Справа № 909/1164/19
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
08.06.2021 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Ткаченко І. В., при секретарі судового засідання Сегін І. В., за участю представника позивача адвоката Булавинця М. М. і представника відповідача адвоката Дунця О. Я., розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу № 909/1164/19 за позовом приватного фермерського господарства "Геліос" про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Бетон Груп Трейд" збитків в сумі 757 795 грн.
ПФГ "Геліос" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом про стягнення з ТОВ "Бетон Груп Трейд" збитків в сумі 697 544 грн 21 коп. В обґрунтування позовних вимог ПФГ "Геліос" зазначило, що у зв'язку з поганою якістю бетону, поставленого відповідачем позивачу за договором поставки від 18 травня 2017 р. № 18/05/2017-1 позивачу необхідно здійснити відновлення непридатних для використання площадок та відмосток. Вартість відновлювальних робіт становить 697 544 грн 21 коп.
28 жовтня 2019 р., Господарський суд Івано-Франківської області (суддя Фрич М. М.) відкрив провадження у цій справі в порядку загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 28 листопада 2019 р.
14 листопада 2019 р., від ТОВ "Бетон Груп Трейд" до суду надійшов відзив на позовну заяву, із змісту якого вбачається, що відповідач щодо позову заперечує, при цьому зазначає, що витрати, які на думку позивача він поніс у зв'язку з поставкою товару неналежної якості не є збитками в розумінні ст. 22 ЦК України, а є витратами на усунення недоліків товару у розумінні ст. 678 ЦК України, а до вимог у зв'язку з недоліками проданого товару застосовується позовна давність в один рік. Також відповідач вказав на те, що відсутній причинний зв'язок між витратами, які поніс позивач у 2017 р. на відновлення бетонних площадок у зв'язку з поставкою неякісного товару та моментом виявлення таких недоліків 17 травня 2018 р. Крім того, відповідач зазначив, що подані позивачем до позовної заяви паспорти якості на суміш бетонну від 07 листопада 2017 р. свідчать про те, що дана суміш відповідає ДСТУ БВ 2.7-176:2008, тоді як в протоколах випробування від 17 травня 2018 р. зазначено, що випробування проводилося згідно з ДСТУ БВ 2.7-2014:2009, ДСТУ БВ 2.7-43-96 та ДСТУ БВ 2.7-223:2009.
Цього ж дня, відповідач подав заяву про застосування позовної давності до позовних вимог ПФГ "Геліос", в якій відповідач зазначив, що однорічний строк, протягом якого особа могла звернутися за захистом свого порушеного права сплив, оскільки недоліки товару виявлені 17 травня 2018 р., а позивач звернувся до суду 24 жовтня 2019 р.
03 грудня 2019 р., позивач через канцелярію суду подав відповідь на відзив, в якій зазначив, що відновлення прав позивача, з огляду на характер пошкоджень та з урахуванням характеристик поставленого товару (бетонна суміш), можливе тільки на підставі застосування ст. 22 ЦК України шляхом відшкодування збитків, що відповідно до Локального кошторису від 15 жовтня 2019 р. полягає в тому, що позивачу потрібно демонтувати повністю бетонну площадку та відмостки та влаштувати їх заново, що згідно з вимогами ст. 678 ЦК України не відноситься до витрат спрямованих на усунення недоліків товару. Крім того, позивач у відзиві на позов вказав на те, що видані відповідачем паспорти якості не містять всіх необхідних даних, які передбачені вимогами п. 7.3 ДСТУ БВ 2.7-176:2008. Щодо заяви відповідача про застосування до даних вимог позовної давності (1 рік), позивач вважає цю заяву безпідставною, так як до вимог про стягнення збитків застосовується загальна позовна давність у три роки.
13 грудня 2019 р., до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив та доповнення до заяви ТОВ "Бетон Груп Трейд", в яких відповідач зазначив, що позов у даній справі є таким, що випливає з поставки товару неналежної якості, який може бути пред'явлений протягом шести місяців. Також відповідач заявив про сплив позовної давності встановленої ст. 269 ГК України та про необхідність застосування позовної давності судом.
