Дата документу 07.06.2021 Справа № 335/4983/20
Єдиний унікальний № 335/4983/20 Головуючий в 1 інст. ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/807/583/21 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2
Категорія ст. 181 КПК України
7 червня 2021 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду в складі:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участі прокурора ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_8 ,
розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду провадження за апеляційною скаргою із доповненнями процесуального прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя - ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 21 травня 2021 року, якою залишено без задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та у відношенні
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Сахновщина Сахновщинського району Харківської області, громадянина України, маючого середню освіту, розлученого, маючого на утриманні малолітню дитину, 2015 року народження, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, з покладанням певних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, -
Слідчий СВ відділу поліції №1 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_9 за погодженням з прокурором Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням про застосування у відношенні ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб, без права внесення застави.
За матеріалами провадження ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, за наступних обставин.
Приблизно на початку червня 2020 року ОСОБА_7 , заздалегідь домовившись із ОСОБА_10 про спільне вчинення крадіжки майна, яке знаходиться у торгівельному кіоску « ІНФОРМАЦІЯ_2 », який розташований на зупинці громадського транспорту «бул. Шевченко», що знаходиться поблизу буд. 1 по бульвару Шевченка у м. Запоріжжі, з'ясувавши при невстановлених у ході досудового розслідування обставинах анкетні дані директора зазначеного торгівельного кіоску, а також особистий номер мобільного телефону продавця вказаного кіоску ОСОБА_11 , розподілили між собою ролі наступним чином.
Так, після повідомлення телефонним зв'язком продавця ОСОБА_11 при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах та невстановленою особою від імені директора торгівельного кіоску про необхідність залишити ввірений їй торгівельний кіоск для переміщення на нове місце роботи, приблизно о 06 годині 40 хвилин 03.06.2020 ОСОБА_10 прибула до торгівельного кіоску « ІНФОРМАЦІЯ_2 », який розташований на ЗГТ «бул. Шевченко» поблизу буд. 1 по бульвару Шевченка у м. Запоріжжі, проникла обманним шляхом до торгівельного кіоску, повідомивши ОСОБА_11 , про те, що вона є змінницею, після чого остання залишила торгівельний кіоск.
Продовжуючи реалізовувати свій єдиний злочинний умисел, переконавшись у тому, що продавець ОСОБА_11 не спостерігає за її діями, ОСОБА_10 повідомила про це телефонним дзвінком ОСОБА_7 .
У подальшому, діючи за попередньо узгодженим планом, направленим на таємне викрадення чужого майна, поєднаним із проникненням у приміщення кіоску, діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення ОСОБА_7 зайшов до приміщення вказаного кіоску та разом із ОСОБА_10 таємно викрали майно, яке знаходилось в торгівельному кіоску, завдавши майно на загальну суму 8790,53 грн.
Таким чином, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням у інше приміщення, тобто, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
3 червня 2020 року відомості про кримінальне правопорушення були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020080060001436 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
14 травня 2021 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Залишаючи без задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя зазначив про обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_7 підозри, наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України та недоведеність необхідності застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В апеляційній скарзі прокурор вважає ухвалу слідчого судді необґрунтованою.
Просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 строком на 60 днів.
3 червня 2021 року від процесуального прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_6 надійшла доповнена апеляційна скарга, в якій вона вказує, що судом першої інстанції не надано оцінки ризику, який передбачений п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме твердження про те, що залишаючись на свободі, ОСОБА_7 незаконно може впливати на потерпілого і свідків у вказаному кримінальному провадженні, які своїми показами підтверджують причетність до скоєного підозрюваним кримінального правопорушення, а також спілкуватись з іншим учасником вчинення злочину - ОСОБА_10 з метою уникнення від кримінальної відповідальності.
Зазначає, що після того, як 3 березня 2020 року Комсомольським міським судом Полтавської області ОСОБА_7 було засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 3 років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік, вже 3 червня 2020 року ОСОБА_7 знову вчинено аналогічний тяжкий корисливий злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України. Вказані факти є достатньою підставою вважати, що залишаючись на волі, ОСОБА_7 може продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, що є ризиком, передбаченим п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Звертає увагу на те, що судом першої інстанції не в повній мірі надано оцінку таким складовим характеристики особи ОСОБА_7 , як відсутність офіційного працевлаштування та джерела доходу, вчинення злочину в період іспитового строку, відповідно до якого особу було звільнено від відбуття покарання за вчинення аналогічного злочину.
Просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 строком на 60 днів.
У судовому засіданні апеляційного суду прокурор підтримала подану нею апеляційну скаргу, просила її задовольнити, зазначила, що ОСОБА_7 вчинив тяжкий злочин перебуваючи на іспитовому строку, офіційно не працевлаштований, заробляє на життя підробітками. Вказала, що є необхідність в обмеженні спілкування між ним та іншими особами у цьому кримінальному провадженні. Разом з тим зазначила, що доказів про порушення підозрюваним ОСОБА_7 умов перебування під цілодобовим домашнім арештом немає.
Захисник підозрюваного ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 у судовому засіданні апеляційного суду заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, зазначила, що ризики, які вказані в клопотанні слідчого не підтвердились, останній не переховувався. Вказала, що тільки через рік підозрюваному вручили повідомлення про підозру, до органу досудового розслідування та до суду для вирішення питання про застосування до нього запобіжного заходу з'явився добровільно. Зауважила, що на розгляд апеляційної скарги підозрюваний не отримав судову повістку, проте з'явився до судового засідання після її телефонного дзвінка. Зазначила, що досудове слідство завершено, відкриті матеріали кримінального провадження, вказала, що підозрюваний ОСОБА_7 має позитивні характеристики.
У судовому засіданні апеляційного суду підозрюваний ОСОБА_7 заперечував проти задоволення апеляційної скарги, рішення слідчого судді просив залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді, підозрюваного, його захисника, прокурора, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи, наведені в апеляційній скарзі та провівши судові дебати, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
З огляду на статті 131, 132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до положень ст.ст. 177, 178 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжити кримінальне правопорушення чи вчинити інше.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв'язків, наявність у нього постійного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувались до нього раніше, наявність повідомлень особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, а також розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Як вбачається з наданих матеріалів та встановлено слідчим суддею, ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Виклад обставин, що дають підстави підозрювати ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочину, зроблено з посиланням на матеріали провадження, що їх підтверджують, і в апеляційній скарзі не оспорюються.
Разом з тим, врахувавши зазначені вище вимоги закону, слідчий суддя дійшов до обґрунтованого висновку про відсутність даних, які б давали йому підстави обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Залишаючи без задоволення клопотання слідчого, слідчий суддя оцінив в сукупності всі обставини, що враховуються при обрані запобіжного заходу, належним чином мотивував своє рішення, встановивши обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочину та вірно зазначив про відсутність обставин для застосування найсуворішого запобіжного заходу.
Відповідно до п. "с" ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, Європейський суд з прав людини в рішенні по справі "Штегмюллер проти Австрії" вказав, що застосування до особи обмеження волі можливо лише за наявності ризику неявки підозрюваного (обвинуваченого) на судовий розгляд, або інших ризиків, які мають бути реальними та обґрунтованими, тобто не бути загальними та абстрактними.
Так, підозрюваний ОСОБА_7 має на утриманні малолітню дитину, 2015 року народження, постійне місце проживання та реєстрації, де посередньо характеризується.
Крім того, в судовому засіданні апеляційної інстанції не було надано даних на підтвердження порушення підозрюваним умов перебування під цілодобовим домашнім арештом.
Колегія суддів також враховує фактичну поведінку підозрюваного після застосування до нього запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, який від органу досудового розслідування не переховувався, на виклики слідчого з'являвся, не чинив перешкод кримінальному провадженню, за викликом апеляційного суду з самостійно з'явився до судового засідання для розгляду апеляційної скарги прокурора, в якій ставилось питання про застосування у відношенні нього найсуворішого запобіжного заходу.
З огляду на зазначене, фактична поведінка підозрюваного на час розгляду апеляційної скарги свідчить, що заявлені в клопотанні слідчого ризики попереджені застосованим відносно підозрюваного запобіжним заходом у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Посилання прокурора на існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України носять не конкретний характер та жодних доказів на підтвердження факту його існування на теперішній час апеляційному суду не надано.
Так, ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Кримінально - процесуальний кодекс України покладає на слідчого, прокурора обов'язок обґрунтовувати ризики кримінального провадження.
Так, доказів на підтвердження того, що ОСОБА_7 вчиняв тиск на потерпілого та свідків у цьому кримінального провадженні матеріали кримінального провадження не містять.
При цьому, слід зауважити, що відповідно до матеріалів кримінального провадження №12020080060001436 потерпілий та свідки мешкають на території м. Запоріжжя та Запорізької області, а підозрюваний ОСОБА_7 проживає в Харківській області, що у зв'язку із значною територіальною відстанню унеможливлює останнього незаконно впливати на таких осіб.
Таким чином, наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України на думку апеляційного суду є недоведеним.
Також колегія суддів вважає необґрунтованими доводи прокурора про те, що підозрюваний ОСОБА_7 після винесення вироку знову вчинив тяжкий корисливий злочин, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки такий факт не може бути самостійною підставою для встановлення ризику - вчинення іншого кримінального правопорушення, а повинен братись до уваги в сукупності з іншими обставинами по справі.
Доводи прокурора про те, що підозрюваний ОСОБА_7 офіційно не працевлаштований, не має постійного джерела доходу не спростовують висновки слідчого судді та не можуть бути підставою для скасування законного та обґрунтованого рішення та застосування відносно ОСОБА_7 найсуворішого запобіжного заходу.
У зв'язку з викладеним, колегія суддів вважає, що підстави для застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у даному кримінальному провадженні в судовому засіданні свого об'єктивного підтвердження не знайшли, а прокурором не доведено неможливість забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного шляхом застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які тягнуть скасування ухвали слідчого судді, при апеляційному розгляді не встановлено.
На підставі зазначеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 407, 422, 492 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу процесуального прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 21 травня 2021 року, якою залишено без задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та у відношенні ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4