Справа 759/16505/18 Головуючий у І-й інстанції - Журибеда О.М.
апеляційне провадження № 22-ц/824/6566/2021 Доповідач Заришняк Г.М.
03 червня 2021 року Київський апеляційний суд в складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого - Заришняк Г.М.
Суддів - Мараєвої Н.Є., Кулікова С.В.
при секретарі - Діденко А.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Висоцького Маркіана Васильовича, діючого в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська Аграрна Екологічна Група «Біоленд», на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 18 січня 2021 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська Аграрна Екологічна Група «Біоленд» до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «Еска капітал» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої працівником юридичної особи,-
У жовтні 2018 року Генеральний директор ТОВ «Українська Аграрна Екологічна Група «БІОЛЕНД» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої працівником юридичної особи, яким просив стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача завдану матеріальну шкоду в сумі 91 333,00 грн. та понесені судові витрати.
В обґрунтуванні позову вказував, що 20.09.2017 р. на підставі наказу (розпорядження) № К-190917/001 від 19.09.2017 р. ОСОБА_1 було призначено на посаду начальника Ширяївського відділення ТОВ «Українська Аграрна Екологічна Група «БІОЛЕНД». Відповідно до посадової інструкції начальник відділення є матеріально-відповідальною особою, з якою підписується договір про повну матеріальну індивідуальну відповідальність. 20.09.2017 р. між ТОВ «УЕАГ «Біоленд» в особі генерального директора Вигівської Ю.І. та відповідачем було укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність. Наказом генерального директора «Про придбання та закріплення службового автомобіля і встановлення норм витрат палива по легковому автомобілю» № 11/10/17/01 від 11.10.2017 р. відповідача було призначено матеріально відповідальним за належне зберігання та використання закріпленого за ним транспортного засобу, а сааме: легкового автомобіля марки «Рено», д.н. НОМЕР_1 , 2017 року випуску.
11.10.2017 р. комісією було складено акт прийому-передачі та закріплення техніки б/н, відповідно до якого відповідачу передано та закріплено за ним легковий автомобіль «Рено», д.н. НОМЕР_1 , 2017 року випуску. 21.09.2018 р. головним інженером виробничого департаменту ТОВ «УЕАГ «Біоленд» Олійником О.В. було встановлено пошкодження автомобіля «Рено», д.н. НОМЕР_1 , 2017 року випуску, які не дозволяють його подальшу експлуатацію, в зв'язку з чим вказаний автомобіль був доставлений на станцію технічного обслуговування офіційного дилера «Рено» евакуатором ТОВ «Епспрес-Т», з метою виявлення всіх несправностей автомобіля. Відповідно до акту службового розслідування від 01.10.2018 року було встановлено загальну вартість ремонтних робіт та доставки автомобіля «Рено», д.н. НОМЕР_1 , яка становить 91 333,00 грн., з яких 85 693,00 грн. вартість ремонтних робіт та 5 640,00 грн. вартість послуги доставки автомобіля до станції технічного обслуговування, які просить стягнути з відповідача.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 18 січня 2021 року в задоволені позову відмовлено.
В апеляційній скарзі адвокат Висоцький М.В., діючий в інтересах ТОВ «Українська Аграрна Екологічна Група «Біоленд», посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Позивач та третя особа своїм правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу не скористалися.
Сторони в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не сповістили.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність й обґрунтованість постановленого рішення суду в цій частині, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що наказом позивача (розпорядження) № К-190917/001 від 19.09.2017 р. ОСОБА_1 призначено на посаду начальника Ширяївського відділення ТОВ «Українська Аграрна Екологічна Група «БІОЛЕНД» (а.с. 19).
Відповідно до посадової інструкції начальник відділення є матеріально-відповідальною особою, з якою підписується договір про повну матеріальну індивідуальну відповідальність (а.с. 17-18).
20.09.2017 р. між ТОВ «УЕАГ «Біоленд» в особі генерального директора Вигівської Ю.І. та ОСОБА_1 було укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність (а.с. 16).
