03 червня 2010 р. м. Чернівці Справа №2а-1929/10/2470
Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді -Ватаманюка Р.В.;
секретаря судового засідання -Закієвої А.В.;
за участю:
представника прокуратури -Дроня І.А. (службове посвідчення від 20.10.09р. №145);
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом прокурора Кельменецького району в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, від імені та за дорученням якої діє територіальне управління Головавтотрансінспекції у Чернівецькій області до приватного підприємця ОСОБА_2 про стягнення фінансової санкції.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 03.06.2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
В поданому до суду 5 травня 2010 року адміністративному позові прокурор просив суд стягнути з відповідача на користь територіального управління Головавтотрансінспекції у Чернівецькій області фінансову санкцію в сумі 1 700 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 21 липня 2009 року за результатами здійснення рейдової перевірки транспортного засобу, що належить ОСОБА_2, під керуванням ОСОБА_3, яку провели посадові особи територіального управління, було виявлено порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, про що складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів автомобільним транспортом НОМЕР_2
Керівником органу державного контрою - територіального управління Головавтотранскспещїї в Чернівецькій області - 20.08.2009р. винесено постанову № 1721 про застосування фінансових санкцій, передбачених абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»до приватного підприємця ОСОБА_2 в сумі 1700 грн. (а.с. 3-8).
Представник позивача в судове засідання не з'явився проте від нього надійшло клопотання про розгляд справи без його участі на основі матеріалів у справі.
В судовому засіданні представник прокуратури позовні вимоги підтримав в повному обсязі посилаючись на обставини викладені в позові.
Відповідач, належним чином повідомлений за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб -підприємців, в судове засідання повторно не з'явився, представника не направив, заяви про відкладення розгляду справи не надходило. Доказів чи підтвердження звернення до суду з позовом на рішення позивача не надав.
Відповідно до ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" відомості внесені до Єдиного державного реєстру вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Згідно до ч. 8 ст. 35 КАС України вважається, що повістку вручено особі, якщо вона доставлена за адресою внесеною до відповідного реєстру.
Таким чином відповідач про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Суд вважає за можливе та доцільне розглянути справу без представника відповідача, на підставі наявних у ній доказів, що відповідає ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судом досліджені письмові докази позивачем.
Вислухавши пояснення прокурора, перевіривши матеріали адміністративної справи суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких підстав.
Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.
21 липня 2009 року за результатами здійснення рейдової перевірки транспортного засобу, що належить ОСОБА_2, під керуванням ОСОБА_3, яку провели посадові особи територіального управління, було виявлено порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, про що складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів автомобільним транспортом НОМЕР_2
Зокрема як порушення визначено факт перевезення пасажирів без шляхового листа (а.с. 18).
Керівником органу державного контрою - територіального управління Головавтотранскспещїї в Чернівецькій області - 20.08.2009р. винесено постанову № 1721 про застосування фінансових санкцій, передбачених абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»до приватного підприємця ОСОБА_2 в сумі 1700 грн. (а.с.20).
Сума застосованої фінансової санкції до Державного бюджету на зазначений у постанові рахунок впродовж 15 днів після отримання копії постанови суб'єктом господарювання не перерахована.
Винесена постанова про застосування фінансових санкцій не оскаржувалась.
Доказів відсутності вказаного правопорушення відповідачем не надано.
До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення закону та робить висновки по суті спору.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про автомобільний транспорт»державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.
Постановою Кабінету Міністрів України за №1190 від 08 вересня 2004 року утворено Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті як урядовий орган державного управління у складі Міністерства транспорту та зв'язку та затверджено положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті.
Відповідно до п. 8 положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, головавтотрансінспекція для виконання покладених на неї завдань може за погодженням з Міністром транспорту та зв'язку утворювати територіальні органи.
Наказом Міністерства транспорту та зв'язку за № 888 від 14 грудня 2005 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України за № 1573/11853 28 грудня 2005 року, затверджено положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті.
З Положення вбачається, що основними завданнями територіальних управлінь у відповідному регіоні є: здійснення відповідно до законодавства державного нагляду за дотриманням правил безпечного функціонування автомобільного транспорту загального користування; здійснення державного контролю за дотриманням суб'єктами господарювання усіх форм власності нормативно-правових актів, стандартів і норм перевезення вантажів і пасажирів автомобільним транспортом загального користування; забезпечення дотримання вимог законодавства у сфері ліцензування в автомобільному транспорті загального користування.
Відповідно до покладених на них завдань у відповідному регіоні територіальні управління, крім іншого, здійснюють державний контроль за виконанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування, правил перевезень пасажирів і вантажів; дотримання вимог нормативно-правових актів, стандартів і норм, що регулюють перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом; здійснюють державний нагляд за забезпеченням безпеки перевезень суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування.
Із аналізу положень Закону України «Про автомобільний транспорт», Положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, Положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, суд приходить до висновку про наявність повноважень у начальника територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Чернівецькій області щодо застосування стягнень у виді штрафів до автомобільних перевізників за порушення законодавства про автомобільний транспорт, які передбачені ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт», автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власні кошти перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Статтею 3 Закону України «Про автомобільний транспорт»встановлено, що цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності автомобільного транспорту та безпеку перевезень.
Судом встановлено, що територіальним управлінням головної державної інспекції була правомірно здійснена перевірка додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
В ході перевірки виявлено факт перевезення пасажирів без шляхового листа.
Відповідно до ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт»визначено вимоги до документів, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Зокрема документи для фізичної особи, що здійснює перевезення пасажирів на таксі: для автомобільного перевізника - ліцензія, інші документи, передбачені законодавством України; для водія таксі - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ліцензійна картка, інші документи, передбачені законодавством України.; для водія юридичної особи на перевезення пасажирів легковими автомобілям для власних потреб - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, дорожній лист, інші документи, передбачені законодавством України.
Відповідно до абзацу 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Судом встановлено, що позивачем правомірно визначено вказане порушення та застосовано штраф до відповідача.
Повноваження прокурора на звернення до суду в інтересах держави визначені діючим законодавством, а саме ст. 121 Конституції України, ст. 60 Кодексу адміністративного судочинства України та ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру».
Відповідно до положень ст.ст. 11, 72 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач не надав суду належних доказів в обґрунтування заперечень проти позову чи доказів сплати штрафу.
Таким чином суд вважає за доведені обставини на які посилається позивач, а адміністративний позов як обґрунтований підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів "Про державне мито" від 21.01.93 N 7-93 прокурор звільнений від сплати державного мита. Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем -фізична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Тому суд не стягує судові витрати з відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 122, 128, 159, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь територіального управління Головавтотрансінспекції у Чернівецькій області (вул. М. Тореза, 64 «а», ЕКПО 23246436, банк одержувача: ГУДКУ в Чернівецькій області, МФО 856135, р/р 31111106700002, код платежу 21081100) фінансову санкцію (штраф) в сумі 1 700 грн. (одна тисяча сімсот гривень).
3. Копію постанови направити відповідачу.
Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанову складено в повному обсязі 8 червня 2010 року.
Суддя Р.В. Ватаманюк