Справа № 308/6760/20
Закарпатський апеляційний суд
10.06.2021 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в особі судді Феєра І.С., у відсутності особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та її захисника - адвоката Голуба В.К., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді справу про адміністративне правопорушення №33/4806/885/20, за апеляційною скаргою захисника - адвоката Голуба В.К. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30. 09. 2020.
Цією постановою:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканка АДРЕСА_1 , визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 ( десять тисяч двісті ) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 01 (один) рік.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 420 грн. 40 коп.
Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 332207 від 11. 07. 2020 та постанови судді від 30. 09. 2020 вбачається, що 11. 07. 2020 о 00 год. 05 хв., ОСОБА_1 в м. Ужгороді по вул. Льва Толстого, 1, керувала автомобілем марки «LEXUS ES 300» державний номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку проводився за допомогою спеціального приладу «Drager» в присутності двох свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , чим порушила вимоги п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України.
В апеляційній скарзі, поданій в інтересах ОСОБА_1 , адвокат Голуб В.К. просить постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30. 09. 2020 скасувати та закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. В обґрунтування апеляційних вимог вказує про незаконність постанови суду першої інстанції та проведений розгляд без належного з'ясування фактичних обставин справи та без встановлення особи, винної у вчиненні адміністративного правопорушення.
Будучи неодноразово належними чином повідомленими про час та місце розгляду апеляційної скарги, ОСОБА_1 та її захисник - адвокат Голуб В.К. на розгляд справи щодо ОСОБА_1 не з'явилися. Останні рухом справи не цікавилися, судову кореспонденцію отримували, до суду в черговий раз не з'явилися, клопотання про
-2-
відкладення розгляду справи не заявляли, а тому враховуючи вимоги закону про розгляд справи в розумні строки, передбачені ч. 4 ст. 294 КУпАП, а також рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа проти Іспанії » від 07. 07. 1989 про те, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи, а тому апеляційний суд вважає за необхідне розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 та її захисника - адвоката Голуба В.К., що не може розцінюватись як порушення їх прав, передбачених ст. ст. 268, 271 КУпАП.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши зібрані по справі докази, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у ст. ст. 251, 252 КУпАП, зобов'язані з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом і правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності.
Ці вимоги закону, всупереч доводів апеляційної скарги, судом першої інстанції при розгляді справи щодо ОСОБА_1 належним чином дотримані.
Так, відповідно до підпункту а) пункту 2.9 Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно пункту 6 розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ № 1452/735 від 09. 11. 2015 (далі Інструкція), огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Як вбачається, висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються наявними і дослідженими судом доказами.
-3-
Незважаючи на заперечення захисником вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, її вина стверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 332207 від 11. 07. 2020, зміст якого відповідає вимогам ст. 256 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 332207 від 11. 07. 2020, водій ОСОБА_1 11. 07. 2020 о 00 год. 05 хв. у м. Ужгороді по вул. Льва Толстого, 1, керувала автомобілем марки «LEXUS ES 300» державний номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку проводився за допомогою спеціального приладу «Drager» в присутності двох свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , чим порушила вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України.
Крім того, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, стверджується: роздруківкою приладу Drager № 676 від 11. 07. 2020 для визначення наявності в крові правопорушника ОСОБА_1 вмісту алкоголю, з якого вбачається про наявність 0, 97 % алкоголю в крові; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які ствердили, що 11. 07. 2020 о 00 год. 15 хв. були запрошені співробітниками патрульної поліції в якості свідків при проходженні огляду водієм ОСОБА_1 на стан сп'яніння і в їх присутності водій ОСОБА_1 пройшла огляд у встановленому Законом порядку за допомогою приладу «Drager» для визначення стану сп'яніння, результат якого складав 0,97 % проміле; копією постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 № 739241 від 11. 07. 2020 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУпАП, а також даними, що вбачаються з відеофайлів, які містяться на наданому відділом поліції компакт-диску «DVD»
Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.
При розгляді справи цим доказам суд дав належну оцінку, а тому твердження захисника Голуба В.К. в апеляційній скарзі про те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, є необгрунтованими. Наведені докази є допустимими, належними і достатніми для підтвердження висновків суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 332207 від 11. 07. 2020 зазначено: дату і місце його складення; посаду, прізвище, ім'я та по батькові працівника поліції, який склав протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; а також зазначено, що ОСОБА_1 роз'яснено її права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП., в тому числі і про розгляд справи в Ужгородському міськрайонному суді, однак ОСОБА_1 від підпису та дачі пояснень відмовилася, про є наявна у протоколі відповідна відмітка.
Матеріали справи не містять доказів про порушення поліцейським роти 3 взводу 2 батальойну УПП в Закарпатській області Гайданкою О.М. законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки поліцейським дотримано вимоги ч. 2 ст. 251, ст. ст. 256, 265-2, 266, 268 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення
-4-
безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі. Протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 332207 від 11. 07. 2020 складено у відповідності до вимог, встановлених ст. 256 КУпАП, уповноваженим на такі дії працівником поліції, у спосіб, з підстав та з дотриманням порядку, встановлених законом.
Інші підстави, які б свідчили про відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП в діях ОСОБА_1 в апеляційній скарзі не зазначено й під час апеляційного перегляду справи не встановлені, а доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки встановлених судом першої інстанції обставин події.
Суддею першої інстанції досліджені та перевірені доказами обставини, які поза розумним сумнівом свідчать про беззастережну винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, що ставилось їй за провину.
Також, поліцейськими складено акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та долучено його примірник до матеріалів справи. З якого вбачається, що огляд проведений у зв'язку з виявленими ознаками - запах алкоголю з порожнини рота, порушеня координації рухів за допомогою приладу «Драгер». Результат огляду на стан сп'яніння - 0,97 проміле. Те, що з результатами згідна, ОСОБА_1 засвідчила власноручним підписом. Обставини огляду, викладені у акті, своїми підписами засвідчили в ньому свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Апеляційний суд врахоує, що результат тесту ОСОБА_1 , проведеного працівниками поліції, а саме - 0,97 проміле, перевищує гранично допустиму норму (0,2% проміле) та беззаперечно вказує на перебування особи в стані алкогольного сп'яніння, виключаючи навіть можливу технічну похибку.
Таким чином, обґрунтування вимог апеляційної скарги захисника Голуба В.К. щодо порушення судом першої інстанції законодавства при винесенні постанови, яке полягало у нез'ясуванні місцевим судом всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, не знайшло свого підтвердження при апеляційному перегляді.
Також судом першої інстанції з урахуванням вимог ст. 33 КУпАП, зокрема, характеру вчиненого правопорушення, особи порушника та обставин справи, правильно вирішено питання про кваліфікацію діянь ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП України і накладено стягнення у виді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік, відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що хоч і є суворим, проте безальтернативним видом стягнення.
З таким висновком суду першої інстанції погоджується і суд апеляційної інстанції і вважає, що з врахуванням наведених обставин, а саме те, що ОСОБА_1 керувала автомобілем у стані алкогольного сп'яніння, таке порушення правил дорожнього руху є грубим та потенційно небезпечним як для самої особи, яка керує транспортним засобом, що є джерелом підвищеної небезпеки, так і для інших учасників дорожнього руху, тяжкість ймовірних наслідків.
Враховуючи обставини справи, суд приходить до висновку, що адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 відповідає характеру вчиненого правопорушення, встановлене у межах санкції ч. 1 ст.130 КУпАП, а тому підстав для його зміни не вбачається.
Порушень вимог закону, які б ставили під сумнів доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та необґрунтованість накладеного на неї адміністративного стягнення, не вбачається, відтак постанова суду є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування немає, а тому апеляційна скарга захисника - адвоката Голуба В.К. задоволенню не підлягає.
-5-
При прийнятті рішення враховуються положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; ст. 294 КУпАП у частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; що суд, за відсутності обґрунтованих клопотань, не вправі самостійно витребовувати докази, викликати будь-яких свідків, тощо; те, що стороною захисту не було надано належних та допустимих доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції та могли б слугувати підставами для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення, і будь-яких обґрунтованих клопотань із цього приводу, у тому числі про витребування доказів, не заявлялось.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,-
апеляційну скаргу захисника - адвоката Голуба В.К. залишити без задоволення, а постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30. 09. 2020 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя