справа № 399/586/20
провадження № 2/399/14/2021
08 червня 2021 року смт Онуфріївка
Онуфріївський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого судді Шульженко В. В.
при секретарі судового засідання Аксьонової К.С.
за участю:
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача, адвоката Супруна Л.В.,
представника відповідача, адвоката Степанової Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Онуфріївка в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,-
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із вищезазначеним позовом в якому просить зобов'язати відповідача усунути перешкоди в користуванні належною позивачу земельною ділянкою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом знесення (демонтажу) самочинно збудованої вигрібної ями, що знаходиться на межі земельних ділянок, які знаходяться за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 . Позивач позов обґрунтовує тим, що вона є власником домоволодіння по АДРЕСА_1 . Поряд із її домоволодінням знаходиться домоволодіння, що належить ОСОБА_2 , яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . За вказаною адресою також проживає мати відповідача - ОСОБА_3 . У 2018 році на території домоволодіння відповідача була побудована, без відповідних дозволів та погоджень із державними органами, каналізаційна споруда (вигрібна яма) на межі із її земельною ділянкою. Вказаний об'єкт знаходиться біля спільної огорожі на відстані не більше 4 метрів до її будинку, що порушує вимоги п. 3.26 «Містобудування. Планування та забудова міських та сільських поселень ДБН 360-92**», затвердженого наказом Держкоммістобудування від 17.04.1992 року №44. У п. 3.26 вищевказаного правового акту зазначено: «Відповідно до санітарних вимог майданчики для компосту, дворові вбиральні та очисні споруди каналізації повинні знаходитись у глибині двору не ближче 15 м від вікон житлових будинків, в тому числі і сусідніх садиб, сараї для утримання худоби і птиці - не ближче 12 м. Господарські будівлі й гаражі допускається об'єднувати на суміжних ділянках».
У зв'язку із вищевикладеним, позивач звернулася із заявою до Онуфріївської районної державної адміністрації Кіровоградської області щодо порушення її прав на володіння і користування належної їй земельної ділянки. У довідці, виданої Онуфріївською райдержадміністрацією, за підписом Першого заступника голови райдержадміністрації Дудніка І.В. вказано: «у відповідності до ст. 5 Закону України «Про звернення громадян», ст.6, ст.12 Закону України «Про захист персональних даних» повідомляємо, що Ваше звернення від 08.08.2018 року щодо правомірності будівництва сусідом ОСОБА_4 вигрібної ями на своїй земельній ділянці, що надійшло до мене на особистому прийомі, з відповідними персональними даними, зареєстровано відділом організаційної роботи апарату та розглянуто. Повідомляємо, що робочою групою у складі начальника відділу містобудування, архітектури, житлово - комунального господарства та будівництва райдержадміністрації ОСОБА_10 спеціаліста 1-ї категорії землевпорядника Онуфріївської селищної ради Кринської О.А. проведена перевірка на місці. Як показала перевірка при візуальному огляді земельної ділянки було визначено місце де явно проводилися земельні роботи. Пізніше факт знаходження на цьому місці каналізаційного вигрібу підтвердився. Розміщені каналізаційні споруди не відповідають ДБН 3609-92** п.3.2 с. Очисні споруди каналізації повинні знаходитися в глибині двору не ближче 15м. від вікон житлового будинку. 10.08.2018 року робочою групою було складено, акт в якому обом сторона конфлікту був представлений варіант вирішення даної проблеми, а саме переобладнання вигрібу під оглядовий колодязь, а вигрібну яму розмістити на відстані не менше 15м. від Вашого житлового будинку, але Вами цей варіант був відхилений.
Районна державна адміністрація не має повноважень прийняти до порушника будівельного законодавства заходів адміністративного впливу, тому був підготовлений та направлений лист до державної архітектурно - будівельної інспекції в Кіровоградській області, щодо прийняття рішення про накладення відповідних штрафних санкцій на порушника та припинення будвільно -монтажних робіт на даному об'єкті».
