Справа № № 585/1511/21
Номер провадження 1-кс/585/570/21
11 червня 2021 року м.Ромни
Слідчий суддя Роменського міськрайонного суду ОСОБА_1
з участю прокурора ОСОБА_2
підозрюваного ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
секретаря ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ромни клопотання старшого слідчого СВ Роменського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_6 , погодженого із Заступником прокурора Роменської окружної прокуратури ОСОБА_2 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Ромни, Сумської обл., українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, розлученого, має на утриманні матір пенсійного віку (зі слів), без визнченого місця реєстрації, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, згідно ст. 89 КК України рахується раніше не судимим, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021200470000232 від 05.05.2021,
Старший слідчий СВ Роменського ВП ГУ НП в Сумській області ОСОБА_6 звернулась до суду з клопотанням, погодженим із заступником керівника Роменської окружної прокуратури ОСОБА_2 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021200470000232 від 05.05.2021.
Як вбачається з матеріалів клопотання, слідчими СВ Роменського ВП ГУНП в Сумській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12021200470000232 від 05.05.2021, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Клопотання слідчого обґрунтоване тим, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а саме у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, а також незаконному збуті на території м. Ромни Сумської області наркотичних засобів.
При цьому 09.06.2021 за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, у порядку ст. 208 КПК України затримано ОСОБА_3 .
09.06.2021 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Обґрунтовуючи клопотання слідчий зазначає про достатність доказів, які вказують на причетність підозрюваного ОСОБА_3 до вчинення інкримінованих йому дій згідно пред'явленої підозри, що безпосередньо підтверджується протоколом огляду покупця та вручення грошових коштів від 09.06.2021 р.; протоколом огляду майна, цінностей, грошових коштів від 09.06.2021 р.; протоколом затримання особи, в ході якого було проведено особистий обшук ОСОБА_3 і виявлено та вилучено обрізаний блістер з таблетками з написом «метадон» та «димедрол» від 09.06.2021 р.; висновком експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів від 08.06.2021 р. тощо.
В обґрунтування необхідності тримання підозрюваного під вартою та неможливість застосування іншого, більш м'якого запобіжного заходу, слідчим викладено відомості про існування достовірних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема того, що перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_3 може переховуватись від органів досудового розслідуваннята/або суду, оскільки останній підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, пов'язаного зі незаконним обігом наркотичних засобів, та усвідомлюючи відповідальність, яка йому загрожує у випадку доведеності його вини, може залишити місце мешкання та переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також відсутність в останнього міцних соціальних зв'язків, які б забезпечили його належну процесуальну поведінку, підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилятися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, так як підозрюваний ОСОБА_3 згідно з оперативною інформацію неодноразово здійснював продаж наркотичного засобу «метадон», а також враховуючи те, що анкетні дані осіб, яким ОСОБА_3 збував наркотичний засіб на даний час не встановлені, то існує ризик того, що останній може незаконно, шляхом підбурювання, вмовлянням, залякуванням впливати на покази свідків, які можуть бути встановлені в ході судового розслідування, або взагалі здійснювати вплив шляхом залякування з метою зміни їх показів та відмови від давання показань; вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, так як ОСОБА_3 не має постійного джерела доходу та легальних засобів для існування, оскільки також є можливість усвідомлення своєї безкарності за скоєне кримінальне правопорушення, а також, враховуючи те, що ОСОБА_3 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, в тому числі і за вчинення кримінального правопорушення у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, на час скоєння злочину не був офіційно працевлаштований, тобто у нього відсутній постійний дохід, що у свою чергу свідчить про відсутність у обвинуваченого стримуючих факторів від вчинення інших кримінальних правопорушень, що також дає також обґрунтовану підставу вважати наявність ризику вчинення ним інших кримінальних правопорушень.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_2 клопотання підтримав, обґрунтував та просив його задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_3 заперечував проти задоволення клопотання, просив застосувати до нього запобіжний захід у виді домашнього арешту. Пояснив, що він вину свою визнає повністю і підтверджує, що збував наркотичний засіб для отримання коштів, однак вчиняв такі дії, оскільки його мати має тяжке хронічне захворювання, потребує стороннього піклування та коштів на дороговартісне лікування.
Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, вважаючи, що ризики, заявлені слідчим у клопотанні належним чином не доведені і ґрунтуються на припущеннях, а тому просив застосувати запобіжний захід відносно підозрюваного ОСОБА_3 у виді домашнього арешту.
Вислухавши учасників кримінального провадження, дослідивши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання з огляду на таке.
Слідчим суддею встановлено, що слідчими Слідчого відділу Роменського РВП ГУНП в Сумській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні. внесеному в ЄРДР за № 12021200470000232 від 05.05.2021, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
В межах вказаного кримінального провадження, 09.06.2021 за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, у порядку ст. 208 КПК України було затримано ОСОБА_3 .
Також 10.06.2021 р. підозрюваному ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, обґрунтовується зібраними на даний час у кримінальному провадженні доказами.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України визначено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК).
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Наявність обґрунтованої підозри є умовою законності застосування запобіжного заходу.
Згідно із доводами, викладеними у клопотанні та документами наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_3 вищевказаного кримінального правопорушення підтверджується сукупністю зібраних в межах досудового розслідування доказів: протоколом огляду покупця та вручення грошових коштів від 09.06.2021 р.; протоколом огляду майна, цінностей, грошових коштів від 09.06.2021 р.; протоколом затримання особи, в ході якого було проведено особистий обшук ОСОБА_3 і виявлено та вилучено обрізаний блістер з таблетками з написом «мета дон» та «демидрол» від 09.06.2021 р.; висновком експерта наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів від 08.06.2021 р.
Вищезазначені обставини, на думку сторони обвинувачення, обумовлюють наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 інкримінованого кримінального правопорушення, з чим слідчий суддя погоджується.
Слід враховувати, що на даній стадії кримінального провадження слідчий суддя не вирішує питання наявності в діянні особи складу кримінального правопорушення та винуватості особи у вчиненні такого правопорушення, які вирішуються судом при ухваленні вироку, відповідно до вимог ч. 1 ст. 368 КПК України, а лише встановлює наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, що може слугувати підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, на підставі поданих стороною обвинувачення до клопотання матеріалів.
З огляду на те, що кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, суд лише на підставі розумної та об'єктивної оцінки отриманих доказів визначає чи виправдовують вони в своїй сукупності факт проведення досудового розслідування та чи дозволяють встановити причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яка є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходу забезпечення кримінального провадження.
За вказаних вище обставин, слідчий суддя вважає підозру у вчиненні злочину, передбаченою ч. 2 ст. 307 КК України обґрунтованою, докази можливої причетності ОСОБА_3 до вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення достатніми.
Проаналізувавши зазначені у клопотанні ризики, з огляду на те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні наразі не є закінченим у розумінні глави 24 КПК України і для його завершення органу досудового розслідування необхідно провести ще ряд слідчих та процесуальних дій, що мають значення у цьому кримінальному провадженні, слідчий суддя враховує таке.
На обґрунтування обставин, які свідчать про те, що об'єктивно існують заявлені ризики, які виправдовують тримання ОСОБА_3 під вартою, слідчим наведено відомості про те, що останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, перебуваючи на свободі може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Слід зазначити, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови достатньої їх ймовірності.
Як обов'язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися, а обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - бути у взаємозв'язку з ними. Однак в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При встановленні ризиків кримінального провадження слідчий суддя застосовує стандарт достатності підстав вважати, що підозрюваний може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню. Оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, слідчий суддя має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України. Санкції вказаної статті відносить інкримінований злочин до тяжкого, тому очікування можливого суворого вироку може мати значення. При чому ризик втечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв'язки, а також будь-які інші зв'язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення у справі «Becciev v. Moldova», п. 58).З огляду на наведене слідчий суддя, вирішуючи питання щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховує тяжкість злочину, у якому підозрюється ОСОБА_3 , у сукупності з іншими обставинами, якими в цьому випадку є законодавчі приписи щодо неможливості застосування пільгових інститутів у відповідній категорії справ. Отже, надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії цілком вірогідними. Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його можливого затримання у невизначеному майбутньому, із засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.
Оцінюючи можливість впливу на свідків, слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання, зокрема, свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
За таких обставин ризик впливу існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.
Оцінюючи можливість вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, слідчий суддя виходить з того, що ОСОБА_3 не має постійного джерела доходу, підозрюється у скоєнні тяжкого кримінального правопорушення, з корисливих мотивів, у зв'язку з відсутністю засобів для існування, не виключаються спроби вчинення інших кримінальних правопорушень, оскільки також є можливість усвідомлення своєї безкарності за скоєне кримінальне правопорушення, а також те, що ОСОБА_3 , хоча і рахується несудимим, однак раніше притягувався до кримінальної відповідальності, зокрема і за здійснення кримінально-караної діяльності у сфері обігу наркотичних засобів.
На підставі вищевикладеного, а також враховуючи дані про особу підозрюваного, в їх сукупності, слідчий суддя приходить до висновку про доведеність зазначених у клопотанні ризиків.
Також при вирішенні клопотання враховується, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
У зв'язку із зазначеним, слідчий суддя приходить до висновку, що матеріали клопотання містять достатньо обґрунтувань необхідності застосування запобіжного заходу.
При застосуванні запобіжного заходу слідчим суддею також враховується вік підозрюваного, сімейний стан, його стан здоров'я, місце проживання та інші обставини, що характеризують особу підозрюваного, дані про відсутність міцних соціальних зв'язків та спосіб життя.
Застосовуючи тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_3 , не порушує його права на судовий розгляд упродовж розумного строку, оскільки відповідно до п.110 Рішення ЄСПЛ «Кудла проти Польщі», тривале тримання під вартою може бути виправдане у кожному окремому випадку за наявності конкретних ознак існуючої необхідності захисту інтересів суспільства, яка - незважаючи на презумпцію невинуватості - переважає принцип поваги до особистої свободи, встановлений ст. 5 Конвенції.
Також слідчий суддя вважає, що слідчим у клопотанні достатньою мірою обґрунтовано неможливість запобігання заявленим у клопотанні ризикам, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, оскільки такі запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Щодо посилань захисника ОСОБА_4 на недоведеність ризиків, слідчий суддя вважає їх такими, що не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду, оскільки підтверджуються наявними доказами по справі, та висновків суду про необхідність тримання о особи під вартою - не спростовують.
Обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_3 необхідно для забезпечення його належної процесуальної поведінки та ненастання ризиків та досягнення мети кримінального провадження у розумні строки.
Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.
Враховуючи обставини злочину, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_3 , його майновий та сімейний стан, тяжкість кримінального правопорушення, наявність обгрунтованих ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, яка може бути внесена протягом дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважаю за необхідне покласти на обов'язки -прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора, суду;утриматись від спілкування з свідками та причетними до кримінального правопорушення особами у даному кримінальному провадженні;повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;здати до повноважного органу паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Визначити термін дії обов'язків, покладених судом уразі внесення застави, з дня внесення застави на 60 днів, але не довше строку досудового розслідування.
Керуючись ст.ст. 177, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 202, 206, 208, 309, 395 КПК України, суд
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_3 під вартою визначити в межах строку досудового розслідування на 60 днів, який обраховувати з часу фактичного затримання особи, з 09 червня 2021 року 15 год. 00 хв. до 15 год. 00 хв. 07 серпня 2021 року включно.
Визначити ОСОБА_3 заставу - 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 136 200 (сто тридцять шість тисяч двісті) гривень, що в достатній мірі буде гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридично особою(заставодавцем) на рахунокдля внесення застави.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
Покласти на підозрюваного, у випадку внесення застави обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора, суду;
- утриматись від спілкування з свідками та причетними до кримінального правопорушення особами у даному кримінальному провадженні;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати до повноважного органу паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
Визначити термін дії обов'язків, покладених судом уразі внесення застави, з дня внесення застави на 60 днів, але не довше строку досудового розслідування.
Роз'яснити підозрюваному, що з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави, підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Сумського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником, протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя Роменського
міськрайонного суду ОСОБА_1