Справа № 2- 1932 2010 рік
01 червня 2010 року Ялтинський міський суд АР Крим
в складі: головуючого - Кайро І.А.
при секретарі - Рябцевой А.С.
за участю представника прокуратури м. Ялта Тукмачової О.В., представника Ялтинської міської ради - Нізамутдінової М.В., відповідача ОСОБА_3 представника відповідача ОСОБА_4 3-ої особи ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ялті цивільну справу за позовом прокурора м. Ялта в інтересах Ялтинської міської ради до ОСОБА_3, 3-я особа ОСОБА_5 про витребування земельної ділянки з чужого незаконного користування
встановив:
Прокурор м. Ялта звернувся до суду з позовною заявою в інтересах Ялтинської міської ради до ОСОБА_3, 3-я особа ОСОБА_5 про витребування земельної ділянки з чужого незаконного користування.
Вимоги мотивовані тим, що перевіркою, проведеною прокуратурою м. Ялта встановлено, що постановою Апеляційного суду АР Крим від 14 квітня 2008 року визнано недійсними рішення та Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0682 га., вдану ОСОБА_6. Разом з тим ОСОБА_6, знаючи про те, що вищезазначена справа перебуває на розгляді у суді, 22 червня 2007 року укладає з ОСОБА_3 договір купівлі - продажу спірної земельної ділянки та останній отримує відповідний державний акт на право власності на земельну ділянку. На думку позивача вищезазначений договір купівлі - продажу був укладений з метою уникнення можливості повернення земельної ділянки до комунальної власності та є нікчемним, у зв'язку з чим вони та змушені звернутися до суду з даною позовною заявою.
Представник прокуратури м. Ялта Тукмачова О.В., представник Ялтинської міської ради та 3-я особа ОСОБА_5 у судовому засіданні позов підтримали просили суд позов задовольнити.
Відповідач та його представник у судовому засіданні позов не визнав при цьому пояснив, що ОСОБА_3 є добросовісним набувачем спірної земельної ділянки, оскільки йому не було відомо відносно судових спорів по земле, під арештом та забороною вона не була, у зв'язку з чим у задоволенні даного позову просив відмовити.
Розглянувши позовну заяву, вислухавши думку сторін, суд приходить до висновку, що у задоволенні даного позову повинно бути відмовлено з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини Рим 4 листопада 1950 року), ратифікованою Верховною радою України 17 липня 1997 року, кожен при вирішенні питань щодо його цивільних прав і обов'язків або встановленні обґрунтованості будь - якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Складовою частиною справедливого судочинства є доступ до процедури з усіма атрибутами контролю, тобто право на судовий контроль органів державної влади. Це означає, що рішення Лівадійської селищної Ради не може бути остаточним і підлягає судовому контролю.
Конвенція про захист прав і основних свобод людини є складовою частиною загальнонаціонального законодавства України.
Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України права свободи громадян захищаються судом.
Згідно частині 1 та 2 ст. 158 ЗК України земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів.
Відповідно до вимог ч.1 ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб
Відповідно до вимог ч.ч.1,2 ст.321 ЦК України право власності є непорушним.
Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до вимог ст. ст. 387, 388 Цивільного кодексу України власник має право витребувати майно від особи, яка незаконно, без відповідної підстави заволоділа ним.
Відповідно до ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.
При цьому судом встановлено, що перевіркою, проведеною прокуратурою м. Ялта встановлено, що постановою Апеляційного суду АР Крим від 14 квітня 2008 року визнано недійсними рішення Ялтинської міської ради №166 від 28 липня 2004 року, №538 від 01 листопада 2005 року, рішення №539 від 01 листопада 2005 року та Державний акт який був виданий на підставі даних рішень на право власності на земельну ділянку площею 0,0682 га., вданий ОСОБА_6.
Разом з тим, судом також встановлено, що 22 червня 2007 року, ще до прийняття вищезазначеного рішення суду, між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 був укладений договір купівлі - продажу спірної земельної ділянки, на підставі якого останній отримав відповідний державний акт на право власності на вищезазначену земельну ділянку.
При цьому у супереч ч.3 ст. 10 та ч.1 ст. 60 ЦПК України суду не було доведено того факту що спірний договір купівлі продажу є нікчемним.
Більш того судом також встановлено, що прокурор м. Ялта вже зверталася до суду з позовною заявою у інтересах держави в особі Ялтинської міської ради до ОСОБА_6 та ОСОБА_3 про визнання договору купівлі - продажу спірної земельної ділянки, державного акту на право власності на спірну земельну ділянку, повернення сторін у первинний стан. Рішенням Ялтинського міського суду вищезазначений позов був задоволений, проте рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим від 03 серпня 2009 року рішення Ялтинського міського суду від 19 березня 2009 року скасовано та у задоволенні даного позову відмовлено.
При цьому дане рішення мотивоване, тим, що правові підстави для визнання оспорюваного договору купівлі - продажу земельної ділянки недійсним відсутні. Більш того даним рішенням було встановлено, що договір купівлі - продажу спірної земельної ділянки був укладений сторонами відповідно до вимог чинного законодавства.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що у теперішній час ОСОБА_7 у відповідності до норм чинного законодавства України правомірно отримав державний акт на право власності на спіну земельну ділянку, та є її законним власником.
Будь яки правові підстави для витребування спірної земельної ділянки у ОСОБА_7 та для повернення її Ялтинській міській раді відсутні, у зв'язку з чим суд вважає, що дані позовні вимоги не засновані на законі та у задоволенні даного позову повинно бути відмовлено.
На підставі викладеного й керуючись ст. 15,30,62, 130 ЦПК України ст.. 316, 321, 328 ЦК України
У задоволенні позовних вимог прокурора м. Ялти в інтересах Ялтинської міської ради до ОСОБА_3 , 3-я особа ОСОБА_5 про витребування земельної ділянки з чужого незаконного користування - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку в Апеляційний суд АРК через Ялтинський міський суд в порядку та строки передбачені ст. ст. 294, 296 Цивільного процесуального кодексу України
Суддя: