14 червня 2021 року м. Дніпросправа № 160/247/21
Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Чередниченко В.Є. перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2021 року у справі №160/247/21 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань №4» про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
07 червня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Третього апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2021 року у справі №160/247/21.
При прийнятті до розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції зобов'язаний вирішити питання щодо відкриття апеляційного провадження у справі за поданою апеляційною скаргою протягом п'яти днів з дня її надходження, як того вимагає частина 2 статті 300 КАС України.
Враховуючи висновок Верховного Суду щодо безпосереднього звернення з апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції, викладений в постанові від 10 жовтня 2019 року у справі №340/538/19 з питання застосування підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII “Перехідні положення” КАС України та враховуючи положення частини 2 статті 300 КАС України, вважаю за необхідне здійснити вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження у справі за поданою апеляційною скаргою.
Станом на дату постановлення цієї ухвали у суду апеляційної інстанції матеріали справи №160/247/21 відсутні.
Відповідно до частини 1 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається у письмовій формі.
Відповідно до положень статті 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Відповідно до Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті “Голос України” та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
На підставі рішення Вищої ради правосуддя № 624/0/15-19 від 28.02.2019 Державною судовою адміністрацією України відкликано оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Таким чином, на момент подання цієї апеляційної скарги, Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система не функціонує.
Разом з тим, наказом Державної судової адміністрації України від 22 грудня 2018 року № 628 запроваджено тестову експлуатацію підсистеми «Електронний суд» у всіх місцевих та апеляційних судах України, під час якої усі місцеві та апеляційні суди у ході тестового режиму експлуатації підсистеми зобов'язано дотримуватись вимог Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 у відповідній редакції.
Згідно з пунктом 14 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, електронний документ - оригінал електронного документу з обов'язковими реквізитами, що надають йому юридичної сили, в тому числі з електронним цифровим підписом автора.
Пунктом 16 вказаного Положення визначено, що електронний цифровий підпис - електронний цифровий підпис в форматі, що забезпечує можливість встановлення дійсності підпису у довгостроковому періоді (після закінчення строку чинності сертифіката), визначеному відповідно до вимог законодавства. ЕЦП використовується в АСДС для підписання та погодження (візування) інформаційних ресурсів в цілому або фіксування певних дій з ними (внесення зауважень, пропозицій, погодження частини тексту тощо).
Згідно з пунктом 5 розділу ХІ Положення для проекту будь-якого електронного документу, створеного в підсистемі електронного суду на всіх стадіях його формування забезпечується конфіденційність його змісту за допомогою шифрування із використанням ЕЦП автора проекту. Осіб, допущених до інформації, що захищається, визначає автор документу. З моменту переведення документу у стан “Оригінал” такий документ втрачає статус конфіденційного і перелік осіб, допущених до його змісту визначає адміністратор відповідно до вимог законодавства.
Документи подаються за допомогою електронного кабінету в форматі ЕД та ЕКПД. Суди та ОСП приймають подані ЕД як оригінали документів, а ЕКПД, як завірені копії оригіналів документів та можуть вимагати надання їх оригіналів для перевірки (пункт 6 розділу ХІ Положення).
Враховуючи те, що апеляційна скарга подається у письмовій формі, а також те, що на момент подання ОСОБА_1 апеляційної скарги, Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система не функціонує та справи ведуться в паперовій формі, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне надати скаржнику строк для подання до суду апеляційної скарги у письмовій формі.
Так, пунктами 2 та 3 частини 5 статті 296 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги додаються копії апеляційної скарги відповідно до кількості учасників справи та копії доданих до неї письмових матеріалів, що відсутні в учасників справи, відповідно до кількості учасників справи.
Проте, заявником апеляційної скарги до апеляційної скарги не додано її копії та копії доданих до неї письмових матеріалів, що відсутні в учасників справи відповідно до кількості учасників справи.
Відповідно до пункту 8 частини 2 статті 296 КАС України в апеляційній скарзі зазначається дата отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується. При цьому, пунктом 4 частини 5 цієї статті встановлено, що до апеляційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності.
Проте, скаржником в апеляційній скарзі не зазначено дати отримання копії рішення суду першої інстанції, що оскаржується та не надано доказів що підтверджують цю дату, за наявності.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що частиною 6 статті 251 КАС України встановлено, що днем вручення судового рішення є:
1) день вручення судового рішення під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Як зазначив Верховний Суд у своїй постанові від 28.01.2021 року прийнятої у справі №260/1888/20 до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі, а тому згідно з пп. 15.15 Перехідних положень КАСУ, суд вручає судові рішення в паперовій формі.
Тобто, зазначення скаржником про ознайомлення з текстом оскаржуваного рішення з Єдиного державного реєстру судових рішень 05.05.2021 року не є виконанням вимог пункту 8 частини 2 статті 296 КАС України, оскільки положення статті 251 КАС України передбачає виключний перелік обставин, які визначають день вручення судового рішення.
