Справа № 2-440/10
04 червня 2010 року Микитівський районний суд м. Горлівки Донецької області в складі: Головуючого судді Каліуш О.В., при секретарі Федорченко О.О., за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Горлівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення суми боргу за договором позики,
Звернувшись до суду з позовом, ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача ОСОБА_3 на його користь борг в сумі 150 000 грн., а також понесені ним судові витрати, посилаючись на те, що 01 березня 2004 року, він позичив ОСОБА_3 грошову суму у розмірі 150 000 грн. строком до 01 вересня 2005 року для придбання з аукціону майна. На підтвердження укладеного договору позики відповідач видав йому розписку.
У встановлений договором строк відповідач борг не повернув.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно до положень ст. 1048 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Вважає, що строк позовної давності згідно зі ст. 257 ЦК України ним не було порушено, оскільки у 2006 році він звертався до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_3 суми боргу та 14.12.2007 року звертався до правоохоронних органів із заявою про шахрайські дії ОСОБА_3 Це свідчить про те, що він приймав міри щодо повернення боргу, і строк позовної давності був перерваний.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 15 січня 2010 року по справі за його позовом до ОСОБА_3 про стягнення боргу в сумі 60 000 грн. встановлено, що ним не було пропущено строк позовної давності, оскільки він приймав міри до повернення боргу, та стягнено з ОСОБА_3 на його користь суму боргу у розмірі 60 000 грн.
Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав повністю з підстав, наведених в позовній заяві, додавши, що строк позовної давності ним пропущений з поважних причин, оскільки у 2006 році звертався до суду з позовом про стягнення суми боргу, та ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Горлівки між ним та відповідачем була затверджена мирова угода, за якою відповідач в рахунок повернення боргу повинен був передати йому у власність нежитлову будівлю магазину по АДРЕСА_1. В подальшому зазначена мирова угода була скасована, а справа за його позовом залишена без розгляду. Після того, ним вживалися заходи щодо повернення боргу чи компенсації суми боргу за рахунок майна відповідача: він звертався до правоохоронних органів з приводу шахрайських дій відповідача, який знав, що йому не належить нежитлова будівля магазину по АДРЕСА_1 та запропонував її йому в рахунок погашення боргу. Тому просив позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав повністю, пояснивши, що підстав для оспорювання боргової розписки не має. Однак, вважає, що позивачем все ж таки пропущений строк позовної давності, оскільки ОСОБА_1 не реалізував свого права на звернення до суду без поважних причин. Просив відмовити в задоволенні позову.
Дослідивши всі обставини по справі та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані та підлягають повному задоволенню з наступних підстав.
Згідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).
Згідно до ч.2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.
Відповідно до розписки (а.с.5), ОСОБА_3 01 березня 2004 року позичив у ОСОБА_1 грошову суму у розмірі 150 000 грн. та зобов'язався її повернути до 01 вересня 2005 року.
Згідно до положень ст. 1048 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Згідно до ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
ОСОБА_3, в строк до 01 вересня 2005 року не повернув ОСОБА_1 грошову суму у розмірі 150 000 грн., тому з ОСОБА_3 необхідно стягнути на користь ОСОБА_1 за договором позики 150 000 грн.
При цьому суд не приймає до уваги доводи представника відповідача стосовно того, що позивачем пропущений строк позовної давності, оскільки, згідно ч.5 ст.261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Строк виконання за борговою розпискою відповідача визначений 01 вересня 2005 року.
Позивач з приводу стягнення з відповідача суми боргу звертався до суду у 2006 році і ухвалою Центрально - Міського районного суду м. Горлівки від 31 травня 2006 року позовна заява залишена без розгляду. Ця ухвала набрала законної сили.
Положенням ч.2 ст.264 ЦК України викладені умови за яких переривається строк позовної давності, в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що строк позовної давності він пропустив з поважної причини та вказує на те, що він протягом всього часу після скасування мирової угоди, якою відповідач повинен був передати в його власність не житлову будівлю магазину по АДРЕСА_1, приймав заходи до повернення боргу чи компенсації суми боргу за рахунок майна відповідача, звертався до правоохоронних органів з приводу шахрайських дій відповідача, який знав, що йому належить не житлова будівля магазину по АДРЕСА_1, і запропонував її йому у рахунок повернення боргу.
Вказані доводи позивача підтверджені ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 18 квітня 2007 року, ухвалою Центрально-Міського суду м. Горлівки від 18 березня 2008 року, повідомленням Микитівського РВ ГМУ УМВС України в Донецькій області від 26.12.2007 року.
Крім того, зазначені обставини встановлені рішенням Апеляційного суду Донецької області від 15 січня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення суми боргу у розмірі 60 000 грн.
У відповідності до ст. 88 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача витрати, пов'язані зі сплатою ним при пред'явленні позову 1500,00 грн. судового збору, та витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 грн.
За таких обставин позов слід задовольнити в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 88, 209, 214-215 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 борг за договором позики в сумі 150000 (сто п'ятдесят тисяч) грн.. 00 копійок, судовий збір у розмірі 1500,00 грн., витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 грн.
Встановити строк для ознайомлення сторін з повним рішенням - 09 червня 2010 року, відклавши до цього строку складання повного рішення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Микитівський районний суд м. Горлівки шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя: О.В. Каліуш