ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
09 червня 2021 року м. Київ № 640/371/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., вирішивши в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників (в письмовому провадженні), адміністративну справу
за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві
до Державного спеціалізованого автотранспортного підприємства державного комітету телебачення і радіомовлення України
про застосування заходів реагування, -
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (далі також - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державного спеціалізованого автотранспортного підприємства державного комітету телебачення і радіомовлення України (далі також - відповідач), в якому просить застосувати заходи реагування до Державного спеціалізованого автотранспортного підприємства державного комітету телебачення і радіомовлення України, розташованого за адресою: вул. Туманяна, 15 в Дніпровському районі м. Києва, у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки.
Позов обґрунтовано тим, що характер порушень, виявлених під час проведення перевірки відповідача, пов'язаний з ризиком настання реальної загрози життю та здоров'ю людей, які перебувають, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі. Звертає увагу, що наведені порушення не є формальними, а стосуються виключно відсутності у відповідача необхідної системи заходів для уникнення виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.01.2019 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи.
Через канцелярію суду 12.02.2019 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому, зокрема, просить розглянути справу за участю сторін.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.03.2019 року клопотання Державного спеціалізованого автотранспортного підприємства Державного комітету телебачення і радіомовлення України повернуто без розгляду.
У відзиві на позовну заяву, поданому через канцелярію суду 12.02.2019 року відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки частину виявлених порушень підприємством вже усунуто, крім тих, на усунення яких потрібно значний час або усунення яких технологічно неможливе.
Позивачем через канцелярію суду 07.05.2021 року подано клопотання про пришвидшення розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, проаналізувавши положення чинного законодавства, судом встановлено наступне.
17.10.2018 року ГУ ДСНС України у м. Києві прийнято наказ №625 (з основної діяльності) "Про проведення планових перевірок", відповідно до пункту 34 додатку до якого державним інспекторам у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту доручено в період з 08.11.2018 року по 21.11.2018 року провести планову перевірку приміщення Державного спеціалізованого автотранспортного підприємства державного комітету телебачення і радіомовлення України, код ЄДРПОУ 04653207, розташованого за адресою: вул. Туманяна, 15 в Дніпровському районі м. Києва, щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки.
Повідомлення від 25.10.2018 року №26/2014 про проведення планової перевірки вручено особисто начальнику ВЕ буд. та споруд - ОСОБА_1 29.10.2018 року.
На підставі вищезазначеного наказу ГУ ДСНС України у м. Києві видано посвідчення від 01.11.2018 року №3526 на проведення планової перевірки Державне спеціалізоване АТП Телерадіокомпанії України, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Перед початком здійснення перевірки, 19.11.2018 року начальнику ВЕ буд. та споруд ОСОБА_1 державним інспектором надано/пред'явлене посвідчення про проведення перевірки від 01.11.2018 року №3526 та службове посвідчення, яке засвідчує особу перевіряючого.
У період з 19.11.2018 року по 21.11.2018 року ГУ ДСНС у м. Києві на підставі вищевказаних наказу та посвідчення проведена планова перевірка щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, за результатами проведення якої складений акт від 21.11.2018 року №413.
Так, під час здійснення перевірки встановлено, що об'єкт перевірки - приміщення Державного спеціалізованого автотранспортного підприємства державного комітету телебачення і радіомовлення України експлуатується з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, а саме:
У приміщеннях ремонтних боксів (в яких здійснюють господарську діяльність орендарі) допускається експлуатація світильників зі знятими ковпаками (розсіювачами) - розділ ІV п. 1.18 Правил пожежної безпеки в Україні (далі - ППБУ);
З'єднання, відгалуження та окінцювання жил електричних проводів і кабелів у приміщеннях ремонтних боксів та на території підприємства не виконано за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів - розділ ІV п. 1.6 ППБУ;
У приміщеннях ремонтних боксів (в яких здійснюють господарську діяльність орендарі) та на території підприємства допускається улаштування та експлуатація тимчасових дільниць електромережі - розділ ІV п. 1.8 ППБУ;
В приміщеннях підприємства та в приміщеннях, в яких здійснюють господарську діяльність орендарі допускається встановлення електророзеток, вимикачів, перемикачів на горючі основи (поверхні) без підкладання під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0, 01 метра - розділ ІV п. 1.17 ППБУ;
Ввод електрокабелів в тимчасову будівлю мобільного типу ПП «Сіті Р» через зовнішні стіни влаштоване не у металевих трубах зі зашпарюванням зазору між кабелями та трубою негорючим матеріалом - розділ ІV п. 2.1 ППБУ «ПУЕ»;
Не проведений замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж від короткого замикання - розділ ІV п. 1.20 ППБУ;
Двері запасного евакуаційного виходу з коридору 2-го поверху не перенавішені з урахуванням їх відчинення в напрямку виходу - розділ ІІІ п. 2.27 ППБУ;
Приміщення будівель та споруд підприємства не дообладнані системою автоматичної пожежної сигналізації - розділ V ППБУ, п. 1.2., п. 5.1, п. 5.3 Додаток А Таблиця А.1 ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»;
Тривожні сповіщення від приймально-контролюючого приладу системи пожежної сигналізації не виведені на пульт (цілодобового) пожежного спостереження - розділ V п. 1.1, п. 1.2, п. 1.4 ППБУ, п. 5.8 ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»;
Приміщення гаражу не відокремлені від приміщень виробничого цеху протипожежною перегородкою 1-го типу з нормованою межею вогнестійкості у відповідності до будівельних норм - п. 8.1 розділ VІ ППБУ, п. 1 розділ 8 правил пожежної безпеки для підприємств і організацій автомобільного транспорту України;
Не забезпечений протипожежний розрив згідно вимог державних будівельних норм між будівлею автотранспортного підприємства та металевим гаражем (який прибудований до будівлі) та тимчасовими будівлями мобільного типу - розділ ІІІ п. 1.1, 1.4, п. 1.14 ППБУ;
Окремі пожежні кран-комплекти, які розміщені в приміщеннях автотранспортного підприємства не укомплектовані стволами та рукавами - розділ V п. 2.2 ППБУ;
Не проведене перекантування пожежних рукавів, розміщених в пожежних кран-комплектах - розділ V п. 2.2 ППБУ;
Пожежні кран-комплекти підприємства не пройшли технічне обслуговування і перевірку на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування - розділ V п. 2.2 ППБУ;
Для складських та виробничих приміщень підприємства не визначена категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б В.1.1-36:2016 «Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установ за вибухопожежною та пожежною небезпекою», та класу зон згідно НПАОП 40.1 - 1.32-01 - розділ ІІІ п. 2.9 ППБУ;
Не проведене випробування зовнішнього протипожежного водопостачання (пожежного гідранту) розташованого на території на тиск та витрату води - п. 2.1 Розділ V ППБУ;
Окремі існуючі вогнегасники розміщені в приміщеннях підприємства не пройшли технічне обслуговування та перезарядку - розділ V п. 3.17 ППБУ;
Пожежні щити (стенди) розташовані на території підприємства не доукомплектовані протипожежним інвентарем згідно норм належності - розділ V п. 3.11 ППБУ;
В приміщеннях ремонтних боксів (категорії Б та В) (в яких здійснюють господарську діяльність орендарі) допускається улаштування тимчасового пічного опалення - розділ ІV п. 2.14 ППБУ;
Приміщення та територія підприємства не забезпечені знаками безпеки згідно ГОСТ 12.4.026 та ДСТУ ISO 6309:2007 «протипожежний захист. Знаки безпеки. Форми та колір» - розділ II п. 8 ППБУ;
В приміщенні гаражу відстань між боковими бортами машин і стіною менше 0, 8 м - розділ VІ п.8.1 ППБУ, розділ 7 п. 1 Правил пожежної безпеки для підприємств і організацій автомобільного транспорту України;
Допускається захаращення, а саме розташування виробничого цеху (орендар ПП «Сіті Р») на другому проїзді (виїзді) з приміщення гаражу - розділ VІ п. 8.1 ППБУ, п. 6 Розділ 7 Правил пожежної безпеки для підприємств і організацій автомобільного транспорту України;
Господарська діяльність орендарів розташованих на території та в приміщеннях підприємства здійснюється без наявності декларацій відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки - ст. 57 «Кодекс Цивільного захисту України»;
Примірник акту вручено особисто 21.11.2018 року начальнику ВЕ буд. та споруд ОСОБА_1 під підпис. Акт не містить зауважень та заперечень щодо проведеної перевірки та складення акту.
Окрім того, 21.11.2018 року ГУ ДСНС у м. Києві складено протокол про адміністративне правопорушення КИ №047342 відповідно до статті 175 Кодексу України про адміністративні правопорушення та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення КИ №042342 на відповідальну особу - ОСОБА_1 (відповідно до наказу Державного спеціалізованого автотранспортного підприємства державного комітету телебачення і радіомовлення України від 02.01.2018 року №3).
У зв'язку з тим, що виявлені порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки створюють реальну загрозу життю і здоров'ю людей, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
В подальшому, ГУ ДСНС у м. Києві проведено позапланову перевірку відповідача у період з 27.12.2018 року по 28.12.2018 року, за результатами якої складено акт від 28.12.2018 року №427, згідно якого встановлено, що відповідачем не усунуто 11 порушень, відображених в акті від 21.11.2018 №413.
В подальшому, ГУ ДСНС у м. Києві проведено позапланову перевірку відповідача у період з 08.01.2019 року по 21.01.2019 року, за результатами якої складено акт від 21.01.2019 року №15, згідно якого встановлено, що відповідачем не усунуто 5 порушень, відображених в акті від 21.11.2018 №413.
В подальшому, ГУ ДСНС у м. Києві проведено планову перевірку відповідача у період з 05.02.2019 року по 06.02.2019 року, за результатами якої складено акт від 06.02.2019 року №29, згідно якого встановлено, що відповідачем не усунуто 4 порушення, відображених в акті від 21.11.2018 №413.
Даною перевіркою встановлено, що відповідачем допущено наступні порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей та не усунуті товариством за наслідками попередніх перевірок:
Приміщення будівель та споруд підприємства не дообладнані системою автоматичної пожежної сигналізації - розділ V ППБУ, п. 1.2., п. 5.1, п. 5.3 Додаток А Таблиця А.1 ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»;
Приміщення гаражу не відокремлені від приміщень виробничого цеху протипожежною перегородкою 1-го типу з нормованою межею вогнестійкості у відповідності до будівельних норм - п. 8.1 розділ VІ ППБУ, п. 1 розділ 8 правил пожежної безпеки для підприємств і організацій автомобільного транспорту України;
Не забезпечений протипожежний розрив згідно вимог державних будівельних норм між будівлею автотранспортного підприємства та металевим гаражем (який прибудований до будівлі) та тимчасовими будівлями мобільного типу - розділ ІІІ п. 1.1, 1.4, п. 1.14 ППБУ;
Господарська діяльність орендарів розташованих на території та в приміщеннях підприємства здійснюється без наявності декларацій відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки - ст. 57 «Кодексу Цивільного захисту України».
Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд, визначаючись щодо заявлених вимог по суті, виходить з того, що спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Кодексом цивільного захисту України (далі також- КЗЦ України), Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
Згідно зі статтею 1, частинами першою, другою та сьомою статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" ( в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.
На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначенням повноважень органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності регулюються КЦЗ України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Статтею 20 КЦЗ України визначено завдання і обов'язки суб'єктів господарювання у сфері цивільного захисту.
Частиною третьою статті 55 КЦЗ України передбачено, що забезпечення пожежної та техногенної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.
Статтею 64 КЦЗ України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.
Згідно зі статтею 66 КЦЗ України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.
У пункті 12 частини першої статті 67 КЦЗ України зазначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Відповідно до частини другої статті 68 КЦЗ України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
У пунктах 1, 2 частини першої, частиною другої статті 70 КЦЗ України закріплено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення.
Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
З викладеного висновується, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов'язку у підконтрольного суб'єкта, зупинення експлуатації приміщень якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні.
Разом з тим, матеріалами справи підтверджується факт допущення відповідачем порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки, більшість з яких навіть сама по собі створює очевидну загрозу життю та здоров'ю людей, а їх сукупність вказує на максимальний ступінь такої загрози, що є неприпустимим і вимагає застосування відповідних заходів реагування.
При цьому, суд зазначає, що існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров'ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень даного товариства.
Аналогічний правовий підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 26.06.2018 року у справі №823/589/16.
Слід зазначити, що відповідачем не заперечується наявність встановлених позивачем порушень. Разом з тим, позивачем і відзиві зазначено, що станом на момент подачі відзиву не усунуто лише 3 порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки відповідно до Акту перевірки від 06.02.2019 року №29.
Матеріали справи, не містять ні доказів усунення всіх виявлених порушень станом на час прийняття рішення у справі, ні звернень відповідача до позивача щодо проведення перевірки та встановлення ГУ ДСНС у м. Києві факту повного усунення порушень відповідачем, вказаних в акті перевірки від 06.02.2019 року №29.
Суд зазначає, що при обранні заходу реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, позивачем як суб'єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.
Так, суд зазначає, що виявлені та не усунуті товариством порушення, зазначені в акті, зокрема, приміщення будівель та споруд підприємства не дообладнані системою автоматичної пожежної сигналізації, приміщення гаражу не відокремлені від приміщень виробничого цеху протипожежною перегородкою 1-го типу з нормованою межею вогнестійкості у відповідності до будівельних норм та не забезпечений протипожежний розрив згідно вимог державних будівельних норм між будівлею автотранспортного підприємства та металевим гаражем (який прибудований до будівлі) та тимчасовими будівлями мобільного типу, сприятиме більш швидкому розповсюдженню пожежі та може призвести до загибелі людей або ж нанесенню шкоди їх здоров'ю.
Окрім того, суд також зазначає, що вказані порушення виявлені позивачем в листопаді 2018 року, проте станом на день постановлення судового рішення відповідачем не усунуті.
Вирішуючи даний спір, суд виходить з того, що сукупність виявлених перевіркою порушень створюють загрозу життю і здоров'ю людей, що є підставою для застосування судом заходів реагування.
Суд наголошує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту повного усунення відповідачем усіх порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Відновлення діяльності після її зупинення рішенням суду в силу частини п'ятої статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що наявність наведених порушень вимог протипожежної безпеки становить реальну небезпеку і загрозу життю та здоров'ю людей. У світлі викладеного суд також вважає, що застосовані заходи співмірні тим порушенням, які встановлено позивачем.
В прохальній частині позову представник ГУ ДСНС у м. Києві просить суд покласти на позивача обов'язок щодо забезпечення виконання даного судового рішення.
Щодо цього, суд зазначає, що звернення суб'єкта владних повноважень до адміністративного суду можливе у випадках визначених законом. Наведені положення статті 70 КЦЗ України є одним з тих випадків, коли орган контролю може (якщо для цього є підстави) застосувати до підконтрольного суб'єкта заходи реагування тільки шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
З огляду на завдання адміністративного судочинства такий механізм реалізації владних повноважень покладає на адміністративний суд обов'язок, окрім іншого, запобігти неправомірному обмеженню прав та інтересів конкретних суб'єктів господарювання суб'єктами владних повноважень; з іншого боку суд повинен зважати на підстави, які змушують контролюючий орган звертатися з позовом про застосування таких заходів реагування, як-от зупинення роботи підприємств чи їхніх окремих об'єктів. З урахуванням наведених контролюючим органом обставин у зіставленні з наслідками застосування заходів реагування адміністративний суд і повинен ухвалити рішення по суті і в межах позовних вимог.
Так, Верховний Суд в постанові від 05.06.2019 року у справі №809/421/17 дійшов висновку, що виконання судового рішення про застосування заходів реагування покладається на орган, який звернувся з позовом, у цьому випадку - на Управління ДСНС. У правовідносинах, які виникають у зв'язку з реалізацією цим органом своїх владних повноважень немає підстав залучати до виконання судового рішення (щодо застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) органи державної виконавчої служби і покладати на них виконати це судове рішення у порядку примусового виконання відповідно до Закону України "Про виконавче провадження". Та обставина, що заходи реагування (у визначених законом випадках) застосовуються на підставі судового рішення не змінює суб'єктного складу і правового статусу учасників цих правовідносин, зокрема, контролюючого органу, який на виконання закону звернувся з позовом і на підставі судового рішення й повинен застосувати до підконтрольного суб'єкта заходи реагування для досягнення мети, яка зумовила їх застосування. Між тим, у цих правовідносинах Управління ДСНС діє не як орган, на який покладено виконання судового рішення (за Законом України "Про виконавче провадження"), а як суб'єкт владних повноважень, який застосовує/реалізовує санкції за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки.
Окрім того, частиною першою статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) передбачено, що у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення.
З метою реалізації цього рішення суд вважає за можливе покласти на ГУ ДСНС у м. Києві обов'язки щодо забезпечення виконання рішення. При цьому, покладення на позивача обов'язку щодо забезпечення виконання даного рішення, надає йому право самостійно визначати спосіб виконання, у межах, визначених законодавством.
Разом із тим, покладення на позивача обов'язків контролю за виконанням судового рішення щодо усунення відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки, та погодження термінів усунення порушень за письмовим зверненням суб'єкта господарювання, не стосуються предмета позову, а тому не приймаються до уваги.
У силу частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Таким чином, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, відповідно до положень статті 139 КАС України, суд зазначає, що згідно з частиною другою цієї статті при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Враховуючи, що такі заходи ГУ ДСНС у м. Києві в ході розгляду даної справи не вживалися, судовий збір на їх користь стягненню з відповідача не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-10, 19, 72-77, 90, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-
1. Позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Державного спеціалізованого автотранспортного підприємства державного комітету телебачення і радіомовлення України про застосування заходів реагування - задовольнити.
2. Застосувати заходи реагування до Державного спеціалізованого автотранспортного підприємства державного комітету телебачення і радіомовлення України, розташованого за адресою: вул. Туманяна, 15 в Дніпровському районі м. Києва, у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки
3. Обов'язок щодо забезпечення виконання рішення суду покласти на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві.
Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України. апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України:
Позивач: Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 13, код ЄДРПОУ 38620155);
Відповідач: Державне спеціалізоване автотранспортне підприємство державного комітету телебачення і радіомовлення України (02660, м. Київ, вул. Туманяна, 15, код ЄДРПОУ 04653207).
Повне судове рішення складено 09.06.2921 року.
Суддя Л.О. Маруліна