Наказом генерального директора «Про придбання та закріплення службового автомобіля і встановлення норм витрат палива по легковому автомобілю» № 11/10/17/01 від 11.10.2017 р. відповідача було призначено матеріально-відповідальним за належне зберігання та використання закріпленого за ним транспортного засобу, а саме: легкового автомобіля марки «Рено», д.н. НОМЕР_1 , 2017 року випуску (а.с. 21), придбаного ТОВ «Українська Аграрна Екологічна Група «БІОЛЕНД» на підставі договору фінансового лізингу № 260917/ФЛ-555 від 26.09.2017 року, укладеного між позивачем та ТОВ «Еска Капітал» (а.с. 112-121).
Вказаний автомобіль відповідно до полісу № АК/7758788 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на момент спірних правовідносин був застрахований у ПрАТ «Страхова компанія «ПЕРША» (а.с. 128).
Наказом генерального директора ТОВ «УАЕГ «Біоленд» від 17.09.2018 року № -170918/001 «Про проведення службового розслідування по Ширяївському відділенні та відсторонення від виконання посадових обов'язків ОСОБА_1 » було відсторонено відповідача від виконання своїх посадових обов'язків на період розслідування (а.с. 22).
Зі справи вбачається, що за вказівкою генерального директора Товариства відповідач 17.09.2018р. передав головному інженеру Товариства ключі та документи на легковий автомобіль марки «Рено», д.н. НОМЕР_1 , 2017 року випуску, який був закріплений за ним, чи позбавлено ОСОБА_1 можливості здійснювати контроль за зберіганням, використанням та експлуатацією службового автомобіля
Разом з тим, акт прийомки-передачі відповідачем вказаного автомобіля у користування інших осіб позивачем не складався, що позбавляє суд можливості з'ясувати, в якому стані ( справному чи пошкодженому) був повернутий транспортний засіб відповідачем.
Як видно з матеріалів справи, в період із 17.09.2018 р. по 21.09.2018 р., тобто протягом п'яти днів після передачі автомобіля ОСОБА_1 , автомобіль був у робочому стані й перебував у користуванні інших працівників позивача.
Із доповідної записки головного інженера виробничого департаменту Товариства Олійника О.В. 21.09.2018 року на ім'я генерального директора ТОВ «УАЕГ «Біоленд» вбачається, що головним інженером було виявлено пошкодження на автомобілі марки «Рено», д.н. НОМЕР_1 , 2017 року випуску, які не дозволяють подальшу експлуатацію автомобіля (а.с. 23).
Наказом позивача від 01.10.2018 року № 01/10/18/01 «Про відшкодування збитків підприємству та відображення їх в бухгалтерському обліку» начальнику Ширяївського відділення ОСОБА_1 наказано відшкодувати збитки, завдані з його вини Товариству в сумі 91 333,00 грн.: за ремонт та доставку на СТО ввіреного йому автомобіля «Рено», д.н. НОМЕР_1 , 2017 року випуску (а.с. 26), відповідно до рахунку від 01.10.2018 року та рахунку на оплату № 9-0-0967 від 25.09.2018 року (а.с. 28-30).
Позивач не звертався до страхової компанії ПрАТ «Страхова компанія «ПЕРША» із заявою про виплату страхового відшкодування в зв'язку з пошкодженням автомобіля «Рено», д.н. НОМЕР_1 .
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків.
При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника.
За наявності зазначених підстав та умов матеріальна відповідальність може бути покладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.
Згідно з ч. 2 ст. 130 КЗпП України умовами настання матеріальної відповідальності працівника є: 1) пряма дійсна шкода; 2) протиправна поведінка працівника; 3) вина в діях чи бездіяльності працівника; 4) прямий причинний зв'язок між протиправним і винним діянням працівника і шкодою, яка настала.
У відповідності зі ст.134 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації,зокрема, у випадку, коли відповідно до законодавства на працівника покладено повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконання трудових обов'язків.
