сумі 1441,00 грн. залишити за позивачем.
Доказів про понесення інших судових витрат сторони господарському суду не надали.
На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Черкаської області
Позов задовольнити частково.
Судовий збір за подання позову в сумі 829,00 грн. покласти на відповідача, а решту в сумі 1441,00 грн. залишити за позивачем.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Ниви Черкащини" (вул. Олексія Панченка, 13/2, офіс 4, м. Черкаси, 18034, код ЄДРПОУ 38729191) на користь державного спеціалізованого підприємства "Чорнобильська АЕС" (а/с 11, вул. 77-ї Гвардійської дивізії 7/1, м. Славутич, Київська область, 07101, код ЄДРПОУ 14310862) - 10066,50 грн. (десять тисяч шістдесят шість гривень 50 копійок) штрафу і 829,00 грн. (вісімсот двадцять дев'ять гривень 00 копійок) судового збору.
В задоволенні решти позову відмовити.
Це рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Це рішення протягом двадцяти днів з дня його ухвалення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду.
СУДДЯ М.В. Дорошенко