1 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/4343/21 3/335/1076/2021
03 червня 2021 року м. Запоріжжя
Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Стеценко А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, працюючої директором ПП «БІЗНЕС ЦЕНТР КОНСАЛТІНГ», зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.155-1 КУпАП,
22.04.2021 на адресу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від Головного управління ДПС у Запорізькій області надійшов протокол про адміністративне правопорушення № 1236 від 16.04.2021, згідно якого за результатами перевірки головним державним ревізором - інспектором відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Запорізькій області кафе, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 159, в якому здійснює діяльність ПП «БІЗНЕС ЦЕНТР КОНСАЛТІНГ» (ЄДРПОУ 35673219), встановлено, що ОСОБА_1 , будучи посадовою особою - директором, вчинила правопорушення, а саме: проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій із використанням режиму попереднього програмування без зазначення коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизної групи товарів, а саме: табак для кальяну закодовано в РРО як «hard» без значення коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗКД; порушення ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації на загальну суму 960 грн., чим порушила п.п. 11, 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року №265/95-ВР.
За фактом правопорушення був складений протокол про адміністративне правопорушення № 1236 від 16.04.2021 за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП , з яким ОСОБА_1 не була ознайомлена.
В судові засідання призначені на 07.05.2021, 24.05.2021 та 03.06.2021 ОСОБА_1 не з'явилась, причини неявки суду не повідомила, заяв та клопотань на адресу суджу не надходило.
Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з огляду на наступне.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Заборона зловживання правом знайшла своє закріплення у статті 17 Конвенції, згідно якої жодне з положень Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зобов'язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Дослідивши матеріали справи, суддя дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280, 256 КУпАП, одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам, суд повинен дати належну оцінку.
Частина 1 статті 155-1 КУпАП передбачає відповідальність за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, за що встановлено відповідальність у вигляді накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від двох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Норма права, що міститься у зазначеній статті, є бланкетною, тобто такою, що відсилає до конкретного пункту Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг», порушення яких ставиться в провину.
Відповідно до п. п. 11, 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» передбачено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані: проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості; вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.
При цьому, суб'єкт господарювання зобов'язаний надати контролюючим органам під час проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).
За нормою ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначається, серед іншого, відомості про особу порушника. Протокол підписується особою, яка його склала, і особа, яка вчинила адміністративне правопорушення. При складанні протоколу порушникові роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі.
Так, з протоколу про адміністративне правопорушення №1236 від 16.04.2021 вбачається, що ОСОБА_1 була запрошена до ГУ ДПС у Запорізькій області для складання та підписання протоколу про адміністративне правопорушення від 22.03.2021, однак на вказану дату ОСОБА_1 не з'явилась, про що було складено Акт неявки посадових осіб від 01.04.2021 №890/08/01/07/09/35673219.
Відповідно до пункту 13 розділу 2 «Інструкції з оформлення органами доходів і зборів матеріалів про адміністративні правопорушення» затвердженої Наказом Міністерства фінансів України 02.07.2016 № 566, якою передбачено, у разі неявки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у визначений у запрошенні час складається акт довільної форми, який засвідчує факт такої неявки. Акт підписується не менш як трьома посадовими особами контролюючого органу та реєструється у журналі реєстрації актів, що засвідчують факт неявки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Проте, наявний в матеріалах справи акт неявки посадових осіб від 01.04.2021 № 890/08/01/07/09/35673219 містить підписи лише двох посадових осіб, тобто складений з порушенням вимог вищевказаної інструкції.
В акті фактичної перевірки від 26.03.2021 зазначено, що до нього на підтвердження факту проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій із використанням режиму попереднього програмування без зазначення коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизної групи товарів додаються певні скріншоти. Проте, зазначені скріншоти в матеріалах справи відсутні. Не містять матеріали справи й доказів порушення ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказам по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Частиною 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладено на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
В силу ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Вирішуючи питання щодо належності, допустимості та достатності доказів на підтвердження вини ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого їй адміністративного правопорушення, суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема позицію Суду у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява №926/08, рішення від 20.09.2016). ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що «…суд не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом)».
У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 та «Барбера, Мессеге та Хабардо проти Іспанії» від 06.12.1998 Європейський суд з прав людини зазначив, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Доказів, на підставі яких суддя міг би дійти висновку, що відбулась подія адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, а дії (бездіяльність) ОСОБА_1 містять його ознаки, матеріали справи не містять.
Відповідно до ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення може бути винесено одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.
Постанова про закриття справи виноситься при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що провадження у справі відносно ОСОБА_1 , за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП підлягає закриттю, відповідно до вимог п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 155-1, 247, 283, 284 КУпАП, суд -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду, через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя А.В. Стеценко