м. Вінниця
04 червня 2021 р. Справа № 120/3653/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мультян М.Б., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар Ойл" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Солар Ойл" із позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області, у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати розпорядження Головного управління ДПС у Вінницькій області № 63/Р/Л від 08.04.2021 в частині відмови у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним Товариству з обмеженою відповідальністю "Солар Ойл";
- зобов'язати Головне управління ДПС у Вінницькій області видати Товариству з обмеженою відповідальністю "Солар Ойл" ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним за адресою м. Вінниця, вул. Максимовича, 12.
В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач зазначив, що при зверненні до відповідача із заявою щодо видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним надав всі необхідні документи, передбачені Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального", однак розпорядженням № 63/Р/Л від 08.04.2021 Головним управлінням ДПС у Вінницькій області відмовлено у видачі такої ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, з підстав ненадання документів, а саме акту вводу в експлуатацію об'єкта або акту готовності об'єкта до експлуатації, або сертифікату про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, або інших документів, що підтверджують прийняття об'єктів в експлуатацію відповідно до законодавства. Не погоджуючись із вказаним рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 26.04.2021 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Цією ж ухвалою відповідачу встановлено 15-ти денний строк з дня вручення копії ухвали для подання відзиву на позовну заяву в порядку, передбаченому статтею 162 КАС України.
На виконання вимог ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі, Головним управлінням ДПС у Вінницькій області надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі за безпідставністю. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що для отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, суб'єкту господарювання необхідно надати до органу ліцензування вичерпний пакет документів, визначений законом, зокрема акту вводу в експлуатацію об'єкта або акту готовності об'єкта до експлуатації, або сертифікату про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, або інших документів, що підтверджують прийняття об'єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об'єктів у місці виробництва пального, необхідних для виробництва та зберігання пального. Тому, оскільки ТОВ "Солар Ойл" не надано таких документів, відмова контролюючого органу є правомірною.
Зважаючи на те, що розгляд цієї справи здійснюється в порядку письмового провадження, тому суд при ухваленні даного рішення зважає на положення частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якою передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Разом із тим, слід враховувати приписи частини 5 статті 250 КАС України, згідно із якими датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно й повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов і відзив, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
05.04.2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Солар Ойл" звернулося із заявою до Головного управління ДПС у Вінницькій області щодо видачі ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним.
Розпорядженням Головного управління ДПС у Вінницькій області від 08.04.2021 року №63/Р/Л відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Солар Ойл" у видачі ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним. Підставою для відмови у видачі ліцензії слугувало порушення заявником вимог статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального", а саме ненадання акту вводу в експлуатацію об'єкта або акту готовності об'єкта до експлуатації, або сертифікату про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, або інших документів, що підтверджують прийняття об'єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об'єктів у місці виробництва пального, необхідних для виробництва та зберігання пального.
Наведене слугувало підставою для звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі, зокрема пальним, забезпечення його високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом пального на території України визначено Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 № 481/95-ВР (далі за текстом Закон № 481/95-ВР).
Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів" від 23.11.2018 № 2628-VІІІ внесено зміни до Закону України № 481/95-ВР та, серед іншого, запроваджено ліцензування видів господарської діяльності з виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним.
Зміни до Закону № 481/95-ВР набули чинності з 01.07.2019.
Відповідно до статті 15 Закону № 481/95-ВР, в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин, оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.
Роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами або пальним може здійснюватися суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) терміном на п'ять років.
Ліцензія видається за заявою суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.
У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб'єкт господарювання (у тому числі іноземний суб'єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має намір одержати ліцензію (оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами, оптова, роздрібна торгівля пальним або зберігання пального).
Суб'єкти господарювання (у тому числі іноземні суб'єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.
У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або пальним додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в податкових органах.
Для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:
документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об'єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об'єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;
акт вводу в експлуатацію об'єкта або акт готовності об'єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об'єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об'єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;
дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.
Відповідальність за достовірність даних у документах, поданих разом із заявою, несе заявник.
Вимагати представлення інших документів, крім зазначених у цьому Законі, забороняється. Зазначені в цьому Законі документи (крім документів, які подаються заявником для отримання ліцензії на право виробництва пального, оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального) подаються в одному примірнику в копіях, засвідчених нотаріально або органом, який видав оригінал документа або посадовою особою органу ліцензування. Заява про видачу ліцензії та визначені цим Законом документи подаються уповноваженою особою заявника або надсилаються рекомендованим листом. У разі подання заяви про видачу ліцензії та доданих до неї документів особисто вони приймаються за описом, копія якого видається заявнику з відміткою про дату прийняття заяви та документів і підписом особи, яка їх прийняла.
Ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів (щодо пального - не пізніше 20 календарних днів) з дня одержання зазначених у цьому Законі документів. У рішенні про відмову у видачі ліцензії повинна бути вказана підстава для відмови з посиланням на відповідні норми законодавства.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивач звернувся до Головного управління ДПС у Вінницькій області із заявою на одержання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним та відповідно підприємством було приєднано до заяви наступний пакет документів:
- заява на одержання ліцензії від 05.04.2021;
- платіжне доручення №88 від 02.11.2020;
- договір оренди №ДО-000002 від 04.01.2021 - щодо оренди земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Максимовича, 12;
- дозвіл ГУ Держпраці у Київській області №76.21.32 від 15.02.2021 - на виконання газонебезпечних робіт та робіт у вибухопожежонебезпечних зонах на об'єктах ТОВ "Солар Ойл";
- дозвіл ГУ Держпраці у Київській області №81.21.32 від 16.02.2021 - на експлуатацію устаткування, обладнання ТОВ "Солар Ойл", місце експлуатації: м. Вінниця, вул. Максимовича, 12;
- декларація відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці від 08.09.2020;
- акти введення в експуатацію заправного обладнання №01, 02, 03 від 27.03.2018, відповідно до якого даними актами було введено в експлуатацію контейнерну автозаправну станцію.
Поряд із наведеним, суд зазначає, що підставою для відмови Товариству з обмеженою відповідальністю "Солар-Ойл" у видачі ліцензії розпорядженням відповідача визначено порушення статті 15 Закону № 481/95-ВР, в частині ненадання необхідних копій документів, а саме акту вводу в експлуатацію об'єкта або акту готовності об'єкта до експлуатації, або сертифікату про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, або інших документів, що підтверджують прийняття об'єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об'єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального.
Відповідно до абзацу 54 частини 1 статті 1 Закону №481/95-ВР місце роздрібної торгівлі пальним - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для роздрібної торгівлі та/або зберігання пального на праві власності або користування.
На підставі права оренди площадки та абзацу 54 частини 1 статті 1 Закону №481/95- ВР, ТОВ «Солар-Ойл» було розміщено станцію атозаправну контейнерного типу в місці здійснення торгівлі - м. Вінниця, вул. Максимовича, 12. Контейнерна автозаправна станція є заводським виробом який не передбачає здійснення будівельно-монтажних робіт для її встановлення.
Відповідно до договору купівлі-продажу від 03.09.2013 засновник ТОВ «Солар Ойл» ОСОБА_1 придбав у ФОП ОСОБА_2 контейнерні автозаправні станції ємністю 8 м.куб. та 14 м.куб.
Так, у наданому представником позивача висновку експертного дослідження від 06.05.2021 №2742/2743/21-21 експерт дійшов висновку про те, що з урахуванням функціонального призначення, об'єкти дослідження ТОВ «СОЛАР ОЙЛ», які розташовані на території ТОВ «МАК» за адресою: Вінницька область, м. Вінниця, вул. Максимовича, 12, відносяться до контейнерних автозаправних станцій (КАЗС). КАЗС ТОВ «СОЛАР ОЙЛ», які розташовані на території ТОВ «МАК» за адресою: Вінницька область, м. Вінниця, вул. Максимовича, 12, в цілому для закінченого комплексу улаштування застосованих механізмів, технологічного та допоміжного обладнання за характерними ознаками притаманними для способу компонування окремих технологічних вузлів, їх вигляду, якості зварних з'єднань, відносяться до переміщуваних (пересувних), не капітально улаштованих КАЗС промислового (заводського) виготовлення, що встановлюються на горизонтальну поверхню та спеціально улаштованого фундаменту (залізобетонного, бутобетонного, цегляного), не потребують. На улаштовані КАЗС ТОВ «СОЛАР ОЙЛ», які розташовані на території ТОВ «МАК» за адресою: Вінницька область, м. Вінниця, вул. Максимовича, 12 з ємностями місткостями резервуарів 8000 та 14000 літрів, відповідно, розповсюджуються вимоги ДБН В.1.1.7-2016 «Пожежна безпека об'єктів будівництва та вимоги НАПБ А.01.001- 2014 «Правила пожежної безпеки в Україні». За результатами проведеного інженерно-технічного дослідження КАЗС ТОВ «СОЛАР ОЙЛ», які розташовані на території ТОВ «МАК» за адресою: Вінницька область, м. Вінниця, вул. Максимовича, 12, вбачається про можливість здійснення переміщення (пересування, демонтажу, монтажу) КАЗС ТОВ «СОЛАР ОЙЛ», як матеріального об'єкту дослідження, без заподіяння КАЗС ТОВ «СОЛАР ОЙЛ» технічної шкоди, яка може призвести до аварії, пожежі чи/або інших наслідків порушень вимог безпеки життєдіяльності громадян.