Позивач у позові стверджує, що не зважаючи на вищевказану відповідь, мати відповідача, яка проживає в його будинку, як відомо позивачу продовжує користуватися вигрібною ямою, а наслідком звернення ОСОБА_1 - не стало демонтаж вказаного об'єкту. Тож позивачем було подано заяву до Онуфріївської селищної ради Онуфріївського району Кіровоградської області стосовно вирішення спірного питання розміщення вигрібної ями на території сусіднього домоволодіння. У відповіді на заяву, головою Онуфріївської селищної ради Пивовара Л.Ф. від 26.09.2018 року вих № К-31 вказано: «що відповідно до розпорядження селищного голови від 20.09.2018 року № 15-к «Про створення комісії по розгляду скарги» була утворена комісія, яка 20.09.2018 року вивчила факти, викладені у заяві з виходом на місце. В ході вивчення було з'ясовано, що власником земельної ділянки по АДРЕСА_2 згідно Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 27.08.2014 року серії ЕЕВ 527715, являється гр. ОСОБА_2 , який на даний час перебуває за межами України та засоби зв'язку з ним не відомі. На момент виїзду комісії жодні будівельні роботи по облаштуванню вигрібної ями не проводились, але в зв'язку з відсутністю власника земельної ділянки здійснити її обстеження по факту будівництва вигрібної ями, комісія не мала можливості. Матері власника земельної ділянки було повідомлено про заборону здійснення будь яких будівельних робіт всупереч вимогам чинних норм ДБН. Комісією було вирішено провести повторну перевірку за присутності власника земельної ділянки».
Не задовольняючись таким результатом позивач, також звернулася до Онуфріївського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області з метою усунення перешкод у користуванні своїм майном. Але у відповіді управління Держпродспоживслужбивід 09.07.2020 року вих №129/31 - вказано, що спеціалісти Онуфріївського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області спільно з представниками Онуфріївського ВП Олександрійського ВП ГУНП в Кіровоградській області 13.09.2019 року у Вашій присутності провели обстеження Вашої прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому встановлено, що вигрібна яма Вашого сусіда ОСОБА_4 , яка була розміщена на відстані близько 1 метра від стін Вашого житлового будинку у 2018 році за даними попередньої перевірки Онуфріївською селищною радою, на день обстеження закрита повністю пластом ґрунту та засаджена квітником.
Відповідно до вимог пункту 2.22 розділу ІІ Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць, затверджених наказом МОЗ України від 17.03.2011 року №145, вигріб повинен бути віддалений від стін житлового будинку на відстань не менше 20 м. Місце розміщення вигребу на присадибній ділянці та відстань від нього до власного житлового будинку визначає власник цього будинку з додержанням правил добросусідства. У зв'язку з тим, що Ваш сусід ОСОБА_4 , який з Ваших слів облаштував зазначену вигрібну яму, на день обстеження відсутній, а власник домоволодіння ОСОБА_2 перебуває за кордоном, то їх мати ОСОБА_3 відмовила в огляді їх прибудинкової території, тому встановити наявність вигрібної ями та її використання неможливо.
На даний час, як відомо позивачу, відповідач за вказаною адресою не проживає у зв'язку із знаходженням за кордоном, а в будинку проживає його мати, ОСОБА_3 . На усні вимоги позивача виправити вказані порушення мати відповідача не реагує. Також, будь - які реакції з боку відповідача за результатами проведених обстежень - не послідувало.
Зважаючи на вищевикладене, позивач змушена звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Ухвалою суду від 14.08.2020 року у даній справі відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче провадження.
Ухвалою суду від 06.10.2020 року продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів.
Ухвалою суду від 30.11.2020 року у задоволенні заяви позивача про призначення судової будівельно-технічної експертизи у даній цивільній справі відмовлено.
Ухвалою суду від 09.02.2021 року у задоволенні клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку для подання відзиву на позов, поданого представником відповідача, адвокатом Степановою Н.В., відмовлено.
Ухвалою суду від 30.03.2021 року у задоволенні заяви позивача про призначення судової будівельно-технічної експертизи у даній цивільній справі відмовлено.
Ухвалою суду від 30.03.2021 року у клопотанні представника відповідача, адвоката Степанової Н.В. про закриття провадження у даній цивільній справі відмовлено.
Ухвалою суду від 20.04.2021 року закрито підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити та зазначила, що під її вікнами поставлена каналізаційна яма, а власник будинку підписався, що прибере, але не прибрав, та зазначила, що всі ці дії здійснив старший брат відповідача ОСОБА_9 . Про наявність неприємних запахів, води та інших ознак функціонування вигрібної ями позивач не зазначила та не надала жодних пояснень та доказів.
