08 червня 2021 р.Справа № 520/14315/2020
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Григорова А.М.,
Суддів: Подобайло З.Г. , Бартош Н.С. ,
за участю секретаря судового засідання Щеглової Г.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.12.2020, головуючий суддя І інстанції: Шляхова О.М., м. Харків, повний текст складено 30.12.20 по справі № 520/14315/2020
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд: визнати незаконним рішення відділу з питань перерахунків пенсій №11 управління застосування пенсійного законодавства Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області за результатами розгляду заяви розгляду заяви №4913/03-16 від 08.09.2020 року; зобов'язати відповідача зарахувати у пільговому обчисленні стажу роботи 01.01.2012 року по 07.04.2016 року в ООО "Заполярпромгражданстрой", з 08.04.2016 року по 15.09.2017 року, як рік роботи за 1 рік 6 місяців з часу призначення пенсії, з 10 квітня 2020 року, зарахувати з 18.09 2017 року по 18.10 2019 року в ООО "ГазАртСтрой", як рік роботи за 1 рік з часу призначення пенсії з 10 квітня 2020, зобов'язати відповідача врахувати заробітну плату отриману з 01.01.2012 року по 07.04.2016 року в ООО "Заполярпромгражданстрой", з 08.04. 2016 року по 15 09 2017 року з 18.09.2017 року по 18.10. 2019 року в ООО "ГазАртСтрой", для врахування при призначенні пенсії з часу призначення пенсії з 10.04.2020 року.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що рішення № 11 від 08.09.2020 року порушує право ОСОБА_1 , на належне пенсійне забезпечення, відтак з метою захисту порушених прав звернувся до суду з даним позовом.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.12.2020р. адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задоволено. Визнано незаконним рішення відділу з питань перерахунків пенсій №11 управління застосування пенсійного законодавства Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області за результатами розгляду заяви розгляду заяви №4913/03-16 від 08.09.2020 року. Зобов'язано управління застосування пенсійного законодавства Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати у пільговому обчисленні стажу роботи з 3 01.01.2012 року по 07.04.2016 року в ООО "Заполярпромгражданстрой", з 08.04.2016 року по 15.09.2017 року, як рік роботи за 1 рік 6 місяців з часу призначення пенсії, з 10.04.2020 року, зарахувати з 18.09.2017 року по 18.10.2019 року в ООО "ГазАртСтрой", як рік роботи за 1 рік з часу призначення пенсії, з 10.04.2020 року. Зобов'язано відповідача врахувати заробітну плату отриману з 3 01.01.2012 року по 07.04.2016 року в ООО "Заполярпромгражданстрой", з 08.04.2016 року по 15.09.2017 року; з 18.09.2017 року по 18.10.2019 року в ООО "ГазАртСтрой", для врахування при призначенні пенсії з часу призначення пенсії з 10.04.2020 року.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Головним Управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області до суду подано апеляційну скаргу, в якій зазначає, що вважає рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.12.2020 року у справі № 520/14315/20 незаконним, необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального і процесуального права та таким, що підлягає скасуванню. Посилається на те, що суд першої інстанції помилково не прийняв до уваги, що статтею 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року передбачено, що пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць Угоди і членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають. Зазначає, що суд першої інстанції помилково не прийняв до уваги, що відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року. Вказує, що умовою для пільгового обчислення страхового стажу за період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі є укладення трудового договору та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами. Пільгове обчислення страхового стажу за період роботи у вказаних районах та місцевостях можливе лише по 01 січня 1991 року. Оскільки позивач працювала в районах Крайньої Півночі після зазначеної дати то зарахувати їй в пільговому обчисленні стаж роботи підстав немає. Посилається на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2018 р. у справі № 820/3418/18, постанови Верховного Суду від 06.11.2019 р. у справі № 212/2529/16-а, від 25.09.2018 р. у справі № 554/1723/17 та ін.. Також вказує, що в наданих позивачем довідках про заробітну плату відсутні відомості про те, що на всі виплати нараховано саме страхові внески. Не містить таких відомостей і акт камеральної перевірки № 2732 від 15.06.2020 р.. Враховуючи наведене, просить рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.12.2020 року у справі № 520/14315/2020 скасувати. Прийняти по справі нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
ОСОБА_1 , до суду надано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що право на зарахування стажу роботи та заробітної плати за цей період в районах Крайньої Півночі підтверджується записами в трудовій книжці, наданими довідками, які протиправно не були взяті до уваги відповідачем та положеннями Міжнародних договорів України. Вказує, що в апеляційній скарзі ставляться питання , які суперечать діючому закону та міжнародному договору , який дії на території України . Керуючись ст.295, 169 КАСУ просить суд повернути апеляційну скаргу апелянту , так як подана після закінчення строків , встановлених ст. 295 КАСУ, визнати підстави для поновлення строку для подання апеляційної скарги неповажними. Залишити без змін рішення суду першої інстанції по даній справі, а апеляційну скаргу без задоволення.
Учасники справи про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені заздалегідь та належним чином, на адреси визначені в апеляційній скарзі та позовній заяві, про що свідчать поштові повідомлення про вручення, які містяться в матеріалах справи .
Позивач та представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечували, просили залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені заздалегідь та належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є частково обґрунтованими, доведеними, а тому підлягають частковому задоволенню.
Колегія суддів частково погоджується з даним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що відділ з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області розглянув заяву та документи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , код НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , надані 31.08.2020 року, про проведення перерахунку пенсії з більшого стажу та заробітку.
Відділом з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області вирішено відмовити у проведенні перерахунку пенсії з більшого стажу та заробітку ОСОБА_1 , відповідно до ст. 114 п. 2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за відсутністю відомостей про нарахування та сплату страхових внесків на обов'язкове пенсійне страхування.
Не погоджуючись з вказаним позивач звернувся з даним позовом до адміністративного суду.
Надаючи правову оцінку спірних правовідносинам, суд апеляційної інстанції керується наступними приписами норм чинного законодавства.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг (далі Закон № 1058-IV).
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Статтею 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що до заробітної плати для обчислення пенсії враховуються суми виплат, отриманих застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати, з якої сплачувались зазначені внески - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.
Згідно із частиною першою статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або записів в ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або записів в ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також в тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до пункту 20 Порядку №637 в тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Суд зазначає, що вищенаведені норми встановлюють виключний пріоритет трудової книжки перед іншими документами для проведення перерахунку пенсії з більшого стажу та заробітку .
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, ОСОБА_1 надала трудову книжку НОМЕР_2 дата заповнення 08.04 2016 року, в якій зазначений період роботи в "ООО "ГазАртСтрой" (Російська Федерація) З 08.04.2016 року по 15.09.2017 року та з 18.09.2017 року по 18.10.2019 року в ООО "ГазАртСтрой" (Російська Федерація), та роботу в районах Крайньої Півночі з 01.12.2010 року по 07.04.2016 року в ООО "Заполярпромгражданстрой"
Також ОСОБА_1 надала довідки про заробітну плату, видані ООО "ГазАртСтрой" (Російська Федерація) №1874 від 17.02.2020 за період з квітня 2016 року по вересень 2017 року та № 1873 від 17.02.2020 за період з вересня 2017 року по жовтень 2019 року, про що не заперечується відповідачем та зазначається ним в оскаржуваному рішенні.
Відповідно до п. 5 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV період роботи до 01.01.1991 в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 01.01.1991.
Порядок надання пільг особам, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, встановлено Указами Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960 «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» та від 26.09.1967 «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», а також Інструкцією про порядок надання пільг, затвердженою постановою Держкомпраці і Президії ВЦРПС від 16.12.1967 №530/П-28.
Згідно п. 3 постанови Ради Міністрів СРСР від 10.02.1960 №148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» кожний рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі після 01.03.1960 - за 1 рік і 6 місяців при нарахуванні стажу для отримання пенсії за віком та по інвалідності.
Разом з тим, спірні правовідносини виникли також у зв'язку з неврахування відповідачем в пільговому обчисленні періодів роботи позивача з 01.01.2012 року по 07.04.2016 року в ООО "Заполярпромгражданстрой" та з 08.04.2016р. по 15.09.2017р.
Так, відповідно до ст. 3 Тимчасової угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та в місцевостях, які прирівняні до даних районів, в галузі пенсійного забезпечення від 19.01.1993 при призначенні пенсії у відповідності із статтею 1 цієї Тимчасової Угоди на території України, компетентні органи Російської Федерації відшкодують витрати на виплату цієї пенсії у тій її частині, яка відповідає тривалості трудового стажу, виробленого в районах Крайньої Півночі або в місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, починаючи з 1 січня 1991 року. У цьому випадку частина пенсії, яка відповідає тривалості трудового стажу, виробленого в районах Крайньої Півночі або в місцевостях, які прирівнені до районів Крайньої Півночі, обчислюються за нормами законодавства Російської Федерації. Порядок відшкодування витрат на виплату зазначених вище пенсій регулюються спеціальною Угодою між компетентними органами Сторін. Відшкодування витрат у відповідності із пунктом 1 цієї статті здійснюється до виникнення права на пенсійне забезпечення згідно законодавства України (з врахуванням Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992).
Тобто, вказана Тимчасова угода надає громадянам Сторін цієї угоди право на достроковий вихід на пенсію по старості (за віком) за вказаних у статті 1 угоди умов, а також визначає порядок реалізації цього права.
Проте, ні в зазначеній Тимчасовій угоді від 15.01.1993, ні в Угоді про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, не передбачено пільг при обчисленні стажу роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.
Виходячи з наведеного колегія суддів вважає, що підстави для зарахування в пільговому обчисленні стажу роботи позивача після 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі і в прирівняних до них місцевостях відсутні, а тому судові рішення у відповідній частині підлягають скасуванню.
Виходячи з наведеного колегія суддів вважає, що підстави для зарахування в пільговому обчисленні стажу роботи позивача після 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі і в прирівняних до них місцевостях відсутні.
Вказані правові висновки також відповідають правовим висновкам Верховного Суду, викладеним в постанові від 30.01.2018 року по справі № 676/7065/14-а, від 28.11.2019р. по справі № 348/400/17 що враховується судом апеляційної інстанції відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.
Таким чином колегія суддів приходить до висновку про відсутність у позивача права на зарахування у пільговому обчисленні стажу роботи 01.01.2012 року по 07.04.2016 року та з 08.04.2016р. по 15.09.2017р.
Як вбачається з положень ч. 2, 3 ст. 6 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсій на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасниць Угоди враховується трудовий стаж, придбаний на території будь-якого з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набрання чинності цією Угодою.
Обчислення пенсій проводиться із заробітку (доходу) за періоди роботи, що зараховуються до трудового стажу.
Таким чином, з урахуванням наявності у позивача всіх необхідних документів, а саме трудової книжки, довідок колегія суддів приходить до висновку про наявність у позивача права на зарахування стажу роботи з 08.04.2016 по 15.09.2017 року; з 18.09.2017 року по 18.10.2019 року в ООО "ГазАртСтрой", як рік роботи за 1 рік з часу призначення пенсії з 10.04.2020 року, який, як свідчать матеріали справи ( а.с. 13-14) не був зарахований органами пенсійного фонду.
Також суд зазначає, що предметом розгляду даної справи не є нарахування заробітної плати.
Колегія суддів звертає увагу, що в матеріалах справи містяться документи щодо розміру заробітної плати позивача без зазначення районного коефіцієнта та північної надбавки.
Щодо зобов'язання відповідача врахувати заробітну плату отриману з 01.01.2012 року по 07.04.2016 року в ООО "Заполярпромгражданстрой", з 08.04.2016 року по 15.09.2017 року; з 18.09.2017 року по 18.10.2019 року в ООО "ГазАртСтрой", для врахування при призначенні пенсії, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або у разі відсутності після 1 липня 2000 року 60 місяців страхового стажу, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.
Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (далі - Порядок №22-1) передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Згідно пункту 2.1 Порядку №22-1до заяви про призначення (перерахунок) пенсії за віком додаються, зокрема, документи про стаж та довідка про заробітну плату особи за період страхового стажу до 1 липня 2000 року, а, починаючи з 1 липня 2000 року, індивідуальні відомості про застраховану особу надаються відділом персоніфікованого обліку.
За змістом підпункту «в» пункту 7 Порядку №22-1 заробітна плата для призначення пенсії за період роботи до 1 липня 2000 року підтверджується довідкою підприємства, установи, організації (форма і зміст довідки визначено в додатку 1 Порядку).
Така довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами (пункт 17 Порядку).
Обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 1 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.07.2020 у справі № 341/1132/17.
Щодо доводів відповідача викладених в апеляційній скарзі на відсутність відомостей про сплату страхових внесків із заробітної плати, колегія суддів зазначає наступне.
За загальним правилом, несвоєчасна сплата підприємством страхових внесків, за умови підтвердження роботи особи на такому підприємстві, отримання заробітної плати та утримання з неї єдиного соціального внеску, не повинна порушувати законні права та інтереси позивача, зокрема, порушувати його право на належне пенсійне забезпечення, оскільки, обов'язок своєчасної сплати страхових внесків до пенсійного фонду покладено на роботодавця, а тому їх несплата не може позбавляти працівників права на зарахування періоду роботи до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі.
Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним судому постанові від 27 березня 2018 року у справі №208/6680/16-а, від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а та від 20 березня 2019 року у справі № 688/947/17.
Щодо посилань позивача в відзиві на апеляційну скаргу на те, що апеляційну скаргу відповідача необхідно повернути, так як вона подана після закінчення строків , встановлених ст. 295 КАСУ, визнати підстави для поновлення строку для подання апеляційної скарги неповажними, колегія суддів зазначає наступне.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 23.02.2021р. клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.12.2020 року по справі № 520/14315/2020 задоволено. Процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.12.2020 року по справі № 520/14315/2020 поновлено.
Враховуючи вищенаведене, доводи позивача про наявність підстав для повернення апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області є помилковими.
З урахуванням вищенаведеного колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про зобов'язання управління застосування пенсійного законодавства Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати у пільговому обчисленні стажу роботи з 01.01.2012 року по 07.04.2016 року в ООО "Заполярпромгражданстрой", з 08.04.2016 року по 15.09.2017 року, як рік роботи за 1 рік 6 місяців з часу призначення пенсії, з 10.04.2020 року, зарахувати з 18.09.2017 року по 18.10.2019 року в ООО "ГазАртСтрой", як рік роботи за 1 рік з часу призначення пенсії, з 10.04.2020 року. Та прийняття в цій частині прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 стаж роботи з 08.04.2016 по 15.09.2017 року; з 18.09.2017 року по 18.10.2019 року в ООО "ГазАртСтрой", як рік роботи за 1 рік з часу призначення пенсії з 10.04.2020 року. В іншій частині цих позовних вимог відмовити. В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.12.2020 по справі №520/14315/2020 залишити без змін.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи відповідача щодо правомірності проведеної перевірки є помилковими.
Згідно з ч.2 ст.9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до абз.2 ч. 4 ст.245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Оскільки, відповідно до п.3 ч.6 ст.12 КАС України справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, і дана справа відноситься до справ незначної складності, а також враховуючи те, що дана справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно вказане рішення (постанова) суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України .
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу задовольнити частково.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.12.2020 по справі №520/14315/2020 скасувати в частині задоволення позовних вимог про зобов'язання управління застосування пенсійного законодавства Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати у пільговому обчисленні стажу роботи з 01.01.2012 року по 07.04.2016 року в ООО "Заполярпромгражданстрой", з 08.04.2016 року по 15.09.2017 року, як рік роботи за 1 рік 6 місяців з часу призначення пенсії, з 10.04.2020 року, зарахувати з 18.09.2017 року по 18.10.2019 року в ООО "ГазАртСтрой", як рік роботи за 1 рік з часу призначення пенсії, з 10.04.2020 року.
В цій частині прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 стаж роботи з 08.04.2016 по 15.09.2017 року; з 18.09.2017 року по 18.10.2019 року в ООО "ГазАртСтрой", як рік роботи за 1 рік з часу призначення пенсії з 10.04.2020 року.
В іншій частині цих позовних вимог відмовити.
В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.12.2020 по справі №520/14315/2020 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)А.М. Григоров
Судді(підпис) (підпис) З.Г. Подобайло Н.С. Бартош
Повний текст постанови складено 14.06.2021 року