Отже, обов'язковою умовою притягнення працівника до матеріальної відповідальності, зокрема, і повної матеріальної відповідальності згідно зі ст. 134 КЗпП України, є встановлення вини особи, у взаємозв'язку із іншими умовами такої відповідальності, які передбачені ст. 130 КЗпП України.
Згідно зі ст. 135-1 КЗпП України письмові договори про повну матеріальну відповідальність може бути укладено підприємством, установою, організацією з працівниками (що досягли вісімнадцятирічного віку), які займають посади або виконують роботи, безпосередньо зв'язані із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей. Перелік таких посад і робіт, а також типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Переліку посад і робіт, які заміщаються або виконуються робітниками, з якими підприємством, установою, організацією можуть укладатися письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження цінностей, які були передані їм для збереження, обробки, продажу (відпуску), перевезення або застосування в процесі виробництва, а також типового договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, затвердженого постановою Державного комітету Ради Міністрів СРСР по праці і соціальних питаннях, Секретаріату Всесоюзної Центральної Ради Професійних Спілок від 28 грудня 1977 року №477/24, експедитори при перевезенні вантажів належать до посад або виконують роботи, безпосередньо зв'язані із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними у пункті 3 та 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1992 року №14 «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками», суд у кожному випадку зобов'язаний вживати передбачених законом заходів до всебічного, повного й об'єктивного з'ясування обставин, від яких згідно зі ст.ст. 130, 135-3, 137 КЗпП України залежить вирішення питання про покладення матеріальної відповідальності та про розмір шкоди, що підлягає відшкодуванню. Зокрема, з'ясовувати: наявність прямої дійсної шкоди та її розмір; якими неправомірними діями її заподіяно і чи входили до функцій працівника обов'язки, неналежне виконання яких призвело до шкоди; в чому полягала його вина; в якій конкретно обстановці заподіяно шкоду; чи були створені умови, які забезпечували б схоронність матеріальних цінностей і нормальну роботу з ними; який майновий стан працівника. Відсутність підстав чи однієї з умов матеріальної відповідальності звільняє працівника від обов'язку відшкодувати заподіяну шкоду.
Відповідно до вимог ст. 138 КЗпП України для покладення на працівника матеріальної відповідальності за шкоду власник або уповноважений ним орган повинен довести наявність умов, передбачених ст.130 цього Кодексу.
Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Разом з тим, позивачем суду не надано належних, допустимих та переконливих доказів щодо вчинення саме відповідачем винних, протиправних дій, що призвели до заподіяння Товариству матеріальної шкоди, як обов'язкових умов покладення на працівника матеріальної відповідальності.
Суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував обставини справи, зібраним доказам дав належну оцінку та прийшов до правильного висновку про відсутність законних підстав для покладання на відповідача матеріальної відповідальності за шкоду, заподіяну працівником при виконанні трудових обов'язків, обґрунтовано відмовивши в задоволенні позову ТОВ «Українська Аграрна Екологічна Група «Біоленд» за недоведеністю.
Постановлене судом рішення відповідає вимогам норм матеріального та процесуального закону й не може бути скасованим з підстав, наведених в апеляційній скарзі.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що судом при винесені оскаржуваного судового рішення не враховано, що позивачем доведено наявність в діях працівника ОСОБА_1 ознак трудового правопорушення, яке спричинило заподіяння Товариству матеріальної шкоди, не заслуговують на увагу, оскільки не знайшли свого підтвердження належними доказами в судовому засіданні й ґрунтуються на припущеннях позивача.
Позивачем на доведено суду, що спірний автомобіль був пошкоджений саме відповідачем, і після його відсторонення від виконання посадових обов'язків 17.09.2018 р. ОСОБА_1 повернув службовий автомобіль позивачу у пошкодженому стані.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не є підставою для скасування законного та обґрунтованого судового рішення.
Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу адвоката Висоцького Маркіана Васильовича, діючого в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська Аграрна Екологічна Група «Біоленд», - залишити без задоволення.
Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 18 січня 2021 року - залишити без зміни.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді: