14 червня 2021 рокум. Дніпросправа №160/11972/20
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),
суддів: Кругового О.О., Прокопчук Т.С.,
перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 січня 2021 р. в адміністративній справі №160/11972/20 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 січня 2021 р. позов ОСОБА_1 задоволено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області 06 травня 2021 р. подано апеляційну скаргу, яка ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2021 р. залишена без руху у зв'язку з невідповідністю вимогам, встановленим статтею 295,296 Кодексу адміністративного судочинства України, в частині надання документа про сплату судового збору та дотримання строку на апеляційне оскарження.
На адресу апеляційного суду від скаржника надійшло клопотання про відстрочення сплати судового збору у зв'язку з відсутністю належного фінансування та тривалою процедурою перерахунку коштів.
Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Стаття 133 Кодексу адміністративного судочинства України також передбачає можливість зменшення розміру належних до оплати судових витрат чи звільнення від їх оплати повністю або частково, чи відстрочення або розстрочення сплати судових витрат на визначений строк.
Наведені скаржником доводи обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, оскільки частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" не передбачено такої підстави для відстрочення сплати судового збору, як відсутність фінансування та тривалість процедури сплати судового збору скаржником.
Відповідно до частин 1, 2 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Оскаржене рішення постановлено у письмовому провадженні 22 січня 2021 р, копію рішення отримано скаржником 02 лютого 2021 р. (а.с. 79).
Від скаржника надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обгрунтовано тим, що вперше він звернувся до суду з апеляційною скаргою у межах строку на апеляційне оскарження, проте ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2021 р. апеляційну скаргу повернуто у зв'язку з несплатою судового збору.
Вирішуючи клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд також застосовує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 15 червня 2019 р. у справі № 804/1274/18, і які полягають у тому, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. Процесуальний строк звернення до суду передбачає забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду або апеляційного оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку. Сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку. Втім, при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду. У справі Іліан проти Туреччини Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.
Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 28 січня 2021 р. у справі № 640/10030/19, невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.
Також відповідно до пункту 3 Розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Колегія суддів не бере до уваги наведенні скаржником доводи поважності порушення процесуального строку на оскарження рішення від 22 січня 2021 р., копію якого було отримано ним 02 лютого 2021 р., враховуючи значний проміжок часу, що пройшов від дати отримання ним рішення та до дати подання апеляційної скарги вдруге 06 травня 2021 р., інших причин, що зумовили винекнення пропуску строку скаржник не зазначив.
Відповідно до частини 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
У зв'язку з тим, що станом на 14 червня 2021 р. недоліки апеляційної скарги скаржником не усунуті, апеляційна скарга підлягає поверненню заявнику.
Керуючись статтями 169, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити Територіальному управлінню Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області у задоволенні клопотань про відстрочення сплати судового збору та поновленні строку на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 січня 2021 р. в адміністративній справі № 160/11972/20 - повернути заявнику.
Ухвала суду набирає законної сили 14 червня 2021 р. і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий - суддя А.В. Шлай
суддя О.О. Круговий
суддя Т.С. Прокопчук