справа № 757/20501/14-ц головуючий у суді І інстанції Матійчук Г.О.
провадження № 22-ц/824/5532/2021 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О
Іменем України
09 червня 2021 року м. Київ
Київський апеляційний суд
у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді Фінагеєва В.О.,
суддів Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.,
за участю секретаря Гасюк В.В.,
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 06 січня 2021 року у справі за заявою ОСОБА_1 про видачу дубліката виконавчого листа у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою та просив видати дублікат виконавчого листа № 757/20501/14-ц від 09 січня 2015 року, боржником за яким є ОСОБА_2 , виданого на підставі рішення Печерського районного суду міста Києва за позовом ПАТ «Український професійний банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 884 від 30 листопада 2007 року.
Заява обґрунтована тим, що 27 жовтня 2014 року у даній справі ухвалено рішення, відповідно до якого з відповідачів на користь банку стягнуто заборгованість за кредитним договором в розмірі 189 315 грн. 82 коп. та судові витрати. На виконання рішення 09 січня 2015 року було видано виконавчі листи № 757/20501/14-ц, які пред'явлені до виконання. 09 липня 2019 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Український професійний банк» укладено договір № 63 про відступлення (купівля-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ПАТ «Український професійний банк» відступив, а заявник набув права вимоги до групи позичальників, заставодавців та поручителів, в тому числі, до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за кредитним договором № 884 від 30 листопада 2007 року. Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 31 жовтня 2019 року замінено стягувача з ПАТ «Український професійний банк» на ОСОБА_1 у даній справі. Після отримання від ПАТ «Український професійний банк» документів кредитної справи № 884 від 30 листопада 2007 року заявником було виявлено, що в матеріалах кредитної справи відсутній оригінал виконавчого листа № 757/20501/14-ц. Також відсутні будь-які документи, які б підтверджували направлення чи знаходження вказаного виконавчого документа на виконанні. Вказаний факт підтверджується актом прийому-передачі № 1 від 09 липня 2019 року. Згідно з відповіді старшого державного виконавця Деснянського районного відділу Державної виконавчої служби м. Київ Савенкової О.В. у відділі на виконанні перебувало виконавче провадження № 51833973 з примусового виконання виконавчого листа № 757/20501/14-ц від 09 січня 2015 року, яке завершено 13 травня 2020 року. Копія постанови разом з виконавчим документом направлені стягувачу ПАТ «Український професійний банк». Оскільки банк з моменту початку процедури ліквідації неодноразово змінював своє фактичне місцезнаходження, існує ймовірність втрати оригіналу виконавчого листа.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 06 січня 2021 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції через неправильне застосування норм матеріального права та постановити нову ухвалу, якою заяву задовольнити.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник зазначає, що він звернувся до суду з заявою про видачу дубліката виконавчого листа до закінчення строку пред'явлення його до примусового виконання. Факт втрати виконавчого листа відбувся за обставин, що не залежали від волі заявника. За зазначеним виконавчим листом існує непогашена заборгованість. ОСОБА_1 посилається на рішення Європейського суду з прав людини, постанови Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 337/5353/13-ц, від 16 серпня 2018 року у справі № 6/275-08.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, виходячи з наступного.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що законодавцем визначені чіткі строки звернення заінтересованої особи щодо видачі дублікату виконавчого листа, а саме - «до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання». Підстава завершення виконавчого провадження стосується стягнення виконавчого збору, а не основної заборгованості.
Однак, апеляційний суд не може погодитися з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Судом встановлено,що рішенням Печерського районного суду міста Києва від 27 жовтня 2014 року стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Український професійний банк» заборгованість за кредитним договором № 884 від 30 листопада 2007 року в розмірі 189 315 грн. 82 коп. (а.с.108).
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 31 жовтня 2019 року заяву ОСОБА_1 задоволено частково. Замінено стягувача з ПАТ «Український професійний банк» на ОСОБА_1 у справі № 757/20501/14-ц за позовом ПАТ «Український професійний банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором. У решті вимог відмовлено (а.с.165).
Згідно з відповіді старшого державного виконавця Деснянського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції міста Києва Савенкової О.В. від 17 серпня 2020 року виконавче провадження № 51833973 з примусового виконання виконавчого листа № 757/20501/14-ц від 09 січня 2015 року завершено 13 травня 2020 року на підставі п. 2 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження». Копія постанови разом з виконавчим документом направлені стягувачу ПАТ «Український професійний банк» за адресою м. Київ, вул. Раскової, 15 (а.с.184).
Відповідно до положень п. 17.4 ч. 1 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Відповідно до вимог ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий лист суду, як виконавчий документ, може бути пред'явлений до виконання протягом року. Зазначений строк обчислюється, зокрема, з наступного дня після набрання законної сили рішенням суду.
Таким чином, єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата.
Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено.
При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має перевірити, чи не було виконано рішення суду на підставі якого його видано та чи не втратило судове рішення законної сили.
Звертаючись до суду з заявою, ОСОБА_1 вказує на те, що виконавчий лист було направлено виконавцем на адресу банку. Однак, банк з моменту початку процедури ліквідації неодноразово змінював своє фактичне місцезнаходження, а тому існує ймовірність втрати оригіналу виконавчого листа.
З наданих суду доказів, які на думку заявника, підтверджують втрату оригіналу виконавчого листа, вбачається, що 13 травня 2020 року виконавче провадження було завершено на підставі п. 2 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження». Копія постанови разом з виконавчим документом направлені стягувачу ПАТ «Український професійний банк» за адресою м. Київ, вул. Раскової, 15.
Зазначена інформація міститься у листі старшого державного виконавця Деснянського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Савенкової О.В. від 17 серпня 2020 року. Однак, вказаний лист не є доказом втрати оригіналу виконавчого листа, а лише підтверджує факт надсилання його разом з постановою виконавця стягувачу.
У своєму листі від 25 серпня 2020 року, адресованому ОСОБА_1 , ПАТ «Український професійний банк» зазначив про те, що відповідно до ч. 2 ст. 521 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» до завершення ліквідації неплатоспроможного банку Фонд зобов'язаний забезпечити збереженість архівних документів неплатоспроможного банку і передати їх на зберігання до Національного банку України.
ОСОБА_1 не був позбавлений права звернутися доНаціонального банку України з відповідним запитом з метою отримання інформації чи передавався на зберігання оригінал виконавчого листа у справі № 757/20501/14-ц.
За таких обставин, відсутні підстави для відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 з мотивів пропущення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання, оскільки такі строки заявником не пропущено.
Розглядаючи справу по суті, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що виконавчий лист перебував на виконанні в органах державної виконавчої служби та був повернутий стягувачу лише 13 травня 2020 року. З заявою стягувач звернувся 08 вересня 2020 року
Отже, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи та не ґрунтуються на наявних у справі доказах, що є підставою до скасування ухвали та постановлення нового судового рішення по суті вимог заявника.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно з вимогами ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є, зокрема, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права.
На підставі викладеного та керуючись статтями 374, 376, 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 06 січня 2021 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого листа відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий Фінагеєв В.О.
Судді Кашперська Т.Ц.
Яворський М.А.