Ухвала від 26.05.2021 по справі 753/20702/18

Справа 753/20702/18 Головуючий в І інстанції - ОСОБА_1

Провадження 11-кп/824/2492/2021 Доповідач в суді ІІ інстанції ? ОСОБА_2

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2021 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі суддів:

ОСОБА_2 (головуючий), ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря ОСОБА_5

учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7

обвинуваченого ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 08 квітня 2021 року про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 , -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 08 квітня 2021 року ОСОБА_9 , обвинуваченому у вчиненні злочинів, передбачених ст. 257, ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 189, п.п. 6, 9, 12 ч. 2 ст.115, ч. 5 ст. 185, ч. 2 ст. 15, п.п. 5, 6, 11, 12, 13 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 201, ч. 2 ст. 332 КК України та ОСОБА_8 , обвинуваченому у вчиненні злочинів, передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187, п.п. 6, 9, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 5 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України, продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 06.06.2021 року включно.

Своє рішення суддя місцевого суду обґрунтував тяжкістю інкримінованих ОСОБА_9 та ОСОБА_8 злочинів, які є тяжкими та особливо тяжкими, а також покаранням, що загрожує обвинуваченим за ці злочини у разі ухвалення обвинувального вироку. Крім цього, суд врахував характер, суспільний резонанс, кількість епізодів, форму співучасті та наслідки злочинів, що інкримінуються обвинуваченим. Наведене, на переконання суду свідчить про обґрунтоване існування ризиків переховування обвинувачених від суду, незаконного впливу на свідків, потерпілих, експертів, спеціалістів, а також вчинення інших кримінальних правопорушень. Окрім наведеного, суд врахував також дані про осіб обвинувачених. Зокрема, ОСОБА_8 має постійне місце проживання у місті Києві, одружений, має на утриманні трьох малолітніх дітей, до затримання працював , в силу ст.89 КК України визнається таким, що не має судимостей.

Не погоджуючись із даним рішенням суду першої інстанції, захисник обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу указавши на її незаконність та необґрунтованість. В обґрунтування доводів скарги указав на те, що розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, судом не було роз'яснено обвинуваченому ОСОБА_8 його права, передбачені п.п. 1-7 ч.2 ст.193 КПК України, а також не було надано можливість захиснику висловити думку з приводу клопотання прокурора. Наведене, на переконання захисника перешкодило суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення. Просив скасувати ухвалу місцевого суду та постановити нову ухвалу, якою обрати ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Ухвала Дарницького районного суду м. Києва від 08 квітня 2021 року в частині продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_9 учасниками судового провадження не оскаржується.

Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення:

захисника ОСОБА_7 , який подану апеляційну скаргу підтримав, підтвердив її доводи та просив її задовольнити;

обвинуваченого ОСОБА_8 , який апеляційну скаргу захисника підтримав, підтвердив її доводи та просив її задовольнити;

прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника, вважав її доводи необґрунтованими та просив залишити її без задоволення, а ухвалу без зміни;

вивчивши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке.

За змістом ч.2 ст. 177, ст. 197 КПК України підставою як застосування запобіжного заходу, у тому числі і у виді тримання під вартою, так і продовження строків тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України. Частиною першою ст. 194 КПК України визначений обов'язок суду встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Як вбачається із матеріалів апеляційної скарги, питання про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_8 під вартою було вирішене у ході судового провадження у першій інстанції. Тобто це питання вирішувалось на стадії яка унеможливлює перевірку обґрунтованості підозри, оскільки остання перестала існувати і на заміну якої висунуте обвинувачення. Обґрунтованість же обвинувачення перевіряється судом який здійснює судовий розгляд на підставі обвинувального акта шляхом дослідження наданих сторонами кримінального провадження доказів і може бути вирішене шляхом ухвалення остаточного рішення у даному кримінальному провадженні. Таким чином, при вирішенні питання про продовження строків тримання під вартою у ході судового провадження у суді першої інстанції та при перевірці відповідного рішення судом апеляційної інстанції вирішальним є вирішення питання про наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.

У ході судового розгляду, суд першої інстанції визнав доведеним прокурором наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які існували на час застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 та не припинили свого існування на момент вирішення питання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою. Оцінивши зазначені ризики, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про необхідність продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_8 під вартою належним чином мотивувавши своє рішення. Висновок суду про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, ґрунтується на практиці Європейського суду з прав людини сформульованої у контексті оцінки ризиків неналежної процесуальної поведінки особи, зокрема у рішеннях «Панченко проти Росії» (Panchenko v. Russia), заява № 45100/98, п. 106, від 08.02.2005 року та «Летельє проти Франції», п. 43, від 26.06.1991 року.

Так, колегією суддів визнається доведеним ризик переховування обвинуваченого ОСОБА_8 від суду. При цьому, указаний ризик на думку колегії суддів є значним. Колегія суддів зважає на те, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні ряду тяжких та особливо тяжких злочинів проти власності та проти життя та здоров'я особи. Наявність даного ризику стверджується суворістю покарання, яке загрожує обвинуваченому у випадку доведеності його вини у вчиненні інкримінованих йому злочинів, що суд зобов'язаний враховувати відповідно до вимог п.2 ч.1 ст. 178 КПК України. При оцінці даного ризику, колегією суддів враховуються існування реальної можливості переховування враховуючи ситуацію, яка існує в державі, у тому числі і ту, яка викликана зовнішнім втручанням іншої держави. Наведене указує на існування ризику переховування обвинуваченого від суду, що указує на наявність підстав для застосування щодо обвинуваченого запобіжного заходу.

Крім цього, колегією суддів враховується характер вчинення інкримінованих злочинів, в результаті яких було умисно протиправно заподіяно смерть людини, тривалість злочинної діяльності, її організаційну форму та кількість учасників.

Обраний запобіжний захід у виді тримання обвинуваченого ОСОБА_8 під вартою на думку колегії суддів здатний у повній мірі запобігти зазначеним вище ризикам.

Щодо можливості застосування до обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, то на думку колегії суддів цей запобіжний захід не в змозі забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та попередити констатовані ризики у зв'язку із його недостатнім стримуючим впливом за наявності зазначених вище обставин.

Допущені судом порушення вимог ст.193 КПК України, пов'язані із не роз'ясненням прав обвинуваченому ОСОБА_8 , а також інші порушення, на які послався апелянт у поданій скарзі, фактично були поновлені у ході апеляційного розгляду. Між тим, колегія суддів зважає на те, що вказані порушення самі по собі не можуть свідчити про незаконність ухваленого судом рішення у зв'язку із істотним порушенням вимог кримінального процесуального заону.

Підстав для зміни чи скасування ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 08 квітня 2021 року колегія суддів не вбачає, у зв'язку із чим залишає цю ухвалу без зміни, а апеляційну скаргу захисника без задоволення.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 08 квітня 2021 року якою обвинуваченому ОСОБА_8 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 06.06.2021 року включно залишити без зміни.

Ухвала в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

СУДДІ

__________ _____________ ____________

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4