07 червня 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/1057/21
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної установи “Кропивницький слідчий ізолятор” грошового забезпечення та моральної шкоди,
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Державної установи "Кропивницький слідчий ізолятор", викладене у листі №28-02-20/Ф-28/гби від 01.12.2020 року про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 ;
- стягнути з Державної установи “Кропивницький слідчий ізолятор” на користь ОСОБА_1 надбавку за виконання особливо важливих завдань за грудень 2019 - 1864,7 грн., січень 2020 - 4661,75 грн., лютий 2020 - 4661,75 грн., премію за грудень 2019 - 5090 грн., січень 2020 - 5090 грн., лютий 2020 - 5090 грн., всього 26458 грн., допомогу для оздоровлення за 2018 рік у розмірі 16717,75 грн., 10000 грн. моральної шкоди, 8000 грн. витрати у зв'язку з наданням юридичної допомоги у справі №404/9098/19.
Ухвалою судді від 06.04.2021 позовну заяву ОСОБА_1 до Державної установи “Кропивницький слідчий ізолятор” в частині визнання протиправним та скасування рішення повернуто позивачу разом з усіма доданими до нього документами (а.с.49-50).
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.01.2020 відкрито провадження у справі в частині стягнення грошового забезпечення та моральної шкоди, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.51).
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідно до наказу №459/ОС-19 від 17.12.2019 ДУ "Кропивницький слідчий ізолятор" на підставі висновку КНП «Кіровоградський обласний наркологічний диспансер» від 09.12.2019 та протоколу про адміністративне правопорушення серія ДПР 18 №320384 від 12.12.2019 на час проведення службового розслідування, його, майора внутрішньої служби було відсторонено від посади з 13.12.2019 по 13.02.2020. У зв'язку з цим, позивач вказує, що йому не виплачувалась надбавка за виконання особливо важливих завдань за грудень 2019 - 1864,7 грн., січень 2020 - 4661,75 грн., лютий 2020 - 4661,75 грн., премія за грудень 2019 - 5090 грн., січень 2020 - 5090 грн., лютий 2020 - 5090 грн. всього 26458 грн. При цьому вказує, що відповідно до постанови Кропивницького апеляційного суду від 12.05.2020 по справі №404/9098/19 позивача було визнано невинним, а адміністративне провадження відносно нього було закрите. Також, позивач зазначає, що Кропивницьким апеляційним судом було встановлено, що висновок КНП «Кіровоградський обласний наркологічний диспансер» від 09.12.2019 і протокол про адміністративне правопорушення серія ДПР 18 №320384 від 12.12.2019 відносно нього складено незаконно. Вказує, що у зв'язку із закриттям адміністративного провадження, 13.11.2020 він звернувся із заявою до відповідача з приводу виплати йому надбавки за виконання особливо важливих завдань та премії у вищезазначених періодах. Проте, листом ДУ "Кропивницький слідчий ізолятор" №28-02-20/Ф-28/гби від 01.12.2020 року у задоволенні заяви відмовлено. Позивач, вказану відмову вважає протиправною та такою, що порушує його права. До того ж, на думку позивача, усі накази ДУ "Кропивницький слідчий ізолятор" про призначення службового розслідування, відсторонення його від посади є незаконними і безпідставними та мали бути одразу ж скасованими після винесення апеляційним судом постанови про визнання невинуватості та закриття адміністративного провадження щодо позивача. Крім того, у справі №404/9098/19 інтереси позивача представляв адвокат Холоденко Р.В., у зв'язку з поданням юридичної допомоги та позивачем було сплачено 8000 грн., яка також підлягає відшкодуванню відповідно до Закону №266/94-ВР на думку позивача. Також зазначає, що неправомірним рішенням відповідача йому було завдано моральну шкоду, оскільки наслідки від виконання вищевказаних незаконних наказів негативно і суттєво позначились на його щомісячному грошовому забезпеченні та матеріальному стані, у нього було порушено нормальний спосіб життя, тривалий час хворів, був змушений докладати додаткові зусилля для захисту та відновлення своїх прав.
Відповідачем надано до суду відзив на позовну заяву (а.с.58-61), в якому останній просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Зазначивши, що відповідно до наказу ДУ «КСІ» №459/ОС-19 від 17.12.2019 ОСОБА_1 було відсторонено від виконання службових обов'язків на час проведення службового розслідування розпочатого наказом ДУ «КСІ» №454/ОС- 19 від 13.12.2019. Проведення службового розслідування було продовжено наказом ДУ «КСІ» №14/ОС- 20 від 10.01.2020 року на термін до одного місяця. Дане службове розслідування було закінчене 10.02.2020 року, про що складено висновок службового розслідування затверджений т.в.о. начальника ДУ «КСІ» 10.02.2020. Отже, позивач був відсторонений від виконання службових обов'язків у період з 17.12.2019 року по 10.02.2020 року. Крім того, звертав увагу, що позивачу за грудень 2019 року було нараховано та виплачено премію у розмірі 1129,65 грн. (43%). У січні 2020 року відповідно до наказу ДУ «КСІ» №52/ОС-20 від 13.02.2020 року «Про преміювання персоналу за січень 2020 року» позивачу встановлено премію у розмірі 0%, що пов'язано з відстороненням позивача від виконання службових обов'язків на час проведення службового розслідування. За лютий 2020 року позивачу було нараховано та виплачено премію у розмірі 2457,24 грн. (70%). Тому з огляду на вищевикладені обставини вважає вимоги позивача щодо виплати йому премії за період з грудня 2019 року по лютий 2020 року необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Також, відповідач вважає необґрунтованою і вимогу позивача щодо виплати йому надбавки за особливості проходження служби за період з грудня 2019 року по лютий 2020 року, оскільки наказом ДУ «КСІ» від 17.01.2020 року №18/0-ОС-20, балансовою комісією було прийнято рішення щодо встановлення ОСОБА_1 надбавки за особливості проходження служби у розмірі « 0 %» з 01.01.2020. При цьому, у грудні 2019 року позивачу було нарахована та виплачена надбавка за особливості проходження служби у сумі 2893,50 грн. або 30% від посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за вислугу років. Вказував, що надбавка за особливості проходження служби позивачу у розмірі 30% була встановлена з 01.07.2019 року наказом ДУ «КСІ» №250/0019 від 27.06.2019 року та діяла до видання наказу ДУ «КСІ» від 17.01.2020 року №18/0-ОС-20. Крім того, відповідач вважає, що вимога позивача про виплату йому допомоги на оздоровлення за 2018 рік не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не виконано вимоги законодавства необхідні для надання йому допомоги на оздоровлення за 2018 рік, передбачені п.1 глави 14 розділу 2 Порядку № 925/5 та необґрунтованість розрахунку суми цієї допомоги. Крім того, відповідач вважає, що дана позовна заява та додані до неї документи не містять жодних доказів спричинення моральної шкоди позивачу з боку установи, а також відсутні будь-які докази чи розрахунки щодо заявленої суми моральної шкоди.
Дослідивши докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з таких підстав.
Судом встановлено, що позивач проходить службу в державній установі "Кропивницький слідчий ізолятор".
Наказом ДУ "Кропивницький слідчий ізолятор" №459/ОС-19 від 17.12.2019 «Про відсторонення від виконання службових обов'язків ОСОБА_1 » на підставі наказу установи №454/ОС-19 від 13.12.2019 «Про проведення службового розслідування», на час проведення службового розслідування відсторонено від виконання своїх посадових обов'язків майора внутрішньої служби ОСОБА_1 , заступника чергового помічника начальника СІЗО чергової служби. Підставою винесення даного наказу висновок КНП «Кіровоградський обласний наркологічний диспансер» від 09.12.2019 та протокол про адміністративне правопорушення серія ДПР 18 №320384 від 12.12.2019 (а.с.62).
Наказом ДУ "Кропивницький слідчий ізолятор" №14/ОС-20 від 10.01.2020 продовжено проведення службового розслідування відносно позивача, терміном до одного місяця. (а.с.63).
10.02.2020 року складено та затверджено висновок службового розслідування за фактом надходження до установи «висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, №526 від 09.12.2019» відносно ОСОБА_2 (а.с.64-66).
Постановою Кропивницького апеляційного суду від 12.05.2020 по справі №404/9098/19 постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 19.02.2020 року стосовно ОСОБА_1 за ч.1ст.130КУпАП скасовано та провадження в справі закрито на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Позивач зазначає, що у зв'язку із закриттям провадження у справі №404/9098/19, звернувся до відповідача із заявою щодо виплати йому надбавки за виконання особливо важливих завдань та премії за період з 13.12.2019 по 13.02.2019 (а.с.20).
Листом від 01.12.2020 №28-2-20/Р-28/гби відповідачем відмовлено у виплаті надбавки, премії та допомоги на оздоровлення (а.с.21)
Вважаючи, що відповідач, на час відсторонення від посади у період з 13.12.2019 по 13.02.2020, протиправно не нарахував та не виплатив йому грошове забезпечення, а саме надбавку за виконання особливо важливих завдань за грудень 2019 - 1864,7 грн., січень 2020 - 4661,75 грн., лютий 2020 - 4661,75 грн. та премію за грудень 2019 - 5090 грн., січень 2020 - 5090 грн., лютий 2020 - 5090 грн. всього 26458 грн., а також допомогу на оздоровлення, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Щодо не нарахування та невиплати надбавки за виконання особливо важливих завдань за грудень 2019 - 1864,7 грн., січень 2020 - 4661,75 грн., лютий 2020 - 4661,75 грн., суд зазначає наступне.
Частиною 5 статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.14 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" до персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України належать особи рядового і начальницького складу (далі - особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби), спеціалісти, які не мають спеціальних звань, та інші працівники, які працюють за трудовими договорами в Державній кримінально-виконавчій службі України (далі - працівники кримінально-виконавчої служби).
Служба в Державній кримінально-виконавчій службі України є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України. Час проходження служби в Державній кримінально-виконавчій службі України зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби відповідно до закону.
Умови грошового і матеріального забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплата праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються законодавством і мають забезпечувати належні матеріальні умови для комплектування Державної кримінально-виконавчої служби України висококваліфікованим персоналом, диференційовано враховувати характер і умови служби чи роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій та професійній діяльності і компенсувати персоналу фізичні та інтелектуальні затрати (ч.2 ст.23 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України").
Згідно з частиною 5 статті 23 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України "Про Національну поліцію", а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.
Пунктами 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі Постанова №704) затверджено, зокрема схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби згідно з додатком. Встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Пунктом 3 Постанови №704 передбачено, що виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (далі - державні органи).
Пунктом 5 Постанови №704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання установлювати, зокрема надбавку за особливості проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) та особам рядового і начальницького складу в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років. Порядок та умови виплати такої надбавки визначати керівникам державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов'язків за посадою; 2) здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення; 3) надавати один раз на рік військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення, та допомогу для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
Наказом Міністерства юстиції України затверджено Порядок виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України від 28.03.2018 №925/5 (далі Порядок №925/5), який визначає механізм виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України (далі - особи рядового і начальницького складу).
Згідно пункту 3 розділу 1 Порядку №925/5 грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за спеціальним званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: допомога для оздоровлення; матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.
Пунктами 9, 10 розділу 1 Порядку №925/5 передбачено, що підставою для виплати грошового забезпечення особі рядового чи начальницького складу є, зокрема наказ органу або установи про призначення на штатну посаду, яка відноситься до його номенклатури, про присвоєння спеціального звання, встановлення конкретного розміру посадового окладу (тарифного розряду за посадою), підвищень до посадових окладів, надбавок та доплат, премії, одноразових додаткових видів грошового забезпечення; про усунення від виконання службових обов'язків за посадою, відсторонення від виконання службових повноважень.
Посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, підвищення посадового окладу, надбавки та доплати, інші виплати особам рядового і начальницького складу виплачуються (припиняються): із дня підписання наказу про призначення на штатну посаду, зарахування на навчання до навчального закладу, присвоєння спеціального звання або з дня, зазначеного в наказі; до дня підписання наказу про звільнення з посади чи служби, відрахування, закінчення навчання або про скасування встановлених надбавок та доплат, інших виплат або до дня, зазначеного в наказі.
Відповідно до пунктів 1, 2, 5 глави 5 розділу 2 Порядку №925/5 особам рядового і начальницького складу за рішенням керівника органу чи установи в межах кошторисних призначень встановлюється надбавка за особливості проходження служби у розмірі до 50 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за вислугу років.
Розмір надбавки за особливості проходження служби визначається залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов'язків особою рядового або начальницького складу за посадою. У разі несвоєчасного або неякісного виконання завдань надбавка скасовується або розмір її зменшується у порядку, визначеному у пункті 5 цієї глави.
Розмір надбавки, визначеної пунктом 1 цієї глави, встановлюється особам рядового і начальницького складу індивідуально наказом органу або установи на підставі мотивованого подання керівника структурного підрозділу, а начальникам цих органів або установ - наказом відповідного органу управління вищого рівня з урахуванням пункту 24 розділу I цього Порядку.
Зазначені подання погоджуються з фінансовою службою органу або установи в частині дотримання фонду грошового забезпечення.
У разі зміни якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов'язків розмір надбавки за особливості проходження служби змінюється наказом органу або установи на підставі мотивованого подання керівника структурного підрозділу, а начальникам цих органів або установ - наказом відповідного органу управління вищого рівня з урахуванням пункту 24 розділу I цього Порядку.
У поданні обов'язково зазначаються конкретні причини, що стали підставою для цього.
Згідно п.п.1, 2 глави 21 розділу 2 Порядку №925/2 особа рядового чи начальницького складу вважається відстороненою від виконання службових обов'язків з дати видання відповідного наказу до дня видання наказу про допуск до виконання службових обов'язків за займаною посадою або на період, зазначений в наказі про відсторонення.
Особам рядового чи начальницького складу, які відсторонені від виконання службових обов'язків (посади), виплачуються посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, надбавка за вислугу років та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім премії).
Рішення про відсторонення особи рядового чи начальницького складу від посади можуть приймати начальники, яким надано право прийняття на службу або призначення на посаду, шляхом видання письмового наказу.
Наказом ДУ "Кропивницький слідчий ізолятор" №459/ОС-19 від 17.12.2019 позивач був відсторонений від виконання своїх посадових обов'язків на час проведення службового розслідування, тобто з 17.12.2019 по 10.02.2020.
Так, наказом ДУ «Кропивницький слідчий ізолятор» №250/ОС-19 від 27.06.2019 року позивачу з 1 липня 2019 року була встановлена надбавка за особливості проходження служби у розмірі 30% посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за вислугу років. Вказана надбавка виплачувалася ОСОБА_1 до видання відповідачем наказу №18/ОС-20 від 17.01.2020, яким позивачу з 01.01.2020 встановлено надбавку у розмірі 0% (а.с.67, 76).
До того ж, як вбачається з матеріалів справи у грудні 2019 року позивачу була нарахована та виплачена надбавка за особливості проходження служби у сумі 2797,05 грн., про що свідчить розрахунковий лист ОСОБА_1 та довідка відповідача (а.с.25, 73).
У січні, лютому 2020 року на підставі наказу №18/ОС-20 від 17.01.2020, позивачу не нараховувалася та виплачувалася надбавка за особливості проходження служби, про що свідчить розрахунковий лист ОСОБА_1 та довідка відповідача (а.с.24, 74).
Суд зауважує, що накази №459/ОС-19 від 17.12.2019 та №18/ОС-20 від 17.01.2020 були чинні, не скасовані, тому і мали застосовуватись при нарахуванні позивачу надбавки за особливості проходження служби.
Наказом ДУ «Кропивницький слідчий ізолятор» №87/ОС-20 від 16.03.2020 року позивачу з 1 березня 2020 року встановлена та виплачувалася надбавка за особливості проходження служби у розмірі 50% посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за вислугу років (а.с.78).
Отже, враховуючи наведене та встановлені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення надбавки за за особливості проходження служби за грудень 2019 - 1864,7 грн., січень 2020 - 4661,75 грн., лютий 2020 - 4661,75 грн., задоволенню не підлягають.
Щодо не нарахування та невиплати премії за грудень 2019 - 5090 грн., січень 2020 - 5090 грн., лютий 2020 - 5090 грн., суд зазначає наступне.
Главою 13 розділу 2 Порядку №925/2 встановлений механізм преміювання осіб рядового і начальницького складу.
Керівники органів і установ мають право преміювати осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальні результати служби.
Преміювання осіб рядового і начальницького складу здійснюється згідно з положенням про преміювання, що затверджується в кожному органі та установі, в межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не менше ніж 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення з урахуванням фактичних обсягів фінансування, затверджених для бюджетних установ у кошторисах, а також фінансових можливостей підприємств установ виконання покарань.
Премія виплачується разом із виплатою грошового забезпечення в поточному місяці за результатами оперативно-службової діяльності за минулий місяць.
Премія за результатами оперативно-службової діяльності у грудні місяці виплачується разом з грошовим забезпеченням за грудень місяць.
Виплата премії особам рядового і начальницького складу та позбавлення їх премії здійснюються згідно з наказами.
Накази про преміювання осіб рядового і начальницького складу видаються на підставі поданих рапортів (заяв) керівників структурних підрозділів щодо преміювання осіб рядового і начальницького складу, погоджених з фінансовим підрозділом у частині дотримання фонду преміювання, а керівників органів і установ - відповідного керівника органу управління вищого рівня. У рапортах з клопотанням про встановлення премії, позбавлення (зменшення) премії та у відповідних наказах про преміювання зазначаються конкретні причини, визначені затвердженими показниками, що стали підставою для цього.
У випадку допущення особами рядового або начальницького складу порушень чи проступків, які впливають на розмір премії, до наказу вносяться відповідні зміни та проводиться перерахунок премії в наступному місяці.
Премія не виплачується повністю особам рядового і начальницького складу в разі, зокрема відсторонення від виконання службових обов'язків (посад) у порядку, визначеному у главі 21 цього розділу.
Наказом ДУ «Кропивницький слідчий ізолятор» №458/ОС-19 від 16.12.2019 року «Про преміювання персоналу установи за листопад, грудень 2019 року» позивачу у грудні 2019 року була встановлена та виплачена премія у розмірі 43% посадового окладу, що також підтверджується розрахунковим листом ОСОБА_1 та довідкою відповідача (а.с.25, 73, 77).
У січні 2020 року відповідно до Наказу ДУ «Кропивницький слідчий ізолятор» №52/ОС-20 від 13.02.2020 року «Про преміювання персоналу за січень 2020 року» позивачу встановлено премію у розмірі 0%, у зв'язку з відстороненням ОСОБА_1 від виконання службових обов'язків згідно наказу №459/ОС-19 від 17.12.2019 року на час проведення службового розслідування, у відповідності до п.7 глави 13 та п.1 глави 21 розділу 2 Порядку № 925/5.
За лютий 2020 року позивачу було нараховано та виплачено у березні 2020 року премію у розмірі 70% у сумі 2457,24 грн. на підставі наказу №78/ОС-20 від 16.03.2020 «Про преміювання персоналу установи за лютий 2020 року», що підтверджується розрахунковим листом ОСОБА_1 та довідкою відповідача (а.с.24, 74, 78).
Отже, враховуючи встановлені обставини, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача премії за грудень 2019 - 5090 грн., січень 2020 - 5090 грн., лютий 2020 - 5090 грн., також задоволенню не підлягають.
Щодо виплати допомоги на оздоровлення за 2018 рік у розмірі 16717,75 грн.
Порядок виплати допомоги для оздоровлення встановлений главою 14 розділу 2 Порядку №925/5.
Особам рядового і начальницького складу один раз на рік надається допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
Виплата допомоги для оздоровлення особам рядового і начальницького складу здійснюється на підставі наказу органу або установи, а начальникам цих органів або установ - наказу відповідного органу управління вищого рівня згідно з рапортами цих осіб з урахуванням пункту 24 розділу I цього Порядку.
Зазначені рапорти попередньо погоджуються фінансовою службою відповідного органу або установи.
До місячного грошового забезпечення, з якого визначається розмір допомоги для оздоровлення, включаються посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, щомісячні види грошового забезпечення, які мають постійний характер, на які має право особа рядового чи начальницького складу на день підписання наказу про надання цієї допомоги, та премія, розрахована відповідно до пункту 22 розділу I цього Порядку.
З огляду на викладені норми, для отримання допомоги для оздоровлення особа повинна звернутися з відповідним рапортом, який погоджується фінансовою службою та установою приймається наказ.
Так, у відзиві на позовну заяву відповідач зазначав, що позивачем рапорту про виплату йому допомоги на оздоровлення за 2018 рік не подано. При цьому, ОСОБА_1 не надано суду доказів протилежного, а саме, що для отримання вказаної допомоги він у відповідності до Порядку №925/2 звернувся з відповідним рапортом.
З огляду на викладене, позов в цій частині щодо виплати допомоги для оздоровлення задоволенню не підлягає.
Щодо посилання позивача на Закон України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду" від 01.12.94 р. №266/94-ВР, то суд зазначає, що за цим Законом, з-поміж іншого, передбачено відшкодування заробітку та інших грошових доходів, які громадянин втратив внаслідок неправомірних дій зазначених органів. Предметом спору в даній справі не було визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності відповідача - Державної установи. Будь-яких рішень, якими було б визнано протиправними рішення, дії чи бездіяльність Державної Установи "Кропивницький слідчий ізолятор", для відшкодування шкоди, завданої позивачу незаконними діями саме цієї установи, суду не надано. При цьому, суд зауважує, що вимоги про відшкодування такої шкоди без визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, розглядаються в порядку цивільного судочинства.
Стосовно позовної вимоги про стягнення з відповідача моральної шкоди в розмірі 10000 грн., суд зазначає наступне.
Статтею 56 Конституції України визначено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Таким чином, враховуючи відсутність порушення прав, свобод чи інтересів позивача у сфері спірних публічно-правових відносин, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 моральної шкоди.
Щодо стягнення 8000 грн. витрат у зв'язку з наданням юридичної допомоги у справі №404/9098/19, вказана вимога також не підлягає задоволенню, оскільки справа щодо правомірності притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП України, за протоколом про адміністративне правопорушення, складеним співробітниками Управління патрульної поліції у Кіровоградській області, розглядалася іншим судом. До того ж, відповідач не був стороною у справі №404/9098/19.
Враховуючи вищевикладене, суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Зважаючи на вимоги ст.139 КАС України, а також з урахуванням ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, сума сплаченого позивачем судового збору та витрати на професійну правову допомогу відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст.ст.132, 139, 243-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -
В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Державної установи “Кропивницький слідчий ізолятор” (25009, м.Кропивницький, вул.Куроп'ятникова, 50, ЄДРПОУ 08563783) про стягнення грошового забезпечення та моральної шкоди - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Т.М. Кармазина