20 лютого 2020 р., суд (суддя Фрич М. М.) протокольною ухвалою закрив підготовче провадження у справі та призначив її розгляд по суті на 10 березня 2020 р.
10 березня 2020 р., суд відклав розгляд справи по суті на 24 березня 2020 р.
23 березня 2020 р., розгляд справи суд відклав поза межами дії карантину, встановленого відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" від 11 березня 2020 р. № 211.
22 травня 2020 р., на підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду Івано-Франківської області, у зв'язку звільненням Фрич М. М. із посади судді Господарського суду Івано-Франківської області, було призначено повторний автоматизований розподіл справи № 909/1164/19 між суддями.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 травня 2020 р., дану справу передано на розгляд судді Ткаченко І. В.
30 червня 2020 р., суд (суддя Ткаченко І. В.) прийняв дану справу до розгляду, ухвалив рішення про повторне проведення підготовчого провадження та призначив підготовче засідання на 21 липня 2020 р.
21 липня 2020 р., суд відклав підготовче засідання на 31 липня 2020 р.
30 липня 2020 р., представник позивача звернувся до суду із клопотанням про призначення у цій справі судової будівельно-технічної експертизи, проведення якої просив доручити Київській незалежній судово-експертній установі.
13 серпня 2020 р., відповідач направив до суду свої заперечення проти клопотання про призначення експертизи, та зазначив, що поставлені експерту питання є безпідставними та необґрунтованими. При цьому він також зауважив, що оскільки предметом спору у цій справі є стягнення збитків, тож поставлені на вирішення експертизи питання мають стосуватися збитків, а не якості поставленого товару.
17 листопада 2020 р., суд призначив у даній справі судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручив Київській незалежній судово-експертній установі та зупинив провадження у справі.
07 квітня 2021 р., до суду надійшов висновок експерта від 30 березня 2021 р. № 3102, із змісту якого вбачається, що судовий експерт встановив, що: 1) бетонна суміш, залита в період з 07 по 13 листопада 2017 р., яка була відвантажена ТОВ "Бетон Груп Трейд" позивачу для влаштування бетонних площадок та відмосток згідно з видатковими накладними (паспортами якості) № 07110000006 та № 07110000007 від 07 листопада 2017 р., № 13110000013, № 13110000014 та № 13110000018 від 13 листопада 2017 р. за адресою: Городенківський район, с. Котиківка, вул. Шевченка, 187Д, не відповідає бетону В 25 (М-300) Р2, ДСТУ БВ 2.7.-176:2008. Міцність бетону становить 89 кгс/см2 (витримає тиск 7,5 МПа), що відповідає марці бетону - М100; 2) по всій площі бетонних площадок та відмосток, загальною площею 182,5 м2 в спорудженні ангара-складу за адресою: Городенківський район, с. Котиківка, вул. Шевченка, 187Д, бетонне покриття має ознаки розшарування бетону; 3) вартість демонтованих робіт і робіт по відновленню конструкції бетонних площадок та відмосток, загальною площею 182,5 м2 в спорудженні ангара-складу за адресою: Городенківський район, с. Котиківка, вул. Шевченка, 187Д, станом на дату проведення експертизи становить 757 795 грн.
08 квітня 2021 р., суд поновив провадження у цій справі та призначив підготовче засідання на 18 травня 2021 р.
07 травня 2021 р., через канцелярію суду ПФГ "Геліос" подало заяву про збільшення позовних вимог, в якій позивач просив стягнути з відповідача збитки в розмірі 757 795 грн. В обґрунтування цієї заяви позивач зазначив, що така вартість демонтажних робіт і робіт по відновленню конструкцій бетонних площадок та відмосток визначена в ході судової будівельно-технічної експертизи.
18 травня 2021 р., до суду надійшли письмові пояснення ТОВ "Бетон Груп Трейд" щодо висновку експерта, в яких відповідач зазначив, що на його думку, висновок експерта від 30 березня 2021 р. № 3102 не може вважатися належним доказом обставин, які входять в предмет доказування.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, заслухавши пояснення учасників справи, суд
18 травня 2017 р., ТОВ "Бетон Груп Трейд" (постачальник) та ПФГ "Геліос" (покупець) уклали договір поставки № 18/05/2017-1 (Договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язався, на умовах передбачених цим договором, поставити покупцеві товар, зокрема, товарний бетон, а покупець прийняти цей товар та своєчасно здійснювати його оплату.
Згідно з п. 1.4 Договору, найменування, асортимент, номенклатура, кількість, ціна і загальна вартість товару узгоджується сторонами і вказується у відповідних рахунках та видаткових накладних.
Так, 07 листопада 2017 р. та 13 листопада 2017 р., на виконання умов договору відповідач поставив відповідачу товарний бетон в кількості 36,5 м3 на загальну суму 67 375 грн, що підтверджується накладними № 07110000006 та № 07110000007 від 07 листопада 2017 р., № 13110000013, № 13110000014 та № 13110000018 від 13 листопада 2017 р., які наявні в матеріалах справи.
В згаданих накладних відповідачем зазначено товар - бетон В25 (М-300) Р2.
Поставлений відповідачем бетон позивач використав для влаштування бетонних площадок та відмосток в ході здійснення ремонту ангару (складу), що знаходиться в с. Котиківка, Городенківського району.
Роботи з ремонту ангару (складу), в тому числі влаштування бетонних площадок, були проведені ФОП Луцівим О. Д. відповідно до умов договору підряду від 24 квітня 2017 р. № 5.
17 квітня 2018 р., ПФГ "Геліос" та ФОП Луців О. Д. виявили на бетонних площадках та відмостках на об'єкті будівництва "ремонту ангару (складу) "вистрілювання" часток бетону, про сторони склали відповідний акт.
З метою з'ясування причин втрати бетоном своїх якостей позивач звернувся до ДП "Будівельна лабораторія", з яким 17 квітня 2018 р. уклав договір на надання послуг з лабораторних випробувань будівельних матеріалів та виробів.
ДП "Будівельна лабораторія", на виконання умов договору провела лабораторні випробування взірців бетону та встановила, що міцність бетону становить 62,2% і 53% від проектної, у бетоні підвищений вміст зерен слабких порід та є грудки піску.
З огляду на погану якість поставленого відповідачем бетону, позивачу спричинено шкоду у зв'язку з необхідністю відновлення непридатних для використання бетонних площадок та відмосток.
Отже, предметом спору у цій справі є вимога позивача про стягнення з відповідача на підставі ст. 22 ЦК України збитків.
Положеннями ст. 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
За змістом положень ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до пунктів 1, 3, 4 ст. 673 ЦК України, продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі продажу товару за зразком та (або) за описом продавець повинен передати покупцеві товар, який відповідає зразку та (або) опису. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам.
Відповідно до ч. 1 ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Згідно з ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Для вирішення питання про наявність підстав для відшкодування збитків необхідно встановлювати наявність у діях винної особи чотирьох елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки заподіювача шкоди, причинного зв'язку між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача і вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
Відповідно до наявного в матеріалах справи висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи по справі № 909/1164/19 від 30 березня 2021 р. № 3102, бетонна суміш, залита в період з 07 по 13 листопада 2017 р., яка була відвантажена ТОВ "Бетон Груп Трейд" позивачу для влаштування бетонних площадок та відмосток згідно з видатковими накладними (паспортами якості) № 07110000006 та № 07110000007 від 07 листопада 2017 р., № 13110000013, № 13110000014 та № 13110000018 від 13 листопада 2017 р. за адресою: Городенківський район, с. Котиківка, вул. Шевченка, 187Д, не відповідає бетону В 25 (М-300) Р2, ДСТУ БВ 2.7.-176:2008. Міцність бетону становить 89кгс/см2 (витримає тиск 7,5 МПа), що відповідає марці бетону - М100. По всій площі бетонних площадок та відмосток, загальною площею 182,5 м2 бетонне покриття має ознаки розшарування бетону. Вартість демонтованих робіт і робіт по відновленню конструкції бетонних площадок та відмосток, загальною площею 182,5 м2 в спорудженні ангара-складу за адресою: Городенківський район, с. Котиківка, вул. Шевченка, 187Д, станом на дату проведення експертизи становить 757 795 грн.
Враховуючи наведене, а також те, що саме з вини відповідача (поставка бетону, яка не відповідає бетону В 25 (М-300) Р2, зазначеному в накладних) позивачу завдано майнову шкоду (необхідність відновлення непридатних для використання бетонних площадок та відмосток) в розмірі 757 795 грн, (встановленому судовим експертом у висновку експерта від 30 березня 2021 р. № 3102), позов ПФГ "Геліос" про стягнення з ТОВ "Бетон Груп Трейд" збитків в сумі 757 795 грн слід задовольнити.
Щодо тверджень відповідача, що витрати, які на думку позивача він поніс у зв'язку з поставкою товару неналежної якості не є збитками, а є витратами на усунення недоліків товару у розумінні ст. 678 ЦК України, а до вимог у зв'язку з недоліками проданого товару застосовується позовна давність в один рік слід зазначити таке.
В ч. 1 ст. 678 ЦК України визначено правові наслідки передання товару неналежної якості, а саме: покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.
Згідно з підпунктами 3.1.1, 3.1.2 та 3.1.4 ДСТУ Б В.2.7-176:2008, бетон - матеріал, який одержують із суміші в'яжучого, крупного й дрібного заповнювачів і води з застосуванням або без застосування добавок і який виявляє свої властивості в результаті гідратації в'яжучого та структуроутворення і знаходиться у твердому стані.
Бетонна суміш - це суміш ретельно перемішаних регламентованих складових, що має здатність до ущільнення за допомогою обраного методу.
Товарний бетон у рамках даного стандарту - це бетонна суміш, виготовлена споживачем за межами об'єкта будівництва або на об'єкті будівництва, але не споживачем.
Враховуючи специфіку товару поставленого відповідачем, такий товар є напівфабрикатом (бетонною сумішшю), а не кінцевим товаром і використовується в подальшому як частина об'єкту нерухомості. В даному випадку поставлений відповідачем товар був використаний позивачем для виготовлення бетонної площадки та відмостки.
Отже, застовування будь-якого з наслідків передання товару неналежної якості (ст. 678 ЦК України), не відновить порушених прав позивача (витрати позивача на демонтаж та відновлення бетонної площадки та відмостки).
Відновлення прав позивача, з урахуванням специфіки поставленого товару, можливе лише на підставі застосування ст. 22 ЦК України шляхом відшкодування збитків.
До вимог про стягнення збитків застосовується загальна позовна давність у три роки.
При цьому суд також звертає увагу, що товар (бетонна суміш), який позивачу був поставлений ТОВ "Бетон Груп Трейд", є неналежної якості, зокрема, не відповідає бетону В 25 (М-300) Р2), що було встановлено судовим експертом в ході проведення судової будівельно-технічної експертизи.
Судові витрати (судовий збір та витрати на проведення судової експертизи) згідно з положеннями ст. 129 ГПК України, суд покладає на відповідача.
Керуючись статтями 129, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд
позов задовольнити;
з товариства з обмеженою відповідальністю "Бетон Груп Трейд" (76006, м. Івано-Франківськ, вул. Автоливмашівська, буд. 5-В; ідентифікаційний код 40254044) на користь приватного фермерського господарства "Геліос" (78100, Івано-Франківська обл., м. Городенка, вул. Братів Окуневських, буд. 32, кв. 39; ідентифікаційний код 34161089) стягнути 757 795 (сімсот п'ятдесят сім тисяч сімсот дев'яносто п'ять) грн збитків, 53 000 (п'ятдесят три тисячі) грн витрат на проведення судової експертизи та 11 366 (одинадцять тисяч триста шістдесят шість) грн 93 коп. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя І. В. Ткаченко
Повний текст рішення складено 14 червня 2021 р.