Постанова від 01.06.2010 по справі 2а-2204/10/2570

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

14005, м. Чернігів, вул. Київська, 23

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2010 р. № 2а-2204/10/2570

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Скалозуб Ю.О., при секретарі Грузновій О.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу

за позовом ОСОБА_1

довійськової частини А4245

провизнання дій неправомірними

ВСТАНОВИВ:

До Чернігівського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини А4245, в якому позивач просить визнати дії відповідача неправомірними в частині не включення позивача до наказу командира в/ч А4245 про виплату матеріальної допомоги та зобов'язання в/ч А4245 включити позивача до наказу командира в/ч А4245 про виплату матеріальної допомоги, мотивуючи позовні вимоги тим, що всупереч наказу «Про затвердження інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовця ЗС України» в наказ командира в/ч А4245 про виплату матеріальної допомоги позивача включено не було, що позбавило її права отримати даний вид грошового забезпечення.

Позивач в судове засідання не з'явився, на адресу суду надав заяву в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, на адресу суду від відповідача надійшла заява в якій відповідач просить розглядати справу без участі представника.

Оскільки сторони в судове засідання не з'явилися, спищалися належним чином, суд відповідно до ч. 3 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, розглядає справу в порядку письмового провадження на основі наявних в справі матеріалів.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач з 04.06.2007 року і по теперішній час проходить службу за контрактом у військовій частині А4245 м. Прилуки.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.11.2008 року позивачем на ім'я командира військової частини А4245 подано рапорт про виплату йому матеріальної допомоги за 2008 рік.

Відповідно до п.33.1 Наказу Міністра оборони України від 11.06.2008 року № 260 «Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.07.2008 року № 638/15329, особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять службу за контрактом, для вирішення соціально-побутових питань один раз на рік надається матеріальна допомога в розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.

Відповідно до п.33.2 даного Наказу, матеріальна допомога надається військовослужбовцям за їх заявою за місцем штатної служби на підставі наказу командира військової частини, а командиру (начальнику) - на підставі наказу вищого командира (начальника) із зазначенням у ньому розміру допомоги.

Відповідно до п.33.3 Наказу, розмір матеріальної допомоги установлюється за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано жодних доказів, які б підтверджували правомірність їх дій щодо не включення позивача до наказу про виплату матеріальної допомоги за 2008 рік.

Приписами ч.3 ст.2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази та вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку про неправомірність дій з боку відповідача щодо не включення позивача ОСОБА_1 до наказу командира в/ч А4245 про виплату матеріальної допомоги.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ОСОБА_1 до військової частини А4245 про визнання дій відповідача неправомірними в частині не включення позивача до наказу командира в/ч А4245 про виплату матеріальної допомоги та зобов'язання в/ч А4245 включити позивача до наказу командира в/ч А4245 про виплату матеріальної допомоги підлягають задоволенню повністю.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 158-163, 156 КАС України, Чернігівський окружний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати дії військової частини А4245 неправомірними в частині не включення позивача ОСОБА_1 до наказу командира військової частини А4245 про виплату матеріальної допомоги за 2008 рік.

3. Зобов'язати військову частину А4245 включити позивача ОСОБА_1 до наказу командира військової частини А4245 про виплату матеріальної допомоги за 2008 рік.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження

< Текст >

Суддя підпис Ю.О.Скалозуб

З оригіналом згідно:

суддя Чернігівського окружного

адміністративного суду Ю.О.Скалозуб

Попередній документ
9762750
Наступний документ
9762752
Інформація про рішення:
№ рішення: 9762751
№ справи: 2а-2204/10/2570
Дата рішення: 01.06.2010
Дата публікації: 23.09.2010
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Чернігівський окружний адміністративний суд
Категорія справи: