18 травня 2021 рокуЛьвівСправа № 438/318/15-а пров. № А/857/6541/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Святецького В.В.
суддів Гудима Л.Я., Гуляка В.В.
з участю секретаря судового засідання Юрченко М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Дніпровської митниці Держмитслужби на рішення Бориславського міського суду Львівської області від 15 лютого 2021 року у справі №438/318/15-а (головуючий суддя Хемич О.Б., м. Борислав) за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання дій посадової особи протиправними та скасування постанови у справі про порушення митних правил, -
У березні 2015 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Запорізької митниці Міндоходів, в якому, з врахуванням зміни підстав позову, просив визнати протиправними дії начальника Запорізької митниці Міндоходів Мужева О.О. щодо винесення постанови у справі про порушення митних правил №0221/11200/14 від 14 жовтня 2014 року про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 223 987, 71 грн (за адміністративне правопорушення, передбачене ст. 485 МК України), та скасувати вказану постанову.
Постановою Бориславського міського суду Львівської області від 08 червня 2015 року позов задоволено, визнані протиправними дії відповідача та скасована постанова про порушення митних правил №0221/11200/14 від 14 жовтня 2014 року. Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 485 МК України, щодо позивача закрито.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.09.2016 скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено.
Постановою від 24 грудня 2020 року Верховний Суд постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2016 року та постанову Бориславського міського суду Львівської області від 8 червня 2015 року скасував. Справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції.
У рішенні касаційна інстанції вказала на необхідність дослідження обставин справи щодо режиму ввезення позивачем автомобіля, оскільки у матеріалах справи відсутні документальні підтвердження ввезення транспортного засобу в режимі транзит. Тоді як позивач посилався на те, що ввозив автомобіль по смузі руху «Зелений коридор», та жодних документів з визначенням режиму транзит митному органу не подавав.
За результатами нового розгляду справи Бориславський міський суд Львівської області 15 лютого 2021 року ухвалив рішення, яким позов задовольнив частково.
Скасував постанову у справі про порушення митних правил №0221/11200/14 від 14 жовтня 2014 року, винесену в.о. начальника Запорізької митниці Міндоходів Мужевим О.О. про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 223 987, 71 грн.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 485 МК України, відносно ОСОБА_1 закрив.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Дніпровська митниця Держмитслужби подала апеляційну скаргу, оскільки вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник вказує на те, що суд першої інстанції неповно дослідив обставини справи та дійшов помилкового висновку про відсутність документального підтвердження ввезення позивачем транспортного засобу в режимі транзит.
Крім того, твердження суду першої інстанції щодо не встановлення особи, що перетнула кордон, із - за помилок у зазначенні прізвища такої є необґрунтованими, оскільки здобуття інформації з двох інформаційних ресурсів ЄАІС та ГАІС «ГАРТ» у своїй сукупності дало змогу митному органу дійти висновку, що переміщення на митну територію України транспортного засобу здійснювалося громадянином України ОСОБА_2 , що в подальшому знайшло своє відображення в протоколі про порушення митних правил від 02.09.2014 та постанові Запорізької митниці Міндоходів від 14.10.2014 в справі про порушення митних правил.
З огляду на викладене, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Позивач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що в силу вимог ч. 4 ст. 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд встановив та матеріалами справи підтверджується, що постановою в.о.начальника Запорізької митниці Міндоходів Мужева О.О. від 14 жовтня 2014 року в справі про порушення митних правил № 0221/11200/14 позивач ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні порушення митних правил, відповідальність за яке передбачена ст.485 МК України, та на нього накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 223987,71 грн.
Відповідно до вказаної постанови 23.05.2014, в ході проведення перевірки законності ввезення на митну територію України іноземних транспортних засобів особистого користування громадянином України ОСОБА_1 , Запорізькою митницею Міндоходів отримано лист Управління Служби Безпеки України в Запорізькій області від 19.05.2014 №59/3/4-776нт щодо фактів перетину державного кордону України громадянином ОСОБА_1 . За результатами співставлення фактів перетину державного кордону України ОСОБА_1 , за інформацією Центральної підсистеми «Гарт-ЦП» глобальної автоматизованої інформаційної системи «Гарт» Державної Прикордонної Служби України та бази даних Єдиної Автоматизованої Інформаційної Системи Міністерства доходів і зборів України, та за наступним аналізом перетину митного кордону України окремими транспортними засобами встановлено, що 03.07.2013 в зоні діяльності м/п «Краковець» Львівської митниці Міндоходів по смузі руху «Зелений коридор» ОСОБА_1 на митну територію України був ввезений транспортний засіб «OPEL OMEGA», кузов НОМЕР_1 , реєстраційний номер « НОМЕР_2 » (країни реєстрації: Республіка Польща). В ході проведення подальшої перевірки, відповідно до листа Львівської митниці Міндоходів від 22.07.2014 №13-70-53/36-7263 встановлено, що транспортний засіб «OPEL OMEGA», кузов НОМЕР_1 , реєстраційний номер « НОМЕР_2 » ввезено на митну територію України 03.07.2013 по смузі руху «зелений коридор» в зоні діяльності митного поста «Краковець» Львівської митниці Міндоходів ОСОБА_1 в митному режимі «Транзит».
Згідно зі ст.95 МК України строк транзитного перевезення для автомобільного транспорту становить 10 діб. ОСОБА_1 повинен був вивезти вказаний транспортний засіб у строк до 12.07.2013. Однак станом на 02.09.2014 автомобіль не вивезено за межі митної території України.
Постановою Запорізької митниці Міндоходів від 12.08.2014 № 0162/11200/14 ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні порушення митних правил за ознаками ч.3 ст.470 МК України та накладено штраф у розмірі 8500 грн. Сума несплачених ОСОБА_1 митних платежів, відповідно до ст.296 МК України та згідно службової записки управління митної вартості, класифікації товарів та заходів регулювання ЗЕД Запорізької митниці Міндоходів від 21.08.2014 №08-70-52-21/979-ЕП складає 74622, 57 грн. Митні платежі ОСОБА_1 не сплачені. Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги та обмеження, встановлені розділом V МК України (глава 17 Транзит), тобто використовує товари (вищевказаний автомобіль), стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.
Постанова № 0221/11200/14 від 14 жовтня 2014 року про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.485 МК України, винесена на підставі протоколу про порушення митних правил від 02 вересня 2014 року.
Вважаючи вказану вище постанову протиправною, позивач оскаржив її до суду.
Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанцій керувався тим, що ОСОБА_1 не є суб'єктом правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, оскільки докази перетину кордону транспортним засобом у митному режимі транзит в матеріалах справи відсутні, а тому він не використовував такий транспортний засіб, стосовно якого надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги. А тому рішення про притягнення позивача до відповідальності є необґрунтованим, прийняте за відсутності достатніх даних про вчинення правопорушення, а тому підлягає скасуванню.
Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, враховуючи межі перегляду, передбачені ст. 308 КАС України, апеляційний суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до ч.1 ст.458 Митного кодексу України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Як визначено положеннями ст.485МК України (в редакції, яка діяла на момент винесення оскаржуваної постанови), заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300% несплаченої суми митних платежів.
Тобто стаття 485 Митного кодексу України фактично передбачає декілька видів діянь, які складають об'єктивну сторону порушення митних правил. Так, у позивача ОСОБА_1 встановлено саме використання транспортного засобу «OPEL OMEGA», кузов НОМЕР_1 , реєстраційний номер « НОМЕР_2 », стосовно якого надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.
А тому, в межах даного спору необхідно встановити, чи ввозився позивачем транспортний засіб в режимі транзит, оскільки використання такого поза межами строку транзиту може бути підставою для застосування санкцій, встановлених статтею 485 МК України.
Так, відповідно до вимог статті 90 Митного кодексу України транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Пунктом 1 частини 2 ст. 91 МК України визначено, що митний режим транзиту застосовується до товарів, які переміщуються: прохідним транзитом від пункту ввезення (пропуску) на митну територію України до пункту вивезення (пропуску) за межі митної території України (у тому числі в межах одного пункту пропуску через державний кордон України);
Згідно ч.4 ст. 92 МК України для поміщення товарів та/або транспортних засобів комерційного призначення у митний режим транзиту особа, на яку покладається дотримання вимог митного режиму, повинна:
1) подати митному органу митну декларацію (документ, який відповідно до статті 94 цього Кодексу використовується замість митної декларації), товарно-транспортний документ на перевезення та рахунок-фактуру (інвойс) або інший документ, який визначає вартість товару;
2) у випадках, визначених законодавством, надати митному органу дозвільний документ на транзит через митну територію України, який видається відповідними уповноваженими органами;
3) у випадках, встановлених цим Кодексом, забезпечити виконання зобов'язання із сплати митних платежів відповідно до розділу X цього Кодексу;
Статтею 95 МК України встановлені строки транзитних перевезень, зокрема, для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).
Згідно з частиною 1 статті 381 МК України громадянам дозволяється ввозити транспортні засоби особистого користування з метою транзиту через митну територію України за умови їх письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян, та внесення на рахунок органу доходів і зборів, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу. Зазначені вимоги не поширюються на транспортні засоби, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, що підтверджується відповідним документом.
Суд першої інстанції належним чином дослідив надані сторонами докази та встановив, що матеріали справи не містять відомостей про ввезення позивачем ОСОБА_1 автомобіля у митному режимі «транзит». Згідно з інформацією бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України від 22.04.2014 (а.с.72), рапорту старшого лейтенанта Лонського Р.М. від 26.03.2014 (а.с.73), листа т.в.о. заступника начальника митниці начальника УБК та МП С.І. Кулинич від 02.04.2014 №13-70-53/36-3328 ЕП (а.с.71) встановлено, що транспортний засіб «OPEL OMEGA», кузов НОМЕР_1 , реєстраційний номер « НОМЕР_2 », переміщувався через митний кордон України смугою руху «зелений коридор». Більше того, із листа т.в.о. заступника начальника митниці начальника УБК та МП С.І. Кулинича слідує, що документи, на підставі яких було здійснено пропуск транспортного засобу OPEL OMEGA на територію України, у справах Львівської митниці Міндоходів відсутні.
Щодо покликання апелянта на лист Львівської митниці Міндоходів від 02.04.2014 №13-70-53/36-3328-ЕП; інформацію, наявну в програмному інформаційному комплексі «Інспектор» Державної митної служби України (додано витяг), колегія суддів вважає, що вказаний лист не є доказом того, що автомобіль перетнув кордон в митному режимі «Транзит», а навпаки підтверджує, що транспортний засіб перетнув митний кордон України смугою руху «зелений коридор», про що вказував суд першої інстанції. Витяг, сформований з ПІК «Інспектор» Державної митної служби України від 11.02.2021, також не містить даних щодо режиму ввезення позивачем транспортного засобу.
Натомість згідно з ч.5, ч.6 ст.366 МК України - обрання "зеленого коридору" вважається заявою громадянина про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та свідчить про факти, що мають юридичне значення. Громадяни, які проходять (проїжджають) через "зелений коридор", звільняються від подання письмової митної декларації. Звільнення від подання письмової митної декларації не означає звільнення від обов'язкового дотримання порядку переміщення товарів через митний кордон України.
Таким чином, зі встановлених вище обставин справи суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що жодних документів із перелічених у ч.4 ст.92 МК України, які потрібні для перетину кордону у митному режимі транзит, позивач ОСОБА_1 митниці не надавав, а митниця, в свою чергу, їх не вимагала. Докази протилежного у матеріалах справи відсутні. З наведеного слідує, що відповідач не довів належними та допустимими доказами ввезення позивачем транспортного засобу в режимі транзит, що виключає в його діях склад правопорушення за використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.
Крім того, судом першої інстанції встановлено порушення процедури розгляду справи про порушення митних правил.
Відповідно до ст. 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому, ст.526 МК України встановлено, що справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника. Про час та місце розгляду справи про порушення митних правил органом доходів і зборів цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил.
Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.
В оскаржуваній постанові зазначено, що позивач повідомлявся про дату та час розгляду справи про порушення митних правил №0221/11200/14 рекомендованим поштовим відправленням, яке отримав особисто.
Проте матеріали справи не містять доказів такого повідомлення.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що Запорізькою митницею Міндоходів не дотримано порядку провадження у справах про порушення митних правил і розгляду відповідної справи про порушення митних правил щодо позивача, а тому оскаржувана постанова винесена з порушенням встановленого законом порядку.
Вказаний висновок відповідає правовій позиції Верховного Суд, викладеній у постанові від 06 лютого 2020 року у справі № 679/2278/15-а.
Відповідно до ч.1 ст. 531 МК України підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є: 1) відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; 2) необ'єктивність або неповнота провадження у справі або необ'єктивність її розгляду; 3) невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; 4) винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; 5) неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; 6) накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом. Частиною 2 статті 531 МК України передбачено, що підставами для скасування чи зміни постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил можуть бути визнані й інші визначені законами обставини.
Підсумовуючи встановлені обставини справи та норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд вважає правильними висновки суду першої інстанції про відсутність у діях ОСОБА_1 ознак порушення митних правил, передбачених ст. 485 МК України, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.
З огляду на викладене вище, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вжив усіх заходів для всебічного і повного дослідження обставин справи та ухвалив законне й обґрунтоване рішення.
Наведені вище обставини спростовують доводи апеляційної скарги про невідповідність рішення суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.
Інші, зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.
Керуючись статтями 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Дніпровської митниці Держмитслужби залишити без задоволення, а рішення Бориславського міського суду Львівської області від 15 лютого 2021 року у справі №438/318/15-а - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
Головуючий суддя В. В. Святецький
судді Л. Я. Гудим
В. В. Гуляк
Повне судове рішення складено 28.05.2021.