14 червня 2021 року справа №360/421/21
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Компанієць І.Д. (суддя-доповідач),
суддів Гаврищук Т.Г., Гайдара А.В.,
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 03 березня 2021 року по справі №360/421/21 (суддя 1-ї інстанції Смішлива Т.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Луганській області про визнання дії неправомірними, зобов'язання виплатити недоотриману пенсію -
Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просила:
- визнати неправомірними дії відповідача щодо не виплати недоотриманої пенсії померлої матері ОСОБА_2 ;
- зобов'язати відповідача виплатити позивачу недоотриману пенсію її матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у себе вдома за адресою: АДРЕСА_1 , яка була нарахована і невиплачена станом на 13 червня 2020 року.
В обґрунтування позову зазначила, що її мати померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Факт сумісного проживання з метір'ю на день її смерті підтверджується «Актом о фактическом проживании с умершим лицом на день его смерти № 056», видним та посвідченим 28 листопада 2020 року РКП «Центржилком» м. Луганська.
02 грудня 2020 року позивач на електронну поштову скриньку відповідача надіслала письмову заяву про виплату недоотриманої пенсії померлої матері.
Проте отримала відповідь, в якій відповідач протиправно відмовляється сплачувати недоотриману пенсію.
Відповідач просив відмовити в задоволенні позову, зазначив, що дійсно управлінням отримано заява ОСОБА_1 про виплату недоотриманої пенсії ОСОБА_2 .
Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області листом від 23 грудня 2020 року повідомило позивача про порядок звернення за недоотриманою пенсією у разі смерті пенсіонера.
Також відповідач зазначив, що ОСОБА_2 перебувала на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області, яке є самостійною юридичною особою.
Обов'язок щодо нарахування та виплати пенсії покладається саме на управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об'єднані управління.
Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області не може перебирати на себе функцій суб'єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб'єкта (Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області), тому Головне управління є неналежним відповідачем у цій справі.
Ухвалою суду від 03 березня 2021 року у задоволенні клопотання про заміну первісного відповідача відмовлено (арк. спр. 63).
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 03 березня 2021 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з судовим рішенням позивач звернулася з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою позов задовольнити у повному обсязі.
Обґрунтування апеляційної скарги.
Суд першої інстанції порушив норми процесуального права, всупереч приписам статті 48 КАС України, встановивши, що позов заявлено не до належного відповідача, не запросив згоду позивача на заміну відповідача належним, не залучив належного відповідача як співвідповідача.
Отже, суд першої інстанції не виконав своїх процесуальних обов'язків, які випливають зі змісту ст.52 КАС України.
Сторони про дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає заяву у порядку письмового провадження.
Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановив наступне.
Фактичні обставини справи.
Рішенням Марківського районного суду Луганської області від 01 жовтня 2020 року у справі № 417/1034/20 встановлено факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянки України, уродженки міста Іркутськ, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Луганськ, причина смерті - хронічна недостатність кровообігу (арк. спр. 35-38).
Позивач - ОСОБА_1 є ОСОБА_2 (арк. спр. 47, 48).
Відповідно до копії пенсійного посвідчення ОСОБА_2 отримувала пенсію за віком (арк. спр. 39).
Згідно з актом про фактичне проживання з померлою особою на день його смерті №056 від 28 листопада 2020 року виданого міським комунальним підприємством «Центрожилком» ЛНР, позивач мешкала з ОСОБА_2 (арк. спр. 45).
Позивач за допомогою електронної пошти звернулась до відповідача із заявою про виплату недоотриманої пенсії від 02 грудня 2020 року (арк. спр. 59).
Листом від 23 грудня 2020 року №2813-3233/П~01/8-1200/2.0 відповідач повідомив позивача про порядок звернення за недоотриманою пенсією у разі смерті пенсіонера (арк. спр. 46, 60).
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що позивач із заявою про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера звернулась до Головного управління Пенсійного Фонду України в Луганській області, а не до належного відповідача - управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області.
Джерела права.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
На підставі статті 5 Закону № 1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.
Згідно з частиною першою статті 52 Закону № 1058-IV сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Відповідно до частини другої статті 52 Закону №1058 члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну
На підставі частини третьої статті 52 Закону № 1058-IV у разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Абзацами першим, третім пункту 2.26 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1), передбачено, що для виплати недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається свідоцтво про смерть, документи, які підтверджують родинні стосунки, документ, що посвідчує особу заявника. Члени сім'ї надають паспорт або інші документи, які підтверджують проживання з пенсіонером на день його смерті.
Відповідно до абзацу четвертому пункту 2.26 Порядку №22-1 для виплати недоотриманої пенсії, яка ввійшла до складу спадщини, у зв'язку з відсутністю членів сім'ї або в разі не звернення ними за виплатою вказаної суми протягом шести місяців з дня відкриття спадщини до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається документ, що посвідчує особу заявника, свідоцтво про смерть, свідоцтво про право на спадщину.
Оцінка суду.
Вищенаведені приписи чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, свідчать, що суми недоотриманої пенсії виплачуються членам сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, якщо відповідне звернення надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера, а вразі відсутності членів сім'ї, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в шестимісячний строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Надані позивачем документи свідчать, що ОСОБА_2 , народження ІНФОРМАЦІЯ_4 , отримувала пенсію за віком, нарахування якої здійснювалась за Законом № 1058 (арк. спр. 15).
Згідно підпункту 5 пункту 4 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року №28-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за № 40/26485, головне управління здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Структура територіальних органів Пенсійного фонду України складають головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі; управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об'єднані управління.
Повноваження Головних управлінь Пенсійного фонду України в областях щодо призначення та перерахунку пенсії іншим категоріям осіб Положенням про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі не передбачені.
Матеріали справи не містять доказів, що ОСОБА_2 відносилася до категорії осіб, яким виплати пенсій здійснює Головне управління ПФУ у Луганській області: які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Згідно центральної бази даних отримувачів пенсії ОСОБА_2 , народження ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебувала на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області.
Між тим, позивач із заявою про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера звернулась не до управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області, в якому перебувала на обліку її мати ОСОБА_2 , а до Головного управління Пенсійного Фонду України в Луганській області, у якого відсутні повноваження щодо виплати недоотриманої пенсії ОСОБА_2 на користь позивача.
Відповідно до підпункту 7 пункту 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за № 40/26486), управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об'єднані управління призначають (здійснюють перерахунок) і виплачують пенсії, щомісячне довічне грошове утримання судцям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства.
Таким чином за загальним правилом обов'язок щодо нарахування та виплати пенсії, а також облік сум нарахованої, але не виплаченої пенсії покладається саме на територіальні управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об'єднані управління.
Отже, Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області не може перебирати на себе функцій суб'єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції іншого суб'єкта, а саме - Управління Пенсійного фонду України м. Сєвєродонецька Луганської області, - в частині виплати нарахованої, але неотриманої за життя пенсії ОСОБА_2 .
Дійсно, є доречними доводи апелянта, що суд мав процесуальну можливість здійснити або заміну відповідача належним, або залучити УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області як співвідповідача відповідно до ст.48 КАС України.
Однак, суд звертає увагу позивача, що навіть у разі виконання судом першої інстанції вимог ст.48 КАС України та залучення до участі у справі як співвідповідача УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області, - не відбувся б повний захист прав позивача, оскільки позивач не зверталася з відповідною заявою про виплату недоотриманої пенсії ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області.
Отже, при таких обставинах відсутні підстави для покладання обов'язку з виплати позивачу неотриманої за життя пенсії ОСОБА_2 на управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області, а матеріали справи не містять доказів порушення Головним управлінням ПФУ в Луганській області прав та законних інтересів позивача.
Наведене свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки в межах доводів апеляційної скарги судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Відповідно до статті 139 КАС України розподіл судових витрат по справі не здійснюється.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 03 березня 2021 року по справі №360/421/21 - залишити без задоволення.
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 03 березня 2021 року по справі №360/421/21 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 14 червня 2021 року та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складено 14 червня 2021 року.
Головуючий суддя І.Д. Компанієць
Судді Т.Г. Гаврищук
А.В. Гайдар