Справа № 2а-1199/10/2570
25 травня 2010 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд колегією суддів у складі:
головуючої судді Соломко І.І.,
суддів Ткаченко О.Є., Клопота С.І.,
за участю секретаря Розмовенко А.О.,
прокурора Козакової І.М.,
представника позивача Букія В.О.,
представника Ніжинської ОДПІ Чуба І.А.,
представника Головного управління
Державного казначейства України
в Чернігівській області Руденок Л.М.,
розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Ніжинський жиркомбінат» до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області, Головного управління Державного казначейства України в Чернігівській області, Державної податкової адміністрації України про визнання протиправними дій та зобов'язання перерахувати суму бюджетного відшкодування, -
15.03.2010 року позивач, Відкрите акціонерне товариство «Ніжинський жиркомбінат», звернувся до суду з позовом до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області, Головного управління Державного казначейства України в Чернігівській області, Державної податкової адміністрації України, в якому остаточно просить визнати протиправними дії: Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області щодо несвоєчасного надання висновку про суми відшкодування податку на додану вартість по декларації за липень 2009 р.; Головного управління Державного казначейства України в Чернігівській області щодо неперерахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2009 року в розмірі 652878,00грн.; Державної податкової адміністрації України щодо ненадання Державному казначейству України реєстру з визначенням розміру відшкодування податку на додану вартість з бюджету за липень 2009 р. та зобов'язати Головне управління Державного казначейства України в Чернігівській області перерахувати суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2009 року в розмірі 652878,00 грн. на його поточний рахунок.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає наступне.
Відповідач - Ніжинська об'єднана державна податкова інспекція Чернігівської області в порушення п.п. 7.7.5 п.7.7 ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість» несвоєчасно подав органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, що призвело до неперерахування суми бюджетного відшкодування. Відповідач-Головне управління Державного казначейства України в Чернігівській області в порушення п.п. 7.7.6 та п.п. 7.7.10 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не перерахував зазначену у висновках суму бюджетного відшкодування з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу. Відповідач-Державна податкова адміністрація України в порушення Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та Порядку взаємодії між органами державної податкової служби України, Міністерства фінансів України та Державного казначейства України в процесі відшкодування податку на додану вартість за висновками органів державної податкової служби України та погашення простроченої бюджетної заборгованості з податку на додану вартість шляхом видачі облігації внутрішньої державної позики, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерством фінансів України, Державного казначейства України від 03.08.2004 року за № 451/501/132, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.08.2004 року за № 971/9570 не надала Державному казначейству України реєстр суб'єктів підприємницької діяльності з визначенням розміру відшкодування.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та заяві про зміну позовних вимог.
Представник відповідача - Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області, в судове засідання прибув та надав пояснення по справі. В наданих поясненнях зазначає, що податковим органом в межах, визначених законом повноважень, була проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на банківський рахунок платника податку за липень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.05.2009 року по 31.07.2009 року. При проведені перевірки податковим органом зазначено, що не можливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за липень 2009 року, в загальній сумі 653353,00 грн., у зв'язку з ненадходженням матеріалів зустрічних перевірок щодо основних постачальників з інших інспекцій. За результатами перевірки складено довідку від 06 жовтня 2009 р. № 1339/23-00373942. Позивачем подано уточнюючий розрахунок з ПДВ, згідно якого було зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ по податковій декларації за липень 2009 року на суму 475,00грн. Довідками про підтвердження сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами позапланової (документальної) перевірки включено до реєстру на відшкодування сум ПДВ по декларації за липень місяць 2009 року по ВАТ «Ніжинський жиркомбінат». Висновки про суми відшкодування податку на додану вартість на загальну подано до Головного управління Державного казначейства у Чернігівській області. Висновок на суму відшкодування податку на додану вартість в розмірі 66422,00грн. до органу державного казначейства не надано, оскільки факт сплати вказаної суми не підтверджено. Представник відповідача вважає, що здійснюючи владні повноваження діяв на підставі, в межах наданих йому повноважень, а тому в задоволенні позову просить відмовити.
Представник відповідача - ГУДК у Чернігівській області, в судове засідання прибув, надав письмові пояснення, в яких зазначає, що Головне управління Державного казначейства в своїй діяльності керується Порядком відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом Державного казначейства України № 200/86 від 21.05.2001 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.06.2001 року за № 489/5680. Також зазначив, що відшкодування податку на додану вартість здійснюється за поданням Державної податкової адміністрації України реєстру суб'єктів підприємницької діяльності з визначенням розміру відшкодування податку на додану вартість з бюджету, зокрема, відшкодування податку на додану вартість підприємствам здійснюється згідно з отриманим реєстром та висновками відповідно до Порядку взаємодії між органами державної податкової служби України, Міністерства фінансів України та Державного казначейства України в процесі відшкодування податку на додану вартість за висновками органів державної податкової служби України та погашення простроченої бюджетної заборгованості з податку на додану вартість шляхом видачі облігації внутрішньої державної позики, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерством фінансів України, Державного казначейства України від 03.08.2004 року за № 451/501/132, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.08.2004 року за № 971/9570. Оскільки, термін для відшкодування податку на додану вартість, зазначений у висновках на суму відшкодування податку на додану вартість за липень 2009 року закінчився, а реєстр із зазначенням розміру відшкодування податку на додану вартість від Державної податкової адміністрації України не надходив, вищезазначені висновки були повернуті податковій інспекції без виконання. Виходячи з викладеного, просить відмовити в задоволенні позовних вимог щодо казначейства повністю.
Представник відповідача - Державної податкової адміністрації України в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі, заперечення на позов не надав.
Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити в їх задоволенні, посилаючись на заперечення відповідача - ГУДК у Чернігівській області.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення учасників адміністративного процесу, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.
За результатами фінансово-господарської діяльності у ВАТ «Ніжинський жиркомбінат» виникло право на отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість. Згідно з п.п. 7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону України від 03.04.97р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
На виконання п.п. 7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивач подав до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (вх. № 26010 від 20.08.2009 року), податкову декларацію за липень 2009 р. (вх. № 26005 від 20.08.2009 р.), відповідно до якої, з урахуванням розрахунку (вх. № 26007 від 20.08.2009 р.) сума бюджетного відшкодування з ПДВ складає 653353,00 грн.(а.с.12-15). Позивачем подано уточнюючий розрахунок з ПДВ, згідно якого було зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ по податковій декларації за липень 2009 року на суму 475,00грн.(а.с.16).
Керуючись п.п. 7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», Ніжинською об'єднаною державною податковою інспекцію Чернігівської області була проведена виїзна позапланова перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з ПДВ за період з 01.05.2009 р. по 31.07.2009 р., за результатами проведених перевірок було складено довідку від 06 жовтня 2009 р. № 1339/23-00373942 (а.с.7-11).
Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року № 509-ХІІ, на органи податкової служби покладено обов'язки щодо здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, до якого відноситься і Закон України «Про податок на додану вартість».
Виходячи із аналізу ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та п.п. 7.7.5 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168, органи державної податкової служби уповноважені здійснювати контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податку на додану вартість та надавати висновки про суми цього податку, які підлягають відшкодуванню з бюджету.
Підпунктом 7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. При цьому, Закон України «Про податок на додану вартість» не встановлює обов'язку органу державної податкової служби надавати органу державного казначейства будь-які додаткові документи для отримання платником податку суми бюджетного відшкодування, зокрема реєстри на відшкодування.
Судом встановлено, що перевірка закінчена 06.10.2009 року, що підтверджується Довідкою про результати позапланової перевірки № 1339/23-00373942, а висновки про суми відшкодування податку на додану вартість по декларації за липень 2009 року подано до Головного управління Державного казначейства у Чернігівській області від 13.11.2009року, 23.12.2009 року, 03.03.2010 року, 13.03.2010 року, 17.03.2010 року, що не заперечується сторонами, тобто з порушенням строків, встановлених п.п.7.7.5 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Оскільки суб'єкт владних повноважень при вчиненні наданих йому повноважень повинен враховувати ті обставини, на які вказує закон, а також враховувати ті обставини, що мають значення у конкретній ситуації, уникаючи вчинення невмотивованих дій, то суд зазначає, що дії Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області щодо несвоєчасного надання органу державного казначейства висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, є протиправними.
Відповідно до вимог п. 1, п. 4 Положення про Державне казначейство України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 № 1232, Типового положення Про Головне управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 04.04.2006 р. № 332 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.04.2006 за № 454/12328, територіальні органи Державного казначейства України, яке є урядовим органом державного управління, повертають кошти, помилково або надмірно зараховані до бюджету, за поданням органів стягнення, яким відповідно до законодавства надано право стягнення до бюджетів податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших надходжень.
Таким поданням органу стягнення у розумінні абзацу 2 п.п. 7.7.5, п.п. 7.7.6 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» є висновок податкового органу із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Щодо строків перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку, то п.п. 7.7.6 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу. При цьому, п.п. 7.7.10 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.
Зважаючи на той факт, що сума, яка підлягає відшкодуванню з бюджету підтверджена висновками податкового органу в розмірі 586456,00 грн. та не заперечується сторонами, а відповідачем - ГУДК в Чернігівській області в строки, передбачені п.п.7.7.6 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок позивача вказана сума не перерахована, то суд зазначає, що відповідачем - ГУДК у Чернігівській області порушено вимоги вищевказаного нормативно-правового акта.
Доводи представника ГУДК в Чернігівській області, що відшкодування податку на додану вартість не здійснено із-за того, що відсутній реєстр суб'єктів підприємницької діяльності з визначенням розміру відшкодування податку на додану вартість з бюджету, суд вважає необґрунтованими, оскільки Закон України «Про податок на додану вартість» визначає обов'язок податкового органу надавати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету та не встановляє обов'язку органу державної податкової служби надавати органу державного казначейства будь-які додаткові документи для отримання платником податку суми бюджетного відшкодування, зокрема реєстри на відшкодування.
Таким чином можна зробити висновок, що дії ГУДК в Чернігівській області щодо ненадання позивачу, зазначену у висновках податкового органу суми бюджетного відшкодування по декларації за липень 2009 року в розмірі 586456,00 грн. шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний рахунок в строки, встановлені п.п.7.7.6 п.7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», є протиправними.
Що стосується вимоги позивача щодо ненадання Державною податковою адміністрацію України Державному казначейству України реєстру суб'єктів підприємницької діяльності з визначенням розміру відшкодування податку на додану вартість, то суд зазначає наступне.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року № 509, до системи органів державної податкової служби належать: Державна податкова адміністрація України, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах.
Визначаючи порядок взаємодії органів державної податкової служби з іншими органами, частина 1 ст. 4 цього Закону закріплює статус ДПА України як центрального органу виконавчої влади, а відтак визначає місце органів державної податкової служби в системі державних органів як органів виконавчої влади.
Виконання покладених завдань та функцій органи державної податкової служби здійснюють у процесі реалізації повноважень, визначених ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».
Відповідно до Закону України «Про державну податкову службу в Україні» прийнято Порядок про взаємодію між органами державної податкової служби України, Міністерства фінансів України та Державного казначейства України в процесі відшкодування податку на додану вартість за висновками органів державної податкової служби України та погашення простроченої бюджетної заборгованості з податку на додану вартість шляхом видачі облігації внутрішньої державної позики, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерством фінансів України, Державного казначейства України від 03.08.2004 року за № 451/501/132, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.08.2004 року за № 971/9570( далі -Порядок).
Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Виходячи із аналізу ст. 3 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, а також рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень.
Пунктом 5 Порядку встановлено, що Державна податкова адміністрація України надає Державному казначейству України реєстр суб'єктів підприємницької діяльності з визначенням розміру відшкодування податку на додану вартість з бюджету.
Доказів щодо надання Державному казначейству України реєстру суб'єктів підприємницької діяльності з визначенням розміру відшкодування податку на додану вартість з бюджету за липень 2009 року по ВАТ «Ніжинський жиркомбінат», Державна податкова адміністрація України суду не надала та не врахувала, що ті обставини, на які вказують вищезазначені нормативно-правові акти, можуть вплинути на реалізацію прав та інтересів позивача.
Суд вважає, що метою гарантування дотримання та захисту прав та інтересів позивача від порушень з боку суб'єктів владних повноважень слід визнати протиправною бездіяльність Державної податкової адміністрації України.
Що стосується не підтвердженої суми податку на додану вартість в розмірі 66422,00грн, яка на думку позивача, також підлягає відшкодуванню, то суд зазначає, що відповідно до п.п.7.7.5 п.7.7. ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість» однією з підстав для включення сум до бюджетного відшкодування є висновок податкового органу із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню.
Оскільки висновок податкового органу із зазначенням суми в розмірі 66422,00 грн. до органу державного казначейства не наданий, підстав для перерахування зазначеної суми, суд не вбачає.
Згідно ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Зважаючи на той факт, що достовірність заявленої суми бюджетного відшкодування в розмірі 586456,00 грн. підтверджена, а відповідачами не вчинено жодних дій щодо здійснення перерахування на рахунок позивача вищевказаної суми, суд дійшов до висновку про задоволення адміністративного позову частково.
Відповідно до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 7-14, 71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов Відкритого акціонерного товариства «Ніжинський жиркомбінат» до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області, Головного управління Державного казначейства України в Чернігівській області, Державної податкової адміністрації України про визнання протиправними дій та зобов'язання перерахувати суму бюджетного відшкодування, - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області щодо несвоєчасного надання висновку про суми відшкодування податку на додану вартість по декларації за липень 2009 року.
Визнати протиправними дії Головного управління Державного казначейства України в Чернігівській області щодо неперерахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 586456,00 грн.
Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової адміністрації України щодо ненадання Державному казначейству України реєстру з визначенням розміру відшкодування податку на додану вартість з бюджету за липень 2009 року по ВАТ «Ніжинський жиркомбінат» в сумі 586456,00 грн.
Зобов'язати Головне управління Державного казначейства України в Чернігівській області перерахувати суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок Відкритого акціонерного товариства «Ніжинський жиркомбінат» в розмірі 586456 (п'ятсот вісімдесят шість тисяч чотириста п'ятдесят шість) грн. 00 коп.
В задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.
Стягнути з Державного бюджету на користь Відкритого акціонерного товариства «Ніжинський жиркомбінат» судові витрати в сумі 3,40 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі, особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Дата складання та підписання повного тексту постанови -01 червня 2010 р.
Суддя Соломко І.І.