03 червня 2021 року м. Київ
Справа №757/364/20-ц
Апеляційне провадження № 22-ц/824/6842/2021
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В.
суддів: Андрієнко А.М., Поліщук Н.В.
за участю секретаря Федорчук Я.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва ухваленого під головуванням судді Волкової С.Я. 22 січня 2021 року у м. Києві, повний текст рішення складений 29 січня 2021 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: секретар Безуглівської сільської ради Згурівського району Київської області Горб Світлана Іванівна про визнання недійсним заповіту,
У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому з урахуванням заяви від 29 січня 2020 року, просив визнати недійсним заповіт від імені ОСОБА_3 на ім'я ОСОБА_2 , посвідчений секретарем Безуглівської сільської ради Згурівського району Київської області Горб С.І. 24 січня 2019 року, реєстровий №2,
Позовні вимоги мотивовані тим, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишилось спадкове майно: квартира АДРЕСА_1 . Він проживав з ОСОБА_3 більше п'яти років до часу відкриття спадщини однією сім'єю, вів спільне господарство, є єдиним спадкоємцем за законом. У нього є всі підстави вважати, що ОСОБА_3 ніяких заповітів не складала, не підписувала, заповіт реально не посвідчувався.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 22 січня 2021 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: секретар Безуглівської сільської ради Згурівського району Київської області Горб Світлана Іванівна про визнання недійсним заповіту - відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що вимоги позивача не знайшли свого підтвердження, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
Не погодився із зазначеним судовим рішенням ОСОБА_1 , ним подана апеляційна скарга, в якій зазначається про незаконність рішення у зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права та неповним з'ясуванням обставин справи. Вказує на те, що ним заявлялося клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду кримінального провадження №12020100080001321, з метою з'ясування родинних зв'язків зі спадкоємцем, хто є автором заповіту, хто подав підроблений паспорт, однак ухвалою суду у задоволені вказаного клопотання було безпідставно відмовлено. Також зазначає, що всі документи, які підтверджують родинні зв'язки та мають суттєве значення для вирішення справи знаходяться в матеріалах спадкової справи, однак він був позбавлений можливості надати їх до суду, оскільки оригінали спадкової справи та документи вилучені слідчими органами. Вважає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив йому в наданні допомоги щодо отримання вказаних доказів.
Враховуючи вищевикладене, просить витребування з Дев'ятої Київської державної нотаріальної контори копії усіх матеріалів спадкової справи щодо майна ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та про зупинення провадження у цивільній справі №757/364/20-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним заповіту до вирішення іншої справи у кримінальному провадженні № 12020100080001321 від 06 березня 2020 року. Рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
В судовому засіданні позивач та його представник ОСОБА_4 підтримали апеляційну скаргу з підстав викладених у ній, просили про її задоволення.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, тому їх неявка, згідно з ч.2 ст. 372 ЦПК України, не перешкоджає розгляду справи апеляційним судом.
В судовому засіданні розглянуті клопотання позивача заявлені при зверненні з апеляційною скаргою.
Клопотання про витребування з Дев'ятої Київської державної нотаріальної контори копії спадкової справи щодо майна ОСОБА_3 залишено без задоволення з огляду на порушення встановленого процесуальним законом порядку подання доказів та/або звернення за їх забезпеченням, таке клопотання не було заявлено в суді першої інстанції.
Клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення справи у кримінальному провадженні порушеної щодо факту підробки заповіту складеного від імені ОСОБА_3 , залишено без задоволення, так як положеннями ст.ст. 251, 253 ЦПК України визначений обов'язок суду зупинити провадження у цивільній справі до розгляду справи у кримінальному провадженні лише у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи і до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи. Кримінальна справа, на яку посилається позивач, перебуває на стадії досудового розгляду і об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до її вирішення не вбачається.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового розгляду, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів виходить з наступного.
В матеріалах справи наявні дані про те, що позивач з 15 грудня 1994 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується копією його паспорту /а.с.7/.
Також до позовної заяви долучений оригінал заяви за підписом позивача від 31 грудня 2019 року адресований приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу, завідувачу «дер нот № 9», в якій позивач вказує про смерть 01 липня 2019 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наявність заповіту від її імені на ім'я ОСОБА_2 , який вважає сфальсифікованим, зазначає про підстави для спадкування ним у четверту чергу за законом та просить зупинити вчинення нотаріальної дії щодо посвідчення свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 до набранням законної сили рішення суду про визнання заповіту недійсним /а.с.4-5/.
В ході розгляду справи позивач та/або його представник ОСОБА_4 неодноразово звертались до суду з клопотаннями про відкладення розгляду справи, а саме 01 червня 2020 року, 24 червня 2020 року , 21 липня 2020 року, 18 серпня 2020 року, 20 жовтня 2020 року, 02 грудня 2020 року /а.с.54,60,71,80,101,114/.
У зв'язку з неявкою сторін були відкладені судові засідання призначені 03 квітня 2020 року, 01 червня 2020 року, 25 червня 2020 року, 21 липня 2020 року, 09 листопада 2020 року /а.с.50,55,65,109/. 18 серпня 2020 року, 20 жовтня 2020 року, 02 грудня 2020 року судове засідання проводилось за відсутності сторони позивача у зв'язку з чим було відкладено /а.с.72,110,115/.
01 вересня 2020 року та 22 січня 2021 року представником позивача було подано клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення справи у кримінальному провадженні по факту підробки заповіту від імені ОСОБА_3 . На підтвердження цього було надано витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 06 березня 2020 року, з якого вбачається що 05 березня 2020 року за заявою позивача до реєстру були внесені дані про досудове розслідування, номер кримінального провадження: 12020100080001321 /а.с.91-93,123-126/.
З протоколу судового засідання від 22 січня 2021 року вбачається, що представником позивача було заявлено клопотання про оголошення перерви для проведення експертизи, яке відхилено судом з огляду на те, що воно було заявлено на стадії судових дебатів /а.с.130/.
З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно вбачається, що власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу від 16 липня 2020 року /а.с.127.163/.
До апеляційної скарги стороною позивача долучені наступні копії документів:
- лист Дев'ятої Київської державної нотаріальної контори № 5847/02-14 від 18 грудня 2020 року про неможливість надати копію спадкової справи, так як її оригінал вилучений слідчими органами /а.с.162/;
- супровідний лист КНІСЕ № 10356/10357/20-32 від 24 квітня 2020 року про направлення висновку експертів за результатами проведеної судово-почеркознавчої експертизи /а.с.164/;
- сторінки 14,15 та 1 (із 16) з висновку експертів за результатами проведеної судово-почеркознавчої експертизи № 10356/10357/20-32 від 24 квітня 2020 року /а.с.165-167/.
Згідно з положеннями ст. 15 ЦК України, ст. 4 ЦПК України право на звернення до суду за захистом свого права має кожна особа у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання правочину недійсним.
Відповідно до ч.ч.1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
В порядку ч. 1 ст. 81 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі (ч. 5 ст. 81 ЦПК України).
В порядку визначеному ч.ч. 1,2,4, ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч.8 цієї норми ЦПК України).
В силу ч.ч.1-3 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
З наведених обставин справи вбачається, що позивач має зареєстроване місце проживання у м. Вишгороді, Київської області. У своїх позовних вимогах позивач вказує, що останні п'ять років проживав разом з ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 . В судовому засіданні апеляційного суду позивач вказав на наявність далеких родинних зв'язків між ним та ОСОБА_3 , однак документально він це підтвердити не може. Спільне проживання мало вираз у придбанні для ОСОБА_3 необхідних речей.
Таким чином, при зверненні до суду позивачем не надано доказів на підтвердження наведених ним обставин, а саме відсутні докази смерті ОСОБА_3 , належності їй на праві власності квартири, дані про заповіт складений від імені ОСОБА_3 , що становить предмет спору, докази спільного проживання позивача разом з ОСОБА_3 , або інші обставини на підтвердження права на спадкування після неї позивачем. Також в матеріалах справи відсутні докази звернення позивача до нотаріальної контори в порядку реалізації права на спадкування, наявна лише заява про зупинення нотаріальних дій в оригіналі без підтвердження її подання нотаріусу, до того ж нотаріус не конкретизованим, а тому вказана заява не може бути прийнята до уваги суду.
В ході всього розгляду справи, який був достатньо тривалим внаслідок дій саме сторони позивача, даним учасником справи не було здійснено письмове повідомлення про докази, які не можуть бути подані; причини, з яких ці докази не можуть бути подані у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаних доказів.
Отже, всупереч наведеним нормам процесуального законодавства стороною позивача не було надано належних і допустимих доказів на підтвердження наявності порушеного права, що давало б підстави для здійснення його захисту в судовому порядку, а також доказів на підтвердження заявлених позовних вимог.
Колегія суддів звертає увагу, що в силу положень ст.ст. 13, 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції здійснює перегляд рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, та на підставі доказів наявних в матеріалах справи, поданих сторонами в порядку визначеному процесуальним законом. А тому долучені до апеляційної скарги документи є такими, що подані з порушенням порядку встановленого процесуальним законом. Разом з тим, слід зазначити, що вони не підтверджують наведених вище обставин та подані у неналежному вигляді, а саме не в повному обсязі та без належного посвідчення.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, що передбачає право кожної із сторін щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Всупереч наведеним положенням ЦПК України стороною позивача не було надано належних і допустимих доказів на підтвердження порушеного права та заявлених позовних вимог. Разом з тим, апеляційна скарга переважно мотивована неповним з'ясуванням судом обставини справи в зв'язку з відсутністю доказів, що виходячи з положень цивільного процесуального законодавства є обов'язком сторін у справі, зокрема позивача, а повноваження суду стосуються оцінки наданих сторонами доказів.
За наведених обставин, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував обставини справи, дав їм належну правову оцінку та дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог. Рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства, наданим доказам, обставинам справи і підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційного суду не вбачає.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 22 січня 2021 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач: В.В. Соколова
Судді: А.М. Андрієнко
Н.В. Поліщук
Повний текст постанови складений 09 червня 2021 року.