ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
14 червня 2021 року м. Київ № 640/10358/21
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Клименчук Н.М., ознайомившись із клопотанням про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін у адміністративній справі за позовом публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Прайм Ессетс Кепітал» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,
Публічне акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Прайм Ессетс Кепітал» (код ЄДРПОУ 33549199, адреса: 04176, м. Київ, вул. Електриків, 29А) (надалі - Позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011, адреса: 04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) (надалі - Відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.08.2020 №0105050602.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.04.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі без виклику учасників справи.
Позивачем 24.05.2021 подано до суду клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін, в обґрунтування якого зазначено, що ціна позову становить більше 400000,00 грн. та має істотне значення для Позивача у зв'язку із високою ціною позову. На думку Позивача, дана справа є складною, а тому наявна необхідність у проведенні судового засідання.
При цьому, Позивачем наведено лише загальні фрази щодо необхідності проведення судового засідання та не наведено перелік питань, а також обставин, які потребують дослідженню з участю представників сторін.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Частиною 7 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Положеннями пункту 2 частини 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Ознайомившись і матеріалами справи суд дійшов висновку про відсутність необхідності у проведенні судового засідання. Сторонами у позовній заяві, відзиві та відповіді на позов детально викладено їхні правові позиції стосовно предмету спору і суд не вбачає необхідності у наданні додатково усних пояснень.
Крім того, ціна позову не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та, відповідно до положень статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, належить до справ незначної складності.
У зв'язку із цим суд відхиляє посилання Позивача на те, що дана справа є складною.
Відповідно до вимог частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з частинами 1-2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Судом при вирішення даної справи по суті буде досліджено надані учасниками справи докази та надано їм правову оцінку.
Практика Євпропейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 у справі "Axen v. Germany", заява № 8273/78, рішення від 25.04.2002 "Varela Assalino contre le Portugal", заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСІІЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Відповідно до частини 2 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Суд дійшов висновку, що у межах даної справи пріоритетним є саме швидке вирішення спору. При цьому, зважаючи на наявність карантинних обмежень, запроваджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» призначення судових засідань не сприятиме запобіганню поширенню на території України коронавірусу COVID-19.
Крім того, Україна є членом Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) - спеціалізованої установи ООН.
Статут ВООЗ підписаний Україною 22.07.1946, згідно якого уряди несуть відповідальність за здоров'я своїх народів, і ця відповідальність вимагає прийняття відповідних заходів соціального характеру і в галузі охорони здоров'я (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_599).
Відповідно до статті 2 Статуту основними функціями ВООЗ, зокрема, є: А) діяти в якості керівного і координуючого органу в міжнародній роботі з охорони здоров'я; (B) встановити і підтримувати ефективну співпрацю з Об'єднаними Націями, зі спеціалізованими установами, з урядовими установами з охорони здоров'я, з професійними групами і з іншими організаціями, які для цього виявляться придатними; (F) забезпечити і підтримувати таке адміністративне і технічне обслуговування, включаючи епідеміологічний та статистичне, яке може знадобитися; (G) заохочувати і розвивати роботу по боротьбі з епідемічними, ендемічними та іншими хворобами.
На даний час в Україні досить нестабільна ситуація пов'язана з поширенням смертельно небезпечного вірусу. При цьому, дистанціювання громади може суттєво зменшити випадки зараження.
При цьому, Рада суддів України 11.03.2020 звернулася до громадян, які є учасниками судових процесів, з проханням утриматися від участі у судових засіданнях, якщо слухання не передбачають обов'язкової присутності учасників сторін. Також Рада суддів України просить громадян утриматися від відвідин суду, якщо у них є ознаки будь-якого вірусного захворювання.
За таких підстав та з урахуванням того, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі не вимагають проведення судового засідання, враховуючи, що бажання сторони у справі викласти під час проведення судового засідання свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників та приймаючи до уваги, що спірні правовідносини не зумовлюють необхідність такого розгляду, будь - яких інших достатніх причин, з яких вбачається необхідність проведення судового засідання за участі представників сторін Позивачем не наведено та не доведено, суд дійшов висновку про відсутність підстав для розгляду справи в судовому засіданні з викликом сторін.
Окружний адміністративний суд міста Києва створив учасникам процесу у справі належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, в яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України.
Отже, заявлене Позивачем клопотання про розгляд справи з викликом сторін є необґрунтованим, а тому задоволенню не підлягає.
Керуючись положеннями статей 47, 171, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,
У задоволенні клопотання публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Прайм Ессетс Кепітал» про розгляд справи з викликом сторін - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає, проте заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатом розгляду справи.
Суддя Н.М. Клименчук