Головуючий у суді першої інстанції Яценко Н.О.
Єдиний унікальний номер справи № 756/7815/2020
Апеляційне провадження №22ц/824/8461/2021
03 червня 2021 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Мережко М.В.,
суддів - Савченка С.І.,Кашперської Т.Ц.
секретар - Тютюнник О.І.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судді Оболонського районного суду м. Києва від 14 квітня 2021 року за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи Служба у справах дітей та сім'ї Оболонської у м.Києві державної адміністрації, Орган опіки та піклування - виконком Бориспільської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми та встановлення порядку участі батька у вихованні дітей,
За зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 треті особи Служба у справах дітей та сім'ї Оболонської у м. Києві державної адміністрації, Орган опіки та піклування - виконком Бориспільської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми та встановлення способу та порядку часті батьків у вихованні та спілкуванні з дітьми.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів ,-
У провадженні Оболонського районного суду м. Києва знаходиться цивільна справа за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей та сім'ї Оболонської у м.Києві державної адміністрації, Орган опіки та піклування - виконком Бориспільської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми та встановлення порядку участі батька у вихованні дітей та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справах дітей та сім'ї Оболонської у м.Києві державної адміністрації, Орган опіки та піклування - виконком Бориспільської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та встановлення способу та порядку участі батьків у вихованні та спілкуванні з дітьми.
Позивач за первісним позовом ОСОБА_1 13 квітня 2021 року звернувся до суду із заявою про забезпечення позову у справі.
В обґрунтування заяви вказує, що обраний позивачем вид забезпечення позову спрямований на забезпечення збереження відносин та емоційного контакту дітей з батьком, спір по суті не вирішує. Вказує, що тривалий розгляд справи без можливості спілкування дітей з батьком може ускладнити або зробити неможливим виконання судового рішення у випадку задоволення позову.
Просить суд зобов'язати ОСОБА_2 не чинити батьку перешкоди у спілкуванні з дітьми: сином - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та донькою - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та забезпечити їх передачу для спілкування батькові відповідно до встановленого графіку за місцем проживання матері; встановити графік зустрічей батька ОСОБА_1 з дітьми: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , кожної суботи місяця з 10 год. 00 хв. до 19 год. 00 хв. за місцем проживання батька, з можливістю відвідувати, з урахуванням вподобань дітей, будь-яких культурно-розважальних комплексів, а також місця масового відпочинку: парки, сквери, пляжі, спортивно-ігрові майданчики, місця громадського харчування: їдальні, кафе, ресторани, що знаходяться на території міста Києва або міста Борисполя (за місцем проживання батька).
В порядку ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи у встановлений законом строк.
Заяву про забезпечення позову подано до суду з дотриманням порядку, встановленого ч.1 ст.152 ЦПК України.
Ухвалою судді Оболонського районного суду м. Києва від 14 квітня 2021 року у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено .
Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати, посилаючись на порушення норм процесуального права , постановити ухвалу про задоволення заяви. У скарзі зазначав , що забезпечення позову у спосіб, який він просив , цілком відповідає заявленим позовним вимогам .
Відповідно до ст. 44 ЦПК України, особи, які беруть участь у справі зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ст.ст 128-131 ЦПК України сторони були своєчасно повідомлені про день та час розгляду справи на 03 червня 2021 року за адресами , які були зазначені в матеріалах справи. Сторони та їх представники приймали участь у розгляді справи в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість:
1) керує ходом судового процесу;
2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;
3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;
4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;
5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Відповідно до положень ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Забезпечення позову - це заходи цивільного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим. Метою забезпечення позову є негайні, проте, тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового рішення, а також перешкоджання завдавання шкоди позивачу.
При вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу. Вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» встановлює, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.
Судовий захист повинен бути ефективним, що вимагає ст.13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Також слід зазначити, що статтею 124 Конституції України визначено принцип обов'язковості судових рішень, який з огляду на положення статей 2, 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому відповідно до частини третьої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідачів, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).
У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
Судом встановлено, що між сторонами існує спір щодо участі у спілкуванні та вихованні неповнолітніх дітей ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Позивач ОСОБА_1 просив вжити заходи забезпечення позову, а саме зобов'язати ОСОБА_2 не чинити батьку перешкоди у спілкуванні з дітьми: сином - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та донькою - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та забезпечити їх передачу для спілкування батькові відповідно до встановленого графіку за місцем проживання матері; встановити графік зустрічей батька ОСОБА_1 з дітьми: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , кожної суботи місяця з 10 год. 00 хв. до 19 год. 00 хв. за місцем проживання батька, з можливістю відвідувати, з урахуванням вподобань дітей, будь-яких культурно-розважальних комплексів, а також місця масового відпочинку: парки, сквери, пляжі, спортивно-ігрові майданчики, місця громадського харчування: їдальні, кафе, ресторани, що знаходяться на території міста Києва або міста Борисполя (за місцем проживання батька).
Згідно тексту позовної заяви ОСОБА_1 просив : зобов'язати ОСОБА_2 не чинити йому перешкоди у спілкуванні з дітьми ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та донькою - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та їх вихованні , визначити йому порядок участі у спілкуванні та вихованні малолітніх дітей , встановивши наступний графік - перший?третій ( або другий , четвертий) тиждень кожного місяця з 18.00 п'ятниці до 21 .00 неділі за місцем проживання батька , щороку перша половина літніх канікул з 01 червня до 15 липня включно , або за попередньою домовленістю з матір'ю друга половина канікул із 15 липня до 30 серпня включно , та в період відпустки батька для проведення спільного відпочинку з дітьми з можливістю оздоровлення, в т.ч. за межами України , щороку в період осінніх або за попередньою домовленістю з матір'ю весняних канікул згідно розкладу освітнього навчального процесу з урахуванням побажання дітей для проведення спільного відпочинку , у святкові дні та у дні народження дітей 05 березня , 02 вересня щороку, не менше 4 годин для відвідування розважальних закладів ( театр, виставки , тощо ) або інших видів відпочинку з урахуванням побажання дітей і можливістю відвідання дітьми місця проживання батька .
Відповідно до ч.10 ст. 150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Заходи забезпечення позову ,які просить вжити ОСОБА_1 , за своїм змістом є тотожними із позовними вимогами про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми та встановлення порядку участі батька у вихованні дітей, що суперечить ч.10 ст.150 ЦПК України, враховуючи що розгляд справи триває , і спір не вирішений по суті .
Висновок суду першої інстанції , що ініційований ОСОБА_1 вид забезпечення позову фактично є вирішенням позовних вимог поза межами судового засідання без встановлення обставин та ухвалення рішення по справі, є цілком обгрунтованим .
З урахуванням норм процесуального законодавства, виходячи з оцінки доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості, адекватності та співмірності вимог позивача щодо забезпечення позову та доказів, наданих в обґрунтування таких доводів, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, підстави для скасування ухвали відсутні .
Керуючись ст.ст. 365, 367,369,374 , 375 ,,381 - 384 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу судді Оболонського районного суду м. Києва від 14 квітня 2021 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Касаційна скарга на постанову може бути подана до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови виготовлено 08 червня 2021 року.
Головуючий
Судді