Справа № 304/500/13-ц
Іменем України
08 червня 2021 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді Куштана Б.П. (доповідача),
суддів: Джуги С.Д. і Кожух О.А.,
з участю секретаря Микуляк Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «НьюФайненс Сервіс» на ухвалу Перечинського районного суду від 19 березня 2021 року (у складі судді Чепурнова В.О.) за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «НьюФайненс Сервіс» про заміну стягувача, -
ТОВ «НьюФайненс Сервіс» (надалі - Товариство) звернулося до суду із заявою про заміну стягувача у виконавчому листі в березні 2020 р.
Просило замінити стягувача у виконавчому листі № 304/500/13, виданому 12.09.2012 р., із ПАТ «Ідея Банк» на Товариство.
На обґрунтування заяви вказало, що рішенням Перечинського районного суду від 27.06.2013 р. позов ПАТ «Ідея Банк» було задоволено частково та стягнуто зі ОСОБА_1 на користь ПАТ «Ідея Банк» заборгованість за кредитним договором у сумі 42 252,47 грн. і 229 грн. у відшкодування судового збору.
12.09.2013 р. на виконання указаного судового рішення було видано виконавчий лист № 304/500/13.
30.10.2015 р. між ПАТ «Ідея Банк» і ТзОВ «ФК Рантье» було укладено договір факторингу № 30/10-1, яким ПАТ «Ідея Банк» відступило право вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором А86.101.72969 від 06.02.2009 р.
28.02.2017 р. між ТОВ «ФК «СЕРЕТ», яке 29.06.2017 р. змінило найменування на ТОВ «НьюФайненс Сервіс», і ТзОВ «ФК Рантье» було укладено договір факторингу № 28/02-1, згідно з яким ТзОВ «ФК Рантье» відступило фактору (новому кредитору) з 28.02.2017 р. право грошової вимоги за кредитним договором А86.101.72969 від 06.02.2009 р.
Указує, що звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає змісту ст.ст. 512, 514 ЦК України та ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження».
Ухвалою Перечинського районного суду від 19 березня 2021 р. у задоволенні заяви Товариства було відмовлено.
Товариство просить скасувати цю ухвалу та прийняти нове рішення, яким заяву Товариства задовольнити. Доводить про порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. Узагальнені та доречні доводи апеляційної скарги зводяться до такого:
-Товариством було надано докази відкриття виконавчого провадження у цій цивільній справі, а також те, що строк пред'явлення виконавчого листа до виконання не збіг станом на день подання заяви про зміну стягувача у виконавчому провадженні, оскільки такий закінчується 21.12.2022 р.;
-Заміна сторони у виконавчому листі є необхідною умовою для виконання рішення суду.
Письмовий відзив на апеляційну скаргу надійшов до Закарпатського апеляційного суду 08 червня 2021 р., тобто в день розгляду справи, доказів надсилання відзиву на апеляційну скаргу Товариству немає, відтак колегія суддів не може взяти його до уваги.
Апеляційну скаргу належить задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати, а заяву Товариства задовольнити, із таких мотивів.
Суд виходив із того, що заява про заміну стягувача у виконавчому провадженні датована 10 березня 2020 р., зареєстрована у Перечинському районному суді 12 березня 2020 р., тобто майже через 6 (шість) років після спливу строку пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Заявником не додано до заяви будь-яких належних та допустимих доказів, які б свідчили про відкриття в цій цивільній справі виконавчого провадження за даним виконавчим листом, а також не додано відомостей про те, що строк пред'явлення виконавчого листа до виконання не збіг станом на день подання заяви про заміну стягувача у виконавчому листі.
Якщо строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви суд відмовляє у задоволенні цієї заяви. Така правова позиція висловлена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 року в справі № 2-836/11 (провадження 14-208цс19) та повністю узгоджується з висновками суду в даній цивільній справі.
Відтак, суд відмовив у задоволенні заяви Товариства через її безпідставність.
Колегія суддів не погоджується із такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони не відповідають обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права.
Згідно з частиною п'ятою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
Відповідно до частини першої, другої, п'ятої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.
Виходячи із цих норм, зокрема, пунктів 1 і 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.
У зв'язку із заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження, і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п'ятої статті 15 Закону України "Про виконавче провадження", статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.
Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України "Про виконавче провадження", з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.
Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах.
Крім того, норма статті 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин.
Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».
Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.
За таких обставин звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України "Про виконавче провадження".
Крім того, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов'язковим до виконання.
У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Частиною першою статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов'язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов'язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.
12 серпня 2013 р. Перечинським районним судом було видано виконавчий лист про стягнення із ОСОБА_2 на користь ПАТ «Ідея Банк» заборгованості за кредитним договором у сумі 42 252,47 грн. і 229,40 грн. у відшкодування судового збору (а.с.17-18).
Із відповіді Великоберезнянського міжрайонного відділу ДВС від 17.03.2020 р. убачається, що у відділі відсутнє відкрите виконавче провадження за вказаним виконавчим листом (а.с.23).