Між тим, суд апеляційної інстанції зазначає, що пунктом 15.14 Перехідних положень КАС України передбачено, що копії судових рішень видаються судом, у якому перебуває справа на момент надходження відповідної заяви.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що не встановлення судом дати отримання скаржником копії повного судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується на стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі призведе до того, що скаржник у відповідності до положень статті 303 КАС України вимушений буде доповнювати свою апеляційну скаргу після отримання повного тексту судового рішення, отримання якого відбудеться після відкриття апеляційного провадження у справі, що не передбачено положеннями КАС України та суперечить суті апеляційного оскарження, оскільки особа, яка не отримала судового рішення суду першої інстанції позбавлена можливості навести свої доводи та обґрунтування в апеляційній скарзі щодо незгоди з таким судовим рішенням виходячи з його змісту.
Надання скаржнику строку для усунення вищезазначеного недоліку апеляційної скарги здійснено задля дотримання принципу гласності судового рішення, оскільки особа, яка не отримала судового рішення суду першої інстанції позбавлена можливості навести свої доводи та обґрунтування в апеляційній скарзі щодо незгоди з таким судовим рішенням виходячи з його змісту.
У справі «Пономарьов проти України» (Заява № 3236/03) Європейський суд з прав людини зазначив наступне: «…Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду…».
Враховуючи те, що повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, прийняття до розгляду апеляційної скарги складеної без отримання копії судового рішення, яке оскаржується фактично свідчить про намагання особи домогтися нового розгляду справи, а не перегляду рішення суду першої інстанції.
Згідно з пунктом 1 частини 5 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Підпунктом 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір” (в редакції чинній на час подання апеляційної скарги - 07.06.2021 року) визначено, що при поданні до адміністративного суду апеляційної інстанції скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (15 х 2270 = 34050).
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2021 року становив 2270 грн.
В свою чергу підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір” (в редакції чинній на час подачі позовної заяви - 02.04.2021 року) визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою судовий збір справляється у сумі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Абзацом 2 частини 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Однак, скаржник не зазначивши підстав для звільнення його від сплати судового збору не надав документ, який підтверджує факт сплати судового збору у визначеному законодавством України розмірі.
Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору в гривнях: Отримувач коштів ГУК у Дн-кiй обл/Шев.р/ 22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155; Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA668999980313161206081004628; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ____ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _______ (Номер справи), Третій апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
При цьому, суд апеляційної інстанції вважає, що клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги задоволенню не підлягає у зв'язку з наступним.
Згідно з положеннями статті 8 Закону України “Про судовий збір” враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
У відповідності до положень статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Звільнення від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Тобто, заявляючи клопотання про звільнення від сплати судового збору така особа повинна надати докази в підтвердження неможливості сплати судового збору чи в підтвердження того, що така сплата судового збору може позбавити цю особу фінансової можливості на отримання життєво необхідних потреб.
При цьому, обов'язок підтвердження наявності обставин тяжкого майнового стану особи, яка звертається до суду з позовом або апеляційною скаргою, та наявності в неї підстав для звільнення від сплати судового збору покладається виключно на таку особу, проте, скаржником не наведено обставин з посиланнями на докази для звільнення його від сплати судового збору.
Відповідно до частини 6 статті 296 КАС України якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що скаржник порушуючи питання щодо звільнення його від сплати судового збору на підставі статті 5 Закону України "Про судовий збір" не зазначає у відповідності до якого пункту частини 1 цієї статті він звільняється від сплати судового збору.
Згідно з частиною 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу, тобто суддя, встановивши, невідповідність матеріалів поданої скарги вимогам, встановленим цим Кодексом, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху.
З огляду на вищевикладене, суд дає можливість скаржнику у строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали надати апеляційну скаргу оформлену у відповідності до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, тобто надати до суду апеляційної інстанції: апеляційну скаргу у письмовій формі як того вимагає частина 1 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України із зазначенням у ній дати отримання копії повного судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується із наданням доказів що її підтверджують, за наявності; копій апеляційної скарги та копій доданих до неї письмових матеріалів, що відсутні в учасників справи відповідно до кількості учасників справи; апеляційну скарги із зазначенням у ній підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору відповідно до закону або документ, який підтверджує факт сплати судового збору у визначеному законодавством України розмірі.
Керуючись статтями 169, 298 КАС України, суддя, -
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2021 року у справі №160/247/21 - залишити без руху та надати строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення вищезазначених недоліків, а саме для надання до суду апеляційної інстанції:
- апеляційної скарги із зазначенням у ній підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору відповідно до закону або документу, який підтверджує факт сплати судового збору у визначеному законодавством України розмірі;
- апеляційної скарги у письмовій формі як того вимагає частина 1 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, із зазначенням у ній дати отримання копії повного судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується із наданням доказів що її підтверджують, за наявності;
- копій апеляційної скарги та копій доданих до неї письмових матеріалів, що відсутні в учасників справи відповідно до кількості учасників справи.
Копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху направити особі, яка подала апеляційну скаргу.
У випадку не усунення недоліків у вказаний строк апеляційна скарга повертається особі, яка її подала.
Ухвала суду апеляційної інстанції оскарженню не підлягає
Суддя В.Є. Чередниченко