ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
20.05.2021Справа № 910/18490/20
Господарський суд міста Києва в складі судді Стасюка С.В., за участю секретаря судового засідання Цубери Ю.Ю., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи
за позовом Громадської організації "У сфері культури та мистецтв "Творча молодь Слобожанщини"
до 1) Фонду державного майна України
2) Регіонального відділення фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях
третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Державне підприємство "Мелітопольський завод "Гідромаш"
про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити дії.
Представники учасників справи:
від позивача: Тарасенко О.В. (ордер серія КС №489859 від 14.07.2020);
від відповідача: Міщенко О.В.;
від відповідача-2: не з'явився;
від третьої особи: Мурдід Г.В.
Громадська організація «У сфері культури та мистецтв «Творча молодь Слобожанщини» (далі - позивач) звернулась до Господарського суд міста Києва (далі - суд) з позовною заявою до Фонду державного майна України (далі - відповідач-1) та Регіонального відділення фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (далі - відповідач-2), у якій позивач просить суд:
- визнати незаконною бездіяльність Фонду державного майна України, яка полягає у невключенні до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, окремого державного нерухомого майна - бази відпочинку «Азов», загальною площею 2693,2 кв.м., яке розташоване за адресою: Запорізька область, Якимівський р-н, смт. Кирилівка, Коса Пересип, 46, та перебуває на балансі Державного підприємства "Мелітопольський завод "Гідромаш";
- зобов'язати Фонд державного майна України включити окреме державне нерухоме майно - бази відпочинку «Азов» (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1783338123203), загальною площею 2693,2 кв.м. у складі: будинку відпочинку літ. А-3 площею 1483,9 кв.м, будівлі їдальні з ґанком літ. Б площею 370,1 кв.м, сторожки літ. В площею 25,2 кв.м, навісу літ. Г площею 76,3 кв.м, складу літ. Д площею 22,2 кв.м, душу літ. Е площею 74,9 кв. м, складу літ. Ж площею 45,0 кв.м, сараю літ. З площею 7,1 кв.м, погрібу з шийкою літ. пг площею 2,5 кв.м, сараю літ. И площею 11,4 кв.м, сараю літ. К площею 10,5 кв.м, сараю літ. Л площею 41,0 кв.м, будиночку відпочинку літ. М площею 24,2 кв.м, будиночку відпочинку літ. Н площею 26,7 кв. м, навісу літ. О площею 24 кв.м, вбиральні літ. Т площею 39,9 кв. м, навісу літ. У площею 22,8 кв. м, будинку відпочинку літ. Ф площею 308,9 кв. м, вбиральні літ. X площею 1 кв.м, навісу літ. Ц площею 69,7 кв.м, трансформаторної будки літ. Ч площею 5,9 кв.м, парканів № 1, № 5, водопроводу № 2, зливної ями № 3, резервуару для питної води № 4, водонапірної башні № 6, замощення І, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , що перебуває на балансі Державного підприємства «Мелітопольський завод «Гідромаш», до переліку об'єктів приватизації державної власності, що підлягають приватизації, шляхом викупу Громадською організацією «У сфері культури та мистецтв «Творча молодь Слобожанщини»;
- зобов'язати Регіональне відділення фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях укласти з Громадською організацією «У сфері культури та мистецтв «Творча молодь Слобожанщини» договір купівлі-продажу об'єкта малої приватизації окремого майна - бази відпочинку «Азов», загальною площею 2693,2 кв. м., що підлягає продажу шляхом викупу, у редакції, наданій позивачем.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає про те, що він належним чином виконав усі вимоги та умови, встановлені чинним законодавством, для набуття і реалізації його права на приватизацію шляхом викупу окремого державного нерухомого майна - бази відпочинку «Азов», яка перебуває на балансі Державного підприємства «Мелітопольський завод «Гідромаш» і орендується позивачем відповідно до договору оренди майна, що належить до державної власності, від 26.04.2019 №12/1-3806/д, однак відповідачі безпідставно і незаконно, порушуючи законні права та інтереси позивача, не включили це майно до переліку об'єктів приватизації державної власності, що підлягають приватизації, шляхом викупу позивачем і не уклали з позивачем відповідний договір купівлі-продажу об'єкта малої приватизації окремого майна - бази відпочинку «Азов».
Ухвалою суду від 30.11.2020 у справі № 910/18490/20 позовну заяву залишено без руху на підставі частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України та надано позивачу строк для усунення недоліків.
11.12.2020 до суду представником позивача подано до суду заяву про усунення недоліків.
Ухвалою суду від 18.12.2020 відкрито провадження у справі №910/18490/20, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Державне підприємство «Мелітопольський завод «Гідромаш» (далі - третя особа), підготовче засідання призначено на 28.01.2021.
28.01.2021 підготовче засідання по справі відкладено на 18.02.2021.
29.01.2021 до суду від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач-1 заперечив проти задоволення позову та просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись при цьому на те, що позивач належним чином не виконав усі умови, визначені частиною 2 статті 18 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», а тому на момент подання відповідної заяви про приватизацію майна - бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 », позивач відповідно до вимог чинного законодавства не набув права на приватизацію цього майна шляхом викупу. Крім того, відповідач, обґрунтовуючи свій відзив, зазначає про те, що Фонд державного майна України, як орган наділений дискреційними повноваженнями, відповідно до своїх прав та повноважень прийняв рішення про приватизацію спірного об'єкта нерухомості шляхом його продажу на аукціоні з умовами, що унеможливлює його приватизацію шляхом викупу орендарем.
Представник третьої особи в судове засідання 18.02.2021 не з'явився. У судовому засіданні 18.02.2021 представник позивача подав відповідь на відзив, у якому наводить аргументи на спростування позиції відповідача-1.
У зв'язку з тим, що під час підготовчого засідання судом проведено відповідні дії, які передбачені частиною 2 статті 182 Господарського процесуального України, ухвалою суду від 18.02.2021 закрито підготовче провадження у справі №910/18490/20 та призначено справу до судового розгляду по суті на 11.03.2021.
У судовому засіданні 11.03.2021 відкладено розгляд справи на 25.03.2021.
Розгляд справи у судовому засіданні 25.03.2021 відкладено на 01.04.2021.
У судовому засіданні 01.04.2021 відкладено розгляд справи на 22.04.2021.
Розгляд справи у судовому засіданні 22.04.2021 відкладено на 20.05.2021.
У судовому засіданні 20.05.2021 на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарський суд
26.04.2019 між позивачем, як орендарем, і відповідачем-2, як орендодавцем, укладено Договір №12/1-3806/д оренди майна, що належить до державної власності, (далі - Договір оренди), відповідно до розділу 1. якого відповідач-2 передав, а позивач прийняв у строкове платне користування з метою розміщення турбази для організації оздоровлення, відпочинку та дозвілля державне нерухоме майно бази відпочинку «Азов» загальною площею 2693,2 кв.м. у складі: будинку відпочинку літ. А-3 площею 1483,9 кв.м, будівлі їдальні з ґанком літ. Б площею 370,1 кв.м, сторожки літ. В площею 25,2 кв.м, навісу літ. Г площею 76,3 кв.м, складу літ. Д площею 22,2 кв.м, душу літ. Е площею 74,9 кв. м, складу літ. Ж площею 45,0 кв.м, сараю літ. З площею 7,1 кв.м, погрібу з шийкою літ. пг площею 2,5 кв.м, сараю літ. И площею 11,4 кв.м, сараю літ. К площею 10,5 кв.м, сараю літ. Л площею 41,0 кв.м, будиночку відпочинку літ. М площею 24,2 кв.м, будиночку відпочинку літ. Н площею 26,7 кв. м, навісу літ. О площею 24 кв.м, вбиральні літ. Т площею 39,9 кв. м, навісу літ. У площею 22,8 кв. м, будинку відпочинку літ. Ф площею 308,9 кв. м, вбиральні літ. X площею 1 кв.м, навісу літ. Ц площею 69,7 кв.м, трансформаторної будки літ. Ч площею 5,9 кв.м, парканів № 1, № 5, водопроводу № 2, зливної ями № 3, резервуару для питної води № 4, водонапірної башні № 6, замощення І, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (далі - нерухоме майно), що перебуває на балансі Державного підприємства «Мелітопольський завод «Гідромаш».
Згідно з інформацією із витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 26.04.2019 №165183478 речове право позивача на користування нерухомим майном на підставі Договору зареєстроване 26.04.2019 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до пункту 5.7. Договору оренди орендар зобов'язаний своєчасно здійснювати за власний рахунок поточний ремонт орендованого майна. Ця умова Договору не розглядається як дозвіл на здійснення поліпшень орендованого майна і не тягне за собою зобов'язання орендодавця щодо компенсації вартості поліпшень. У разі, якщо орендар подає заяву на погодження орендодавцем здійснення невід'ємних поліпшень орендованого майна, він зобов'язаний надати експертний висновок на проектно-кошторисну документацію на здійснення невід'ємних поліпшень.
Пунктом 4.4 Договору оренди передбачено, що для отримання згоди орендодавця на здійснення поліпшень орендар подає заяву і матеріали згідно з Порядком надання орендарю згоди орендодавця державного майна на здійснення невід'ємних поліпшень орендованого майна, затвердженим наказом Фонду державного майна України від 25.05.2018 №686 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.06.2019 за №711/32163.
02.08.2019 року позивач, діючи як орендар, і відповідач-2, діючи як орендодавець, уклали договір про внесення змін та доповнень № 1 до Договору оренди, відповідно до умов якого сторони внесли зміни:
- до пункту 10.8. Договору оренди, виклавши його у такій редакції:« 10.8. У разі припинення або розірвання договору: поліпшення орендованого майна, здійснені орендарем за рахунок власних коштів за згодою орендодавця, які можливо відокремити від орендованого майна, не завдаючи йому шкоди, є власністю орендаря, а невід'ємні поліпшення - власністю держави; поліпшення майна, зроблені орендарем без згоди орендодавця, які не можна відокремити без шкоди для майна, є власністю держави та їх вартість компенсації не підлягає;
- до пункту 10.9. Договору оренди, виклавши його у такій редакції:« 10.9. Невід'ємні поліпшення, здійснені орендарем за рахунок власних коштів без згоди орендодавця є державною власністю. Вартість невід'ємних поліпшень, здійснених орендарем за рахунок власних коштів за згодою орендодавця, підлягають компенсації у разі приватизації в порядку, визначеному чинним законодавством.
23.09.2019 року позивач, діючи як орендар, і відповідач-2, діючи як орендодавець, уклали договір про внесення змін та доповнень №2 до Договору оренди, відповідно до умов якого сторони внесли зміни до Договору оренди, серед яких сторони також погодили:
-пункт 2.5. Договору оренди виключити,
-пункт 6.4. Договору оренди викласти у такій редакції:« 6.4. За письмовою згодою орендодавця здавати майно в суборенду. Суборендну плату в розмірі, що не перевищує орендної плати за об'єкт суборенди, отримує орендар, а решту суборендної плати спрямовується до бюджету»;
-пункт 10.1. Договору оренди викласти у такій редакції:« 10.1. Цей Договір укладено строком на 25 (двадцять п'ять) років, що діє з 26 квітня 2019 року по 25 квітня 2044 року включно».
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 23.11.2020 №233758172 речове право позивача на користування нерухомим майном на підставі Договору оренди зареєстроване 26.04.2019 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зі строком дії 25.04.2044.
Листом від 27.06.2019 №3242-05/26743-07 Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України у відповідь на звернення позивача від 19.06.2019 №1906/1 повідомило його про те, що просить позивача надати завірені копії установчих документів позивача та копію укладеного Договору оренди у зв'язку з тим, що Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України вважає доцільним здійснення невід'ємних поліпшень орендованого державного нерухомого майна загальною площею 2693,20 кв. м. за адресою АДРЕСА_1 , яке знаходиться на балансі ДП «Мелітопольський завод «Гідромаш», враховуючи при цьому що:
- згідно з технічним висновком ТОВ «Будлідер Парк» за результатами проведеного обстеження технічного стану і експлуатаційної придатності будівельних конструкцій та інженерних мереж корпусу літера «Ф» бази відпочинку «Азов» за адресою: АДРЕСА_1 , технічний стан приміщень оцінюється за ІІІ категорією - непридатний до нормальної експлуатації, та у разі невиконання рекомендацій може погіршитися до незворотного IV категорії - аварійного;
- згідно з експертним звітом щодо розгляду кошторисної частини проектної документації від 11.06.2019 №00-0612-19/КД, виданої ДП «Укрдержбудекспертиза», документація, яка враховує обсяги робіт, передбачені дефектним актом позивача складена відповідно до вимог ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», загальна кошторисна вартість у поточних цінах станом на 28.05.2019 року складає 5171,475 тис. грн.., у тому числі: будівельні роботи -4243,663 тис. грн.., інші витрати 927,812 тис. грн.
Зі змісту листа Регіонального відділення фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (відповідач-2) від 07.08.2019 №17-006-04787, адресованого позивачу і державному підприємству «Мелітопольський завод «Гідромаш» вбачається, що на підставі звернення позивача та документів наданих листом від 02.07.2019 №0207/2 відповідач-2 дійшов висновку про надання позивачу згоди на здійснення невід'ємних поліпшень орендованого майна шляхом капітального ремонту з частковою реконструкцією корпусу літера «Ф» бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до зведеного кошторисного розрахунку вартості об'єкта будівництва на загальну суму 3 628 493,59 грн.
Листом від 26.09.2019 №3241-13/39382-07 Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України у відповідь на звернення позивача від 19.09.2019 №1909/1 повідомило його про те, що нерухоме майно (база відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 ») не підпадає під критерії заборони приватизації, визначені частиною 2 статті 4 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», та не відноситься до об'єктів, включених до затвердженого Законом України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», які випускають підакцизну продукцію, та за даними балансоутримувача (ДП «Мелітопольський завод «Гідромаш») не задіяні в процесі виробництва, оскільки через скрутний фінансовий стан цього підприємства протягом останніх п'яти років зазначена база відпочинку не працює і цим підприємством не використовується.
Зі змісту підписаної головою та головним бухгалтером позивача ОСОБА_1 відомості розрахунку вартості здійснених поліпшень орендованого державного майна шляхом капітального ремонту з частковою реконструкцією корпусу літера «Ф» бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 (далі - Відомість розрахунку вартості поліпшень) станом на 16.10.2019 підрядником ТОВ «ТМГ-БУД» за укладеним із позивачем договором від 09.08.2019 №0908/1 відповідно до актів приймання виконаних будівельних робіт від 30.09.2019 №1 та від 15.10.2019 №2 виконано і позивачем оплачено роботи з капітального ремонту з влаштування невід'ємних поліпшень основних конструкцій та частковою реконструкцією корпусу літера «Ф» бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 на загальну суму 32 528 821,82 грн. (в тому числі ПДВ 542136,97 грн.).
Згідно з бухгалтерською довідкою позивача від 18.10.2019 (далі - бухгалтерська довідка) та Звітом незалежного аудитора ТОВ «Аудиторська фірма «Віта-Аудит» від 18.10.2018, складеним на замовлення позивача, щодо фінансування здійснених поліпшень орендованого державного майна за рахунок коштів орендаря (далі - Звіт незалежного аудитора) станом на 16.10.2019 загальна вартість фінансування виконаних робіт на здійснення капітального ремонту з влаштування невід'ємних поліпшень основних конструкцій та частковою реконструкцією корпусу літера «Ф» бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 за рахунок власних коштів орендаря складає 32 528 821,82 грн. (в тому числі ПДВ 20% - 542 136,97 грн.), за період дії договору оренди та до видачі звіту аудитора амортизаційні нарахування не нараховувалися та не використовувалися позивачем, платіжні документи відповідають вимогам Закону України «Про платіжні системи та перекази кошті в Україні» зі змінами, а копії платіжних доручень відповідають нормативно-правовим актам з питань бухгалтерського обліку, статистичної звітності в Україні та підтверджують понесені орендарем витрати на ремонт орендованого майна.