Із матеріалів справи видно, що 30 жовтня 2015 р. між ТОВ «ФК «Рантье» і ПАТ «Ідея Банк» було укладено договір факторингу № 30/10-1, відповідно до умов якого первісний кредитор відступає (передає у власність) факторові (новому кредитору) з 30 жовтня 2015 р. права вимоги під фінансування від фактора, а фактор набуває (приймає у власність) від клієнта з 30 жовтня 2015 р. права вимоги та здійснює їх оплату (фінансування) клієнту за плату (а.с.4-6).
30 вересня 2016 р.між ТОВ «ФК «Рантье» і ПАТ «Ідея Банк» було укладено договір факторингу № 30/09-1, відповідно до умов якого первісний кредитор відступає (передає у власність) факторові (новому кредитору) з 30 вересня 2016 р. права вимоги під фінансування від фактора, а фактор набуває (приймає у власність) від клієнта з 30 вересня 2016 р. права вимоги та здійснює їх оплату (фінансування) клієнту за плату (а.с.7-9).
Відповідно до витягу з Додатку № 2 до Договору факторингу № 28/02-1 від 28.02.2017 р. ТОВ «ФК «Рантье» передало фактору ТОВ «ФК «СЕРЕТ» право вимоги до боржників, зокрема, ОСОБА_2 , кредитний рахунок - НОМЕР_1 , номер договору - А86.101.72969, дата видачі - 06.02.2009, сума кредиту - 13 164 грн., загальна сума заборгованості станом на 28.02.2017 р. - 25 068,40 грн. (а.с.10).
Нової редакцією статуту ТОВ «ФК «СЕРЕТ» змінило свою назву на ТОВ «НьюФайненс Сервіс» відповідно до рішення Загальних Зборів учасників Товариства (протокол № 10/2017 від 27 червня 2017 р.) і є правонаступником усіх його прав і обов'язків (а.с.11-13, 14-16).
Отже, Товариством було надано всі належні та допустимі докази, що підтверджують факт переходу до нього права вимоги за кредитним договором ОСОБА_2 .
Висновки суду першої інстанції не можуть слугувати підставою для відмови Товариству у задоволенні заяви про заміну стягувача.
Так, суд першої інстанції указав, що заява про заміну стягувача у виконавчому провадженні датована 10 березня 2020 р., зареєстрована у Перечинському районному суді 12 березня 2020 р., тобто майже через 6 (шість) років після спливу строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, однак яке це має значення для встановлення наявності підстав для заміни стягувача, судом першої інстанції не вказано.
Також суд першої інстанції констатував, що заявником не додано до заяви будь-яких належних та допустимих доказів, які б свідчили про відкриття в цій цивільній справі виконавчого провадження за даним виконавчим листом, а також не додано відомостей про те, що строк пред'явлення виконавчого листа до виконання не збіг станом на день подання заяви про заміну стягувача у виконавчому листі.
Стосовно не надання Товариством відомостей про те, що строк пред'явлення виконавчого листа до виконання не збіг станом на день подання заяви про заміну стягувача у виконавчому листі належить зауважити, що в контексті спірних правовідносин, це не має жодного правового значення.
Заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися, як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу виконання судового рішення.
Посилання суду першої інстанції на правову позицію викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 р. у справі № 2-836/11 (провадження 14-208цс19) є некоректним, оскільки в цій справі спірні правовідносини виникли з приводу видачі у справі № 2-836/11 дублікату виконавчого листа про стягнення із відповідача на користь позивача 31 320 грн. і поновлення заявнику строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання через поважність причин його пропуску.
У наших спірних правовідносин суду першої інстанції необхідно було встановити чи дійсно до Товариства перейшло право вимоги за кредитним договором ОСОБА_2 .
Товариство надало всі належні та допустимі докази у підтвердження цього факту.
Колегія суддів констатує, що суд першої інстанції не встановив наявність або відсутність законних підстав для заміни стягувача, натомість проаналізував строки пред'явлення виконавчого листа до виконання (пропущені воничи ні), наявність чи відсутність відкритого виконавчого провадження, однак у контексті спірних правовідносин це не має жодного правового значення.
Відтак ухвалу суду першої інстанції належить скасувати як незаконну, а заяву Товариства задовольнити, як доведену та обґрунтовану.
Керуючись п.2 ч.1 ст. 374, п.п.1,3,4 ч.1 ст.376 ст.ст.381-384 ЦПК України, -
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «НьюФайненс Сервіс» задовольнити. 2.Ухвалу Перечинського районного суду від 19 березня 2021 року скасувати. 3.Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «НьюФайненс Сервіс» задовольнити. 3.1. Замінити стягувача у виконавчому листі № 304/500/13, виданому 12.09.2012 р. із публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» на товариство з обмеженою відповідальністю «НьюФайненс Сервіс».
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів із дня складення повного судового рішення шляхом подачі скарги безпосередньо до Верховного Суду. 5.Повне судове рішення складено 11 червня 2021 р.
Судді: