ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
14 червня 2021 року м. Київ № 640/9034/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доГоловного управління ДПС у Київській області, як відокремлений підрозділ ДПС України
провизнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу,
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.03.2020 №0010905705, податкову вимогу від 18.03.2020 №1364-57 та рішення від 18.03.2020 №254 про опис майна у податкову заставу.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено про те, що у Головного управління ДПС у Київській області були відсутні законодавчо мотивовані підстави для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення про накладення на позивача штрафних санкцій за несвоєчасну сплату останнім податкових зобов'язань, оскільки позивач не отримував податкових повідомлень-рішень та інших документів, на підставі яких нараховано спірні штрафні санкції. Крім того, представником позивача наголошено на тому, що Головне управління ДПС у Київській області не уповноважено на прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, у зв'язку з тим, що обчислення податку на житлову нерухомість, у порядку ст. 266 Податкового кодексу України, могла здійснювати виключно ДПІ у Печерському районі ГУ ДПС у м. Києві, тобто контролюючий орган за адресою місця проживання позивача.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено сторонам строки для надання до суду відзиву, відповіді на відзив та заперечення, а також витребувано від відповідача засвідчені копії всіх наявних у нього документів і матеріалів, що були враховані ним при прийнятті оспорюваних рішень, та засвідчений витяг з інтегрованої картки платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, (позивача) за період з 01.01.2018 по 12.05.2020.
Від представника відповідача через канцелярію суду надійшов відзив, в якому останній заперечував проти задоволення позовних вимог, вказавши про те, що згідно з наявною у Головного управління ДГІС у Київській області інформацією, за громадянином ОСОБА_1 зареєстровано домоволодіння загальною площею 843,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому, Головним управлінням ДФС у Івано-Франківській області було сформовано податкові повідомлення-рішення форми «Ф» від 31.05.2017 на суму 30 811,70 грн. (термін сплати 30.12.2017, дата сплати 19.07.2018) та від 30.05.2018 на суму 32 407,60 грн. (термін сплати 30.10.2018, дата сплати 08.10.2019). На підставі вказаного, а також з урахуванням висновків акту камеральної перевірки, прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення та, як наслідок, оскаржувані податкова вимога та рішення про опис майна у податкову заставу. При цьому, як наголошено у відзиві, позивач не попередив контролюючий орган про зміну місця реєстрації, а тому податкове повідомлення-рішення направлено на адресу, яка була зазначена у даних ДРФО.
Від представника позивача через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив, в якій останнім додатково наголошено на обґрунтованості заявлених позовних вимог.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.04.2021 від Головного управління ДПС у Київській області витребувано належним чином засвідчені копії податкових повідомлень-рішень від 31.05.2017 та від 30.05.2018, інтегрованої картки платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, (позивача) за період з 01.01.2018 по 12.05.2020, а також письмових пояснень щодо підстав винесення податкового повідомлення-рішення від 02.03.2020 №0010905705, податкової вимоги від 18.03.2020 №1364-57 та рішення від 18.03.2020 №254 про опис майна у податкову заставу саме Головним управлінням ДПС у Київській області або зазначити про причини неможливості їхнього подання до суду.
Від представника відповідача через канцелярію суду надійшло клопотання про долучення додаткових доказів, в якому зазначено про те, що податкова вимога від 18.03.2020 №1364-57 є відкликаною з 27.10.2020, а рішення про опис майна у податкову заставу від 18.03.2020 №254 - таким, що втратило правові наслідки. Також, представником відповідача заявлено клопотання про заміну відповідача у порядку правонаступництва, а саме: здійснити заміну Головного управління ДПС у Київській області на його правонаступника - Головне управління ДПС у Київській області, як відокремлений підрозділ ДПС України (код ЄДРПОУ 44096798).
На підставі викладеного, ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.06.2021 здійснено заміну позивача у справі - Головне управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377) - на його правонаступника - територіальний орган ДПС, утворений як її відокремлений підрозділ, Головне управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 44096798).
Від представника позивача через канцелярію суду надійшли письмові пояснення, в яких зазначено про те, що податкове повідомлення-рішення від 30.05.2017 б/н Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області не приймалось, що підтверджено останнім у листі від 28.05.2020 №2196/10/09-19-55-33-24. При цьому, ОСОБА_1 19.07.2018 сплатив 38 496,00 грн. за податковим повідомленням-рішенням від 31.05.2018 №0068136-5502-0915, яке отримано ним 11.07.2018. У той же час, позивач з 24.03.2006 зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_2 , що виключає у Головного управління ДПС у Київській області право на прийняття оскаржуваних рішень відносно позивача.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив, відповідь на відзив та додаткові пояснення представників сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, Головним управлінням ДПС у Київській області проведено перевірку дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати узгоджених сум податкових зобов'язань до бюджету податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, ОСОБА_1 , за результатами чого складено акт від 17.02.2020 №000333/10-36-57-05/ НОМЕР_1 , в якому вказано про порушення правил сплати (перерахування) узгодженої суми податкового зобов'язання протягом граничних строків, згідно з п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України, а саме:
- 30 811,70 грн. (підстава: невизначений документ від 31.05.2017 №б/н, дата операції: 19.07.2018, кількість днів прострочення: 201);
- 32 407,60 грн. (підстава: податкове повідомлення-рішення від 31.05.2018 №0068136-5502-0915, дата операції: 08.10.2019, кількість днів прострочення: 343).
На підставі викладеного, Головним управлінням ДПС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.03.2020 №0010905705, яким з огляду на встановлення порушення строків сплати суми грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичною особою, яка є власником об'єктів нерухомості, за затримку на 343 та 201 календарних дня у сумі 63 219,30 грн. ОСОБА_1 зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20%, що становить 12 643,86 грн.
Крім того, Головним управлінням ДПС у Київській області сформовано податкову вимогу від 18.03.2020 №1364-57, яким ОСОБА_1 повідомлено про те, що загальна сума податкового боргу останнього станом на 17.03.2020 становить 36 326,24 грн., а також прийнято рішення про опис майна у податкову заставу від 18.03.2020 №254, яким ОСОБА_1 повідомлено про те, що відповідно до ст. 89 Податкового кодексу України, вирішено здійснити опис майна, що перебуває у власності (господарському віданні або оперативному управлінні) платника податків, а у разі якщо на момент складання акту опису майно відсутнє або його балансова вартість менша суми податкового боргу, - також того майна, права власності на яке він набуде у майбутньому.
Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення, податкову вимогу та рішення про опис майна у податкову заставу протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Розглянувши справу по суті, суд виходить з наступного.
У силу пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (тут і надалі у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин), платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Порядок нарахування та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначено положеннями ст. 266 Податкового кодексу України.
Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України).
Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (пп. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України).
Базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (пп. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України).
Згідно з пп. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України, обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.
У свою чергу, відповідно до п. 45.1 ст. 45 Податкового кодексу України, платник податків - фізична особа зобов'язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
Приписами п.п. 10.1 та 10.2 розділу Х Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 (тут і надалі - Порядок №1588 у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин), передбачено, що у разі проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження або місця проживання платника податків, внаслідок якої змінюється адміністративно-територіальна одиниця та контролюючий орган, в якому на обліку перебуває платник податків (далі - адміністративний район), а також у разі зміни податкової адреси платника податків, контролюючими органами за попереднім та новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків проводяться процедури відповідно зняття з обліку/взяття на облік такого платника податків.
Підставою для зняття з обліку платника податків в одному контролюючому органі і взяття на облік в іншому є надходження хоча б до одного з цих органів даних, що свідчать про належну державну реєстрацію таких змін органами державної реєстрації.
Процедури переведення платника податків шляхом взяття на облік/зняття з обліку (зміни основного місця обліку) розпочинаються та проводяться контролюючими органами у разі надходження хоча б одного з таких документів: відомостей державного реєстратора про внесення змін до відомостей про місцезнаходження (місце проживання) платника податків; заяви за формою N 1-ОПП, або за формою N 1-РПП із позначкою «Зміна місцезнаходження, пов'язана із зміною адміністративного району, або включення/невключення до Реєстру ВПП», або за формою N 5-ОПП із позначкою «Зміна місця проживання, пов'язана із зміною адміністративного району», поданої платником податків до контролюючого органу за новим місцезнаходженням (п. 10.4 розділу Х Порядку №1588).
Дані про взяття на облік вносяться до повідомлення за формою N 11-ОПП (заповнюється III розділ) та засобами інформаційної системи в електронному вигляді надсилаються до контролюючого органу за попереднім місцезнаходженням (місцем проживання) (п. 10.9 розділу Х Порядку №1588).
Зняття з обліку (за основним місцем обліку) за попереднім місцезнаходженням (місцем проживання) здійснюється автоматично одночасно із взяттям на облік (за основним місцем обліку) за новим місцезнаходженням (місцем проживання). Інформація про зняття з обліку вноситься до Єдиного банку даних юридичних осіб або до Реєстру самозайнятих осіб. (п. 10.10 розділу Х Порядку №1588).
Згідно з копією довідки про реєстрацію місця проживання особи від 15.01.2019 №36412679, зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 є АДРЕСА_2 .
При цьому, як вбачається з наявної у матеріалах справи копії картки платника податків від 28.01.2019 №2655-19-00270, остання видана ОСОБА_1 , як фізичній особі - платнику податків Головним управлінням ДФС у м. Києві.
Вказане, у своїй сукупності, свідчить про те, що ще з 2019 року позивач перебуває на обліку як фізична особа - платник податку саме у Головному управлінні ДФС (ДПС) у м. Києві. Відтак, станом на 02.03.2020 у Головного управління ДПС у Київській області були відсутні законодавчо мотивовані підстави для винесення податкового повідомлення-рішення від 02.03.2020 №0010905705, оскільки у вказаний період позивач перебував на податковому обліку в іншому контролюючому органі, що, у свою чергу, не відповідає положенням 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України. Як наслідок, суд вказує про протиправність вказаного податкового повідомлення-рішення та необхідність скасування останнього.
Водночас, відповідно до пп. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
Приписами ст. 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.
Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
При цьому, у силу п. 1 розділу ІІІ Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.06.2017 №610 (у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин), податкові вимоги формуються автоматично на підставі даних інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - ІТС) контролюючих органів.
Як вбачається з наявної у матеріалах справи копії службового листа Управління по роботі з податковим боргом Головного управління ДПС у Київській області від 12.05.2021 №2365/10-36-13, за даними інтегрованих карток платника ОСОБА_1 за кодом бюджетної класифікації 18010200 (податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості) податковий борг станом на 27.10.2020 відсутній. При цьому, у даній службовій записці вказано, що згідно з пп. 60.1.1 п. 60.1 ст. 60 Податкового кодексу України, податкова вимога вважається відкликаною, якщо сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення у день, протягом якого відбулось погашення суми податкового боргу у повному обсязі. Як наслідок, податкова вимога від 18.03.2020 №1364-57 вважається відкликаною з 27.10.2020, а рішення про опис майна у податкову заставу від 18.03.2020 №254 - таким, що втратило правові наслідки.
Вказане також підтверджується відомостями з наявної у матеріалах справи копії інтегрованої картки платника ОСОБА_1 за кодом бюджетної класифікації 18010200 (податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості), згідно з якими, 27.10.2020 скасовано нарахований у минулих періодах податок на майно громадян (нерухоме майно, транспортний податок, плата за землю).
Згідно з пп. 60.1.1 п. 60.1 ст. 60 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, зокрема, якщо сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення.
У випадках, визначених підпунктом 60.1.1 пункту 60.1 цієї статті, податкова вимога вважається відкликаною у день, протягом якого відбулося погашення суми податкового боргу в повному обсязі (п. 60.2 ст. 60 Податкового кодексу України).
Отже, враховуючи наведені вище положення ст. 60 Податкового кодексу України та встановлені у справі обставини, суд дійшов до висновку, що оскаржувана податкова вимога вважається відкликаною у силу закону, відтак, не порушує права позивача.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.03.2020 у справі №816/1125/16.
Суд також звертає увагу, що наявними у матеріалах справи доказами підтверджено факт скасування оскаржуваної податкової вимоги безпосередньо контролюючим органом, з огляду на погашення податкового боргу органом стягнення, а не у зв'язку із оскарженням даної вимоги у даній адміністративній справі.
Крім того, відповідно до п. 89.1 ст. 89 Податкового кодексу України, право податкової застави виникає: у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу; у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань.
При цьому, майно платника податків звільняється з податкової застави з дня отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу та/або розстрочених (відстрочених) грошових зобов'язань та процентів за користування розстроченням (відстроченням) в установленому законодавством порядку (пп. 93.1.1 п. 93.1 ст. 93 Податкового кодексу України).
Відтак, з урахуванням відкликання податкової вимоги від 18.03.2020 №1364-57, з огляду на погашення податкового боргу органом стягнення, податкова застава, яка у межах спірних правовідносин виникла на підставі рішення від 18.03.2020 №254 про опис майна у податкову заставу, є припиненою, а вказане рішення не порушує права позивача, з огляду на факт вичерпання його дії.
У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч.ч. 1 та 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Як вбачається з наявних у матеріалах справи платіжного доручення від 17.04.2020 № Р24А755712490А36712 та квитанції від 04.05.2020 №1950-5477-7391-1816, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 1 681,60 грн. Відтак, з урахуванням розміру задоволених позовних вимог, на користь позивача підлягає присудженню судовий збір у розмірі 216,93 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 77, 139, 246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 02.03.2020 №0010905705.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути здійснені ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 ) документально підтверджені судові витрати у розмірі 216,93 грн. (двохсот шістнадцяти грн. 93 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 44096798, адреса: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5-А), як відокремлений підрозділ ДПС України (код ЄДРПОУ 43005393, адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа 8).
Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.О. Скочок