08 червня 2021 року
м. Київ
Справа № 927/719/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І. В. (головуючий), Малашенкової Т. М. та Селіваненка В. П,
розглянувши заяву колегії суддів про самовідвід у справі № 927/719/20
за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз збут" (далі- Товариство)
на рішення господарського суду Чернігівської області від 27.11.2020 та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2021
за позовом заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Управління охорони здоров'я Чернігівської обласної державної адміністрації
до: Товариства;
комунального некомерційного підприємства "Чернігівська обласна лікарня" Чернігівської обласної ради
про визнання додаткових угод недійсними та стягнення 23 610, 27 грн,
21.04.2021 (згідно з відміткою на конверті) Товариство звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення господарського суду Чернігівської області від 27.11.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2021 у справі № 927/719/20.
Згадана касаційна скарга передана на розгляд Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Булгакової І.В. (головуючого), Малашенкової Т. М. і Селіваненка В.П.
Як вбачається зі змісту оскаржуваних судових рішень, позов у цій справі було подано про:
- визнання недійсною додаткової угоди від 12.03.2020 до договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 11.03.2020 № 41АВ147-1192-2020 на закупівлю природного газу, укладеної між комунальним некомерційним підприємством "Чернігівський обласний центр радіаційного захисту та оздоровлення населення" Чернігівської обласної ради та Товариством;
- визнання недійсною додаткової угоди від 30.03.2020 р. до договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 11.03.2020 № 41АВ147-1192-2020 на закупівлю природного газу, укладеної між комунальним некомерційним підприємством "Чернігівський обласний центр радіаційного захисту та оздоровлення населення" Чернігівської обласної ради та Товариством ;
- визнання недійсною додаткової угоди від 22.04.2020 до договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 11.03.2020 № 41АВ147-1192-2020 на закупівлю природного газу, укладеної між комунальним некомерційним підприємством "Чернігівський обласний центр радіаційного захисту та оздоровлення населення" Чернігівської обласної ради та Товариством;
- визнання недійсною додаткової угоди від 05.06.2020 до договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 11.03.2020 № 41АВ147-1192-2020 на закупівлю природного газу, укладеної між комунальним некомерційним підприємством "Чернігівський обласний центр радіаційного захисту та оздоровлення населення" Чернігівської обласної ради та Товариством;
- стягнення з Товариства на користь Управління охорони здоров'я Чернігівської обласної державної адміністрації 23 610,27 грн безпідставно отриманих коштів.
Рішенням господарського суду Чернігівської області від 27.11.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2021, позов заступника прокурора Чернігівської області задоволено повністю.
Звертаючись із касаційною скаргою, Товариство посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, як такі, що не відповідають вимогам чинного законодавства та не ґрунтуються на всебічному дослідженні обставин справи.
Серед іншого, скаржник вказує, що господарські суди безпідставно застосували до спірних правовідносин положення статті 1212 Цивільного кодексу України щодо застосування наслідків безпідставного збагачення у договірних відносинах, оскільки таке застосування суперечить наслідкам визнання правочину недійсним, визначених статтею 216 Цивільного кодексу України.
Частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.
Частинами шостою та сьомою статті 37 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що у Касаційному господарському суді обов'язково створюються окремі палати для розгляду справ щодо (про): банкрутство; захисту прав інтелектуальної власності, а також пов'язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством; корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів. Інші палати у касаційних судах створюються за рішенням зборів суддів касаційного суду.
Рішенням зборів суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.12.2020 № 14 визначено спеціалізацію судових палат та суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, в тому числі суддів судової палати для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов'язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством, а саме - суддів: Булгакової І.В, Малашенкової Т.М. і Селіваненка В.П.
Цим же рішенням зборів суддів Касаційного господарського суду від 03.12.2020 № 14 категорію справ у спорах, зокрема, щодо недоговірних зобов'язань, віднесено до спеціалізації суддів судової палати для розгляду справ про банкрутство.
З огляду на предмет спору (зокрема, щодо стягнення збитків у вигляді надмірно сплачених позивачем грошових коштів), підстави позову, зазначені позивачем, застосування судами попередніх інстанцій норм права (зокрема, статті 1212 Цивільного кодексу України), доводи оскарження, в тому числі щодо безпідставного застосування господарськими судами статті 1212 Цивільного кодексу України до спірних правовідносин, Касаційний господарський суд дійшов висновку, що спір у справі №927/719/20 (зокрема, щодо стягнення збитків у вигляді надмірно сплачених позивачем грошових коштів) виник із недоговірних зобов'язань, а тому вказана справа має бути віднесена до спеціалізації судової палати для розгляду справ про банкрутство.
Водночас при здійсненні автоматичного розподілу справи неправильно визначено категорію спору, у зв'язку з чим порушено порядок визначення суддів для розгляду цієї справи.
Положеннями пункту 4 частини першої статті 35 ГПК України, передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи.
Відповідно до частини першої статті 39 ГПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
В обґрунтування наявності підстав для самовідводу судді Булгакова І.В. Малашенкова Т.М., та Селіваненко В.П. зазначили, що обставинами, які виключають можливість їх участі у розгляді касаційної скарги Товариства у цій справі, є порушення порядку визначення судді для розгляду справи, оскільки у справі №927/719/20, зокрема, щодо позовної вимоги про стягнення збитків у вигляді надмірно сплачених грошових коштів, спір виник із недоговірних зобов'язань, що у розумінні приписів статті 35 ГПК України є підставою для самовідводу у розгляді вказаної справи.
На підставі викладеного та керуючись статтею 37 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", статтями 35, 37, 39, 234 ГПК України, Верховний Суд
Заяву суддів Булгакової І. В., Малашенкової Т. М. і Селіваненка В. П. від 08.06.2021 про самовідвід від розгляду касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз збут" у справі № 927/719/20 задовольнити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І. Булгакова
Суддя Т. Малашенкова
Суддя В. Селіваненко