Єдиний унікальний номер справи: 755/8790/20 Головуючий у суді першої інстанції: Арапіна Н.Є.
Номер провадження: 22-ц/824/4759/2021 Доповідач у суді апеляційної інстанції: Іванова І.В.
про відкриття провадження
07 червня 2021 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача - Іванової І.В.
суддів: Сліпченка О.І., Сушко Л.П.,
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 30 вересня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини та стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, ?
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 30 вересня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідачподав 01 лютого 2021 року апеляційну скаргу з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Апелянт просить суд поновити строк на апеляційне оскарження та вказує на те, що повний текст оскаржуваного рішення він отримав лише 15 січня 2021 року.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Отже, положенням вказаної статті визначено безумовну підставу, за наявності якої суд поновлює строк на апеляційне оскарження у разі наявності клопотання учасника справи.
Апеляційний суд вважає, що наявні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що 30 вересня 2020 року справу було розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін за наявними у справі матеріалами, і в цей же день було складено повний текст судового рішення. Перебіг строку на апеляційне оскарження розпочався 01 жовтня 2020 року та закінчився 30 жовтня 2020. У день складення повне рішення суду не було вручено ОСОБА_1 , а його копія була отримана відповідачем 15 січня 2021 року, про що міститися його особистий підпис на довідковому листі до справи. Апеляційна скарга подана 01 лютого 2021 року, тобто у межах тридцяти днів з моменту вручення оскаржуваного рішення.
У рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави.
Конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.
У рішенні Європейського Суду з прав людини від 27 червня 2000 року у справі «Ілхан проти Туреччини» зазначено, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру, перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.
Практика Європейського суду з прав людини при застосуванні положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує кожному право на звернення до суду, акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).
У рішенні від 13 січня 2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» та у рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Крім того, оскаржуючи рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 30 вересня 2020 року, відповідач просить повідомити Оболонський районний відділ ДВС у м. Києві Центального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про необхідність зупинення виконавчих проваджень № 63698769 від 20 листопада 2020 року та № 63658853 від 14 грудня 2020 року в зв'язку з апеляційним оскарженням рішення.
Разом з тим, процесуальним законодавством не передбачено повноважень апеляційного суду щодо повідомлення виконавчої служби про необхідність зупинення виконавчих проваджень в зв'язку з апеляційним оскарженням рішення.
За формою і змістом апеляційна скарга відповідає вимогам ст. 356 ЦПК України.
Керуючись ст. 359-361, ЦПК України, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про повідомлення виконавчої служби щодо необхідності зупинення виконавчих проваджень - відмовити.
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 30 вересня 2020 року.
Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 30 вересня 2020 року.
В порядку підготовки справи до апеляційного розгляду, надіслати особам, які беруть участь у справі, копію ухвали про відкриття апеляційного провадження, разом з копією апеляційної скарги.
Надати сторонам строк до 22 червня 2021 року для подачі відзиву на апеляційну скаргу у письмовій формі. До відзиву додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач:
Судді: