Справа № 22-ц /824/9765/2021
Про залишення без руху
04 червня 2021 року Київський апеляційний суд у складі судді Суханової Є.М., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 31 березня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення майнової шкоди, -
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 31 березня 2021 року позов залишено без задоволення ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення майнової шкоди.
Не погоджуючись із вказаним висновком суду, позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 подав апеляційну скаргу, яка не відповідає вимогам ст. 354 ЦПК України, зокрема, пропущено процесуальний строк на апеляційне оскарження.
У відповідності до ст. 354 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.
В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 , не зазначає, з яких поважних причин пропустив строк на апеляційне оскарження рішення суду І інстанції.
А тому, апелянту потрібнозазначити поважну причину пропуску строку на оскарження рішення суду першої інстанції.
Європейський Суд з прав людини у своїй практиці зазначає, що обов'язок заявника полягає у тому, щоб проявляти особливу сумлінність у захисті своїх інтересів та вживати необхідних дій для ознайомлення з ходом провадження (рішення у справі «Сухорубченко проти Росії» (Sukhorubchenko v. Russia), заява № 69315/01, пункт 48, від 10 лютого 2005 року; ухвала щодо прийнятності у справі «Гуржий проти України» (Gurzhyy v. Ukraine), заява № 326/03, від 01 квітня 2008 року).
Практикою Європейського суду з прав людини встановлено, що якщо сторони у визначений законом термін не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи та своєчасно не звертались до суду за інформацією щодо стану розгляду справи, їх права на доступ до правосуддя не є порушеними (рішення у справі «Каракуця проти України» (Karakutsya v. Ukraine), заява № 18986/06, пункт 57, від 16 лютого 2017 року).
Європейський суд з прав людини зауважив, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (Пономарьов проти України, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).
Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (Перетяка та Шереметьев проти України, № 17160/06 та № 35548/06, § 34, від 21 грудня 2010 року).
За правилами статті 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 ЦПК України, тому апеляційну скаргу слід залишити без руху, надавши апелянту строк для усунення вказаних недоліків, а саме: зазначити поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження.
Керуючись ст.ст. 185, 356, 357 ЦПК України,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 31 березня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення майнової шкоди, залишити без руху та надати строк 10 днів з моменту отримання копії ухвали для виправлення вказаних недоліків, в іншому випадку апеляційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута апелянту.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду Є.М. Суханова