Головуючий у І інстанції Зотько Т.А.
Провадження №22-ц/824/7694/2021 Доповідач у ІІ інстанції Матвієнко Ю.О.
03 червня 2021 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Матвієнко Ю.О.,
суддів: Мельника Я.С., Гуля В.В.,
при секретарі: Ковтун М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 04 березня 2021 року по справі за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, у справі за позовом Акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
У січні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, в якій просив визнати виконавчий лист № 2-4537/10 від 06 вересня 2011 року, виданий Деснянським районним судом м. Києва, таким що не підлягає виконанню, посилаючись на те, що 30 грудня 2020 року за місцем роботи заявника надійшла постанова приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова В.В. від 21.12.2020 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші кошти боржника згідно виконавчого листа №2-4537/10, виданого 06 вересня 2011 року Деснянським районним судом м. Києва про стягнення солідарно з нього, ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 на користь ПАТ «ОТП Банк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 626 504 грн. 27 коп. (еквівалент у доларах США на день проведення розрахунку за курсом НБУ - 79 045,19 доларів США) та 55 448,92 грн. штрафних санкцій, витрат по сплаті судового збору у розмірі 1700 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн., а всього 682 773 грн. 19 коп.
Разом з тим, згідно досудової вимоги № 11494 від 08 червня 2011 року, ТОВ «ОТП Факторинг Україна» повідомило боржника, що на підставі статей 512-416, 656, 1070 та 1080 ЦК України, 05 листопада 2010 року Фактор придбав право вимоги за кредитним договором згідно договору купівлі-продажу кредитного портфеля. Крім того, на підставі договору відступлення права вимоги Банком було відступлено Факторові право вимоги за договором іпотеки/застави, що підтверджується копіями Договору купівлі-продажу портфелю, укладеного 05 листопада 2010 року, та Договору про відступлення права вимоги від 05 листопада 2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М.
Таким чином, 05 листопада 2010 року всі права кредитором ПАТ «ОТП Банк» відступлені ТОВ «ОТП Факторинг Україна», тобто, на дату видачі 06 вересня 2011 року виконавчий документ був виданий неналежному стягувачу ПАТ «ОТП Банк», оскільки згідно вищезазначених договорів стягувачем на той час вже було ТОВ «ОТП Факторинг Україна».
Враховуючи викладене, заборгованість на підставі виконавчого листа № 2-4537/10 виданого 06 вересня 2011 року Деснянським районним судом міста Києва, не підлягає стягненню на користь ПАТ «ОТП Банк», а тому даний виконавчий документ є таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою Деснянськогорайонного суду м. Києва від 04 березня 2021 року заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, залишено без задоволення.
Не погоджуючись з ухвалою, заявник ОСОБА_1 подав на неї апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просив ухвалу скасувати та постановити по справі нове судове рішення, яким його заяву про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, задовольнити у повному обсязі.
У відзиві, що надійшов від представника стягувача АТ «ОТП Банк» - адвоката Могилян Л.В., остання просила залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 04 березня 2021 року - без змін.
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Вареник А.М. подану апеляційну скаргу підтримав та просив про її задоволення з викладених у ній підстав.
Представник стягувача АТ «ОТП Банк» - адвокат Могилян Л.В. в апеляційному суді заперечила проти задоволення скарги ОСОБА_1 та просила залишити ухвалу суду без змін, як законну та обґрунтовану.
Інші учасники процесу, які повідомлялись про час та місце розгляду справи, до суду не з'явились, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за їхньої відсутності за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення скарги без задоволення, а ухвали суду - без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Деснянського районного суду м. Києва по справі № 2-4537/10 від 13.10.2010 року було задоволено позов АТ «ОТП Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 суму заборгованості 682 773,19 грн. (шістсот вісімдесят дві тисячі сімсот сімдесят три гривні 19 копійок) грн., еквівалент в доларах США 79 045,19 дол. США; 55 448,92 грн. штрафних санкцій; витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. (а.с.36-37).
06 вересня 2011 року на виконання рішення Деснянського районного суду м. Києва по справі № 2-4537/10 від 13.10.2010 року видано виконавчий лист (а.с.41-42).
В подальшому, АТ «ОТП Банк» на адресу приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова В.В. було направлено виконавчий лист по справі №2-4537/10, виданий Деснянським районним судом м. Києва від 06.09.2011 року, про стягнення з боржника ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер ОКПП НОМЕР_1 , суми заборгованості - 682 773,19 грн., еквівалент в доларах США 79 045,19 дол. США та 55 448,92 грн. штрафних санкцій, витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн., для примусового виконання судового рішення.
