09 червня 2021 р.Справа № 480/914/20
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Подобайло З.Г.,
Суддів: Григорова А.М. , Бартош Н.С. ,
за участю секретаря судового засідання Щеглової Г.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "МК М'ясний" на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 18.11.2020, головуючий суддя І інстанції: О.М. Кунець, м. Суми, повний текст складено 21.12.20 року по справі № 480/914/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МК М'ясний"
до Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області третя особа Фізична особа-підприємець ОСОБА_1
про скасування постанови,
Товариство з обмеженою відповідальністю "МК М"ЯСНИЙ" звернулося до суду з адміністративним позовом в якому просить скасувати постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області від 29.01.2020р. за № 11 про накладення штрафу на TOB «МК М'ЯСНИЙ» в розмірі 47 230,00 грн.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2020 року в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "МК М'ЯСНИЙ" відмовлено в повному обсязі.
TOB «МК М'ясний» , не погодившись з рішенням суду першої інстанції , подало апеляційну скаргу , вважає оскаржуване рішення таким, що підлягає скасуванню з огляду на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушенням норм процесуального та матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Посилається на те , що 21.01.2020р. державним інспектором, державним ветеринарним інспектором - в.о.начальника управління, начальника відділу безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Шосткінського міськрайонного управління ГУ ержпродспоживслужби Сумської області за адресою: м.Шостка, Сумської області, вул. Свободи, 45 був здійснений захід державного контролю. Місцем вчинення порушення було зазначеноо - магазин TOB « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Однак , за адресою: АДРЕСА_1 у TОB «МК М'ясний» не має ні у власності ні в оренді жодного нежитлового приміщення - ні магазину, ні будь-яких потужностей. За вищенаведеною адресою розташований магазин фізичної особи підприємця - ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ), яка в свою чергу орендує нежитлове приміщення у його власника - фізичної особи ОСОБА_2 , що підтверджується договором оренди нежитлового приміщення від 23.09.2019р. Звертає увагу суду на те, що відповідно до виписки з ЄДР юридичних осіб, ФОП та громадських формувань основним видом економічної діяльності ФОП ОСОБА_1 є 47.22 - роздрібна торгівля м'ясом і м'ясними продуктами в спеціалізованих магазинах. ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » з ФОП ОСОБА_1 був укладений лише договір аутсорсингу функціонування торговельних об'єктів від 01.10.2019р. відповідно до якого ТОВ «МК М'ясний» забезпечує торгівельні об'єкти Торговця (ФОП ОСОБА_1 ) кваліфікованим персоналом за професіями «продавець», при цьому, будь-яких господарських взаємовідносин, що стосується приміщень за вказаною адресою у ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » не має. Тобто, на переконання позивача, у даному випадку матеріали позапланового заходу державного нагляду (контролю) мали були бути складені взагалі відносно іншого суб'єкта господарювання, однак помилково були складені відносно позивача. З наданих до суду документів явно вбачається, що саме на ФОП ОСОБА_1 покладені обов'язки щодо справності торгівельного обладнання та інвентаря. Також, вважає , що TOB «МК М'ясний» є оператором ринку, але здійснює свою діяльність як оператор ринку саме за адресою реєстрації своїх потужностей: АДРЕСА_2 і при цьому, позивачем дотримуються всі норми законодавства про харчові продукти. Звертає увагу на те, що навіть самими перевіряючими в акті перевірки № 1 від 03.01.2020р. в графі «номер та дата державної реєстрації потужності» зазначено - «не зареєстрована». Питання наявності чи відсутності реєстрації потужностей за вищевказаної адресою того чи іншого суб'єкта господарювання взагалі не повинні стосуватися позивача адже положення ч. 2 ст. 61 Конституції України проголошують про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тобто TOB «МК М'ясний» не може бути притягнуто до відповідальності за недотримання законодавства іншою особою, якщо такий факт має місце. Дотримання законодавства у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів покладено на кожну окрему особу. Така особа несе самостійну відповідальність за порушення норм даного законодавства. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого і не може автоматично поширюватися на інших осіб. При наведених обставинах, суд першої інстанції помилково дійшов висновку про те, що якщо ТОВ «МК М'ясний» підпадає під визначення оператору ринку в п.55 ст.1 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», то відсугність реєстрації його потужностей станом на 03.01.2020р. за адресою: АДРЕСА_1 , не впливає на законність оскаржуваної постанови. Питання реальності господарських операцій між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «МК М'ясний» не є предметом позову у даній справі, а отже вважає , що суд першої інстанції не мав процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати правовий аналіз документів з питання реальності господарських операцій для спростування фактів здійснення господарської діяльності на потужності за адресою: АДРЕСА_1 саме ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 18.11.2020р., прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі
Відповідачем до суду апеляційної інстанції надано відзив на апеляційну скаргу , судом першої інстанції обґрунтовано зроблений висновок про неналежність та недопустимість наданих документів в якості доказів, оскільки вони не були спрямовані на настання реальних правових наслідків та по ним сторонами не було здійснено до проведення перевірки жодної дії, яка б свідчила про їх виконання що узгоджується з правовими позиціями Верховного суду в постанові від 15.10.2019 по справі №804/819/16 в постанові від 27.03.2019 по справі № 903/439/18, постановах від 5 травня 2018 року по справі №808/2524/15-а та від 7 листопада 2018 року по справі №805/4368/16-а. Просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги , залишити в силі рішення Сумського окружного адміністративного суду від 18.11.2020 .
Сторони про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.
Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст. 229 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції , що до Шосткинського міськрайонного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області надійшла скарга ОСОБА_3 на "МК М'ЯСНИЙ" щодо порушення в магазині санітарних норм.
Відповідно до направлення від 02 січня 2020 року та наказу №09-ОД від 02.01.2020 року спеціалістами Шосткинського міськрайонного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області було проведено позапланову перевірку TOB «МК М'ЯСНИЙ» (копія направлення від 02 січня 2020 року №27-02.2/20 від 02.01.2020 року та наказу від 02 січня 2020 року №09-ОД в справі).
Захід державного нагляду був зафіксований на бодікамеру торгівельної марки «GLOBEX» моделі GE-911 (цифровий носій з записом перевірки в справі).
В ході здійснення інспектування виявлено наступні порушення, що становлять загрозу для життя та здоров'я людей:
- в торгівельній залі відчувається стійкий неприємний затхлий запах м'ясопродуктів. Причиною запаху є зберігання значної кількості м'ясопродуктів (м'яса птиці, субпродуктів курячих, субпродуктів, свинячих, фаршу, тощо) на підлозі в ящиках без холодильного обладнання. Підлога під ящиками забруднена рідиною, яка стікає з м'ясопродуктів (сукровиця) та має неприємний запах. В підсобній кімнаті зберігаються брудні ящики, пластикова бочка для збирання крові та сукровиці, при знятті кришки з бочки відчувається стійкий запах розкладу та гниття тваринного білку. Припливно - витяжна вентиляція природного типу брудна, вкрита павутинням. Даний тип вентиляції не забезпечує очищення повітря в магазині від неприємного запаху. Висока вологість м'яса і недостатня вентиляція в місцях його зберігання є сприятливим фактором розвитку патогенних мікроорганізмів та їх токсинів. Внаслідок дії ферментів гнильних мікроорганізмів настає розпад білків, з'являється затхлий, гнильний запах та розпад складових м'яса призводить до його зміни та появи неприємного затхлого запаху. Потрапляння усередину організму людини продуктів з токсинами, патогенними, умовно патогенними мікроорганізмами загрожує серйозним харчовим отруєнням. Сукупність таких небезпек створює загрозу для життя та/або здоров'я людини (пункт 3 частини першої статті 41 ЗУ №771);
- значна частина харчових продуктів (м'ясо птиці, печінка свиняча, серце свиняче, печінка куряча, фарш та інше) зберігаються в торгівельній залі без холодильного обладнання. Продукція зберігається між прилавком та стіною в ящиках з підлоги у відкритому вигляді, під ящиками накопичується рідина яка стікає з м'ясопродуктів (сукровиця), підлога під ящиками брудна. Під прилавком у відкритих поліетиленових мішках зберігається без холодильного обладнання сиркова маса, яка і реалізується з під прилавку. Також під прилавком зберігається масло вершкове. На час перевірки температура в торгівельній залі дорівнює + 14,9 С. В підсобній кімнаті разом з брудними ящиками, будівельними конструкціями (пластикові труби, інше) та бочкою для збирання крові та сукровиці на підлозі та на підвіконні навалом зберігається сир твердий. Сир безпосередньо контактує з брудними стінами, підвіконням та підлогою. В брудних ящиках на підлозі навалом зберігаються копчені та ковбасні вироби, сиркова маса, сир косичка та сир моцарела. Температура в приміщенні становить 13, 9 С. Відповідно до посвідчення якості TOB «МК М'ясний» від 03.01.2020 року м'ясопродукти повинні зберігатися при температурі від 0 до +6 С, ковбасні та копчені вироби при температурі від 0 до +8 С, сир твердий, сир косичка, сир моцарела при температурі від 0 до + 6 С, сиркова маса при температурі від 0 до + 6 С, масло вершкове від -5 до -11 С. Порушення умов зберіганя харчових продуктів призводить до розвитку на поверхні м'яса аеробних бактерій, мікрококів, стрептококів, бактерій гниття та інших мезофільних мікроорганізмів, які мають найнижчу мінімальну температуру росту. Такі продукти харчування стають небезпечними бо в них накопичуються хвороботворні мікроорганізми та продукти їх життєдіяльності- токсини. Зберігання продуктів у відкритому вигляді також може призвести до їх механічного забруднення брудом, цвіллю та іншими чужорідними предметами зі стелі, стін або одягу продавців. Бруд являється сприятливим місцем для накопичення та розмноження мікроорганізмів. Цвіль виділяє токсичні речовини та спори прямо в повітря, осідає на продукти харчування або стикається з ними при безпосередньому контакті, і потрапляє в організм людини разом з їжею. Це створює загрозу для життя та/або здоров'я людини (пункт 2 частини першої статті 49 ЗУ №771).
Тобто, в ході здійснення інспектування виявлено порушення, що становлять загрозу для життя та здоров'я людей.
За результатами проведеного позапланового заходу державного контролю (інспектування) стосовно додержання операторами ринку вимог законодавства про харчові продукти та корми, здоров'я та благополуччя тварин відповідачем складено Акт від 03.01.2020р. № 1 (а.с.99-109, І том), Припис про усунення порушень вимог законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин від 08.01.2020р. № 2 (а.с.110-113, І том), протокол про порушення Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин», законодавства про харчові продукти та корми від 21.01,2020р. № 2 (а.114-117, І том).
Також, відносно ТОВ « МК М'ясний» винесено постанову 29.01.2020р. за №11 про накладення штрафу за порушення вимог вищенаведеного Закону, згідно якої на підприємство накладено штраф у розмірі 10 (десяти) мінімальних заробітних плат, що становить 47 230, 00 грн.(а.с.11-12, І том).
В постанові міститься посилання на те, що позивачем порушено п.3 ч.1 ст.41, п.2 ч.1 ст.49 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» за що передбачена відповідальність згідно п.1 ч.1 ст.65 Закону України «про державний контроль за дотримання законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин».
Позивач не погодившись з даною постановою звернувся до суду з відповідним позовом про її скасування.
Підставою звернення до суду з даним позовом , як вказує позивач в позові та в апеляційній скарзі, слугувало те, що за адресою: АДРЕСА_1 у TОB « ІНФОРМАЦІЯ_1 не має ні у власності ні в оренді жодного нежитлового приміщення - ні магазину, ні будь-яких потужностей.
Відмовляючи у задоволенні позову , суд першої інстанції виходив законності та обґрунтованості прийнято відповідачем рішення про застосування штрафних санкцій до ТОВ «МК М'ЯСНИЙ».
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову , виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади державного контролю, що здійснюється з метою перевірки дотримання операторами ринку законодавства про харчові продукти, корми, здоров'я та благополуччя тварин визначено Законом України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин» (далі Закон № 2042-VІІІ), за приписами частини першої статті 3 якого дія цього Закону поширюється на суспільні відносини, пов'язані із здійсненням державного контролю за діяльністю операторів ринку, які здійснюють виробництво та/або обіг харчових продуктів, інших об'єктів санітарних заходів та/або кормів, у тому числі ввезення (пересилання) на митну територію України харчових продуктів та/або кормів, з метою перевірки цієї діяльності на відповідність законодавству про харчові продукти та корми, здоров'я та благополуччя тварин.
Державним контролем є діяльність компетентного органу, його територіальних органів, державних інспекторів, державних ветеринарних інспекторів, помічників державного ветеринарного інспектора та уповноважених осіб, що здійснюється з метою перевірки відповідності діяльності операторів ринку вимогам законодавства про харчові продукти, корми, здоров'я та благополуччя тварин, а також усунення наслідків невідповідності та притягнення до відповідальності за порушення відповідних вимог; при цьому під компетентним органом розуміється центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини (пункти 9, 20 частини 1 статті 1 Закону № 2042-VІІІ ).
Центральним органом виконавчої влади відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 667, є Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба).
Відповідно до пункту 7 Положення № 667 Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.
Закон України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» ( далі Закон № 771) регулює відносини між органами виконавчої влади, операторами ринку харчових продуктів та споживачами харчових продуктів і визначає порядок забезпечення безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, що виробляються, перебувають в обігу, ввозяться (пересилаються) на митну територію України та/або вивозяться (пересилаються) з неї.
Статтею 4 цього Закону визначено, що державне регулювання у сфері безпечності харчових продуктів здійснюється з метою захисту життя, здоров'я та інтересів споживачів.
Держава здійснює регулювання безпечності та окремих показників якості харчових продуктів шляхом, зокрема, встановлення санітарних заходів; встановлення вимог до окремих показників якості харчових продуктів; інформування та підвищення обізнаності операторів ринку і споживачів щодо безпечності та окремих показників якості харчових продуктів; встановлення вимог щодо стану здоров'я персоналу потужностей; здійснення державного контролю; притягнення операторів ринку, їх посадових осіб до відповідальності у разі порушення законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів.
Згідно з пунктом 55 статті 1 Закону № 771, оператор ринку харчових продуктів (далі - оператор ринку) - суб'єкт господарювання, який провадить діяльність з метою або без мети отримання прибутку та в управлінні якого перебувають потужності, на яких здійснюється первинне виробництво, виробництво, реалізація та/або обіг харчових продуктів та/або інших об'єктів санітарних заходів (крім матеріалів, що контактують з харчовими продуктами), і який відповідає за виконання вимог цього Закону та законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів. До операторів ринку належать фізичні особи, якщо вони провадять діяльність з метою або без мети отримання прибутку та займаються виробництвом та/або обігом харчових продуктів або інших об'єктів санітарних заходів.
Отже , позивач підпадає під дію Закону України Закон № 2042-VІІІ як оператор ринку.
Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007р. №877-V (надалі - Закон №877-V) визначені правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).
Відповідно до ст.1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища
Згідно з ч.2 ст.8 Закону №877-V органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) зобов'язані повно, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний нагляд (контроль) у межах повноважень, передбачених законом.
Згідно ст.4 Закону №877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом. Планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час суб'єкта господарювання, встановлений його правилами внутрішнього трудового розпорядку. Органи державного нагляду (контролю) та суб'єкти господарювання мають право фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо - та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу. Невиконання приписів, розпоряджень та інших розпорядчих документів органу державного нагляду (контролю) тягне за собою застосування штрафних санкцій до суб'єкта господарювання згідно із законом. Плановий чи позаплановий захід щодо суб'єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи.
Згідно ч.4 ст.5 Закону №877-V органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу. Повідомлення повинно містити: дату початку та дату закінчення здійснення планового заходу; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; найменування органу державного нагляду (контролю). Повідомлення надсилається рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв'язку або вручається особисто під розписку керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі. Суб'єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу.
Разом з тим, ч.6 ст.2 Закону №877-V визначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини, його територіальні органи зобов'язані забезпечити дотримання з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин», виключно вимог частин першої, четвертої, шостої - сьомої, абзацу другого частини десятої, частин дванадцятої - чотирнадцятої статті 4, частин першої (крім вимоги щодо отримання погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного контролю, або відповідного державного колегіального органу на проведення позапланового заходу) та третьої статті 6, частин першої - четвертої, шостої, восьмої - десятої статті 7, частин першої та другої статті 12, статей 13-18, 20, 21 цього Закону.
Крім того, відповідно до ст.2 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин» (надалі - Закон №2042) законодавство про державний контроль складається з Конституції України, цього Закону, Митного кодексу України, законів України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», «Про ветеринарну медицину», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та інших виданих відповідно до них нормативно-правових актів.
Частиною 1 ст.3 Закону №2042 визначено сферу дії цього Закону, зокрема дія цього Закону поширюється на суспільні відносини, пов'язані із здійсненням державного контролю за діяльністю операторів ринку, які здійснюють виробництво та/або обіг харчових продуктів, інших об'єктів санітарних заходів та/або кормів, у тому числі ввезення (пересилання) на митну територію України харчових продуктів та/або кормів, з метою перевірки цієї діяльності на відповідність законодавству про харчові продукти та корми, здоров'я та благополуччя тварин. Дія цього Закону поширюється також на суспільні відносини, пов'язані із здійсненням державного контролю побічних продуктів тваринного походження, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України, з метою їх перевірки на відповідність законодавству про побічні продукти тваринного походження. Дія цього Закону поширюється також на суспільні відносини, пов'язані із здійсненням державного контролю за діяльністю операторів ринку, які здійснюють органічне виробництво та/або обіг органічної продукції, у тому числі ввезення (пересилання) на митну територію України, з метою перевірки цієї діяльності на відповідність законодавству про харчові продукти та корми, здоров'я та благополуччя тварин, а також законодавству у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону №2042 до органів виконавчої влади у сфері державного контролю належать: Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини та компетентний орган.
Згідно ч.2 та ч.3 ст.7 Закону №2042 систему компетентного органу складають компетентний орган, його територіальні органи, а також державні установи, підприємства та організації, підпорядковані компетентному органу. Територіальні органи виконують повноваження компетентного органу в межах відповідних адміністративно-територіальних одиниць. Керівник компетентного органу покладає виконання повноважень головного державного інспектора та головного державного ветеринарного інспектора на керівника територіального органу або його заступників, за умови їх відповідності вимогам, встановленим цим Законом відповідно до державного інспектора та державного ветеринарного інспектора.
Статтею 11 Закону №2042 визначені права державних інспекторів та державних ветеринарних інспекторів під час здійснення заходів державного контролю, в тому числі безперешкодного доступу без попередження до потужностей під час їх роботи.
Пунктом 1 ч.1 ст.16 Закону № 2042 передбачено обов'язок оператора ринку допускати державних інспекторів, державних ветеринарних інспекторів та інших визначених цим Законом осіб до здійснення заходів державного контролю, за умови дотримання ними порядку здійснення державного контролю, передбаченого цим Законом.
Відповідно до ч.3 ст.18 Закону №2042 заходи державного контролю здійснюються без попередження (повідомлення) оператора ринку, крім аудиту та інших випадків, коли таке попередження є необхідною умовою забезпечення ефективності державного контролю.
Відповідно до ст.7 Закону №877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою. Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу. Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення). Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання. Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею.
Як вбачається з матеріалів справи, посадові особи Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області діяли на підставі до направлення від 02 січня 2020 року та наказу №09-ОД від 02.01.2020 року, а тому мали правові підставі для проведення позапланової перевірки позивача.
Згідно ч.ч.6,7 ст.7 Закону №877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю). На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Відповідно до ст.10 Закону №877-V суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право: бути поінформованим про свої права та обов'язки; вимагати від посадових осіб органу державного нагляду (контролю) додержання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного нагляду (контролю) службового посвідчення та посвідчення (направлення) і одержувати копію посвідчення (направлення) на проведення планового або позапланового заходу; бути присутнім під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), залучати під час здійснення таких заходів третіх осіб; одержувати та ознайомлюватися з актами державного нагляду (контролю); надавати органу державного нагляду (контролю) в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта; оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб.
Згідно з ч.1 ст.65 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин» оператори ринку несуть відповідальність за такі правопорушення: 1) порушення встановлених законодавством гігієнічних вимог до виробництва та/або обігу харчових продуктів або кормів, якщо це створює загрозу для життя та/або здоров'я людини або тварини, - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі десяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі шести мінімальних заробітних плат .
Відповідно до п.3 ч.1 ст.41 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» потужності, на яких здійснюється виробництво та/або обіг харчових продуктів, повинні відповідати таким вимогам: мати належну природну або механічну вентиляцію. Система вентиляції має бути сконструйована таким чином, щоб механічний потік повітря із забрудненої зони не потрапляв до чистої зони, був забезпечений безперешкодний доступ до фільтрів та інших частин, які необхідно чистити або замінювати .
Як зазначено у п.2 ч.1 ст.49 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», оператори ринку дотримуються таких вимог: первинна продукція та всі інгредієнти, які зберігаються на потужностях, утримуються в умовах, що запобігають їх псуванню та забезпечують захист від забруднення.
Як вбачається з акту складеного за результатом проведення позапланового заходу державного контролю стосовно додержання оператором ринку вимог законодавства про харчові продукти та корми, здоров'я та благополуччя тварин від 03.01.2020р. № 1, під час проведення заходу державного нагляду був присутній представник позивача, а саме адміністратор ТОВ «МК М'ясний» ОСОБА_4 , якого проінформовано про підстави проведення перевірки та якому вручено акт перевірки та припис .
З матеріалів справи вбачається , що перевірка здійснювалась в магазині на фасаді та всередині якого був торгівельний знак « ІНФОРМАЦІЯ_1 », під час здійснення інспектування жодних згадок щодо здійснення діяльності ФОП ОСОБА_1 не було, адміністратор « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ОСОБА_4 розписалася в акті як адміністратор (а.с.109). В приміщенні магазина на цінниках вказаний МК М'ЯСНИЙ (а.с.126), а не інший суб'єкт.
Крім цього, як свідчать докази надані відповідачем у справу (а.с.122, І том), діяльність здійснювалась саме під офіційно-зареєстрованою торгівельною маркою « ІНФОРМАЦІЯ_3 » - за наявною інформацією з куточка споживача.
Під час перевірки досліджено куточок споживача в якому вказано, що ФОП ОСОБА_1 є реалізатором МК М'ЯСНОГО та здійснює продаж саме його продукції (зазначене підтверджується першим відеозаписом на 05 хв.31 сек. та скріншотом з зазначеного відеозапису).
Посилання відповідача на те, що в договорі аутсорсінгу функціонування торгівельних об'єктів №4М від 01.10.2019 року зазначений ІПН не відповідає ФОП ОСОБА_1 та в договорі не зазначено, що вона має право використовувати офіційну торгівельну марку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » є обґрунтованим та заслуговують на увагу при вирішенні даного спору.
Також, будучи повідомленими про розгляд протоколу головним державним ветеринарним інспектором щодо «МК М'ЯСНОГО» вони не надали ні договору оренди, ні договору аутсорсингу, ні інших документів, тому встановити іншого підприємця за наявними доказами було неможливо, особливо враховуючи те, що діяльність здійснювалась саме під офіційно-зареєстрованою торгівельною маркою « ІНФОРМАЦІЯ_4 ».
Посилання позивача на те, що ТОВ «МК М'ЯСНИЙ» не був зареєстрований станом на 03.01.2020, за вказаною адресою не впливає на законність винесеної постанови, оскільки він підпадає під визначення оператора ринку в п. 55 ч. 1 статті 1 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" від 23.12.1997 № 771/97-ВР (далі - ЗУ - №771) та факт відсутності в нього реєстрації зафіксований в акті перевірки та приписі, як порушення вимог ч. 1 статті 25 ЗУ №771. При цьому, слід зазначити, що ФОП ОСОБА_1 станом на 03.01.2020 за вказаною адресою зареєстрована в якості оператора ринку також не була.
Як вбачається з письмових пояснень ФОП ОСОБА_1 від 22.06.2020 (а.с. 170 т.1) вона повідомила, що весь персонал магазину є працівниками ТОВ «МК М'ЯСНИИ», саме ці працівники здійснюють обслуговування споживачів в магазині в якому також реалізується продукція зазначеного підприємства. В своїх пояснення ФОП ОСОБА_5 повідомила, що саме вона є оператором ринку за відповідною потужністю. Однак відповідно до наказу №99-ОД від 21.02.2020 про реєстрацію потужностей, ФОП ОСОБА_5 була зареєстрована, як оператор ринку харчових продуктів за адресою АДРЕСА_1 лише 21.01.2020 /а.с. 154/ вже після проведення перевірки. При цьому, 30.01.2020 ФОП ОСОБА_5 вже після застосування штрафних санкцій направляє службову записку, де вказує, що за відповідною потужністю здійснює діяльність саме вона. Однак вже 19.02.2020, менше ніж через місяць після реєстрації ФОП ОСОБА_1 подає заяву до Шосткинського міськрайонного управління Держпродспоживслужби про припинення використання потужності за адресою АДРЕСА_1 . Зазначені дії свідчать про штучне намагання після проведення перевірки 03.01.2020 створити уявлення щодо непричетності до виявлених порушень ТОВ «МК М'ЯСНИЙ».
Позивач обґрунтовує нездійснення діяльності за адресою АДРЕСА_1 з посиланням на документи, які не надавались не під час перевірки ні при розгляді справи про порушення Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин» , зокрема договором оренди нежитлового приміщення між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 від 23.09.2019, договором аутсорсингу №4М від 01.10.2019, договором поставки №01/Ю/ПОС/К від 01.10.2019, видатковими накладними №83241 від 18.12.2019 та №84351 від 15.01.2020р. про постачання продукції.
Надані позивачем до суду копії документів в обґрунтування твердження нездійснення господарських операцій між ФОП ОСОБА_1 та TOB «МК М'ЯСНИЙ», не спростовують фактів здійснення господарської діяльності на потужності за адресою АДРЕСА_1 саме ТОВ «МК М'ЯСНИЙ» та свідчать лише про намагання позивача уникнути відповідальності за допущені порушення.
Щодо посилання апелянта на те , що суд першої інстанції не мав процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати правовий аналіз документів з питання реальності господарських операцій , колегія суддів зазначає , що судом при розгляді справи не досліджується реальність операцій, суд першої інстанції з наданих документів встановив, що порушення скоєно саме TOB «МК М'ЯСНИЙ» , а відповідно питання чи були реальними операції між TOB «МК М'ЯСНИЙ» та ФОП ОСОБА_1 не було предметом дослідження та не впливає на вирішення справи по суті.
Щодо відсутності доказів обліку трудовитрат та доказів сплати ФОП ОСОБА_5 змінної оплати за використання працівників ТОВ «МК М'ЯСНИЙ» по договору аутсорсингу.
Відповідно до п. 5 договору аутсорсінгу №4М від 01.10.2019 (а.с. 21 т. 1) (надалі - договір аутсорсингу) було передбачено, що між ТОВ «МК М'ЯСНИЙ» і ФОП ОСОБА_5 мали щомісяця складати обліку трудовитрат залучених працівників, які є підставою для нарахування змінної оплати.
На вимогу суду позивачем не були надані акти трудовитрат щодо залучених працівників та нарахування змінної оплати. Надані до суду табеля обліку робочого часу є внутрішніми документами ТОВ «МК М'ЯСНИЙ» та не мають відношення до ФОП ОСОБА_5 та зазначеного договору аутсорсингу.
Щодо відсутності доказів реального виконання договору аутсорсингу станом на момент проведення перевірки.
Відповідно до п 2 договору аутсорсінгу від 01.10.2019 передбачено, що товари Торговця (ФОП ОСОБА_1 ) та грошові кошти не передаються у власність виконавця (ТОВ «МК М'ЯСНИЙ»), при цьому, згідно п. 4.4 на ФОП ОСОБА_1 був покладений обов'язок проводити щоденну звірку залишків товару та одержаних грошових коштів за товар по торговельному об'єкту, однак ,доказів проведення такої звірки позивачем та третьою особою не надано.
Крім того, перший платіж ФОП ОСОБА_5 по цьому договору аутсорсінгу був проведений лише 15 травня 2020 року (а.с. 189, І том) та вже після звернення ТОВ «МК М'ЯСНИЙ» з позовом до суду та через два місяці після припинення використання нею потужності, незважаючи на те , що згідно п. 5 зазначеного договору ФОП ОСОБА_1 мала вносити з 01.10.2019 плату до 20 числа поточного місяця та сплачувати 5% неустойки за кожний день прострочення, проте докази сплати неустойки відсутні.
Враховуючи зазначене, позивачем та третьою особою не надані докази виконання договору аутсорсингу до або станом на момент проведення перевірки 02.01.2020.
Щодо відсутності доказів виконання ФОП ОСОБА_5 договору оренди нежитлового приміщення від 23 вересня 2019 року укладеного між ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1 станом на момент проведення перевірки.
До суду також було надано договір оренди нежитлового приміщення від 23 вересня 2019 року укладений між ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1 . Згідно до п. 4.1. Договору оренди «за користування об'єктом оренди ФОП ОСОБА_5 мала щомісячно вносити плату у розмірі 5000 грн.
Проте, жодних доказів оплати орендної нежитлового приміщення ФОП ОСОБА_1 в період з вересня 2019 по січень 2020 року до суду надано не було.
Щодо відсутності доказів оплати одержаної продукції згідно наданих до суду копій видаткових та товарно - транспортних накладних.
ФОП ОСОБА_5 надала до суду: копію договору поставки №01/Ю/ПОС/К від 01.10.2019; копію видаткової накладної №83241 від 18.12.2019 р. на постачання товару на суму на суму 268 378,69 грн.; копію видаткової накладної №84351 від 15.01.2020р. на постачання товару на суму 263 714,80 грн.
При цьому, відповідно до п. 6.1 договору поставки оплата продукції здійснюється в день поставки партії Товару або оплата за попередню партію Товару здійснюється в момент отримання наступної партії товару на підставі рахунку-фактури.
Однак, всупереч протокольній ухвалі суду, позивачем та третьою особою доказів оплати одержаного товару не надані .
Щодо неможливості перевірити факт реалізації товару за книгою обліку доходів та витрат та неспівмірності реалізації з начебто одержаною продукцією.
З наданого витягу з книги обліку доходів взагалі не зрозуміло, які саме товари (продовольчі чи не продовольчі) та де саме реалізовувала ФОП ОСОБА_5 . Докази продажу товарів саме в магазині за адресою АДРЕСА_1 (магазин МК ІНФОРМАЦІЯ_5 ») до суду не надані.
З наданого витягу з книги обліку доходів та витрат вбачається реалізація харчової продукції після 21.02.2020, коли ФОП ОСОБА_1 подала заяву про припинення використання потужності за адресою АДРЕСА_1 (магазин МК М'ЯСНИИ»). Таким чином, не зрозуміло, як наданий до суду витяг може свідчити про реалізацію продукції саме в цьому магазині.
Верховний суд в постанові від 27.03.2019 по справі № 903/439/18 дійшов наступних висновків: «Кваліфікуючими ознаками договору купівлі-продажу є передання (продаж) майна продавцем та оплата (прийняття) такого майна покупцем. Як зазначено вище у розділі 3 цієї постанови, суди встановили, що строк оплати за спірним договором настав 24 травня 2017 року. Проте у матеріалах справи відсутні будь-які докази вчинення відповідачем-2 дій, спрямованих на виконання умов договору про оплату. Таким чином, обґрунтованими є доводи позивача про те, що спірний договір купівлі-продажу може бути кваліфікований як правочин, який не був спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків.»
Верховний суд в постанові від 27.03.2019 по справі № 903/439/18 дійшов наступних висновків: «Кваліфікуючими ознаками договору купівлі-продажу є передання (продаж) майна продавцем та оплата (прийняття) такого майна покупцем. Як зазначено вище у розділі 3 цієї постанови, суди встановили, що строк оплати за спірним договором настав 24 травня 2017 року. Проте у матеріалах справи відсутні будь-які докази вчинення відповідачем-2 дій, спрямованих на своєчасне виконання умов договору про оплату.»