Представник позивача, адвокат Супрун Л.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити. Суду пояснив, орієнтуючись на акт від 09.08.2018 року, що не більше 4 метрів від будинку позивача відповідачем побудована каналізаційна яма. Посилаючись на законодавчі норми, які зазначені у позовній заяві та норми Земельного кодексу України, зокрема ст. ст. 90, 91, правила добросусідства - ст.103 ЗК України, представник позивача зазначив, що власники можуть вимагати припинення порушень. Порушуючи вимоги ДБН, відповідач, як власник домоволодіння, може загаджувати земельну ділянку позивача, підтоплювати будинок позивача. Тобто з метою попередження шкідливого впливу на власність позивача, остання і звернулася до суду, ст.104 Земельного кодексу України. При цьому представник позивача зазначив, що їм невідомо чи зараз функціонує вигрібна яма, вони базуються на даних листування за 2018 рік та на даних акта від 09.08.2018 року, інших доказів немає.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, однак направив в судове засідання свого представника.
Представник відповідача, адвокат Степанова Н.В. в судовому засіданні зазначила, що повністю підтримує позицію довірителя, який заявлені позовні вимоги не визнає. Зазначила, що необхідно довести чи існує вигрібна яма і чи порушуються права позивача. Зазначила, що позивач не надала жодного доказу щодо існування та функціонування вигрібної ями, навіть не зазначила точної відстані, спорудженої на її думку, вигрібної ями до її вікон. Посилання представника позивача на ст.ст. 103, 104 ЗК України, а саме щодо неприпустимого шкідливого впливу на земельну ділянку, спростовує тим, що не надано жодного доказу, що існує негативний вплив - запах, відходи, наявність комарів, просідання фундаменту будинку та інше. Не вказані такі ознаки і у позовній заяві. Заперечуючи позицію представника позивача, який зазначив про шкідливий вплив, який може бути у майбутньому, представник відповідача вказала, що ні позивач, ні представник позивача не доводять про існування такої споруди, як вигрібна яма. Відповідач проживає в Російській Федерації, в будинку проживає його матір, на території будинку є туалет, а в будинку є біотуалет. У 2017 році відповідач хотів і були наміри створити вигрібну яму та навіть почав будівництво вигрібної ями, але до всіх з'ясувань він відмовився від спорудження вигрібної ями і відповідно її немає. Коли була комісія у 2018 році, були ознаки ями, але будівельних матеріалів не було, яма із двома кільцями та ізольованим дном, була вже засипана. В будинку каналізації немає. Позивач не спілкується із сусідами, а тому і не потрапляла в будинок, тому існування вигрібної ями є припущенням позивача. На сьогодні жодні права позивача не порушені. Якщо будівництво буде в подальшому, то і права позивача будуть порушені. Також зазначено, що на сьогодні в будинку проживає лише матір відповідача. Якщо відповідач повернеться із Російської Федерації, то він буде думати про необхідність вигрібної ями, але з урахуванням того, що засипана яма може бути лише оглядовим колодязем, і при цьому жодних порушень прав позивача не буде, а сам вигріб буде в іншому місці, а наразі каналізаційної системи не існує. Одночасно представник відповідача зазначила, що комісією також рекомендовано яму переобладнати під оглядовий колодязь. Відповідач не заперечує, що був початок будівництва, але закінчилися гроші і не було необхідності продовжувати будівництво.
Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні суду розповів, що у серпні 2018 року він перебував на посаді начальника відділу містобудування, архітектури та ЖКГ Онуфріївської РДА та у нього на виконанні та розгляді перебувала заява ОСОБА_1 . Комісія, за участі представника селищної ради, вийшли на місце. Були виявлені закінчені роботи, про що свідчив свіжий грунт. В будинок не заходили. До вікон позивача споруджений вигріб був на відстані 4 м. Яму не розкопували. Склали акт. Комісією було рекомендовано переобладнати вигріб на поворотний ізольований колодязь, а сам вигріб відвести на город. Через декілька днів до нього на робоче місце прийшов ОСОБА_9 , який визнав, що будував вигрібну яму. Він дав згоду і підписався у акті та на схемі. Схема, яка є додатком до акта, складена була в робочому кабінеті свідком, та на ній вказано варіант, який не суперечить вимогам, це схема, як проект, і те, що має бути виконано. Якщо буде виконано так як на схемі, та вигріб, який споруджений, буде оглядовим колодязем, то жодних порушень не буде. Свідок зазначив, що на його думку, на момент виходу комісії, вигрібна яма не експлуатувалася. Роботи по переобладнанню не виконувалися, але в подальшому свідок ніде ніякої участі не брав, а з квітня 2019 році вийшов на пенсію. Також свідок зазначив, що у другому реченні акта від 09.08.2018 р. помилково зазначено « ОСОБА_2 », правильним є ОСОБА_4 .
Вислухавши пояснення та доводи сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, пояснення свідка, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, врахувавши, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником житлового будинку з господарськими будівлями, що розташований за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується копією витяга з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 215154431 від 06.07.2020 року (а.с.14 т.1).
Також позивачем надано технічний паспорт на житловий будинок індивідуального житлового фонду по АДРЕСА_1 , де власником будинку зазначена ОСОБА_1 та який містить зокрема план земельної ділянки 1500 м2, що підтверджується копією зазначеного технічного паспорту (а.с.95-102 т.1).
Відповідач ОСОБА_2 є власником земельної ділянки з кадастровий №3524655100:50:017:0176, яка розташована за адресою АДРЕСА_2 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та житлового будинку за адресою АДРЕСА_2 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 04.08.2020 року № 218902719 (а.с. 22-24 т.1).
До позовної заяви позивачем додано лист від 13.08.2018 року №Он-К-10-Д-02 адресований ОСОБА_1 першим заступником голови районної державної адміністрації І. Дуднік з якого вбачається, що у відповідності до ст. 5 Закону України «Про звернення громадян», ст.6, ст.12 Закону України «Про захист персональних даних» повідомлено останню що її звернення від 08.08.2018 року щодо правомірності будівництва сусідом ОСОБА_4 вигрібної ями на своїй земельній ділянці, що надійшло до ОСОБА_11 на особистому прийомі, з відповідними персональними даними, зареєстровано відділом організаційної роботи апарату та розглянуто. Повідомлено, що робочою групою у складі начальника відділу містобудування, архітектури, житлово - комунального господарства та будівництва райдержадміністрації ОСОБА_10 спеціаліста 1-ї категорії землевпорядника Онуфріївської селищної ради Кринської О.А. проведена перевірка на місці. Як показала перевірка при візуальному огляді земельної ділянки було визначено місце де явно проводилися земельні роботи. Пізніше факт знаходження на цьому місці каналізаційного вигрібу підтвердився. Розміщені каналізаційні споруди не відповідають ДБН 3609-92** п.3.2 с. Очисні споруди каналізації повинні знаходитися в глибині двору не ближче 15м. від вікон житлового будинку. 10.08.2018 року робочою групою було складено, акт в якому обом сторона конфлікту був представлений варіант вирішення даної проблеми, а саме переобладнання вигрібу під оглядовий колодязь, а вигрібну яму розмістити на відстані не менше 15м. від житлового будинку позивача, але нею цей варіант був відхилений. Також в даному листі зазначено, що районна державна адміністрація не має повноважень прийняти до порушника будівельного законодавства заходів адміністративного впливу, тому був підготовлений та направлений лист до державної архітектурно - будівельної інспекції в Кіровоградській області, щодо прийняття рішення про накладення відповідних штрафних санкцій на порушника та припинення будівельно - монтажних робіт на даному об'єкті, що підтверджується копією зазначено листа (а.с. 15, 151 т.1).
09.08.2018 року було складено акт робочою групою в складі начальника відділу містобудування, архітектури, житлово - комунального господарства та будівництва райдержадміністрації ОСОБА_10 спеціаліста 1-ї категорії землевпорядника Онуфріївської селищної ради Кринської О.А. в присутності заявниці ОСОБА_1 та сусіда ОСОБА_4 проведено перевірку заяви ОСОБА_1 щодо правомірності будівництва сусідом ОСОБА_2 вигрібної ями на своїй земельній ділянці. В даному акті зазначено, що ОСОБА_2 заперечив сам факт будівництва вигрібної ями на території своєї садиби. При візуальному огляді земельної ділянки ОСОБА_2 було виявлено місце де явно проводилися земляні роботи. Це було підтверджено ОСОБА_1 що нижче рівня землі знаходяться змонтовані напередодні залізобетонні кільця вигрібної ями. ОСОБА_2 на прохання зняти верхній шар землі відмовився, але пізніше факт спорудження вигрібної ями підтвердився. Розміщені очисні споруди не відповідають ДБН 360-92** п.3.2. Очисні споруди каналізації повинні знаходитися в глибині двору не ближче 15 м від вікон житлових будинків. В даному випадку відстань становить не більше 4 м. Також у даному акті зазначено висновок робочої групи: рекомендувати ОСОБА_2 після відповідного переобладнання використати діючу яму як оглядовий колодязь, а каналізаційний вигріб розмістити в відповідності до санітарних вимог на відстані не ближче 15 м від вікон житлового будинку ОСОБА_1 . Строки виконання зазначені в акті до 01.09.2018 року, та зазначено, що план - схема додається, що підтверджується копією зазначеного акта та копія план-схеми. Відповідно до схеми-плану переобладнання системи водовідведення житлового будинку АДРЕСА_2 ( ОСОБА_2 ) додатку до акта від 09.08.2018 р. видно, що запропоновано проект вигрібної ями, а вигрібну яму переобладнати під оглядовий колодязь. (а.с. 16, а.с. 154-155 т.1).
26.09.2018 року №К-31 підписано лист селищним головою Л. Пивовар Онуфріївської селищної ради адресований ОСОБА_1 з якого вбачається, що на заяву останньої щодо будівництва вигрібної ями гр. ОСОБА_12 Онуфріївська селищна рада повідомляє, що відповідно до розпорядження селищного голови від 20.09.2018 року №15-к «Про створення комісії по розгляду скарги» була утворена комісія, яка 20.09.2018 року вивчила факти, викладені у її заяві з виходом на місце. В ході вивчення було з'ясовано, що власником земельної ділянки по АДРЕСА_2 згідно Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 27.08.2014 року серії ЕЕВ 527715 являється гр. ОСОБА_2 , який на даний час перебуває за межами України та засоби зв'язку з ним невідомі. Також у даному листі зазначено, що на момент виїзду комісії жодні будівельні роботи по облаштуванню вигрібної ями не проводились, але в зв'язку з відсутністю власника земельної ділянки здійснити її обстеження по факту будівництва вигрібної ями, комісія не мала можливості. Матері власника земельної ділянки було повідомлено про заборону здійснення будь - яких будівельних робіт всупереч вимогам чинних норм ДБН. Комісією було вирішено провести повторну перевірку за присутності власника земельної ділянки, що підтверджується копією вказаного листа (а.с. 17 т.1).
09.07.2020 року вих. №129/31 підписано лист начальником Онуфріївського районного управління ГУ ДПСС в Кіровоградській області В.Бухикало адресований ОСОБА_1 з якого вбачається, що на звернення останньої від 09.07.2020 року Онуфріївське районне управління Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області інформує про наступне та зазначено, що спеціалісти Онуфріївського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області спільно з представниками Онуфріївського ВП Олександрійського ВП ГУНП в Кіровоградській області 13.09.2019 року у присутності ОСОБА_1 провели обстеження її прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому встановлено, що вигрібна яма сусіда позивача ОСОБА_4 , яка була розміщена на відстані близько 1 метра від стін її житлового будинку у 2018 році за даними попередньої перевірки Онуфріївською селищною радою, на день обстеження закрита повністю пластом ґрунту та засаджена квітником. Відповідно до вимог пункту 2.22 розділу ІІ Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць, затверджених наказом МОЗ України від 17.03.2011 року №145, вигріб повинен бути віддалений від стін житлового будинку на відстань не менше 20 м. Місце розміщення вигребу на присадибній ділянці та відстань від нього до власного житлового будинку визначає власник цього будинку з додержанням правил добросусідства. У зв'язку з тим, що сусід позивача ОСОБА_4 , який з її слів облаштував зазначену вигрібну яму, на день обстеження відсутній, а власник домоволодіння ОСОБА_2 перебуває за кордоном, то їх мати ОСОБА_3 відмовила в огляді їх прибудинкової території, тому встановити наявність вигрібної ями та її використання неможливо. В даному листі позивача повідомлено, що згідно з вимогами ч.4 ст.15 Закону України «Про звернення громадян», ст.ст. 15, 16 ЦК України кожен має право звернутися до суду за захистом свого майнового або немайнового права та інтересу у разі його порушень невизнання або оскарження, що підтверджується копією зазначеного листа (а.с.19 т.1).
Позивачем до позовної заяви надано довідку про склад сім'ї видану Онуфріївською селищною радою від 03.08.2020 року №594 з якої вбачається, що дана довідка видана уповноваженому власнику (співвласнику, наймачу) житлового приміщення (будинку), членові житлово - будівельного кооперативу ОСОБА_1 адреса АДРЕСА_1 , про те, що до складу сім'ї (зареєстровані) входять: ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_1 - син, ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_2 - чоловік, що підтверджується зазначеною довідкою (а.с. 21 т.1).
В судовому засіданні 06.10.2020 року надані представником позивача копії документів для долучення до матеріалів справи не взяті судом до уваги у зв'язку з їх неналежним оформленням (а.с. 43-54 т.1).
В судовому засіданні 30.11.2020 року ухвалено не брати до уваги документи надані представником відповідача (а.с. 103-118 т.1), оскільки такі документи подані до суду не у строки встановлені судом для надання відзиву на позовну заяву.
18.09.2019 року за №К-572/13-08/133 підписано лист начальником Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області І. Бойчук адресований ОСОБА_1 з якого вбачається, що Головне управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області розглянуло в межах компетенції звернення ОСОБА_1 щодо порушення сусідом ОСОБА_4 санітарного законодавства при розміщенні каналізаційної ями та повідомляє наступне. Спеціалісти Онуфріївського районного управління Головного управління спільно з представниками Онуфріївського ВП Олександрійського ВП ГУНП в Кіровоградській області 13.09.2019 року у присутності ОСОБА_1 провели обстеження її прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_1 . У зверненні ОСОБА_1 стверджує, що відстань від стін її житлового будинку до місця, де розміщена вигрібна яма сусіда, становить близько 1 м. На момент обстеження територія, на якій, як остання стверджує, розміщена вигрібна яма, вкрита повністю шаром ґрунту та засаджена квітами. У зв'язку з тим, що сусід позивача ОСОБА_4 , відсутній, його мати відмовила в огляді їх прибудинкової території, тому встановити наявність вигрібної ями та визначити, чи нею користуються, неможливо. Відповідно до вимог пункту 2.22 розділу ІІ Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць, затверджених наказом МОЗ України від 17.03.2011 року №145, вигріб повинен бути віддалений від стін житлового будинку на відстань не менше 20 м. Місце розміщення вигребу на присадибній ділянці та відстань від нього до власного житлового будинку визначає власник цього будинку з додержанням правил добросусідства. Фахівцями Онуфріївського районного управління Головного управління на адресу її сусідів направлено лист з пропозиціями щодо вирішення питання про розміщення надвірної вигрібної ями з дотриманням відстаней відповідно до вимог чинного законодавства. Даним листом одночасно повідомлено, що згідно з вимогами ч.4 ст.15 Закону України «Про звернення громадян», ст.ст. 15, 16 ЦК України кожен має право звернутися до суду за захистом свого майнового або немайнового права та інтересу у разі його порушень невизнання або оскарження, що підтверджується копією зазначеного листа (а.с. 148-149).
25.09.2019 року складено акт робочою групою в складі заступника селищного голови ОСОБА_20, спеціаліста І категорії землевпорядника ОСОБА_15 , спеціаліста землевпорядника ОСОБА_16 , начальника відділу містобудування, архітектури, ЖКГ та будівництва РДА ОСОБА_18, депутата Онуфріївської селищної ради ОСОБА_19 здійснено виїзд по адресу скарги заявниці ОСОБА_1 щодо правомірності будівництва сусідом ОСОБА_2 вигрібної ями на своїй земельній ділянці, однак потрапити до будинковолодіння ОСОБА_2 та здійснити перевірку експлуатації вигрібної ями та виконання акта від 09.08.2018 року не було можливості у зв'язку з відсутністю власника домоволодіння (перебуванням на заробітках за кордоном) ОСОБА_2 . У даному акті зазначено висновок робочої групи: заявниці рекомендовано звернутися до суду за захистом своїх прав, що підтверджується копією вказаного акта (а.с. 150).
Згідно листа від 05.09.2019 року №ОКЦ-К-68/2 адресованого ОСОБА_17 першим заступником голови районної державної адміністрації І. Дуднік з якого вбачається, що у відповідності до ст. 5 Закону України «Про звернення громадян», ст.6, ст.12 Закону України «Про захист персональних даних» повідомлено останню що її звернення від 22 серпня та 04 вересня 2019 року щодо облаштування сусідом ОСОБА_4 зливної ями з порушення санітарних норм по АДРЕСА_2 , яке надійшло до районної державної адміністрації через Кіровоградський обласний контактний центр, та через Урядову гарячу лінію, зареєстровано відділом організаційної роботи апарату райдержадміністрації та розглянуто. Повідомлено, що згідно Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» питання благоустрою та санітарного стану населених пунктів знаходяться в компетенції органів місцевого самоврядування. Згідно листа Онуфріївської селищної ради від 04.08.2019 року №К-31, 09.08.2018 року робочою групою у складі начальника відділу містобудування, архітектури, житлово - комунального господарства та будівництва райдержадміністрації ОСОБА_10 та спеціаліста 1 категорії землевпорядника Онуфріївської селищної ради Кринської О.А. в присутності заявниці та сусіда ОСОБА_4 було складено акт з пропозицією гр. ОСОБА_2 , після відповідного переобладнання, використовувати діючу яму як оглядовий колодязь, а каналізаційний вигріб розмістити у відповідності до санітарних норм. Спільною комісією Онуфріївської селищної ради та Онуфріївської райдержадміністрації двічі у вересні 2018 року та 30.08.2019 року здійснено виїзд за адресою скарги, однак потрапити до домоволодіння ОСОБА_2 та здійснити перевірку експлуатації вигрібної ями та виконання господарем акта від 09.08.2018 року не було можливості у зв'язку з відсутністю власника домоволодіння (перебування на заробітках за кордоном) ОСОБА_2 . Відповідно до ст.233 КПК України ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь - якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, коли слідчий, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину. На підставі вищевикладеного рекомендовано ОСОБА_17 звернутися до суду за захистом своїх прав, що підтверджується копією зазначено листа (а.с. 152-153).
Позивачем не додано до позову документів, які б підтвердили її право власності на земельну ділянку розташовану за адресою АДРЕСА_1 . Однак відповідно до ч.1 ст.181 ЦК України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Режим нерухомої речі може бути поширений законом на повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об'єкти, а також інші речі, права на які підлягають державній реєстрації. Як визначено ч.1 ст.182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Згідно ст.377 ЦК України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Таким чином, в разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України, зокрема з позовом про усунення перешкод у розпоряджанні власністю ( ст.391 ЦК України).
Відповідно до статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Частиною 2 ст.152 Земельного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Відповідно до частини 1 статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Частиною 1 статті 15 ЦК України визначено кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
З урахуванням цих норм, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: припинення дії, яка порушує право.
Покладення обов'язку припинити дію, яка порушує право, як спосіб захисту цивільного права чи інтересу можливе щодо триваючого правопорушення, вчиненого іншою особою, яким створюються перешкоди в здійсненні суб'єктивного права. Такий спосіб захисту застосовується у справах за позовами про усунення перешкод власнику в користуванні своїм майном (ст. 391 ЦК України).
Згідно з вимогами ч.ч. 1-3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Як зазначено в частині 6 статті 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За правилами ч.ч 1-3 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Аналіз наведених норм процесуального права дає підставу вважати, що кожна сторона сама визначає зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, сторона, яка звернулася до суду, повинна довести належними та допустимими доказами вимоги, що нею заявлені, суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів.
Позивач у позовній заяві та під час розгляду справи стверджувала, що у 2018 році на території домоволодіння відповідача була побудована без відповідних дозволів та погоджень із державними органами, каналізаційна споруда (вигрібна яма) на межі із її земельною ділянкою . Вказаний об'єкт знаходиться біля спільної огорожі на відстані не більше 4 метрів до її будинку, що порушує вимоги п.3.26 «Містобудування. Планування та забудова міських та сільських поселень ДБН 360-92**», затвердженого наказом Держкоммістобудування від 17.04.1992 року №44. А також позивач зазначає, що ОСОБА_2 порушив її права на земельну ділянку та зобов'язаний здійснити демонтаж вигрібної ями, що знаходиться на межі земельних ділянок, належних їй та відповідачу.
В судовому засіданні встановлено, що відповідач мав намір збудувати вигрібну яму проте за браком коштів не добудував та засипав яму землею.
Відповідно до п.6 постанови КМ України від 07.06.2017 року №406 "Про затвердження переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію", до вказаного переліку віднесено і зведення на земельній ділянці тимчасових будівель та споруд без влаштування фундаментів, зокрема вигрібних ям.
Враховуючи зазначене, отримання відповідачем будь-якого дозволу та погодження з компетентними органами для зведення тимчасової споруди - вигрібної ями, вказаним переліком не передбачено.
В судовому засдінні встановлено, що станом на 09.08.2018 року вигрібна яма не експлуатувалася. Позивачем не надано доказів стосовно наявності після 09.08.2018 року функціонуючої вигрібної ями, її параметрів та розташування та відповідно не наведено перешкод, які позивач терпить у зв'язку із функціонуванням такої ями - неприємний запах, скупчення підземних вод, просідання фундаменту та інше. В судовому засіданні позивач пояснила, що на стінах будинку наявні тріщини, які утворилися через інтенсивний рух транспортних засобів, у зв'язку з будівництвом іншої дороги по АДРЕСА_2 шлях та не більше.
Також позивачем не надано доказів того, що остання зверталася до державної архітектурно-будівельної інспекції в Кіровоградській області, для проведення перевірки в межах компетенції та чинного законодавства.
Як встановлено в судовому засіданні висновком робочої групи (відповідно до акта від 09.08.2018 р.) рекомендовано ОСОБА_2 після відповідного переобладнання використати діючу яму як оглядовий колодязь, а каналізаційний вигріб розмістити в відповідності до санітарних вимог на відстані не ближче 15 м від вікон житлового будинку ОСОБА_1 . Отримав копію зазначеного акта та схему до нього не відповідач у справі, а його старший брат ОСОБА_4 . Матеріали справи не свідчать про вручення вказаного акта відповідачу у справі. ОСОБА_2 не був присутній при складанні зазначеного акта. Також із показів свідка судом встановлено, що на час складання вищезазначеного акта вигрібна яма не експлуатувалася. Доказів експлуатації вигрібної ями після складання акта та схеми, суду не надано та в судовому засідання не встановлено. Також в судовому засіданні із показань свідка встановлено, що в разі виконання вимог акта в частині висновку робочої групи щодо переобладнання ями як оглядовий колодязь, жодних порушень будівельних норм та правил не буде.
На підставі з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши надані суду письмові докази, суд дійшов висновку, що обставини, на які посилається позивач як на підставу для задоволення позову, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, наявність перешкод у користуванні власністю не доведено у встановленому законом порядку.
Відповідно до ст. 103 ЗК України власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо). Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив). Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них та використання цих ділянок із запровадженням і додержанням прогресивних технологій вирощування сільськогосподарських культур та охорони земель (обмін земельних ділянок, раціональна організація територій, дотримання сівозмін, встановлення, зберігання межових знаків тощо).
Відповідно до ст. 104 ЗК України власники та землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати припинення діяльності на сусідній земельній ділянці, здійснення якої може призвести до шкідливого впливу на здоров'я людей, тварин, на повітря, земельні ділянки та інше.
Враховуючи наведені норми Земельного кодексу України, на які посилався і представник позивача в судовому засіданні, судом зазначається, що позивачем не надано доказів порушення її прав за ч.ч.1-2 ст. 103 ЗК України та не надано доказів для попередження шкідливого впливу на сусідню земельну ділянку. В судовому засіданні не доведено, що вигрібна яма наявна на день звернення до суду на місці розташування наведеному у акті від 09.08.2018 р. і що вона функціонує, що не виконані вимоги акта від 09.08.2018 р., або ж, що такі вимоги не будуть виконані відповідачем в майбутньому.
Таким чином, посилання позивача на те, що її права щодо користування належним їй майном порушуються діями відповідача є лише припущенням позивача.
Оскільки судом не встановлено факту порушення прав позивача, підстави для відновлення порушеного права відсутні, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідно до правил статті 141 ЦПК України, судовий збір та інші витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 263-265, 352-354 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою відмовити повністю.
Судові витрати, які складаються з судового збору в розмірі 840, 80 грн. покласти на позивача.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається в порядку визначеному пп.15.5 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_4 .
Повний текст рішення суду складено 11.06.2021 року.
Суддя Онуфріївського районного суду
Кіровоградської області В.В. Шульженко