справа №355/1263/20 Головуючий у І інстанції - Коваленко К.В.
апеляційне провадження №22-ц/824/5960/2021 Доповідач у ІІ інстанції - Гуль В.В.
04 червня 2021 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Гуля В.В.,
суддів Матвієнко Ю.О., Мельника Я.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою приватного ОСОБА_1 на ухвалу Баришівського районного суду Київської області від 28 жовтня 2020 року та ухвалу Баришівського районного суду Київської області від 04 лютого 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Шоста київська нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно ( обов'язкову частку в спадщині та її поділ),-
встановив:
20.10.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Баришівського районного суду Київської області із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Шоста київська нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно (обов'язкову частку в спадщині та її поділ).
28 жовтня 2020 року, після вивчення матеріалів справи, ухвалою Баришівського районного суду Київської області, справа була направлена за підсудністю до Печерського районного суду м. Києва.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 24 грудня 2020 року повернуто до Баришівського районного суду Київської області за підсудністю.
Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 04 лютого 2021 року справу направлено за підсудністю до Печерського районного суду м. Києва.
Не погоджуючись з вказаними ухвалами Баришівського районного суду Київської області від 04 лютого 2021 року та від 28 жовтня 2020 року, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на їх незаконність, необґрунтованість, неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, просив ухвали суду скасувати і направити справу для вирішення питання про відкриття провадження, оскільки справа підсудна цьому суду.
Відповідно до ч.І ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
Відповідно до ч.І. ст.369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно ч.І3 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваних ухвал суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 . ОСОБА_8 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Шоста київська нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно (обов'язкову частку в спадщині та її поділ).
У позові ОСОБА_1 просив в порядку спадкування визнати за ним право власності на Житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку під ним, площею 0,205 га, кадастровий № 3220287001:23:029:0003; на квартиру АДРЕСА_2 , автомобіль Ваз; на вклади в банківських установах.
Встановивши, що відповідно до звіту про проведення незалежної оцінки квартири по АДРЕСА_2 вказано, що вартість об'єкту складає 1 097 632 грн. 15 кой, а відповідно до технічного паспорту від 09.04.2010 року на садибний будинок по АДРЕСА_1 вказана вартість 91 989 грн, суддею згідно ухвали від 28 жовтня 2020 року справа була направлена за підсудністю до Печерського районного суду м. Києва, з тих підстав, що відповідно до ч.І ст. 30 ЦІПК позови, що виникають із приводу нерухомого майна, у разі якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Після повернення ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 24 грудня 2020 року справи до Баришівського районного суду Київської області за підсудністю, суддя повторно ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 04 лютого 2021 року направив справу за підсудністю до Печерського районного суду м. Києва, виходячи з того, що ухвала судді цього суду від 28 жовтня 2020 року про направлення справи за підсудністю оскаржена та скасована не була та оскільки відповідно до ст.. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються і справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Проте такі висновки суду не в повній мірі відповідають обставинам справи та вимогам закону виходячи з наступного.
Статтею 32 ЦПК України передбачено, що спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 Цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана, тобто суддею мають бути вчинені дії щодо виконання вимог ст..ст. 184-187 ЦПК України.
Проте вказаного порядку, встановленого процесуальним законом суддею дотримано не було в зв'язку з чим відповідно до п. 1, 3 ч. 1 ст. 379 ЦПК України ухвала Баришівського районного суду Київської області від 04 лютого 2021 року про направлення справи за підсудністю до Печерського районного суду м. Києва підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі відповідно до вимог ст..ст. 184-187 ЦПК України.
Висновок суду про те, що саме Печерському районному суду м. Києва підсудна справа, оскільки ухвала Баришівського районного суду Київської області від 28 жовтня 2020 року про направлення до цього суду справи за підсудністю не оскаржена та не скасована, є помилковим, оскільки ця ухвала вичерпала свою дію, що також свідчить про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в частині скасування цієї ухвали, оскільки за правилами ст. 32 ч. 2 ЦПК України саме наявність ухвали Печерського районного суду про передачу справи з одного суду до іншого є підставою для вчинення подальшого руху справи.
Згідно ч. 1 ст. 30 ЦПК України Позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Згідно матеріалів справи у позові ОСОБА_1 просив в порядку спадкування визнати за ним право власності на Житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку під ним, площею 0,205 га, кадастровий № 3220287001:23:029:0003; квартиру АДРЕСА_2 , автомобіль Ваз; вклади в банківських установах.
Таким чином основна частина нерухомого майна, яке є предметом судового розгляду знаходиться в територіальній юрисдикції Баришівського районного суду, що свідчить про підсудність справи цьому суду.
За таких обставин апеляційна скарга в частині скасування ухвали судді від 04 лютого 2021 року про повернення справи Печерському районному суду м. Києві, підлягає задоволенню.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 10-13, 76-81, 263, 367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Баришівського районного суду Київської області від 28 жовтня 2020 року залишити без задоволення.
Ухвалу Баришівського районного суду Київської області від 28 жовтня 2020 року залишити без змін.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Баришівського районного суду Київської області від 04 лютого 2021 року задовольнити.
Ухвалу Баришівського районного суду Київської області від 04 лютого 2021 року скасувати.
Направити справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Шоста київська нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно ( обов'язкову частку в спадщині та її поділ) до Баришівського районного суду Київської області для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач В.В. Гуль
Судді Ю.О. Матвієнко
Я.С. Мельник