Зі змісту складеного 15.10.2019 судовим експертом Галієвою О.М. на замовлення позивача висновку експерта №24/10-2019 за результатами проведення експертного будівельно-технічного дослідження (далі - Висновок експерта №24/10-2019) вбачається, що в результаті повного (закінченого) циклу ремонтних робіт корпусу літера «Ф» бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , проведених орендарем (позивач) здійснено поліпшення загального технічного стану об'єкта, влаштування всіх нормативно необхідних інженерних комунікацій забезпечило нормативну можливість використання об'єкта за своїм цільовим використанням - база відпочинку. Зважаючи на те, що відокремлення будь-яких будівельних конструкцій та нормативно необхідних інженерних комунікацій призведе до унеможливлення експлуатації об'єкта оренди за цільовим призначенням та, як наслідок, до зменшення ринкової вартості всього об'єкта, проведені роботи є невід'ємними. Здійснення і склад ремонтних робіт корпусу літера «Ф» бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в складі орендованого державного нерухомого майна загальною площею 2693,20 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , проведених орендарем (позивачем), є невід'ємними поліпшеннями.
28.10.2019 до Регіонального відділення фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (відповідач-2) від імені позивача щодо нерухомого майна - бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , подано заяву про включення об'єкта права державної власності до переліку об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації. Зазначена заява зареєстрована у відповідача-2 під вхідним №90-01/12 від 28.10.2020. Зі змісту вказаної заяви вбачається, що вона підписана і подана від імені позивача 25.10.2020 ОСОБА_1 , посада якої в тексті заяви вказана як «Голова організації». Водночас, згідно з наявним у матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо позивача наявні в реєстрі відомості про те, що з 21.10.2018 (відповідно до статуту) керівником, а з 21.10.2019 (відповідно до статуту) підписантом є ОСОБА_2 , а не ОСОБА_1 .
Листом від 31.10.2019 №01-01-06379 Регіональне відділення фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях на виконання вимог Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» та наказу ФДМУ від 22.05.2018 №675 направило до Фонду державного майна України копію зареєстрованої заяви та доданих до неї документів.
Листом від 14.11.2019 №3241-13/47534-06, адресованим відповідачу-1, відповідачу-2 та третій особі, Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України у відповідь на звернення відповідача-2 від 31.10.2019 №07-01-0637 повідомило про надання своєї згоди щодо включення об'єкта права державної власності до переліку об'єктів малої приватизації державної власності, що підлягають приватизації, яке перебуває на балансі ДП «Мелітопольський завод «Гідромаш» - державне нерухоме мано бази відпочинку «Азов» загальною площею 2693,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .
28.11.2019 Регіональним відділенням фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (відповідач-2) прийнято наказ № 12/01-10-ВДП, відповідно до якого із врахуванням заяви позивача від 28.10.2019 №90-01/12 і погодження Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 14.11.2019 №3241-13/47534-06 прийнято рішення про включення до переліку об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, об'єкта державної власності - державне нерухоме майно бази відпочинку «Азов» загальною площею 2693,2 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та знаходиться на балансі ДП «Мелітопольський завод «Гідромаш», а також зобов'язано відділ приватизації та управління корпоративними правами письмово повідомити про прийняте рішення позивача і орган управління - Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України і не пізніше наступного дня після прийняття цього рішення надати на затвердження до Фонду державного майна України рішення про включення до переліку об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, цього об'єкта державної власності.
Листом від 29.11.2019 №01-01-07017 Регіональне відділення фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (відповідач-2) надіслало до Фонду державного майна України (відповідач-1) на затвердження вищевказане рішення про включення до переліку об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, об'єкта державної власності - державне нерухоме майно бази відпочинку «Азов» загальною площею 2693,2 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та знаходиться на балансі ДП «Мелітопольський завод «Гідромаш». Зі змісту відповіді відповідача-2 від 22.09.2020 №18-01-05343 на адвокатський запит адвоката Тарасенко О.В. вбачається, що рішення про внесення змін або скасування наказу від 28.11.2019 №12/01-10-ВДП відповідачем-2 не приймалося. Зі змісту відповіді відповідача-1 від 08.10.2020 №10-10-20411 на адвокатський запит адвоката Тарасенко О. вбачається, що лист Регіонального відділення фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (відповідач-2) від 31.10.2019 №01-01-06379 отримано і зареєстровано відповідачем-1 07.11.2019 за №1312/31783, а лист Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 14.11.2019 №3241-13/47534-06 отримано і зареєстровано відповідачем-1 14.11.2019 з №9/32335.
Водночас, відповідно до частини 5 статті 11 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» листом від 29.10.2019 №3241-13/44567-03 Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України надало для Фонду державного майна України пропозиції щодо включення об'єктів права державної власності, що належать до сфери управління цього міністерства, до переліку об'єктів малої приватизації державної власності, приватизація яких здійснюватиметься у 2019 році. Згідно з додатком до цього листа в числі таких об'єктів права державної власності визначено Державне підприємство «Мелітопольський завод «Гідромаш» (код ЄДРПОУ 002400106), згідно з відомістю про нерухоме державне майно до складу цього об'єкта державної власності поряд з іншими об'єктами нерухомості входять також будівлі (приміщення) бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 .
Наказом Фонду державного майна України від 03.12.2019 №1211 прийнято рішення про приватизацію єдиного майнового комплексу Державного підприємства «Мелітопольський завод «Гідромаш» (Запорізька обл., м. Мелітополь, вул. Інтеркультурна, 191) шляхом його продажу на аукціоні з умовами.
16.11.2020 за вих. №1611/1 позивачем подано до відповідача-2 лист «Щодо визначення способу приватизації», в якому позивач, посилаючись на те, що ним виконано усі передбачені частиною 2 статті 18 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» вимоги, просив відповідача-2 визначити спосіб реалізації орендованого майна (бази відпочинку «Азов») шляхом викупу його позивачем.
Листом від 20.11.2020 №17-01-06711 відповідач-2 у відповідь на заяву позивача від 16.11.2020 №1611/1 повідомив його про те, що відповідач-2 не має законних підстав щодо прийняття рішення про приватизацію та визначення способу продажу об'єкта, оскільки відповідно до Порядку, затвердженого наказом ФДМУ від 22.05.2018 №675, об'єкт вважається включеним до переліку об'єктів малої приватизації з дати затвердження такого переліку ФДМУ (відповідачем-1), і при цьому об'єкт державної власності - державне нерухоме майно бази відпочинку «Азов» загальною площею 2693,2 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , не було включено відповідачем-1 до переліку об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації.
За наведених обставин справи, встановлених судом в ході судового розгляду справи, та виходячи зі змісту позовних вимог позивача і вказаних ним підстав для позову, заперечень відповідачів проти задоволення позовних вимог, наданих учасниками справи пояснень, доказів і заперечень, суд дійшов до висновку про те, що спір між учасниками справи виник з приводу набуття і реалізації позивачем, як орендарем нерухомого державного майна, права на приватизацію орендованого ним майна шляхом викупу.
Правові, економічні та організаційні основи приватизації державного і комунального майна та майна, що належить Автономній Республіці Крим, врегульовано Законом України «Про приватизацію державного і комунального майна» від 18.01.2018 №2269-VІІІ (далі - Закон).
Відповідно до статті 2 Закону основною метою приватизації є прискорення економічного зростання, залучення іноземних і внутрішніх інвестицій, зменшення частки державної або комунальної власності у структурі економіки України шляхом продажу об'єктів приватизації ефективному приватному власнику. За змістом частини 2 статті 2 Закону до переліку основних принципів, на основі яких здійснюється приватизація, поряд з іншими віднесено: законності; відкритості та прозорості; рівності та змагальності; державного регулювання та контролю; забезпечення конкурентних умов приватизації та інші.
Частиною 1 статті 4 Закону визначено, що до об'єктів державної і комунальної власності, що підлягають приватизації, належать усі об'єкти права державної і комунальної власності, крім тих, приватизація яких прямо заборонена цим Законом та іншими законами України. Винятки з цього правила та особливості приватизації окремих видів об'єктів права державної і комунальної власності визначені частинами 2-5 статі 4 Закону.
За змістом приписів статті 7 Закону Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим становлять єдину систему державних органів приватизації, які здійснюють державну політику у сфері приватизації та діють на підставі Закону України «Про Фонд державного майна України», цього Закону, інших актів законодавства. Державні органи приватизації у межах своєї компетенції здійснюють серед інших такі основні повноваження: затверджують переліки об'єктів, що підлягають приватизації; класифікують об'єкти приватизації відповідно до цього Закону; приймають рішення про приватизацію об'єктів державної власності у випадках, установлених законодавством; здійснюють повноваження власника державного майна, у тому числі корпоративних прав, у процесі приватизації; здійснюють управління об'єктами державної власності, зокрема державними підприємствами та корпоративними правами держави у статутних капіталах господарських товариств, щодо яких прийнято рішення про приватизацію та затверджено план розміщення акцій товариств, утворених у процесі перетворення (у тому числі шляхом корпоратизації) державних підприємств, що належать до сфери управління Фонду державного майна України, а також товариств, утворених за участю Фонду державного майна України; продають майно, що перебуває у державній власності, у процесі його приватизації, а також акції (частки), що належать державі у майні господарських товариств; укладають договори на проведення оцінки об'єктів приватизації у випадках, передбачених законодавством; здійснюють захист майнових прав державних підприємств, а також корпоративних прав держави на території України, що належать до сфери управління Фонду державного майна України; державні органи приватизації здійснюють інші повноваження, передбачені цим Законом, іншими актами законодавства.
Згідно зі статтею 10 Закону порядок приватизації державного і комунального майна серед іншого передбачає: формування та затвердження переліків об'єктів, що підлягають приватизації; опублікування переліку об'єктів, що підлягають приватизації, в офіційних друкованих виданнях державних органів приватизації, на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України, на офіційних сайтах місцевих рад та в електронній торговій системі; прийняття рішення про приватизацію; проведення інвентаризації та оцінки відповідно до законодавства; проведення аукціону, укладення договору купівлі-продажу; укладення договору купівлі-продажу в разі приватизації об'єкта шляхом викупу. При цьому, приватизація об'єкта вважається завершеною з моменту його продажу та переходу до покупця права власності або завершення розміщення всіх акцій, передбачених до продажу планом розміщення акцій, і оформлюється наказом відповідного органу приватизації.
Статтею 11 Закону встановлено, що ініціювати приватизацію об'єктів можуть органи приватизації, уповноважені органи управління, інші суб'єкти управління об'єктами державної і комунальної власності або покупці. Переліки об'єктів малої приватизації державної власності, що підлягають приватизації, затверджуються Фондом державного майна України.
Відповідно до частини 5 статті 11 Закону уповноважені органи управління державним майном або корпоративними правами, управління яких вони здійснюють, за результатами аналізу господарської діяльності суб'єктів господарювання подають щороку до 1 жовтня державним органам приватизації пропозиції стосовно включення об'єктів права державної власності до переліку об'єктів, що підлягають приватизації на наступний рік, разом з висновками щодо прогнозованої суми надходження коштів від приватизації запропонованих до переліків об'єктів та прогнозом соціально-економічних наслідків приватизації в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Частиною 7 статті 11 Закону визначено, що заяви про включення об'єктів права державної власності до відповідного переліку об'єктів великої або малої приватизації, що підлягають приватизації, подаються потенційними покупцями до державних органів приватизації за місцезнаходженням об'єкта, що приватизується, у порядку, що встановлюється Фондом державного майна України. Державні органи приватизації протягом трьох днів після надходження заяви звертаються щодо надання згоди на включення такого об'єкта до переліку об'єктів державної власності, що підлягають приватизації, до уповноважених органів управління державним майном, крім випадків, коли орган приватизації є уповноваженим органом управління державним майном або уповноважений орган управління самостійно ініціював включення такого об'єкта до переліку об'єктів державної власності, що підлягають приватизації. Уповноважені органи управління державним майном надають згоду на приватизацію об'єкта державної власності або вмотивовану відмову протягом 15 днів з моменту надходження звернення від державних органів приватизації.
Відповідно до частини 8 статті 11 Закону державні органи приватизації протягом 30 днів розглядають заяви та приймають рішення щодо включення до переліку об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, і в п'ятиденний строк письмово повідомляють про це заявника, підприємство, що приватизується (балансоутримувач об'єкта), а також відповідний уповноважений орган управління.
Статтею 13 Закону встановлено, що приватизація державного або комунального майна здійснюється шляхом: 1) продажу об'єктів права державної або комунальної власності на аукціоні, у тому числі: аукціоні з умовами; аукціоні без умов; аукціоні за методом покрокового зниження стартової ціни та подальшого подання цінових пропозицій; аукціоні із зниженням стартової ціни; аукціоні за методом вивчення цінових пропозицій; 2) викупу об'єктів приватизації.
Відповідно до частини 7 статті 11 Закону наказом Фонду державного майна України від 22.05.2018 №675 затверджено Порядок подання та розгляду заяв про включення об'єктів права державної власності до відповідного переліку об'єктів великої або малої приватизації, що підлягають приватизації (далі - Порядок), який визначає процедуру подання та розгляду заяв про включення об'єктів права державної власності до переліків об'єктів великої або малої приватизації, що підлягають приватизації (пункт 2 розділу І Порядку).
Пунктами 4 і 5 розділу ІІ Порядку визначено, що заявниками можуть бути потенційні покупці - фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни) або юридичні особи (юридичні особи, зареєстровані на території України, юридичні особи інших держав), і при цьому заявник забезпечує достовірність наданої інформації та повноту поданих документів.
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку заяви заповнюють потенційні покупці державною мовою друкованими літерами за встановленою формою для об'єктів великої приватизації згідно з додатками 1, 2 до цього Порядку, а для об'єктів малої приватизації - згідно з додатками 3, 4 до цього Порядку та подають до державних органів приватизації за місцезнаходженням об'єкта, що приватизується.
Пунктом 2 розділу ІІ Порядку передбачено, що право підпису заяв мають від юридичної особи - керівник юридичної особи або уповноважена ним особа, яка діє на підставі довіреності.
За змістом пункту 5 розділу ІІ Порядку причинами для повернення заяви заявнику серед інших можуть бути: заява не відповідає встановленій формі; уповноважений орган управління самостійно ініціював включення об'єкта, щодо якого надійшла заява, до переліку об'єктів державної власності, що підлягають приватизації; об'єкт уже включено до переліку об'єктів великої або малої приватизації, що підлягають приватизації.
Пунктами 9 - 11 розділу IV Порядку встановлено, що державний орган приватизації, який прийняв рішення про включення об'єкта до переліку об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, не пізніше наступного дня інформує Фонд про прийняте рішення. Фонд за поданням державних органів приватизації, які прийняли рішення про включення об'єкта до переліку об'єктів малої приватизації, у разі відсутності підстав для відмови затверджує переліки об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації. Об'єкт вважається включеним до переліку об'єктів малої приватизації з дати затвердження такого переліку Фондом.
Під час розгляду справи судом встановлено, що позивач, який є орендарем нерухомого майна державної власності, за погодженням із орендодавцем і Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України протягом вересня-жовтня 2019 року здійснив невід'ємні поліпшення частини орендованого майна - корпусу літера «Ф» бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , яка перебуває на балансі і у складі єдиного майнового комплексу Державного підприємства «Мелітопольський завод «Гідромаш».
28.10.2019 до відповідача-2 від імені позивача щодо нерухомого майна - бази відпочинку «Азов», подано заяву про включення об'єкта права державної власності до переліку об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації. Однак, зазначена заява всупереч вимогам пункту 2 розділу ІІ Порядку не була підписана керівником юридичної особи - позивача і при цьому в її змісті було вказано недостовірну інформацію про наявність у підписанта заяви ОСОБА_1 повноважень керівника цієї юридичної особи, в той час, коли керівником позивача згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань була інша особа - ОСОБА_2.
При цьому, позивачем в ході судового розгляду справи не доведено належними та допустимими доказами факту наявності у підписанта зазначеної заяви від імені позивача ОСОБА_1 повноважень керівника або уповноваженого представника юридичної особи - позивача.
Водночас, судом встановлено, що в межах передбаченого Законом і Порядком строку для розгляду такої заяви, відповідно до частини 5 статті 11 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, діючи як уповноважений орган управління майном Державного підприємства «Мелітопольський завод «Гідромаш», своїм листом від 29.10.2019 №3241-13/44567-03 надало для ФДМУ пропозицію про включення до переліку об'єктів малої приватизації державної власності, приватизація яких здійснюватиметься у 2019 році, усього єдиного майнового комплексу Державного підприємства «Мелітопольський завод «Гідромаш», до складу якого поряд з іншими об'єктами нерухомості входять в тому числі і будівлі (приміщення) бази відпочинку «Азов», яку орендує позивач. У зв'язку з наведеним наказом Фонду державного майна України від 03.12.2019 №1211, тобто також в межах передбаченого Законом і Порядком строку для розгляду поданої від імені позивача заяви, прийнято рішення про приватизацію єдиного майнового комплексу Державного підприємства «Мелітопольський завод «Гідромаш» шляхом його продажу на аукціоні з умовами.
Сукупність наведених фактів, встановлених судом в ході розгляду справи, дає підстави для висновку про те, відповідач-1 не мав законних підстав для затвердження рішення про включення бази відпочинку «Азов», яку орендує позивач, до переліку об'єктів малої приватизації державної власності на підставі зазначеної заяви, поданої від імені позивача особою, яка не мала на це повноважень, і в умовах, коли за пропозицією Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, як уповноваженого органу управління майном ДП «Мелітопольський завод «Гідромаш», прийнято рішення про приватизацію єдиного майнового комплексу Державного підприємства «Мелітопольський завод «Гідромаш», частиною якого є орендована позивачем база відпочинку «Азов», шляхом його продажу на аукціоні з умовами.
Водночас, у своїй позовній заяві позивач стверджує, що він належним чином виконав усі вимоги та умови, встановлені чинним законодавством, для набуття і реалізації його права на приватизацію шляхом викупу окремого державного нерухомого майна - бази відпочинку «Азов».
Статтею 18 Закону встановлено, що приватизація об'єктів державної або комунальної власності, переданих в оренду, здійснюється шляхом продажу на аукціоні або шляхом викупу, якщо виконуються умови, передбачені частиною другою цієї статті.
За змістом приписів частини 2 статті 18 Закону орендар одержує право на викуп орендованого майна (будівлі, споруди, нежитлового приміщення) за ціною, визначеною за результатами його незалежної оцінки, якщо виконується кожна з таких умов:
-орендарем здійснено поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від відповідного об'єкта без заподіяння йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, визначеної суб'єктом оціночної діяльності для цілей оренди майна;
-орендар отримав письмову згоду орендодавця на здійснення невід'ємних поліпшень, які надають йому право на приватизацію майна шляхом викупу;
-невід'ємні поліпшення виконані в межах трирічного строку з дати визначення ринкової вартості майна для цілей укладання договору оренди або для цілей продовження договору оренди;
-здійснення і склад невід'ємних поліпшень, у тому числі невід'ємний характер поліпшень, підтверджені висновком будівельної експертизи, а вартість невід'ємних поліпшень, підтверджених висновком будівельної експертизи, визначена суб'єктом оціночної діяльності;
-орендар належно виконує умови договору оренди, відсутня заборгованість з орендної плати;
-договір оренди є чинним на момент приватизації.
Відповідно до частини 3 статті 18 Закону орендар, який виконав умови, передбачені частиною другою цієї статті, має право на приватизацію об'єкта шляхом викупу. У разі якщо органами приватизації прийнято рішення про приватизацію на аукціоні з умовами щодо компенсації орендарю невід'ємних поліпшень, вартість таких поліпшень компенсується покупцем. Ціна продажу об'єкта приватизації зменшується на суму компенсації невід'ємних поліпшень. Якщо покупцем об'єкта приватизації стає орендар, вартість невід'ємних поліпшень зараховується йому під час остаточного розрахунку за об'єкт приватизації.
З наведеного вбачається, що до переліку умов для виникнення у орендаря права на приватизацію орендованого майна шляхом його викупу за змістом статті 18 Закону належать також те, що ринкова вартість невід'ємних поліпшень орендованого майна має бути визначена суб'єктом оціночної діяльності, а ціна викупу орендованого майна має бути визначена за результатами його незалежної оцінки.
Для підтвердження факту виконання зазначених умов позивач надав для суду складений на замовлення позивача фізичною-особою підприємцем Гундарєвою А.О. станом на 30.09.2020 звіту про оцінку нерухомого майна - бази відпочинку «Азов» за адресою: Запорізька область, Якимівський р-н, смт Кирилівка, Коса Пересип, 46 (далі - Звіт про оцінку майна).
Зі змісту вказаного Звіту про оцінку майна вбачається, що визначена оцінювачем станом на 30.09.2020 ринкова вартість бази відпочинку «Азов» складає 9 401 500,00 грн. без ПДВ, а ринкова вартість невід'ємних поліпшень будівлі літера «Ф» в загальній вартості бази складає 2 858 600,00 грн. без ПДВ.
Водночас, постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 № 891 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 224) затверджено Методику оцінки майна (далі - Методика), відповідно до пункту 1 якої ця Методика застосовується в тому числі і для проведення оцінки об'єктів державної і комунальної власності, які відповідно до Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» належать до об'єктів малої приватизації та підлягають продажу шляхом викупу (крім випадків, передбачених частинами восьмою і десятою статті 15 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна»).
За змістом пункту 12 Методики з метою проведення незалежної оцінки майна державні органи приватизації, які є замовниками оцінки, забезпечують відбір суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання у випадку приватизації шляхом викупу об'єктів малої приватизації державної форми власності, відбір суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для оцінки об'єктів державної власності здійснюється на конкурсних засадах у порядку, що встановлюється Фондом державного майна.
Відповідно до пункту 18 Методики у разі приватизації об'єкта державний орган приватизації затверджує результати оцінки державного майна.
За змістом приписів пунктів 16 і 17 Методики погодження, затвердження або прийняття оцінки майна органом приватизації у випадках, визначених законодавством, без залучення суб'єктів господарювання здійснюється за результатами рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки), що проводиться згідно із статтею 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та національними стандартами оцінки. Обов'язковою умовою для погодження, затвердження або прийняття висновку про вартість майна (акта оцінки) є наявність висновку рецензента, що міститься в рецензії, складеній рецензентом відповідно до вимог законодавства, про відповідність звіту про оцінку майна (акта оцінки) ознакам, зазначеним в абзаці другому або третьому пункту 67 Національного стандарту № 1 на відповідний звіт про оцінку майна (акт оцінки). Затвердження оцінки майна здійснюється шляхом видання наказу про затвердження акта оцінки або висновку про вартість майна органом приватизації (іншим суб'єктом управління об'єктами державної власності або органом місцевого самоврядування), додатками до якого є акт оцінки або висновок про вартість, що затверджується, і рецензія на акт оцінки або звіт про оцінку майна. Погодження висновку про вартість майна здійснюється шляхом скріплення його печаткою та підписом керівника відповідного органу або уповноваженої ним особи.
Однак, долучений позивачем до позовної заяви Звіт про оцінку нерухомого майна - бази відпочинку «Азов» за адресою: Запорізька область, Якимівський р-н, смт. Кирилівка, Коса Пересип, 46, складений на замовлення позивача фізичною-особою підприємцем Гундарєвою А.О, не відповідає наведеним вище вимогам Методики оцінки майна, що дає підстави для висновку про недопустимість такого доказу у справі.
Однією із умов для виникнення у орендаря права на приватизацію орендованого майна шляхом його викупу за змістом статті 18 Закону є належне виконання орендарем умов договору оренди та відсутність заборгованості з орендної плати.
В ході судового розгляду справи позивач стверджував, що виконання ним такої умови підтверджується Актом звірки нарахування та надходження орендної плати за Договором оренди, який було надано позивачу відповідачем-2 листом від 11.11.2020 №17/1-38-04531 у відповідь на запит позивача від 06.11.2020 (далі - Акт звірки).
За змістом пункту 3.1. Договору оренди орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 (із змінами та доповненнями) і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - березень 2019 року 46 680,50 грн.
Відповідно до пунктів 3.2. та 3.3. Договору оренди нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством, а орендна плата за кожний наступний місяць розраховується орендарем самостійно і визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщується на веб-сайті Фонду державного майна України.
Пунктом 3.6. Договору оренди визначено, що орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні: 70 відсотків від розміру орендної плати за кожен місяць - до Державного бюджету оплата здійснюється через органи Державного казначейства, а 30 відсотків від розміру орендної плати за кожен місяць - Балансоутримувачу на його розрахунковий рахунок, щомісяця не пізніше 15 числа відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.
Згідно з пунктом 3.7. Договору оренди орендна плата, перерахована несвоєчасно або не у повному обсязі, підлягає індексації і стягується до державного бюджету та Балансоутримувачу у визначеному п. 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Однак, зі змісту наданого суду позивачем Акту звірки вбачається, що за період з березня 2019 року по жовтень 2020 року орендна плата за Договором оренди позивачу нарахована в сумі 913 082,93 грн., з яких до бюджету 639 158,10 грн. і пеня 7 864,27 грн., проте фактично сплачена позивачем у сумі всього 612 921,18 грн, з яких 605 056,91 грн. орендна плата і 7 864,27 грн. пеня.
При цьому, зазначений Акт звірки не містить жодних відомостей про сплату позивачем відповідно до пункту 3.6. Договору оренди 30 відсотків від розміру орендної плати за кожен місяць Балансоутримувачу на його розрахунковий рахунок, а також про наявність або відсутність заборгованості зі сплати цієї частини орендної плати. Натомість зазначений Акт звірки підтверджує факт неналежного виконання позивачем умов Договору оренди через несвоєчасну сплату позивачем орендної плати з порушенням строків, встановлених Договором оренди, за що позивачу нарахована і сплачена ним пеня у сумі 7 864,27 грн., а також цей Акт звірки підтверджує наявність у позивача заборгованості по сплаті орендної плати, в тому числі до бюджету.
Водночас, в ході судового розгляду справи позивач не надав суду будь-яких інших належних і допустимих доказів, які б підтверджували належне виконання ним умов Договору оренди та відсутність заборгованості з орендної плати. Відтак, враховуючи наведене, суд дійшов до висновку про те, що позивачем належними і допустимими доказами не доведено виконання передбаченої частиною 2 статті 18 Закону умови для набуття права на приватизацію орендованого ним державного майна шляхом викупу, яка полягає у тому, що орендар належно виконує умови договору оренди і відсутня заборгованість з орендної плати.
Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи наведене, оцінивши наведені позивачем підстави його позовних вимог та доводи і докази позивача на їх обґрунтування, за встановлених судом фактичних обставин справи, суд дійшов висновку про недоведеність обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх позовних вимог, та наявність передбачених законом підстав для відмови в задоволенні позову.
Водночас, суд вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відмовою в задоволенні позову витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.У позові Громадської організації «У сфері культури та мистецтв «Творча молодь Слобожанщини» до Фонду державного майна України та Регіонального відділення фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Державного підприємства «Мелітопольський завод «Гідромаш» про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
2.Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення суду складено і підписано 11.06.2021
Суддя С. В. Стасюк