Відповідно до правової позиції Верховного суду в постанові від 15.10.2019 по справі №804/819/16, Суд дійшов наступних висновків: «виконуючи вказівку суду касаційної інстанції щодо встановлення подальшого руху товару, використання його платником податків у власній господарській діяльності, суди попередніх інстанцій дослідивши надані документи дійшли висновку про непідтвердження вказаними документами подальшого руху товару, використання його у власній господарській діяльності. У тому числі, повернення товару зберігачем, проведення будь-яких розрахунків за товар набувачами. При цьому підставами для віднесення до складу сум витрат, понесених на придбання товарів (робіт, послуг), є сукупність таких умов, як реальне (фактичне) придбання товарів (робіт, послуг), використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності, а також документальне підтвердження понесених витрат. Про відсутність факту здійснення господарської операції може свідчити, зокрема те, що результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (наприклад, відображення отримання послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах; імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала тощо).»
Позивач та третя особа не надали на вимогу суду жодних доказів, які б підтверджували фактичну оплату ФОП ОСОБА_1 одержаного товару в період з жовтня 2019 по лютий 2020 згідно п. 6 договору поставки від 01.10.2019; жодних доказів, які підтверджували реалізацію харчових продуктів споживачам саме ФОП ОСОБА_5 від свого імені в магазині TOB « ІНФОРМАЦІЯ_4 » за адресою АДРЕСА_1 (касові звіти, корінці з книги видачі квитанцій та ін.); жодних доказів щодо проведення щоденного обліку залишків товарів та одержаної виручки з жовтня по лютий 2020 згідно п. 4.4 Договору аутсорсінгу №4М від 01.10.2019 р.; жодних доказів, які підтверджують облік трудовитрат та внесення змінної оплати за використання ФОП ОСОБА_1 працівників TOB «МК М'ЯСНИЙ» в магазині за адресою АДРЕСА_1 в період з жовтня 2019 по лютий 2020, яка підлягала внесенню згідно абз. 2 - 3 п. 5 Договору аутсорсінгу №4М від 01.10.2019 р.; жодних доказів внесення орендної плати у розмірі 5000 грн. в період з жовтня 2019 по лютий 2020 за начебто орендоване нежитлове приміщення магазині за адресою АДРЕСА_1 , згідно п. 4.1 - 4.3 укладеного між ФОП ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_2 договору оренди нежитлового приміщення від 23.09.2019.
Враховуючи вищенаведене , колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції , що всі надані позивачем та третьою особою копії документів не є належними та допустимими доказами реалізації продовольчих товарів ФОП ОСОБА_5 в магазині ТОВ «МК М'ЯСНИЙ» за адресою АДРЕСА_1 .
Згідно правових позицій Верховного Суду, викладені у постановах від 5 травня 2018 року (справа №808/2524/15-а) та від 7 листопада 2018 року (справа №805/4368/16-а), відповідно до яких «...недоведеність фактичного здійснення господарської операції позбавляє первинні документи юридичної значимості навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв'язку з цим юридично дефектних документів, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю учасників цих операцій...»; «...наявність у покупця належно оформлених документів не має правового значення, у разі не доведення реальності здійснення господарських операцій та факту використання придбаних товарів/робіт/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської...».
За таких обставин, всі подані документи не були спрямовані на настання реальних правових наслідків та по ним сторонами не було здійснено до проведення перевірки жодної дії, яка б свідчила про їх виконання та спрямовані на уникнення сплати штрафних санкцій винною особою.
29 січня 2020 року головним державним ветеринарним інспектором Сумської області було винесено постанову №11 від 29 січня 2020 року щодо застосування штрафу у розмірі десяти мінімальних заробітних плат - 47 230 грн. (сорок сім тисяч двісті тридцять гривень), відповідно до статті 65,66 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин».
Позивач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи повідомленням від 21 січня 2020 року (копія листа додається).
На розгляд справи представник позивача не прибув, повідомлення про розгляд справи ним отримано 24 січня 2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення.
Враховуючи опис виявлених порушень, на підставі наявного протоколу та акту порушень, наявних доказів у матеріалах справи посадовими особами Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області законно та обґрунтовано прийнято рішення про застосування штрафних санкцій до МК М'ЯСНИЙ.
Колегія суддів , враховуючи вищевстановлене , підстави звернення до суду з позовом та апеляційною скаргою, погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для визнання протиправною та скасування постанови Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області від 29 січня 2020 року №11 про накладення штрафу за порушення Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин».
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
При цьому, у рішення ЄСПЛ по справі “Ґарсія Руіз проти Іспанії” (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Суд зазначає, що доводи апеляційної скарги є ідентичними тим, які були висловлені в суді першої інстанції та з урахуванням яких суд першої інстанції вже надав оцінку встановленим обставинам справи, інших обґрунтувань в апеляційній скарзі наведено не було.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги позивача колегією суддів не встановлено.
Відповідно до ч.1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення-без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 18.11.2020 по справі № 480/914/20 залишити без змін.
.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло
Судді(підпис) (підпис) А.М. Григоров Н.С. Бартош
Повний текст постанови складено 14.06.2021 року