Дата документу 31.05.2021 Справа № 333/7432/19
ЄУ № 333/7432/19 Головуючий в 1 інстанції ОСОБА_1
Провадж. №11-кп/807/1077/21 Доповідач 2 інст. ОСОБА_2
колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченої ОСОБА_7 ,
адвоката ОСОБА_8 ,
розглянула 31 травня 2021року у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника обвинуваченої ОСОБА_7 на ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 22 квітня 2021 року, якою обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою з одночасним визначенням розміру застави відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
Як вбачається з матеріалів провадження, в провадженні Комунарського районного суду м. Запоріжжя перебуває на розгляді кримінальне провадження № 12019080040004185 від 29.11.2019 року за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про обрання обвинуваченій ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки існують ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 22 квітня 2021 року обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_7 до 20 червня 2021 року з одночасним визначенням застави у розмірі 22 700 грн.Приймаючи таке рішення, суд зазначив, що висунуте ОСОБА_7 обвинувачення є обґрунтованим та на даний час існують ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою не зможе запобігти цим ризикам.
В апеляційній скарзі обвинувачена ОСОБА_7 , не погоджуючись з оскаржуваною ухвалою, зазначає, що вона обвинувачується у вчиненні нетяжкого злочину та перебуває в СІЗО з 09.04.2021 року. Висновки суду про відсутність у неї соціальних зв'язків не відповідають дійсності, оскільки вона має близьких родичів та чоловіка, що підтверджується свідоцтвом про шлюб. Також зазначає, що мала неофіційну роботу та дохід від оренди кімнати в квартирі, в якій вона постійно проживає. Тривалий час знаходилась на цілодобовому домашньому арешті. Вважає недоведеними ризики, передбачені ст. 177 КПК України, оскільки вона ніколи не переховувалась від суду, з'являлась за першим викликом. Потерпілі та свідки у справі відсутні, повністю визнає вину, а тому відсутні підстави для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Вказує, що має добру характеристику, ніколи не перебувала в розшуку, має постійне місце проживання та сама з'являлась до відділу поліції. Просить змінити їй запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт.
Позиції учасників судового провадження.
Обвинувачена підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити. Зазначила, що вона з'являлася на виклики, має постійне місце проживання та дохід.
Адвокат підтримав апеляційні вимоги своєї підзахисної.
Прокурор висловив заперечення вимогам апеляційної скарги. Зазначив, що в провадженні інших судів також є кримінальні провадження щодо обвинуваченої, а дане правопорушення у вказаному кримінальному провадженні вчинені нею під час дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини та мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Вирішуючи питання доцільності продовження строку тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 , суд першої інстанції обґрунтував своє рішення щодо необхідності продовження застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження.
Таке рішення суду має на меті досягнення дієвості цього провадження.
Згідно з вимогами ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання наявним ризикам.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Положеннями ст.ст. 331, 199 КПК України регламентовано порядок продовження строку тримання обвинуваченого під вартою.
Під час апеляційного розгляду, колегією суддів встановлено, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим та постановлено з дотриманням вимог національного та міжнародного законодавств.
Так, вирішуючи питання доцільності продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченої ОСОБА_7 суд першої інстанції врахував, крім тяжкості діяння, яке інкримінується обвинуваченій, дані про особу обвинуваченої та наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що дає достатньо підстав вважати, що більш м'який запобіжний захід не забезпечить виконання обвинуваченою покладених на неї обов'язків.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що ОСОБА_7 хоча і обвинувачується у вчиненні нетяжкого злочину, між тим не має стійких соціальних зв'язків, що, на думку апеляційного суду, в достатній мірі підтверджують існування ризику можливих спроб переховування обвинуваченої від суду.
Крім того, обвинувачена не працевлаштована та немає постійного доходу, раніше неодноразово судима за вчинення аналогічних злочинів, кримінальне правопорушення у даному кримінальному провадженні вчинила під час дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, який був застосований в рамках іншого кримінального провадження, що свідчить про існування ризику вчинення обвинуваченою інших кримінальних правопорушень у разі застосування до неї більш м'якого запобіжного заходу.
З огляду на наведене, слід визнати непереконливими доводи обвинуваченої про відсутність вказаних ризиків, які обумовлюють продовження строку тримання її під вартою, оскільки тяжкість пред'явленого обвинувачення, дані про особу обвинуваченої, а також існування ризиків переховування від суду та вчинення інших кримінальних правопорушень, на які послався районний суд, виправдовують продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому колегія суддів погоджується з оскаржуваною ухвалою відносно наявності по справі реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, навіть з урахуванням презумпції невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи обвинуваченої.
Посилання обвинуваченої на наявність у неї родини не підтверджується матеріалами провадження, рівно як і наявність роботи та доходу.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування до обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, як районним судом, так і колегією суддів апеляційного суду, встановлено не було.
За таких обставин апеляційний суд погоджується з висновком районного суду про необхідність продовження строку тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_7 , виходячи з вимог ст.ст. 177, 178, 183, 199 КПК України, а тому вважає, що зміна запобіжного заходу обвинуваченій на більш м'який, з великою вірогідністю, не зможе запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що унеможливить завершення судового розгляду кримінального провадження, що, в свою чергу, не буде слугувати виконанню завдань кримінального судочинства, передбачених ст. 2 КПК України.
Отже, доводи апеляційної скарги щодо скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з наведених підстав є неспроможними.
Істотних порушень кримінального процесуального закону при розгляді питання про продовження строку тримання під вартою щодо обвинуваченої ОСОБА_7 під час апеляційного розгляду не встановлено.
Виходячи з викладеного, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, а тому ухвалу суду необхідно залишити без змін.
При цьому, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу суду першої інстанції про необхідність дотримання судом вимог ч. 5 ст. 28 КПК України, згідно яких кримінальне провадження щодо особи, яка тримається від вартою, має бути здійснено невідкладно і розглянуто в суді першої інстанції першочергово.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів
апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 22 квітня 2021 року, якою обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою з одночасним визначенням розміру застави відносно ОСОБА_7 до 20 червня 2021 року, залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4