21.06.2019 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Корольовим В.В. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 5939101 про стягнення з боржника ОСОБА_1 суми заборгованості у розмірі 682 773 грн. 19 коп. (а.с.55-56).
05 листопада 2010 року між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» укладено Договір купівлі-продажу кредитного портфелю, згідно умов якого ПАТ «ОТП Банк» відступило, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло право вимоги, зокрема за кредитним договором № ML-005/044/2008 від 25.07.2006 року (а.с.13-25).
В цей же день, 05 листопада 2010 року між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» було укладено Договір комісії, згідно умов якого Сторони погодили, що Комісіонер ПАТ «ОТП Банк» буде вчиняти від свого імені, але за рахунок Комітента ТОВ «ОТП Факторинг Україна» правочини, пов'язані з обслуговуванням Кредитного портфелю, включаючи, але не обмежуючись такими: приймати платежі від Боржників/Поручителів у національній та іноземній валюті, проводити претензійну роботу, ініціювати судове провадження та представляти інтереси Комітента в суді, перераховувати усі кошти отримані Комісіонером від реалізації Заставного майна, на умовах письмово погоджених з Комітентом: вносити зміни та/чи доповнення до Кредитних договорів, укладати договори застави, поруки, гарантії, страхування, надавати довідки про стан обслуговування кредитних договорів (а.с.77-82).
Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з її необґрунтованості та недоведеності, і колегія суддів погоджується з такими висновками суду, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Згідно ч. 1 ст. 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Відповідно до ч.1 ст. 432 ЦПК України, суд який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до ч. 2 ст. 432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов'язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа або наявності інших обставин, які зумовлюють необхідність установлення питань виконання судового рішення.
Виконавчий документ - це письмовий документ встановленої форми і змісту, який видається судом для примусового виконання прийнятих ним у справах рішень, ухвал, постанов, як підстава для їх виконання.
Органи виконавчої служби під час виконання рішень вчиняють дії згідно із змістом резолютивної частини рішення, яке зазначається у виконавчому листі, результатом цього має бути досягнення правового ефекту - фактичне виконання зазначеного у виконавчому листі рішення.
Отже, за змістом ст. 432 ЦПК України суд постановляє ухвалу про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню лише у випадку: 1) якщо його було видано помилково або; 2) якщо у боржника повністю або частково відсутній обов'язок у зв'язку з його припиненням.
Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили; коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання, та матеріально-правові (зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання).
Заявник ОСОБА_1 в якості підстави для задоволення заяви посилався на те, що виконавчий лист був виданий неналежному стягувачу, оскільки станом на дату видачі виконавчого листа - 06 вересня 2011 року, ПАТ «ОТП Банк» уступив право вимоги ТОВ «ОТП Факторинг Україна».
Разом з тим, згідно договору комісії, укладеного 05 листопада 2010 року між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна», ПАТ «ОТП Банк» має право вчиняти від імені ТОВ «ОТП Факторинг Україна» дії в його інтересах, і отримання ним виконавчого листа інтересам нового кредитора ТОВ «ОТП Факторинг Україна» не суперечить.
Інших передбачених законом підстав для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, заявником доведено не було, в зв'язку із чим законним та обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про залишення заяви ОСОБА_1 без задоволення.
Доводи апеляційної скарги про те, що виконавчий лист від 06 вересня 2011 року був пред'явлений до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення його до виконання, що є підставою для скасування ухвали суду, колегією суддів відхиляються, оскільки з матеріалів справи вбачається, що виконавчий лист №2-4537/10, виданий 06 вересня 2011 року Деснянським районним судом м. Києва, міг бути пред'явлений до виконання до 24 жовтня 2013 року, що підтверджується самим виконавчим листом, копія якого наявна у матеріалах справи (а.с.41-42, 114). Таким чином, пред'явлення виконавчого листа № 2-4537/10 до виконання у березні 2012 року (а.с.108) вчинене стягувачем у межах строку пред'явлення його до виконання, що спростовує доводи апеляційної скарги заявника у цій частині.
Отже, суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 , обґрунтовано виходив із того, що заявником не було зазначено достатніх підстав та не надано належних доказів для визнання виконавчого листа № 2-4537/10 від 06.09.2011 року, виданого Деснянським районним судом міста Києва ПАТ «ОТП Банк», таким, що не підлягає виконанню.
Інших доводів, які б спростували законність та обґрунтованість постановленої судом першої інстанції ухвали, апеляційна скарга ОСОБА_1 не містить.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення судом ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, і доводи апеляційної скарги цього не спростовують, колегія суддів дійшла висновку про залишення ухвали суду першої інстанції без змін, а скарги ОСОБА_1 - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382-384 ЦПК України, Київськийапеляційний суд у складі колегії суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 04 березня 2021 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий:
Судді: