вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"31" травня 2021 р. Справа № 911/462/21
Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., за участі секретаря судового засідання Литовки А.С., розглянув матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кірміком»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вавілон компані»
про стягнення 337632,00 грн
за участі представників
позивача: не з'явився;
відповідача: Волкова Є.В. - предст. за дов. № 03-02 від 03.03.2021.
До Господарського суду Київської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Кірміком» (далі - позивач, ТОВ «Кірміком») з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вавілон компані» (далі - відповідач, ТОВ «Вавілон компані») про стягнення перерахованих за договором від 24.07.2020 № 20200724 грошових коштів у сумі 337632,00 грн.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 24.07.2020 між ТОВ «Кірміком», як замовником, і ТОВ «Вавілон компані», як виконавцем, укладено договір на виготовлення та встановлення меблевих виробів № 20200724 якого виконавець зобов'язався виготовити та встановити вироби згідно Специфікації, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити виготовлені та встановлені вироби. За твердженнями позивача, ТОВ «Кірміком» належним чином виконало взяті на себе зобов'язання за договором, сплативши на рахунок ТОВ «Вавілон компані» 337632,00 грн, проте відповідач взяті на себе зобов'язання перед позивачем не виконав у визначений за погодженням сторін строк, чим порушив умови укладеного договору.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.01.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 22.03.2021.
Через канцелярію суду 15.03.2021 від ТОВ «Вавілон компані» надійшов відзив від 09.03.2021 на позовну заяву, у якому відповідач позовні вимоги не визнає, вважає їх незаконними та необгрунтованими і просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Так, на думку відповідача, висновки позивача про те, що ТОВ «Вавілон компані» не виготовлено та не встановлено вироби не відповідають дійсності.
Відповідач стверджує про те, що всупереч умовам договору замовник не надав представникам виконавця доступу до приміщення для виконання попередніх замірів, а також не передав технічні паспорти на вбудовану техніку. Зі слів відповідача, незважаючи на те, що замовником не було виконано зазначені умови договору, виконавцем були виконані роботи з розробки 3Д моделей виробів, підготовка зразків матеріалу та зразків фарбування.
Також, зі слів відповідача, з 27 липня по 19 жовтня 2020 року директор відповідача вів активну переписку у Вайбері із представником замовника, зокрема, відбувалось обговорення і погодження кольору дерева, розмірів меблів, розташування полиць та різьби, погодження зразків фарбування.
Крім того, відповідач зазначає, що замовник, в порушення умов договору, не допустив представників виконавця до приміщення для проведення остаточних замірів, однак, незважаючи на це, виконавцем було здійснено виготовлення меблевих виробів (шафи), про що, зі слів відповідача, повідомлено представника замовника шляхом надіслання повідомлення у Вайбер.
Ухвалою суду від 22.03.2021 підготовче засідання відкладено на 12.04.2021.
На підставі ухвали суду від 12.04.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 17.05.2021.
Ухвалою суду від 17.05.2021 розгляд справи по суті відкладено на 31.05.2021, явку представників сторін у судове засідання визнано обов'язковою.
У судове засідання 31.05.2021 представник позивача, який належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, не з'явився, відповідь на відзив до суду не надіслав.
На електронну пошту суду 31.05.2021 від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у якому зазначається про неможливість забезпечити участь представника позивача у судове засідання. У зв'язку з цим представник позивача просив суд відкласти судове засідання на іншу дату та розглянути можливість призначити наступне засідання у режимі відеоконференції на будь-яку вільну дату та час.
Розглянувши вказане клопотання, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для його задоволення з огляду на таке.
Згідно з ч. 1 ст. 216 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
Зі змісту поданого клопотання не вбачається поважних причин, які б свідчили про необхідність відкладення судового засідання на іншу дату. У клопотанні про відкладення розгляду справи також не зазначено обставин, які перешкоджають розгляду справи по суті за відсутності представника позивача, та не наведено доказів (за наявності), які можуть бути подані у майбутньому і не були надані до суду у встановлений законом строк з об'єктивних причин.
Враховуючи те, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, представником позивача не доведено, а судом не встановлено наявності обставин, які б унеможливлювали вирішення справи без його участі, судом вчинено всі необхідні дії для надання сторонам можливості реалізувати свої процесуальні права на подання доказів в обґрунтування своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи та здійснити розгляд справи по суті за наявними у матеріалах справи доказами.
Присутня у судовому засіданні 31.05.2021 представник відповідача заперечувала проти задоволення позову з підстав, викладених у відзиві.
Відповідно до ч. 1 ст. 233 ГПК України, суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду.
Після виходу з нарадчої кімнати, відповідно до ст. 240 ГПК України, 31.05.2021 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Між ТОВ «Вавілон компані» (виконавець) та ТОВ «Кірміком» (замовник) 24.07.2020 укладено договір на виготовлення та встановлення меблевих виробів № 20200724 (далі - Договір), за умовами якого виконавець зобов'язується виготовити та встановити вироби згідно Специфікації (Додаток 1 до Договору), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виготовлені та встановлені вироби.
Відповідно до п. 2.1. Договору з метою однозначного розуміння та тлумачення Договору сторони домовились застосовувати терміни у значеннях, що надані у пункті 2.2. Договору.
Пункт 2.2. Договору містить наступні терміни та їх значення, зокрема:
- вироби - меблі виготовлені за індивідуальнім проектом та на замовлення;
- попередні заміри - процес, що виконується з метою підтвердження даних про розміри та особливості приміщення, в якому планується встановлення виробу. Проводяться для забезпечення розробки 3Д моделі виробу;
- технічний паспорт на вбудовану техніку - документ на вбудовану техніку, в якому зазначені габаритні розміри, особливості підключення та експлуатації вбудованої техніки. До вбудованої техніки відносяться всі нестандартні елементи, що впливають на розробку конструкторської документації та встановлення меблів (варочні панелі, духовки, бойлери, тепло- та енергоакумулятори, сейфи, блоки живлення, в тому числі безперебійного живлення, кондиціонери, апаратура відео- та аудіоспостереження, радіотехнічні пристрої, пристрої телекомунікаційне обладнання, раковини, мийки, ванни, стаціонарні вмонтовані гладильні дошки, пристрої для збору сміття, тощо);
- погодження - підтвердження замовником відповідності наданих виконавцем документів чи матеріалів (3Д моделі, зразки фарбування, зразки матеріалів, тощо), документації на вироби вимогам, що пред'являються замовником. Здійснюється шляхом підписання замовником документа чи зразка або надсилання виконавцю листа-погодження електронною поштою;
остаточні заміри - процес, що проводиться після забезпечення замовником повної готовності приміщення до встановлення виробів (повне завершення ремонтно-будівельних робіт, прибирання сміття, повне звільнення приміщення від іншого майна, що може заважати проведенню остаточних замірів чи встановленню меблів) та має на меті визначення всіх точних розмірів приміщення та його елементів, що необхідні для розробки технічної документації на вироби;
- встановлення виробу - процес збирання та підготовки виробу до постійної експлуатації. До робіт щодо встановлення виробів не відносяться роботи щодо підключення виробу чи його елементів до мереж комунікацій (електричні, водопровід, каналізація, тощо), роботи щодо встановлення варочних панелей, раковин, мийок, тощо, та будь-які види ремонтно-будівельних робіт;
- технічна документація на приміщення - підписані (завірені) замовником документи та матеріали, що надані уповноваженими органами та/або суб'єктами, котрі проводили ремонтно-будівельні роботи на об'єкті замовника, в яких показані маршрути прокладення комунікацій (водопровідних, сантехнічних, каналізаційних, електричних, тощо), та товщини і матеріали стін в місцях встановлення меблів.
Згідно з п. 3.1.Договору вартість виробів, що виготовляються та встановлюються у замовника, визначається в Специфікації.
Загальна вартість виробів, що виготовляються за Договором, складає 337632,00 грн в т.ч. ПДВ-20% 56272,00 грн (п. 3.2. Договору).
Оплату робіт виконавця замовник здійснює в готівковому чи безготівковому порядку двома частинами: попередня оплата, що становить 85% від суми, що зазначена в пункті 3.2 цього Договору, в розмірі 286987,20 грн в т.ч. ПДВ-20% 47831,20 грн в день підписання Договору; остаточна оплата, що становить 15% від суми, що зазначена в пункті 3.2. цього Договору, в сумі 50644,80 грн в т.ч. ПДВ-20% 8440,80 грн в день підписання акту прийому-передачі виробів (п. 3.3. Договору).
Розділом 4 Договору сторони погодили наступний порядок та терміни виконання робіт, зокрема:
- порядок, та строки проведення робіт за цим договором визначені в Додатку № 2/1, який є невід'ємною частиною цього договору (пункт 4.1.);
- відлік терміну виконання кожного наступного етапу робіт (за винятком завершення замовником ремонтно-будівельних робіт) починається з моменту виконання попереднього (пункт 4.2.).
- після виконання замовником пункту 3.3.1. Договору, не пізніше двох робочих днів виконавець зобов'язаний виконати попередні заміри приміщення (пункт 4.3.);
- не пізніше двох робочих днів замовник зобов'язаний передати виконавцю всі технічні паспорті на вбудовану техніку, якщо вона є частиною виробів. Передача може бути здійснена шляхом надсилання паспортів на електрону адресу @vavilons.com.ua (пункт 4.4.);
- після виконання замовником пункту 4.4. Договору, виконавець протягом п'яти робочих днів проводить розробку 3Д моделей виробів, підготовку зразків матеріалу, та зразків фарбування, в строки, вказані в Додатку № 2/1, цього Договору (пункт 4.5.);
- після завершення ремонтно-будівельних робіт на об'єкті замовника, уповноважений представник замовника повідомляє про це виконавця, та виконавець, не пізніше одного робочого дня повинен здійснити виїзд на об'єкт замовника та виконати остаточних заміри (пункт 4.10.);
- у випадку перевищення термінів надання приміщення для проведення остаточних замірів більше ніж на 10 робочих днів, виконавець коригує терміни виготовлення виробу, що зазначені в календарному плані виготовлення виробів із урахуванням терміну затримки з боку замовника та поточного завантаження персоналу і виробництва виконавця. Замовник приймає встановлені виконавцем нові терміни виготовлення виробів. зміни термінів виготовлення виробів оформлюються додатковими угодами сторін (пункт 4.12.);
- з метою забезпечення фіксації стану приміщення на момент проведення замірів, повного врахування розмірів та особливостей приміщення, виключення непорозумінь між виконавцем та замовником в процесі встановлення виробів, проводиться фотофіксація стану приміщення на момент проведення остаточних замірів. За результатами остаточних замірів складається Акт проведення остаточних замірів, Додаток № 5 цього договору, що підписується виконавцем та замовником або їх повноважними представниками. Акт замірів складається окремо на кожне приміщення (пункт 4.13.);
- дата підписання Акту остаточних замірів фіксуються у Додатку 2/2 цього Договору, та є датою відліку терміну виробництва виробів (пункт 4.14.).
Розділом 6 Договору визначено зобов'язання сторін.
За умовами п. 6.1. Договору замовник зобов'язується, зокрема:
- на етапі попередніх замірів надати представнику виконавця, що проводить заміри, технічну документацію на приміщення та вичерпні дані щодо маршрутів прокладення комунікацій (водопровідних, сантехнічних, каналізаційних, електричних, тощо), та товщини і матеріалів стін в місцях встановлення виробів;
- бути особисто присутнім (чи надати свого повноважного представника): на попередніх замірах; погодженні 3Д моделей виробів, зразків фарбування та матеріалів; остаточних замірах; підйомі виробів спеціалізованими організаціями в приміщення замовника; прийомі виробів після їх встановлення;
- підписати акт (акти) проведення остаточних замірів одразу після завершення остаточних замірів.
У свою чергу виконавець, згідно з п. 6.3. Договору, зобов'язався, зокрема, провести всі роботи передбачені цим Договором, відповідно календарного плану, якісно та в строк.
Згідно з п. 10.1. Договору його умови мають однакову силу для сторін та можуть бути змінені лише за взаємною згодою сторін. Всі зміни, що вносяться до Договору, мають чинність, якщо вони оформлені письмово та підписані сторонами.
За умовами п. 13.1., 13.2. Договору останній вступає в силу з моменту підписання сторонами. Договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань згідно Договору.
Сторонами підписано Додаток № 1 до Договору - Специфікацію на виготовлення таких виробів: «Шафа різьблена» (1 шт.) вартістю 165420,00 грн; «Столик кавовий бароко» (1 шт.) вартістю 65136,00 грн; «ТВ Тумба» (1 шт.) вартістю 107076,00 грн. Усього за Специфікацією вартість меблевих виробів складає загалом 337632,00 грн.
Також між сторонами складено та підписано наступні додатки до Договору:
- № 2/1 «Календарний план виготовлення виробів»;
- № 2/2 «Календарний план виготовлення виробів від дати остаточних замірів».
Виконавцем 24.07.2020 виставлено замовнику рахунок на оплату № 32 на суму 337632,00 грн.
На підставі вказаного рахунку замовник перерахував на рахунок виконавця 337632,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 1206 від 28.07.2020.
У подальшому, як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Кірміком» звернулось до ТОВ «Вавілон компані» з претензією за вих. № 155 від 03.02.2021, у якій зазначено, що станом на 13.01.2021 виконавцем не були виготовлені та встановлені вироби згідно Специфікації (Додаток 1 до Договору. Також ТОВ «Кірміком» повідомило ТОВ «Вавілон компані» про розірвання Договору та вимагало у семиденний строк повернути замовнику кошти у розмірі 337632,00 грн.
Звертаючись з позовом до суду, позивач стверджує про те, що ТОВ «Вавілон компані» протягом тривалого проміжку часу не виконує зобов'язання за Договором та не реагує на надіслані претензії, що, на думку позивача, свідчить про небажання відповідача виконати свої зобов'язання належним чином. У зв'язку з цим позивач просить суд стягнути з відповідача перераховані за договором від 24.07.2020 № 20200724 кошти в сумі 337632,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
В силу положень ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з положеннями ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Укладений між сторонами договір на виготовлення та встановлення меблевих виробів від 24.07.2020 № 20200724 за своєю правовою природою є договором підряду.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Відповідно до ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Права замовника під час виконання роботи підрядником передбачені статтею 849 Цивільного кодексу України, відповідно до якої:
- замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника (частина перша статті);
- якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків (частина друга статті);
- якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника (частина третя статті);
- замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору (частина четверта статті).
Правовий аналіз частин другої та четвертої ст. 849 Цивільного кодексу України дозволяє дійти висновку про те, що вони встановлюють дві окремі (самостійні) підстави для відмови замовника від договору підряду та, відповідно, мають різні правові наслідки такої відмови.
Так, частиною другою цієї статті передбачено право замовника на відмову від договору підряду лише за наявності конкретно визначеної законодавством умови, коли підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим. При цьому наслідком такої відмови є виникнення саме у замовника права вимагати відшкодування збитків з підрядника.
Натомість частина четверта зазначеної статті встановлює безумовне право замовника відмовитися від договору, але з обов'язком саме замовника виплатити підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувати підряднику збитки, завдані розірванням договору.
У постанові Верховного Суду від 29.01.2020 у справі № 904/5265/18 викладено правову позицію, згідно з якою для правильного вирішення спору про стягнення невикористаної частини авансу як наслідку відмови замовника від договору підряду судам необхідно достовірно встановити правомірність відмови замовника від договору, а також обставини того, на підставі якої саме частини статті 849 Цивільного кодексу України чи умови договору замовник відмовився від договору підряду.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги в якості підстав для стягнення сплачених у якості попередньої оплати коштів за Договором, позивач зазначив, що відповідачем не були виготовлені та встановлені меблеві вироби, з огляду на що позивач звернувся до відповідача з претензією про розірвання договору і повернення сплачених коштів.
Таким чином правовою нормою, якою позивач обґрунтовує своє право на відмову від договору підряду є саме частина 2 ст. 849 Цивільного Кодексу України, а отже під час розгляду цієї справи необхідно встановити чи доведена фактична наявність визначених у зазначеній нормі підстав для такої односторонньої відмови.
Як встановлено судом, умовами Договору передбачено, що порядок та строки виконання проведення робіт визначені у Додатку № 2/1 «Календарний план виготовлення виробів».
Першим етапом виконання робіт у Додатку № 2/1 визначено проведення попередніх замірів з терміном виконання 1 робочий день.
При цьому, виходячи з умов п. 4.3. Договору, виконавець зобов'язаний був приступити до виконання попередніх замірів приміщення не пізніше двох робочих днів після здійснення замовником попередньої оплати, у даному випадку - не пізніше 30.07.2020.
За умовами Договору замовник зобов'язаний був на етапі попередніх замірів надати представнику виконавця, що проводить заміри, технічну документацію на приміщення та вичерпні дані щодо маршрутів прокладення комунікацій (водопровідних, сантехнічних, каналізаційних, електричних, тощо), та товщини і матеріалів стін в місцях встановлення виробів.
Другим етапом виконання робіт у Додатку № 2/1 сторонами визначено надання замовником технічних паспортів на вбудовану техніку, що також передбачено пунктом 4.4. Договору.
На третьому етапі виконання робіт, визначеному Додатком № 2/1, передбачено обов'язок виконавця приступити до розробки 3Д моделі виробів, підготовки зразків фарбування та матеріалів. Вказане також обумовлено пунктом 4.5. Договору.
Судом також установлено, що за умовами Додатку № 2/1 та п. 4.2. Договору відлік терміну виконання кожного наступного етапу робіт починається з моменту виконання попереднього.
Враховуючи погоджені сторонами умови та етапність виконання спірних робіт, суд приходить до висновку, що вчасне та належне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань безпосередньо залежало від дій позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 850 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, в обсязі та в порядку, встановлених договором підряду.
Підрядник має право не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не надав матеріалу, устаткування або річ, що підлягає переробці, і цим створив неможливість виконання договору підрядником (ст. 851 Цивільного кодексу України).
Аналогічна за змістом норма закріплена у частині 3 ст. 320 Господарського кодексу України, за якою підрядник має право не братися за роботу, а розпочату роботу зупинити у разі порушення замовником своїх зобов'язань за договором, внаслідок якого початок або продовження робіт підрядником виявляються неможливими чи значно ускладненими.
Стаття 610 Цивільного кодексу України встановлює, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
Кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора. Боржник за грошовим зобов'язанням не сплачує проценти за час прострочення кредитора (стаття 613 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 ст. 538 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.
Так, за змістом погоджених сторонами умов Договору відсутність у відповідача відповідних вихідних даних презюмується, оскільки імперативний обов'язок позивача надати виконавцю, зокрема, технічну документацію на приміщення, технічні паспорти на вбудовану техніку - прямо передбачений, зокрема, пунктами 4.4., 6.1. Договору.
Доказів надання замовником виконавцю зазначених вихідних даних, за наявності яких виконавець міг би приступити до виконання своїх договірних зобов'язань, суду не надано.
З огляду на викладені обставини, суд дійшов висновку про наявність прострочення позивачем виконання його договірних зобов'язань за укладеним між сторонами Договором, до виконання яких відповідач не міг у повному обсязі та належним чином виконати свій обов'язок з виготовлення меблевих виробів, а відтак і про відсутність порушень відповідачем умов спірного Договору в частині несвоєчасного, за твердженням позивача, виконання робіт.
Як було зазначено, у положеннях частин 2 і 4 статті 849 Цивільного кодексу України передбачено дві самостійні підстави відмови замовника від договору підряду та, відповідно, різні правові наслідки таких дій.
Слід звернути увагу, що позовні вимоги у даній справі обґрунтовані посиланням, у тому числі на норму ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, відповідно до якої договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом, однак вимогу про розірвання договору на виготовлення та встановлення меблевих виробів № 20200724 від 24.07.2020 позивач до суду не заявляв.
Водночас у претензії за вих. № 155 від 03.02.2021 ТОВ «Кірміком» посилалось на те, що виконавцем не були виготовлені та встановлені вироби згідно із Специфікацією, у зв'язку з чим замовник повідомив виконавця про розірвання договору та вимагав повернути сплачені за договором кошти.
Відповідно до ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Частиною 1 ст. 651 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Умовами укладеного між сторонами Договору не передбачено права на розірвання договору в односторонньому порядку.
Отже претензія позивача за вих. № 155 від 03.02.2021 розцінюється судом як відмова замовника від договору.
Беручи до уваги прострочення самого позивача у виконанні його договірних зобов'язань за укладеним між сторонами Договором, до виконання яких відповідач не міг у повному обсязі та належним чином виконати свій обов'язок з виготовлення меблевих виробів, позивачем у встановленому законом порядку не було доведено, що ТОВ «Вавілон компані» були порушені строки виконання спірного Договору, а відповідно позивач не довів і обставин виникнення у нього права на відмову від Договору, яка, з огляду на викладені у позові обставини та зміст претензії, підпадає під норму ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України, а отже й підстави для стягнення з відповідача перерахованих за Договором коштів у сумі 337632,00 грн.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Враховуючи те, що позивач у встановленому законом порядку не довів належними і допустимими доказами наявності тих обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог до ТОВ «Вавілон компані», суд дійшов висновку про відмову в задоволенні даного позову.
Судові витрати, відповідно до приписів ст. 129 ГПК України, покладаються на позивача.
Керуючись ст. 73, 74, 76-80, 129, 237, 238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 10.06.2021.
Суддя О.В. Щоткін