Згідно Акту введення в експлуатацію заправного обладнання №01 від 27.03.2018, ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «Солар Ойл» було введено в експлуатацію контейнерну автозаправну станцію (КАЗС) 8000 літрів, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно Акту введення в експлуатацію заправного обладнання №02 від 27.03.2018, ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «Солар Ойл» було введено в експлуатацію контейнерну автозаправну станцію (КАЗС) 8000 літрів, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно Акту введення в експлуатацію заправного обладнання №03 від 27.03.2018, ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «Солар Ойл» було введено в експлуатацію контейнерну автозаправну станцію (КАЗС) 14000 літрів, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
На вищевказане обладнання ГУ Держпраці у Київській області видано дозвіл на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, призначеного для експлуатації в потенційно вибухонебезпечному середовищі (дозвіл №81.21.32 від 16.02.2021).
Суд звертає увагу, що приписи наведеного вище абзацу 2 частини 37 статті 15 Закону №481/95-ВР не містять виключного переліку документів, необхідних для отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.
Як підтверджено матеріалами справи, ТОВ «Солар Ойл» отримано необхідні дозволи на експлуатацію обладнання та введено в експлуатацію КАЗС як основний засіб за місцем здійснення торгівлі (акти введення в експуатацію заправного обладнання №01, 02, 03 від 27.03.2018).
Разом з тим, відповідач, у межах спірних правовідносин, обмежився лише посиланням на абзац 2 частин 37 статті 15 Закону №481/95-ВР як на підставу для ненадання ТОВ «Солар-Ойл» ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, не вказавши, при цьому який саме документ підлягає поданню, з урахуванням особливостей спірних правовідносин.
З цих підстав, слід зазначити, що у ТОВ «Солар Ойл» не виникло обов'язку щодо надання відповідачеві інших документів, ніж ті, що були надані для провадження підприємницької діяльності за адресою АДРЕСА_1 .
Надаючи оцінку оскаржуваному розпорядженню, суд також звертає увагу на правову позицію Європейського суду з прав людини щодо відповідальності держави щодо виконання власних повноважень.
Зокрема, у пунктах 70, 71 рішення Європейського суду з прав людини у справі RYSOVSKYY v. UKRAINE (Рисовський проти України) заява №29979/04 проаналізовано поняття «належне урядування».
Аналізуючи відповідність цього мотивування Конвенції, Суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, «Онер'їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 08.04.2008, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15.09.2009). Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер'їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), п. 119).
Крім того, згідно з частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Виходячи з викладеного, а також встановлених обставин даної справи, суд дійшов до висновку про те, що оскаржуване розпорядження винесено відповідачем необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а також без дотримання принципу «належного урядування».
А відтак позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування розпорядження Головного управління ДПС у Вінницькій області № 63/Р/Л від 08.04.2021 в частині відмови у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним Товариству з обмеженою відповідальністю "Солар Ойл" підлягають задоволенню.
Визначаючись із способом захисту порушених прав позивача, суд зазначає наступне.
Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Частина 3 зазначеної статті передбачає, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Зважаючи на те, що судом встановлено протиправність розпорядження Головного управління ДПС у Вінницькій області № 63/Р/Л від 08.04.2021 в частині відмови у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним Товариству з обмеженою відповідальністю "Солар Ойл", суд доходить висновку про зобов'язання відповідача видати Товариству з обмеженою відповідальністю "Солар Ойл" ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним за адресою м. Вінниця, вул. Максимовича, 12.
Частиною 1, 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, тому судові витрати в розмірі 2270 гривень підлягають стягненню на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати розпорядження Головного управління ДПС у Вінницькій області № 63/Р/Л від 08.04.2021 в частині відмови у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним Товариству з обмеженою відповідальністю "Солар Ойл".
Зобов'язати Головне управління ДПС у Вінницькій області видати Товариству з обмеженою відповідальністю "Солар Ойл" ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним за адресою м. Вінниця, вул. Максимовича, 12.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар Ойл" судові витрати із сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області у розмірі 2270 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.
Відповідно до статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Солар Ойл" (пров. І. Миколайчука, 6/56, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 41532174)
Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ ВП 44069150)
Суддя Мультян Марина Бондівна