Господарський суд Рівненської області
вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013
"09" червня 2021 р. м. Рівне Справа № 918/349/21
Господарський суд Рівненської області у складі судді Церковної Н.Ф., при секретарі судового засідання Оліфер С.М., розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фіто-Лек" (61125, м. Харків, вул. Катерининська, буд 46 код ЄДРПОУ 21194014) до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості в сумі 20 154, 49 грн
Сторони явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечили
У травні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фіто-Лек" звернулось до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів в сумі 20 154, 49 грн. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем договору постачання №129-р в наслідок чого, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у сумі 16 795, 41 основного боргу та 3 359, 08 штрафних санкцій.
Ухвалою суду від 12.05.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 918/349/21 розгляд якої постановлено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження. Розгляд справи призначено на 09.06. 2021 року.
08.06.2021 року від представника позивача надійшло клопотання про закриття провадження у справі №918/349/21 в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 16 795,45 грн. у зв'язку з її сплатою та стягнення з відповідача 3 359,08 грн штрафу і 2 270,00 грн судового збору.
У судове засідання 06.09.2021 року представник позивача не з'явився. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином.
У судове засідання 06.09.2021 року представник відповідача не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав. Про прийняття позовної заяви до розгляду, відкриття провадження у справі та призначення справи до судового розгляду повідомлявся належним чином, про що свідчать повідомлення поштового зв'язку, які знаходиться в матеріалах справи.
Суд зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи.
Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S. A. v. Spain") від 07.07.1989).
У рішенні від 03.04.2008 року у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
За таких обставин, беручи до уваги приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку та норми ч. ч. 1, 3 ст. 202 ГПК України, згідно з якими, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Суд розглядає справу за відсутності такого учасника, відповідно до чинного законодавства за матеріалами справи, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України).
Справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 вказаної статті).
Враховуючи належне повідомлення учасників справи про судове засідання, призначене на 06.09.2021 року, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представників сторін. У судовому засіданні 09.06.2021 року судом прийнято рішення у даній справі.
Дослідивши подані позивачем документи і матеріали справи в сукупності, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
15 вересня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фіто-Лек" (надалі - Позивач) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (надалі - Відповідач) укладено Договір № 129-р (надалі - Договір) із додатковими угодами, за умовами якого (п. 1.1. Договору) Постачальник (Позивач) бере на себе зобов'язання передати (поставити) у власність Покупцю (Відповідач) протягом дії Договору товар в асортименті і кількості, вказаній в накладних, які є невід'ємною частиною Договору. Покупець зобов'язується прийняти цей товар і своєчасно здійснити його оплату на умовах, визначених Договором.
Згідно з пунктами 1.2.-1.2.2. Договору предметом поставки є лікарські засоби, супутні товари, які мають право придбавати та продавати аптечні заклади та їх структурні підрозділи, інші продовольчі і непродовольчі товари, утому числі біодобавки (надалі - Товар).
Відповідно п. 1.3. Договору поставка Товару здійснюється за взаємною Згодою сторін.
Згідно з п. 2.1. Договору кількість і асортимент Товару узгоджується сторонами і зазначається у видатковій накладній на кожну поставку.
Ціни на Товар, згідно з п. 3.3. Договору, зазначаються в кожній є додатком до Договору.
Пунктом 5.1. Договору передбачено, що Постачальник поставляє Покупцю Товар, який є в наявності на складі, після узгодження асортименту, ціни і якості Товару, що поставляється.
Згідно з п. 5.3. Договору поставка Товару здійснюється за домовленістю сторін, назва місця призначення обмовляється сторонами при кожній поставці товарів.
Відповідно до п. 5,4. Договору Товар вважається прийнятим Покупцем: по кількості, згідно супровідних документів; за якістю, згідно сертифікатів якості наданих Постачальником.
Відповідно до п. 5.7. Договору Товар вважається переданим у власність Покупця по кількості і асортименту після підписання уповноваженими особами Постачальника і Покупця видаткових накладних, оформлених належним чином. При отриманні товару уповноважена особа зобов'язана надати належним чином оформлену довіреність. У випадку, якщо немає можливості оформити довіреність на отримання товару, Покупець підтверджує факт отримання товару шляхом поставлення печатки юридичної особи або фізичної особи на видатковій накладній постачальника.
Відповідно до додаткової угоди до Договору від 31.12.2014 року строк дії Договору встановлено до 31.12.2020 року.
Відповідно до п. 3.5. Договору, розрахунки за Товар здійснюються по сумам, вказаним у видаткових накладних, шляхом відстрочення платежу протягом 21 (двадцяти одного) календарного дня з моменту отримання Товару Покупцем. Датою поставки вважається дата отримання товару Покупцем, про що Покупцем робиться відмітка у видатковій накладній. Якщо дата отримання товару не вказана Покупцем у видатковій накладній, датою отримання товару вважається дата виписки видаткової накладної.
Згідно з п. 3.7 Договору при наявності у Покупця заборгованості за отриманий товар за декількома видатковими накладними, отримана від нього оплата буде зарахована в рахунок погашення заборгованості за товар, що отриманий раніше, незалежно від призначення оплати, зазначеної в платіжному дорученні.
Відповідно до умов Договору, у період 05.02.2020 року - 31.12.2020 року Позивач здійснив поставку Товару, а Відповідач отримав поставлений Товар, що підтверджено підписом та печаткою Відповідача на видаткових накладних (додаються) на загальну суму 20 273,76 грн.
Разом з цим, Відповідачем здійснено часткову оплату в розмірі 3 478,35 грн.
Отже, отриманий Відповідачем Товар за видатковою накладною ИФ-0008624/1 від 05.02.2020 року оплачений частково (банківські виписки про часткову оплату додаються), а Товар за іншими видатковими накладними взагалі не оплачений у встановлений Договором строк як зазначено. Станом на 06.05.2021 року прострочена заборгованість Відповідача перед Позивачем за отриманий Товар складає 16795,41 грн. (розрахунок додано до матеріалів справи).
Разом з цим, як зазначено вище по тексту 08.06.2021 року від представника позивача надійшло клопотання про закриття провадження у справі №918/349/21 в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 16 795,45 грн. у зв'язку з її сплатою, що підтверджується випискою по рахунку позивача від 20.05.2021 року, яка долучена до матеріалів справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Враховуючи викладене, господарський суд закриває провадження у даній справі в частині стягнення основного боргу у сумі 16 795,41 грн.
Крім того, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань Позивачем нараховано та заявлено до стягнення штраф у відповідності до п.7.2. Договору у розмірі 3 359,08 грн.
Розглядаючи спір по суті, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані Позивачем докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав заявлених вимог, - суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково, виходячи з такого.
Судом установлено, що між сторонами виникли правовідносини, пов'язані із несвоєчасною оплатою товару за договором поставки, та відповідальністю за порушення строків оплати за поставлений товар, регулювання яких здійснюється ГК України, ЦК України, тощо.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Частиною 1 ст. 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
У силу вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1, 2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 526 ЦК України унормовано, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, ч. 6 ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У силу вимог ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 ГК України).
У відповідності до норм частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Отже, за несвоєчасне проведення розрахунків за поставлений товар позивачем нараховано 3 359,08 грн - штрафу.
Відповідно до ч. 6. ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 7.2. Договору передбачено, що за прострочення платежу понад 30 (тридцять) календарних днів з моменту виникнення простроченого зобов'язання, обумовленого в пункті 3.5. даного договору, Покупець сплачує Постачальнику штраф у розмірі 20% від вартості одержаного Товару, за яким допущено прострочення платежу, а також суму боргу з урахуванням індексу інфляції, згідно ст. 625 Цивільного кодексу України за весь час прострочення та 18% річних від простроченої суми.
Перевіривши розрахунок нарахування штрафної санкції, нарахованої позивачем за прострочення платежу понад 30 (тридцять) календарних днів у розмірі 20% від вартості одержаного Товару за допомогою "ligazakon" суд зазначає, що останній є арифметично вірним.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача на користь Позивача 3 359,08 грн - штрафу підлягають до задоволення.
За змістом ст. 13 ГПК України встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
За приписом ст.76 ГПК України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції. Викладене вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.
Таким чином, при зверненні до суду з відповідними вимогами саме позивач має довести: наявність відповідного права, за захистом якого він звернувся до суду, та, відповідно, порушення такого права відповідачем внаслідок невиконання свого зобов'язання.
Доказів, що спростовують викладене вище та доказів сплати штрафу відповідач суду не надав.
Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фіто-Лек" підлягають задоволенню в частині стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 3 359, 08 - штрафу .
Судові витрати понесені позивачем у вигляді судового збору, сплаченого при зверненні до суду з даним позовом на підставі статті 129 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позивних вимог.
Таким чином, сума судового збору, яку Відповідач має відшкодувати Позивачу становить 378.33грн. (3359,08 /20154 *2270= 378,33).
Крім того, суд звертає увагу позивача, що у відповідності до положень ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Отже, позивач не позбавлений права із зверненням до суду з відповідним клопотанням про повернення судового збору в розмірі 1 891,67 грн.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 231, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фіто-Лек" (61125, м. Харків, вул. Катерининська, буд 46 код ЄДРПОУ 21194014) 3 359,08 грн - штрафу та 378,33 грн - судових витрат
3. Закрити провадження в частині стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 16 795,41 грн. основного боргу.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
Повний текст рішення складено та підписано 11.06.2021 року.
Суддя Церковна Н.Ф.